Кіно-Театр. 2023. №5
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Олег Щербина: "Маю захищати свою країну"(2023) Щербина, ОлегОлег Щербина – актор Театру на Михайлівській (Новий український театр). Народився 1991 року в селищі Новопільську поблизу Кривого Рога. Закінчив Коледж театру і кіно у Києві. В театрі задіяний у виставах: "Рольові ігри", "Три анекдоти на одну тему", "Маленькі комедії великого будинку", "Фізкультура для Баби Яги", "Новорічні пригоди сніговика", "Країна серйозних". Зніматися почав 2010, зігравши епізод у серіалі "Чужі помилки", після чого знімався у багатьох серіалах. Шанувальникам кіно відомий за фільмами "Черкаси" і "Клондайк". В 2014–15 роках Олег був контрактником спецпідрозділу Національної гвардії в зоні АТО в районі Мар’їнки в секторі "М". Після 24 лютого 2022 року актор перебуває на фронті.Item 20 днів війни: масштаб трагедії(2023) Швець, Юлій"20 днів у Маріуполі", попри весь трагізм оповіді, одержав приз глядацьких симпатій на фестивалі незалежного кіно Sundanсe у США, а також основний приз журі та приз глядацьких симпатій на кінофестивалі Docudays. Зняв його цьогорічний лауреат Пулітцерівської премії Мстислав Чернов, котрий разом з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою й журналісткою Василісою Степаненко приїхав у місто о 3.30 ранку – за годину до початку повномасштабної війни. Сила стрічки в тому, що картина війни відтворена в ній правдиво, ніщо не "плюсується" й не "концентрується", й, водночас, камера від жодних деталей не відводить погляд. Вона печально вдивляється в трагедію, заздалегідь, здається, розуміючи фінал.Item "Це війна на винищення..."(2023) Прохоренко, Софія"Маріуполь. Хроніки пекла" вийшла у травні 2022 року. Стрічка є вагомою у документуванні російських військових злочинів з особливим акцентом на цивільному населенні. Вона містить фрагменти, зняті журналістами в самому Маріуполі, військовими, що намагалися евакуювати людей, доставляти їм їжу та захищали місто у важких вуличних боях. В основу взято свідчення маріупольців, яким вдалося вижити та виїхати з міста, коли там уже відбувалися бойові дії. Хронологічні рамки фільму окреслюються від початку повномасштабного вторгенння до блокади заводу "Азовсталь". "Це війна на винищення, передусім мирного населення, – стверджує режисерка. – Тому ми не маємо права мовчати й повинні зробити все, щоби світ дізнався правду про Маріуполь".Item Вистава "Гаага"(2023)Представники РФ щодня вчиняють воєнні злочини на території України. Цю цифру важко осягнути, але з лютого 2022 року в Україні зареєстровано вже понад 95 тисяч відповідних кримінальних проваджень. На жаль, це лише початок. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі з усього масиву воєнних злочинів, скоєних росіянами в Україні, може розслідувати лише кількадесят епізодів. І притягнути до відповідальності 10–20 воєнних злочинців з вищих щаблів російської влади. Решта – справа України. 18 червня у США розпочався прокат вистави "Гаага" (The Gaaga/The Hague) про суд над Путіним та його прибічниками. Поставила її українська режисерка Саша Денисова у Бостоні в театрі Arlekin Players Theatre, який очолює виходець з України Ігор Голяк. У ній задіяні 18 американських акторів із Нью-Йорка, Бостона та Лос-Анжелеса.