Browse
Recent Submissions
Item Verbalisation of an alternative academic position in totalitarian discourse(2023) Kobchenko, NataliaBackground. In Soviet Ukraine, academic discourse often acted as a means of implementing language planning, in particular as a tool for the transformation of the language corpus. All grammar textbooks published after 1933 broadcast the official knowledge: the vocative is not a full-fledged case, but rather a special form of address; morphological means of expressing address in Ukrainian are the "vocative form" and "nominative case." In the conditions of total control over all areas of social life, Ukrainian linguists were faced with a choice of either 1) look for certain language devices, broadcasting the official theory, which would convince the addressee to believe in the talking points that did notfully comply with the language facts, and then anchor those points in their consciousness; 2) avoid aspects that disagree with the language practice or the logic of academic description; 3) word the findings of their research and observations of the language practice in a way that would not contradict the official theory. Contribution to the research field. The article is dedicated to the analysis of the communication practices used by Ukrainian linguists in the Soviet times to express their academic position, which did not agree with official knowledge. The object of comprehension was a unique for postcolonial societies situation in which the creators of both the official discourse and the alternative discourse opposed to it were the colonised themselves. Purpose. The aim of this research is to analyse ways and means of verbalisation of the alternative academic position held by linguists in the academic discourse of the totalitarian era, based on the materials representing the topics "The Case System" and "Address" in Ukrainian grammar books for higher education, published between 1933–1991. Methods. The research is based on the theoretical and methodological foundations of postcolonial studies, which involve a critical reading of texts that reflect the influence of various forms of authority on the life of subordinate communities. In particular, the theory of critical reading of J. Errimgton’s linguistic works and R. Vodaks’ methodology of discourse-historical approach, which has been adapted for academic discourse analysis, have been applied in this research. Results. Some linguists, who did not share the canonised theory of the vocative, implied their point of view in the official texts they had created (i.e. textbooks for higher education.) On the one hand, they used official terminology and theoretical concepts: they were consistent in naming the vocative case a “vocative form,” and presented two ways of expressing address. On the other hand, the lexical and grammatical structure of their statements levelled the postulates regarding the fact that "vocative is not a case", and that "the nominative case is used to express address on par with the vocative." Among the techniques used by the linguists, heavily euphemistic speech in combination with syntactic complication of the structure prevailed, as well as splitting nominations by verbalising the concept with variant naming and violation of logical connections between consecutive statements. Such individual practices of linguistic resistance replicated the practices of the official totalitarian discourse, but with the aim to broadcast the opposite meaning. Discussion. The peculiarity of the alternative academic discourse (in particular, the language education one) of the totalitarian era lies in the fact that it did not directly confront the official theory, but rather occurred within its boundaries. This gives a reason to consider some Ukrainian linguists of the Soviet period as creators of both colonial and anti-colonial discourses.Item Національне ми в українських медіатекстах 2022 року: конструювання ідентичності під час антиколоніальної війни(2023) Ясакова, НаталіяПроаналізовано функціювання національного ми в текстах журналу "Український тиждень", оприлюднених упродовж 2022 р. Виокремлено семантичні зони, пов’язані з дискурсивним конструюванням української ідентичності. На спосіб її вибудовування вплинула потреба протидіяти російським імперським наративам і оборонятися від збройного вторгнення Росії.Item Синонімія в українській мові і проблеми суржику (на прикладі синонімійного ряду зі значенням "мабуть")(2023) Дика, Людмила; Шведова, МаріяУ статті на базі основних лексикографічних праць ХІХ–ХХ ст., корпусу ГРАК, матеріалів Атласу української мови, діалектних хрестоматій тощо здійснено зіставний лексикографічний синхронно-діахронний аналіз значень лексеми ‘мабуть’; на прикладі конкуренції ‘мабуть/навєрно’ розглянуто причини, що сприяють затриманню в сучасному розмовному мовленні чужих елементів.Item Зміни мовної ідентичності українців на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (на матеріалі соціальних мереж та інтернет-видань кінця лютого — початку квітня 2022 р.)