Browse
Recent Submissions
- ItemСотий день спротиву агресії Росії : Facebook-рефлексії(2022) Скальський, ВіталійНове загострення відносин між Україною та Росією до стану повно- масштабної війни, розв’язаної країною-агресором, в інформаційну епоху породило чималу кількість традиційних та новітніх історичних джерел. Видання містить археографічну публікацію новітнього виду історичних джерел – дописів у соцмережах. Ці джерела є надзвичайно мінливими, а тому потребують оперативної фіксації. Видання містить дописи у мережі Facebook лише за один день – 3 червня 2022 року, який у публічному просторі вважався "сотим днем" агресії Росії проти України.
- ItemРух опору як частина радянського повсякдення(Інститут історії України, 2022) Бажан, ОлегРозділ 10. з колективної монографії "Українське суспільство в 1960-1980-х рр. : історичні нариси", 2022.
- ItemТестаменти князів Заславських(Видавництво Національного університету "Острозька академія", 2020) Демченко, Людмила; Тесленко, ІгорЦя публікація є продовженням серії матеріалів, виданих у попередніх випусках журналу. Князі Заславські (Жеславські, Жаславські) були нащадками Юрія Васильовича Острозького († бл. 1500), який внаслідок поділу батьківщини зі своїм братом Іваном успадкував половину Острозького князівства і зробив центром своїх володінь місто Заслав (Жеслав, Жаслав, нині Ізяслав Хмельницької області). Рід функціонував з кінця XV до початку XVIII ст. (останній його репрезентант по чоловічій лінії помер у 1672-му, а по жіночій – у 1709 році). Вісім поколінь фамілії представлені 36 особами, які носили титул князів, княгинь або князівен Заславських. На даний момент вдалося виявити тестаменти лише вісьмох із них. Заповіт ще однієї особи згадується в джерелах побіжно. Не виключено, що у майбутньому цей перелік збільшиться, принаймні, поруч із Заславськими, які відійшли в інший світ у дитинстві або в період, коли практика укладання заповітів ще не була поширена, можна назвати чимало таких, які цілком спроможні були залишити на письмі свої останні розпорядження.
- ItemЯкими є основні теми і сюжети московсько-української війни за "києво-руську спадщину"?(Інститут історії України Національної академії наук України, 2022) Затилюк, Ярослав"Київська Русь" – давній академічний термін, яким усі історики протягом ХІХ ст. позначали політичне утворення східних слов’ян зі столицею в Києві, що сформувалося упродовж Х ст. та існувало до 1240 р. Причому вихідці цієї держави називали її "Русь", а себе – "русами". В Україні цим поняттям активно користуються після здобуття незалежності як таким, що позначає етап, власне, української національної історії. Нащадки московитів натомість тримаються поняття "Древнерусское государство", його також придумали в ХІХ ст., правда, на позначення реалій політичної історії Русі від середини ХІІ – до середини ХІІІ ст., коли, як вважалося, Київ утратив свій столичний політичний статус, а його "носієм" стало виключно Володимиро-Суздальське князівство. Але згодом у північній країні поняття "Древня Русь" стали застосовувати до "всієї" історії Русі ІХ–ХІІІ ст., і в такий спосіб відкинули Київ, а з ним – і все "історичне право" українців вважатися спадкоємцями цієї держави.
- ItemЧому хрещення князем Володимиром Русі вважається підмурком української державності?(Інститут історії України Національної академії наук України, 2022) Затилюк, ЯрославУ 2022 році 28 липня стало офіційним державним святом – Днем Української Державності. Досі цього дня в Україні традиційно вшановували пам’ять київського князя Володимира Святославича як святого і рівноапостольного хрестителя Русі, а з 2008 р. – відбувалися державні заходи в рамках відзначення Дня Хрещення Руси-України. Усі святкування цього дня засновані на баченні особливої ролі князя Володимира і здійсненого ним хрещення для історії України та її державності. Московити здавна заперечували зв’язок українців із київським князем, нахабно присвоївши саму назву Русі і посягаючи на весь без винятку її "історичний спадок". Вісім років тому голослівні посягання на історію переросли в пряму військову агресію. Та московитам не виграти цієї війни, як і не заперечити ролі князя Володимира в більш як тисячолітній історії української державності.