Тривалість – 2 год. 30 хв.Item Серіальний скандал : [коментар щодо державних закупівель на виробництво серіалів, зокрема телевізійного серіалу "Смт Інгулець", Юрія Бутусова, Миколи Княжицького, Михайла Іллєнка](2023)Журналісти "Української правди" детальніше дізналися про "переможців", які скористаються бюджетними коштами. Своє слово з цього приводу висловив і кінорежисер Михайло Іллєнко. Згідно з аналізом державних закупівель на виробництво серіалів у 2023 році на непрозорих конкурсах під свої фірми, держава виділила 448 млн гривень. Громадяни України постали перед цим фактом 19 червня, причому вони могли б і не дізнатися, якби не існувало сайту Prozorro. Поділили кошти персонально міністр культури та інформаційної політики О. Ткаченко і режисер серіалу "Слуга народу" Олексій Кирющенко, обравши 53-х переможців серед 129 учасників (яким пощастило дізнатися про цей "конкурс"). Факт викликав бурхливу реакцію й обурення в соцмережах.Item Насильство і натуралізм - тренди сучасного покоління(2023) Брюховецька, Лариса"Прем’єра дебютної стрічки українського режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука "Памфір" відбулася на Каннському кінофестивалі у травні 2022 року. Після першого показу режисер написав: "Ми зрозуміли, що кіно вразило європейських глядачів". Хочеться згадати мудрого Олександра Довженка, який казав, що натуралізм вбиває мистецтво. І мав цілковиту рацію. А ще він наголошував: убивство міцно вкоренилося на екрані: якщо когось не вб’ють, то і фільму немає. А дотепні італійці навіть фільм зняли про те, як постріли екранних вбивць влучають і в глядачів.Item Українське кіно між фестивальним та комерційним успіхом(2023) Селянінова, АнастасіяРозглядаючи українське кіно в історичному контексті, можемо побачити, що розвитку кіномистецтва спочатку ставала на заваді заідеологізованість, яка протиставлялась успіху комерційному і фестивальному. При цьому, українські митці знаходили можливість створювати шедеври, значення яких відзначали за межами України.Item "20 днів у Маріуполі" у США(2023)Документальний фільм Мстислава Чернова "20 днів у Маріуполі" показують в кінотеатрах Північної Америки. Про це повідомила пресслужба Маріупольської міської ради 25 липня. Фільм демонструється в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі, Торонто, Сан-Франциско та інших містах. Раніше він ішов у Денвері та Міннеаполісі.Item На телепремію "Еммі" номіновано стрічку про війну в Україні(2023)60-хвилинну документальну стрічку "Україна: Материнська війна" (Ukraine: A Mother’s War) номінували на щорічну американську телепремію "Еммі" в галузі новин та документалістики (News and Documentary Emmy Award) у категорії "Найкращий новинний спешл". "Україна: Материнська війна" розповідає про життя п’яти українських жінок, кожна з яких бореться посвоєму. Подорожуючи країною, кореспондентка NBC News Моллі Хантер документує воєнні злочини, скоєні російськими військами, і водночас занурює глядачів у жорстоку війну очима п’яти відважних жінок.Item "Процес" у Кьольні(2023)Від війни в Україні до Німеччини втекло кілька сотень тисяч людей. Один із них – театральний режисер Андрій Май. Він отримав дозвіл виїхати з України як батько-одинак і знайшов притулок у Кьольні. У Theater der Keller разом з українсько-німецьким ансамблем акторів він досліджував наслідки війни для всіх нас і створив театральну виставу PUTINPROZESS. "Це почалося 24 лютого 2022 року, – йдеться в анотації до вистави. – Ні, це почалося раніше. "Процес Путіна" досліджує вплив сучасної тоталітарної системи на кожного з нас, незалежно від нашого походження та місця проживання. Путінський процес досліджує появу "маленького Путіна" в житті кожного та її руйнівні наслідки". У виставі грають українські та німецькі актори, але вона не є трибуналом – вона досліджує вплив війни на людське сумління.Item "Знайти момент справжньої людяності"(2023)У програмі Giornate degli Autori Венеційського МКФ Україну представить стрічка "Фотофобія" режисерів Івана Остроховського і Павола Пекарчика, створена в копродукції зі Словаччиною та Чехією. "Коли ми приїхали в Україну з гуманітарною допомогою навесні 2022 року та влаштувалися жити поряд із біженцями