(2023) Ренчка, ІннаУ статті на матеріалі соціальних мереж та інтернет-видань простежено зміни в мовній ідентичності українців у перші тижні повномасштабної війни Росії проти України. З’ясовано зміст поняття мовної ідентичності у його взаємозв’язку з іншими різновидами соціальної ідентичності, насамперед національною, та запропоновано його визначення. Виявлено головні тенденції у процесах мовної самоідентифікації українців, зумовлені геноцидальною війною, що полягають у переході великої кількості людей на українську мову, усвідомленні її ролі для збереження і розвитку Української держави та нації, відкиданні російських або змішаних російсько-українських форм мовного та культурного самовизначення, сприйнятті мови як розпізнавального маркера "свій — чужий" та засобу протистояння ворогу.Item Перехід молоді на українську: причини, труднощі, мета(2023) Цар, ІваннаУ статті на матеріалі мовних біографій виявлено чинники, що сприяють переходу молоді на українську мову, та труднощі під час нього. З’ясовано, що найсильнішим стимулом до переходу на українську стала російська агресія проти України. Зафіксовано посилення зв’язку між спілкуванням українською мовою та національною самоідентифікацією, а також зміну ставлення російськомовних до тих, хто перейшов на українську.Item Linguistic tools of persuasion in travel advertisements(2023) Honcharuk, OlenaBackground. The language of advertising in general has been widely researched since advertising became integrated in all spheres of our life. The researchers also mark the prominent role of extralinguistic elements in advertising. At the same time, the language as an important element of persuasion in tourist advertisements requires a more detailed coverage. Contribution to the research field. The present paper makes an overview of the linguistic tools of persuasion in travel advertisements. Purpose. The purpose of the present study is to analyse how linguistic tools are used to enhance the effectiveness and persuasive power of travel advertisements. Methods. The given research uses the method of description and analysis in order to identify the essential linguistic tools of persuasion in travel advertisements and to evaluate their role in enhancing the effectiveness of travel advertisements. Results. The study of travel brochures from leading tour operators based in the UK, Poland, Australia, New Zealand, the USA has shown that the language of advertising in tourism and in other spheres share a lot of common features, such as the extensive use of commendatory adjectives, frequent occurrence of metaphoric and metonymic expressions, play of words, modified forms of proverbs and sayings, comparisons. At the same time, the language of travel advertisements proper has its own specificities. The linguistic tools used in the texts of travel advertisements highlight the benefits of the advertised tour and help to create a clear image of the given destination. For this purpose, they are often complemented by additional information concerning the advertised tourist site. Discussion. The collected data demonstrate that expressive linguistic tools contribute to the overall effectiveness of travel advertisements.Item Топоніми як конструкти мілітарного простору в українському поетичному дискурсі 2022-2023 років(2023) Браїлко, ЮліяУ статті з’ясовано роль топонімів у побудові мілітарного простору сучасного українського поетичного дискурсу. Визначено основні розряди цих власних назв-конструктів, які структуруються в опозицію "свій — ворожий" / "свій — чужий" та здебільшого актуалізують семантику мучеництва, страждання, смерті, часто на тлі сакралізації. Простежено напрями реалізації набутих упродовж повномасштабної збройної агресії РФ конотем і символічних значень топонімів, стилістичні засоби надання їм більшої експресії.Item Проблема словникового тлумачення імен натуроб'єктів у контексті даних асоціативного експерименту(2023) Жуйкова, Маргарита; Свідзинська, ОльгаУ статті розглянуто доцільність використання даних вільних асоціативних експериментів для корекції зони тлумачення в загальних (нетермінологічних) словниках. Автори, аналізуючи асоціативне поле слова-стимулу комета, доходять висновку, що інформація про цей натуроб’єкт, набута носіями лінгвокультурної свідомості, є комбінацією фрагментів наукової та наївної картини світу.Item Маркування джерела інформації в мові: термінологійний аспект(2023) Кірілічева, ВладенаУ статті розглянуто найпоширеніші терміни на позначення вербалізації джерела інформації в мові ("евіденційність", "засвідченість", "переповідність", "дубітатив" тощо) та здійснено спробу класифікувати їх з огляду на їхню прийнятність для опису певних фрагментів мовної дійсності. Основним інструментом аналізу зазначених термінів послугувала шкала "абсолютна" евіденційність — епістемійна модальність", створена в результаті опису семантичного обсягу категорії "вербалізація джерела інформації в мові".