Browse
Recent Submissions
Item Сергій (Василевський Віктор Матвійович)(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2016) Яременко, Максим; Ткачук, МаринаУ статті, яка розміщена в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924: у 2-х томах", йдеться про Сергія (Василевського Віктора Матвійовича), архімандрита РПЦ, випускника КДА – церковного біографа, педагога, адміністратора, духовного письменника.Item Introduction(Видавець Олександр Савчук, 2021) Masliychuk, Volodymyr; Serdiuk, IgorПередмова до колективної монографії "Розчаклування недуги. Локальна традиція, "старі" хвороби та "нова" медицина в Україні XVIII-XIX ст.".Item Відновлення Софії Київської єпископом Методієм: суперечності у свідченнях джерел(2022) Багро, СергійОднією з важливих проблем у дослідженні історії Софійського собору є пошук інформації про його відбудову. Після періоду розквіту в Київській Русі він не раз зазнавав пограбувань і був позбавлений належного догляду, через що почав руйнуватися. Зрештою, митрополит Петро Могила почав масштабний процес його відновлення; а згодом великі кошти для цієї справи виділив гетьман Іван Мазепа. Саме ініціативи цих непересічних діячів найбільше привертають увагу істориків в обговоренні особливостей відбудови собору та осмислення його києво-руської спадщини в ХVII ст. Однак поза їхньою діяльністю тогочасні проєкти з ремонту та відновлення споруди до сьогодні є справжньою "terra incognita".Item "А на свідоцтво цей лист із печаткою і підписом руки моєї видав": кілька зауваг про пастку джерел, завірених автентичними підписами та печатками(2020) Тесленко, ІгорУ статті розглянуто обставини появи документа, за яким київський воєвода кн. Василь-Костянтин Острозький поступився на користь своїх дочки Гальшки й онука Януша Радзивілів правом судитися з Яном-Каролем та Олександром Ходкевичами за маєтки у Вітебському та Новогородському воєводствах Великого князівства Литовського. Оригінал цього акта, що зберігається в Головному архіві давніх актів у Варшаві, виданий в Острозі 12 березня 1595 р. і завірений автентичними підписами та печатками князя Острозького і трьох свідків з наближених слуг магната. Як випливає з ретельного аналізу ітінерарію князя, насправді у цей день він перебував не на Волині, а на Поліссі, точніше — в дорозі поміж Туровом та Пінськом. У роботі висувається припущення, що документ з’явився в канцелярії Радзивілів у квітні — першій половині травня 1595 р. під час підготовки до судового процесу проти Ходкевичів в Оршанському земському суді. Його поява стала можливою завдяки передаванню князем Острозьким зацікавленій стороні мембрани з підписами й печатками, але без тексту зречення. Додатково в роботі цитуються фрагменти кореспонденції брацлавського воєводи кн. Олександра Заславського, які показують спосіб використання мембранів і застосування персональних печаток спеціально уповноваженими на те особами.Item Українська революція та її історіографії: локальна, транснаціональна і глобальна перспективи : [дискусія](2020) Гнатюк, Оля; Грицак, Ярослав; Єкельчик, Сергій; Корольов, Геннадій; Фавлер, МейгілФорум "Українська революція та її історіографії: локальна, транснаціональна і глобальна перспективи" має на меті синтезувати три останні десятиліття досліджень Української революції. Водночас форум прагне окреслити нові дослідницькі напрями. У розмові беруть участь Оля Гнатюк (Україна–Польща), Ярослав Грицак (Україна), Сергій Єкельчик (Канада), Геннадій Корольов (Україна) та Мейгіл Фавлер (США).Item The moment when life changed forever. Letters from Ukraine(Research Institute for European Policy, 2023) Hnatiuk, Ola; Kutsyk, Andrii; Modrzejewski, ArkadiuszAlmost ten years have passed since the beginning of the war and over a year and a half since the attacks by land, air, and sea. Yet, somehow, brutal and ruthless Russian aggression seems to have become commonplace. We do not freeze in astonishment when we hear about the murders, rapes, tortures, and total destruction wreaked by the Russian invader. We feel tired and sometimes even annoyed. Increasingly often we ask about the price we are paying for this war. Sanctions imposed by the European Union and NATO allies indirectly hit Polish business. Poland is full of Ukrainian refugees who have mixed with pre-war economic