Українські дисиденти в умовах радянської кримінально-виконавчої системи
Loading...
Date
2022
Authors
Бажан, Олег
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті розглянуто обставини перебування українських дисидентів у виправно-трудових колоніях, психіатричних лікарнях закритого типу, описано різні сторони досвіду індивіда в екстремальній
ситуації, визначено найбільш суттєві стрес-чинники, які детермінували психічний стан в’язнів. Увагу
сфокусовано на процесі адаптації політв’язня до табірного життя, спрямованої на подолання труднощів пристосування. Примусове лікування та ізоляція в закладах репресивної медицини спонукали
ув’язнених дисидентів виробляти і застосовувати певні стратегії пристосування і спротиву в кризовій ситуації. Опинившись у заґратованій лікарні, політв’язні, прагнучи зберегти своє тіло і психіку,
намагалися всіляко підвищувати свій науковий і культурний рівень, оскільки вважали, що самоосвіта
є ефективним ресурсом для виживання в умовах стресових перевантажень. На основі спогадів репресованих шістдесятників відтворено способи збереження ключових соціальних ідентичностей, мотиви поведінки в умовах неволі. У місцях позбавлення волі відбувалася малопомітна консолідація ув’язнених за національною ознакою і типом вчиненого злочину. Спільноти, організовані за принципом
земляцтв і схожості політичних поглядів, часто-густо вибудовували власні мережі виживання та
своєрідну етику турботи в межах неформальної групи. "Освоєння" політв’язнями життя в межах
зони всупереч чинним нормам і регламентам, спроби опанувати таборове повсякдення через відтворення основних елементів "нормального життя" найбільшою мірою сприяли їх адаптації у відповідному середовищі існування. Ув’язнені за політичними статтями представники наукової та творчої
інтелігенції сприймали виправно-трудовий табір як місце для праці в екстремальних умовах. Одним із
найпоширеніших методів боротьби політв’язнів у місцях позбавлення волі було виготовлення й поширення табірного самвидаву. Важливе місце у русі опору в таборах займала виснажлива щоденна безкомпромісна боротьба за статус політичного в’язня.
While struggling with captivity, and partial or complete blocking of individual rights and freedoms, the main task for Ukrainian political prisoners was to develop a behavioural strategy to cope with the demands of camp life. In places of detention, there was an inconspicuous consolidation of prisoners along ethnic lines and the type of crime committed. Communities organized based on affinity and similarity of political views often built their own networks of survival and a peculiar ethic of care within the framework of an informal group. The prisoners’ adaptation to the appropriate environment greatly depended on their ability to get accustomed to the prison norms, which contradicted existing norms and regulations, and their attempts to master everyday life through the reproduction of the basic elements of "normal life". Representatives of the scientific and creative intelligentsia perceived the corrective labour camp as a place to work in extreme conditions. One of the Ukrainian dissidents’ most common creative practices in captivity was literary translations of the world’s classic works of art. The publishing and distribution of camp samizdat were among the most common methods for political prisoners to struggle with the regime. An exhausting daily uncompromising struggle for the status of a political prisoner took an important place in the resistance movement in the camps. Isolated in strict and particularly strict regime camps, psychiatric hospitals, and prisons, members of the Resistance movement developed effective ways of adapting and counteracting the destructive influence of the Soviet penitentiary system. The prisoners managed to preserve the stability of the spirit, the system of values established in freedom, and their own national identity, creating an environment focused on resisting the camp administration through self-education, drafting petitions, statements, protests, hunger strikes, group boycotts, etc.
While struggling with captivity, and partial or complete blocking of individual rights and freedoms, the main task for Ukrainian political prisoners was to develop a behavioural strategy to cope with the demands of camp life. In places of detention, there was an inconspicuous consolidation of prisoners along ethnic lines and the type of crime committed. Communities organized based on affinity and similarity of political views often built their own networks of survival and a peculiar ethic of care within the framework of an informal group. The prisoners’ adaptation to the appropriate environment greatly depended on their ability to get accustomed to the prison norms, which contradicted existing norms and regulations, and their attempts to master everyday life through the reproduction of the basic elements of "normal life". Representatives of the scientific and creative intelligentsia perceived the corrective labour camp as a place to work in extreme conditions. One of the Ukrainian dissidents’ most common creative practices in captivity was literary translations of the world’s classic works of art. The publishing and distribution of camp samizdat were among the most common methods for political prisoners to struggle with the regime. An exhausting daily uncompromising struggle for the status of a political prisoner took an important place in the resistance movement in the camps. Isolated in strict and particularly strict regime camps, psychiatric hospitals, and prisons, members of the Resistance movement developed effective ways of adapting and counteracting the destructive influence of the Soviet penitentiary system. The prisoners managed to preserve the stability of the spirit, the system of values established in freedom, and their own national identity, creating an environment focused on resisting the camp administration through self-education, drafting petitions, statements, protests, hunger strikes, group boycotts, etc.
Description
Keywords
дисиденти, повсякденне життя, радянська пенітенціарна система, стаття, dissidents, everyday life, Soviet penitentiary system
Citation
Бажан О. Г. Українські дисиденти в умовах радянської кримінально-виконавчої системи / Бажан О. Г. // Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. - 2022. - Т. 5. - С. 37-46. - https://doi.org/10.18523/2617-3417.2022.5.37-46