в метро, ми зрозуміли, що погляд світу буде на лінії фронту. Ось чому ми вирішили знайти щось наближене до "звичайного життя", і зберегти його в міру наших здібностей: знайти момент справжньої людяності.Item Історія "крилатої" спокути(2023) Котенок, ВікторіяРежисер театру ляльок Михайло Урицький поставив більше 60 вистав у 17 містах України та за кордоном. Для його вистав характерні метафоричність та символізм, філософські змісти; вони однаково цікаві як для дітей, так і для дорослих. Постановки Урицького неодноразово отримували "Київську пектораль" та ставали переможцями міжнародних театральних фестивалів. Інсценізацію для вистави "Намалюй мені літак" Ми- хайло Урицький написав у 2021 році в Лабораторії драматургії, яку щороку проводить Національна спілка театральних діячів.Item "Свойого неба не замінить жодне..."(2023) Іванишина, ЛарисаЯк і в драматичних поемах Лесі Українки, сенсом і домінантою твору "Сніг у Флоренції" є інтелектуальне послання авторки, втілене в персонажах. Головним героєм вона обрала скульптора доби італійського Відродження Джованфранческо Рустичі. На першому плані – думки головного героя, викликані його емоційним станом, подані в нерозривній єдності. Думки, які раніше чи пізніше постають перед кожною людиною, а особливо тою, що обрала долю митця, – "який слід по собі залишу?". Коли Ліна Костенко писала драматичну поему "Сніг у Флоренції", в літературі й кіно увага була прикута до митців, у яких концентрувалася духовна сила нації і з якими пов’язувалася надія на її самоствердження, порушувалася також проблема відповідальності митця перед своїм народом.Item Вбити час – вирватись із замкненого кола(2023) Швець, ЮлійУ режисерському баченні Ірини Ципіної "танго на одну дію" просякнуте відчуттям гострої кризи важливих соціальних інституцій – держави, сім’ї; воно предметно відображає порушення генетичних, географічних та духовних зв’язків між людьми й поколіннями. "Танго жінок" перетворюється в алегорію країни, в історію неврозу людей, які колись залишили країну, а тепер навіть перед "обличчям вічності" не можуть вирватись із полону нав’язаних чужими культу- рами стереотипів. Строго кажучи, "танго" Першого театру навряд чи можна назвати проривом в розкритті "емігрантської" теми, однак фінальні репліки "це моє життя" молодих жінок, які споглядали чужу драму, ставлять неочікувано болісний акцент на "вічному поверненні" до "вічних помилок"… Метафорична лялька на старому грамофоні у фокусі сценічного світла механічно обертатиметься, поки не ослабне заведена пружина – не в силах заглянути в майбутнє, обірветься й сюжет. "Кольори". Танго на 1 дію за п’єсою Павла Ар’є.Item Вибір неможливий(2023) Іванишина, ЛарисаІрина Василівна Мельник — українська акторка. Членкиня Національної спілки кінематографістів України. Заслужена артистка України (2003). Премія України в галузі театрального мистецтва "Київська пектораль" (2018) — номінація в категорії "Найкраще виконання жіночої ролі другого плану" за роль у виставі "Кохання навпомацки." "Як я залишилась сама" за мотивами п’єси "Папуджар" хорватського драматурга Міро Ґаврана. Жанр – практично комедія.Item "Феномен Івасюка" : сучасна візія(2023) Ямборко, ОльгаПрем’єра фільму про Володимира Івасюка, створеного спільно з актором Стасом Весельським, відбулася в червні 2023 року, і вже упродовж першого місяця його аудиторія сягнула понад 700 тисяч глядачів, додаючи кілька тисяч нових переглядів щодня. Сьогодні це – найвищий рейтинг серед поширених у мережі відео, присвячених Володимиру Івасюку. Таких біографічних сюжетів насправді чимало, згадати б проєкт Василя Ілащука "Володимир Івасюк. Життя моє – обірвана струна..." (2007), "Смерть у житті" каналу "ТЕТ" (2007), "Володимир Івасюк. Ідеальне вбивство" каналу "Інтер" (2008), проєкт телеканалу "Еспресо.TV" "Правда загибелі Володимира Івасюка" (2014), фільм Першого Суспільного телеканалу "Володимир Івасюк. Щоб народитися знову" (2014), передачу Олесі Котубей "Івасюк: загадкова загибель та історії культових пісень "Червона рута" і "Водограй"" (2023), документальну стрічку Андрія Гнатюка "Непояснена смерть" (2020). 