migrants. The Ukrainian language can be heard everywhere. We begin to be sceptical and suspicious. We are surprised that Ukrainians can benefit from our social welfare system and even surprised when a Ukrainian worker buys beer in a supermarket at the end of the working day. The original enthusiasm, the selfless desire to help, gradually turns into indifference, and sometimes into reluctance. There are also manifestations of aggression – most often in the virtual space, but there is also direct violence. With our book, we want to remind readers of the first days of the war. Not the reality experienced in our homes in front of the TV, but the reality experienced by Ukrainians.Item Архиєрейські грамоти XVI-XVIII ст. з колекції Національного музею історії України(Український католицький університет, 2022) Яременко, МаксимДонині рукописні колекції українських музеїв, навіть великих, достатньо малознані й не вповні використовуються науковцями. Серед комплексу причин - брак інформації про музейні фонди через відсутність звичних для дослідників, що працюють в архівах, організації документів та пофондових описів, неможливість постійного експонування (а відтак, оприлюднення) багатьох манускриптів, помилкову атрибуцію джерел тощо. Водночас українські музеї містять чимало цікавих домодерних документів. На це свого часу звернув увагу Ігор Скочиляс, опрацьовуючи, серед іншого, матеріали візитацій у музейних колекціях Львова, Кам’янця-Подільського, Івано-Франківська. У повідомленні зупинюся на 26 архиєрейських грамотах, що зберігаються в Національному музеї історії України.Item Два П'ємонти(Український католицький університет, 2022) Гнатюк, Олександра (Оля)Автономія, яку в межах Австро-Угорщини після 1867 р. отримала Галичина, з погляду Відня мала сприяти лояльності провінції та стримувати ірреденту. Справді, лоялізм став найпоширенішим напрямком серед польських галицьких політиків останньої третини XIX - початку XX ст. Досить згадати слова Крайового сейму, спрямовані до цісаря Франца Йосифа І: "При Тобі, Ваша Величносте, стоїмо і хочемо стояти", які стали на майже пів століття символом такої політичної позиції. Цього напрямку від "нової ери" початку 1890-х років стала дотримуватися також народовецька частина галицького українського політикуму ("українофіли"). Однак лоялізм як польських, так і українських галицьких політиків не заважав прагненням збільшити межі автономії краю, а навіть мріям збільшити територію краю коштом суміжних земель, де проживали співвітчизники (rodacy), що могло би бути початком квазідержавної структури. Найсміливіші польські галицькі проекти передбачали перетворення Австро-Угорщини в Австроугорщину-Польщу, зі спільним цісарем чи окремим володарем. Лише поодинокі проекти виходили поза межі Галичини: під скіпетром цісаря планувалося об’єднання поділених між імперіями територій - відповідно, польської та української. Водночас, при всьому лоялізмі політичних еліт краю, в їхній уяві Галичина була покликана відіграти особливу роль, яку порівнювали до ролі П’ємонту в об’єднанні Італії.Item Концепція нового підручника української історії(2010) Яковенко, НаталяРозшифровка лекції, що була прочитана 10 лютого 2010 р. в Києві у Будинку вчених в рамках проекту "Публічні лекції. UA".Item Історія України не є часом втрачених можливостей : [інтерв'ю з доктором історичних наук, професором, завідуючою кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Н. М. Яковенко.](2011) Яковенко, НаталіяІнтерв'ю з доктором історичних наук, професором, завідуючою кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" Н. М. Яковенко. Наталя Миколаївна Яковенко є автором понад 270 наукових праць, в тому числі: "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст."; "Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні ХУІ-ХУІІ ст."; "Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України". Згадаємо також розвідку "Між правдою та славою (не зовсім ювілейні роздуми до ювілею Богдана Хмельницького)", що була видрукувана в "Сучасності", № 11 за 1995 рік. Пані Наталя нагороджена численними преміями: Освітньої фундації Петра Яцика (1995), імені Михайла Грушевського Національної академії наук України (1996), Фонду імені Гелен Щербань-Лапіки (1996), Гран-прі Всеукраїнської акції "Книжка року" (2002), імені