8 вересня 1922 року рішенням Київради проспект Героїв Сталінграда, який перетинає з півночі на південь весь Оболонський район Києва, було перейменовано на проспект Володимира Івасюка. Ще раніше, восени 2021 року, з’явилося повідомлення, що режисер Тимур Ященко приступає до роботи над ігровим фільмом "Червона рута" про Володимира Івасюка, проєкт підтримав Український фонд культури (чи продовжується робота – на жаль, поки невідомо).Item Лицарська фентезі-казка(2023) Челакова, ОринаУ фільмі жанру фентезі засадничим елементом є чари та магія, що створюються за допомогою комп’ютерної графіки та спеціальних технологій. Якісну комп’ютерну графіку складно зробити, аби магія виглядала по-справжньому, щоб глядачі, насамперед діти, повірили тому, що відбувається на екрані. "Джура-королевич" вражає справжньою магією, яка органічно вжилася у природний та фантазійний світ, а подекуди доповнила портрети головних героїв. Фільм розповідає про сина короля Юрія Хороброго та королеви Софії.Item Стираючи пам'ять...(2023) Мірошниченко, Катерина"І кожна річка" – документальний фільм, розповідь про ріки України та їхній стан сьогодні. У своїх соціальних мережах Олеся Моргунець- Ісаєнко писала, що цей фільм вона присвятила своїй маленькій доньці й усім "дітям майбутнього", адже це їхнє невід’ємне право – жити у країні із чистими ріками, повітрям та землею. "І кожна річка" – це фільм-підтвердження тривожної думки, що існування багатьох українських річок – це лише питання часу. Автори фільму ставлять наголос на тому, що стан кожної із показаних рік є наслідком наших дій і досі залежить від них. Ми багато помилялись, але настав час повертати своє!Item "Миколайчук OPEN": МРТ героя нашого часу : (огляд фільмів Другого фестивалю глядацького кіно в Чернівцях)(2023) Швець, ЮлійФестиваль у Чернівцях у міжнародному (8 п/м стрічок), національному (к/м фільми) конкурсах та у позаконкурсній програмі дав можливість побачити високохудожні та глядацькі стрічки. Чимало фільмів так чи інакше резонують з очікуваннями українців сьогодні під час війни. Перемогу в національному конкурсі за результатами глядацького голосування здобула документальна робота Олексія Радинського про захоплення Чорнобильської АЕС під час активної фази війни й очищення її від знахабнілого ворога "Чорнобиль, 22". Лише боротьба допоможе духовно зростати й перемагати як внутрішнього, так і зовнішнього ворога – що краще може описати нинішній стан душі та актуальний девіз українців? Звісно, що "стародавні греки" мали рацію: у вічності від нас нічого не залишиться, окрім нашої історії. Наскільки яскравою вона виявиться – залежить від нас.Item Відлуння України на 76-му Каннському МКФ(2023) Швець, ЮлійЦього року з основної програми 76-й Каннського кінофестивалю можна виділити три-чотири стрічки, які "заслуговують уваги". А можна з радістю прозеліта (до яких відношу себе) радіти чи не кожному побаченому на фестивалі фільму: щороку Канн у мистецькому сенсі виявляється доволі врожайним, хоча його програми не обходяться без завчених та другорядних тем. Думками про війну в Україні, отримуючи "Паль- мову гілку" за заслуги перед кінематографом, поділився Роберт де Ніро. А поезію Лесі Українки "Ні волі, ні долі…", неймовірно хвилюючись через порушення "правил", прочитала зі сцени Катрін Деньов (вона представляла "обличчя фестивалю").