Соломії Павличко Американської ради наукових товариств (2000) та ін. Увійшла до списку 100 найпвпливовіших жінок України за версією журналу "Кореспондент" у 2006 році.Item Формування адміністративно-територіального устрою українських земель як засіб інтеграції до складу Російської імперії (кінець ХVIII – початок ХХ століття)(Астон, 2022) Шандра, ВалентинаРозділ з колективної монографії "Росія – Україна: зради, союзи, війни", у якому йдеться про формування адміністративно-територіального устрою українських земель (кінець ХVIII – початок ХХ століття).Item Примусові виселення населення Української РСР у 1930-х – на початку 1950-х років: динаміка, контингент, масштаби(Астон, 2022) Бажан, ОлегРозділ з колективної монографії "Росія – Україна: зради, союзи, війни", у якому йдеться про примусове переселення населення Української РСР у 1930-х – на початку 1950-х років.Item Історія як пропаганда : посібник для вчителів(DVV International Ukraine, 2024) Лягуша, Антон; Шліхта, Наталя; Коляструк, Ольга; Кафтан, Марина; Ферт, Андрій; Охріменко, Олександр; Костюк, Ірина; Неграш, НаталіяЦей посібник створено у межах проєкту "Інструментарій для критичного викладання історії" (2023–2024) та ініціативи "Радянське минуле: (пере)осмислення історії", що виконуються Представництвом Інституту міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV International) в Україні та Всеукраїнською асоціацією вчителів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба" за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.Item Kultura face à la question ukrainienne ou du début de la réconciliation polono-ukrainienne(Association Institut Littéraire Kultura et Centre de civilisation polonaise Sorbonne Université, 2023) Hnatiuk, AleksandraLe rôle de Kultura dans le dialogue polono-ukrainien, à ses débuts, a été décrit en polonais à de nombreuses reprises. Interrogé en 2000 sur le plus grand succès de sa vie, Giedroyc a répondu que c’était précisément la normalisation des relations polono-ukrainiennes qu’il considérait comme sa plus importante réalisation.1 Au cours des trente dernières années, des voix multiples ont participé au débat sur l’héritage de Giedroyc et son apport à la réconciliation polono-ukrainienne. D’ailleurs, dans les années quatre-vingt-dix, on en parlait avec beaucoup d’enthousiasme et une profonde conviction. Plus tard, après la mort de Giedroyc, certains se sont mis à laisser entendre qu’il s’agissait là d’un rituel dépourvu de contenu plus profond, d’autres ont repris ses propos dans le but de continuer la réflexion ou de transférer cette expérience dans d’autres domaines. Puis, reprenant ces remarques critiques, des voix se sont levées pour affirmer que la formule de la réconciliation polono-ukrainienne élaborée par Kultura devait être mise de côté parce que "les temps avaient changé". Et enfin, ceux qui remettent en cause la validité de cette formule sont devenus majoritaires. Certains ont même soutenu que la "doctrine de Giedroyc" s’était, de fait, révélée préjudiciable pour la raison d’État polonais et que, finalement, elle était plutôt nuisible aux relations polono-ukrainiennes. C’est ainsi que, pas à pas, on a commencé à saper les fondements du principe de la réconciliation polono-ukrainienne que Giedroyc et l’équipe de Kultura avaient bâtis.Item Якість життя в Лівобережній Україні другої половини 18 – початку 20 століття: проблемні ділянки та перспективні методологічні підходи(2024) Маслійчук, Володимир; Сердюк, ІгорМета статті – проаналізувавши основні теоретичні підходи до вивчення якості життя виокремити перспективні напрями та продуктивні дослідницькі методології для дослідження проблематики на прикладі Лівобережної України 18-19 століть. Наукова новизна: проаналізовано методологічні дослідження та теоретичні напрацювання дотичні до проблематики якості життя. Вивчено попередній науковий доробок, що стосується Лівобережної України другої половини 18 – початку 20 ст. Виокремлено потенційно найважливіші напрямки подальших досліджень і перспективні підходи до їх здійснення. Таким чином, вперше артикульована й актуалізована наукова проблема, що не розроблена на українському матеріалі. Висновки. Станом на сьогодні практично відсутня історіографія, котра б розглядала історію Лівобережної України другої половини 18 – початку 20 ст. через призму якості життя (як міждисциплінарної категорії). Натомість наявний значний корпус досліджень, присвячених дотичним аспектам: економіка, демографія, розвиток медицини та санітарної сфери, культурні зміни, повсякденне життя тощо. Ці дослідження витворені у різних наукових середовищах, однак, є важливим джерелом фактологічної інформації для вивчення якості життя на цьому просторі. Попри методологічну першість соціологів, все ж найбільші перспективи на цьому полі мають історики. Надто істотною є потреба розуміти локальну специфіку, особливості епохи та критично інтерпретувати джерела. У статті доводиться, що вивчення окремих економічних аспектів, поширення нової їжі, медикалізації, освітніх ініціатив саме-по-собі може мало що дати для розуміння якості життя в регіоні. Неуникненним є застосування якихось додаткових маркерів (наприклад, демографічних) і ширших територіальних порівнянь. При цьому сучасні кількісні (насамперед, соціологічні) методики дозволять порівнювати та шукати залежності між різними аспектами і маркерами. У такому разі навіть з використанням вже добре відомих джерел, можна дослідити нові проблемні питання, залучивши апробовані зарубіжними колегами методи на нашому документальному матеріалі. Фінансування. Стаття підготовлена у рамках Проєкту № 2020.20/0237 "Якість життя та демографічні характеристики населення Наддніпрянської України другої половини XVIII – початку XX ст.", що фінансується Національним фондом досліджень України.Item Точивецький боярин Григорій Сестрен: його походження, служба й сім'я(2023) Тесленко, ІгорУ новій статті спробуємо простежити походження ще одного єпископського слуги – Григорія Сестрена, накреслимо зафіксовані джерелами віхи його біографії та з’ясуємо, чи хтось із нащадків шляхтича зберіг за собою статус боярина-ленника на службі луцько-острозьких владик.Item Форми дезертирства в російській армії під час Першої світової війни(2023) Шандра, ВалентинаMатеріали доповіді учасника Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю "Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи (ХVI-ХХІ ст.)", 11 травня 2023 р., м. Умань.Item Від редакції(2023) Сердюк, Ігор; Водотика, Тетяна; Маслійчук, ВолодимирВступна стаття до тематичного журналу МІКС, що є одним зі складників проєкту Національного фонду досліджень України № 2020.20/0237 "Якість життя та демографічні характеристики населення Наддніпрянської України другої половини XVIII — початку XX ст." "Якість життя" — міждисциплінарна категорія, яку сьогодні продуктивно застосовують у демографії, соціології, психології, економіці, медицині. Всесвітня організація охорони здоров’я визначає цей термін як сприйняття людиною свого життєвого становища в контексті культури та систем цінностей, у яких вона живе, і щодо своїх цілей, очікувань, стандартів і проблем. Нині розроблено спеціальні індекси, що за низкою параметрів дають змогу досліджувати і порівнювати якість життя у різних країнах. Утім, для історичної ретроспективи робити такі дослідження (а тим більше порівняння) дуже складно, адже змінюється не тільки "життєсвіт" людини, а й системи цінностей, соціальні стандарти, які кожне суспільство конструює для себе. Зрештою і такі зміни відбуваються нелінійно та рідко відображають "еволюцію" або баналізовані гуманітарними науками категорії "розвитку" та "модернізації".Item Каховська ГЕС: за лаштунками "Великої будови комунізму"(Бондаренко М. О., 2024) Бажан, Олег20 вересня 1950 р. Рада міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) ухвалили спільну постанову про будівництво Каховської гідроелектростанції, яка мала забезпечити виробництво електроенергії для виробничих потреб Півдня України та Криму. Чергове комуністичне мегабудівництво розглядалося як процес втілення в життя гігантоманського сталінського задуму – "Великого плану перетворення природи" Вартість Каховського гідровузла на дату початку старту будівництва становила 2,5 млрд крб, а обсяг робіт було заплановано на 6 років.Item Дощі вічності(Харківський приватний музей міської садиби: Точка, 2022) Маслійчук, ВолодимирПередмова до книги-подорожі меморіальними місцями та архівними документами, пов'язаними з ім'ям Григорія Савича Сковороди, 1759-1794 роки "Дорогами Сковороди. Слобідська Україна".