Browse
Recent Submissions
Item Kultura face à la question ukrainienne ou du début de la réconciliation polono-ukrainienne(Association Institut Littéraire Kultura et Centre de civilisation polonaise Sorbonne Université, 2023) Hnatiuk, AleksandraLe rôle de Kultura dans le dialogue polono-ukrainien, à ses débuts, a été décrit en polonais à de nombreuses reprises. Interrogé en 2000 sur le plus grand succès de sa vie, Giedroyc a répondu que c’était précisément la normalisation des relations polono-ukrainiennes qu’il considérait comme sa plus importante réalisation.1 Au cours des trente dernières années, des voix multiples ont participé au débat sur l’héritage de Giedroyc et son apport à la réconciliation polono-ukrainienne. D’ailleurs, dans les années quatre-vingt-dix, on en parlait avec beaucoup d’enthousiasme et une profonde conviction. Plus tard, après la mort de Giedroyc, certains se sont mis à laisser entendre qu’il s’agissait là d’un rituel dépourvu de contenu plus profond, d’autres ont repris ses propos dans le but de continuer la réflexion ou de transférer cette expérience dans d’autres domaines. Puis, reprenant ces remarques critiques, des voix se sont levées pour affirmer que la formule de la réconciliation polono-ukrainienne élaborée par Kultura devait être mise de côté parce que "les temps avaient changé". Et enfin, ceux qui remettent en cause la validité de cette formule sont devenus majoritaires. Certains ont même soutenu que la "doctrine de Giedroyc" s’était, de fait, révélée préjudiciable pour la raison d’État polonais et que, finalement, elle était plutôt nuisible aux relations polono-ukrainiennes. C’est ainsi que, pas à pas, on a commencé à saper les fondements du principe de la réconciliation polono-ukrainienne que Giedroyc et l’équipe de Kultura avaient bâtis.Item Якість життя в Лівобережній Україні другої половини 18 – початку 20 століття: проблемні ділянки та перспективні методологічні підходи(2024) Маслійчук, Володимир; Сердюк, ІгорМета статті – проаналізувавши основні теоретичні підходи до вивчення якості життя виокремити перспективні напрями та продуктивні дослідницькі методології для дослідження проблематики на прикладі Лівобережної України 18-19 століть. Наукова новизна: проаналізовано методологічні дослідження та теоретичні напрацювання дотичні до проблематики якості життя. Вивчено попередній науковий доробок, що стосується Лівобережної України другої половини 18 – початку 20 ст. Виокремлено потенційно найважливіші напрямки подальших досліджень і перспективні підходи до їх здійснення. Таким чином, вперше артикульована й актуалізована наукова проблема, що не розроблена на українському матеріалі. Висновки. Станом на сьогодні практично відсутня історіографія, котра б розглядала історію Лівобережної України другої половини 18 – початку 20 ст. через призму якості життя (як міждисциплінарної категорії). Натомість наявний значний корпус досліджень, присвячених дотичним аспектам: економіка, демографія, розвиток медицини та санітарної сфери, культурні зміни, повсякденне життя тощо. Ці дослідження витворені у різних наукових середовищах, однак, є важливим джерелом фактологічної інформації для вивчення якості життя на цьому просторі. Попри методологічну першість соціологів, все ж найбільші перспективи на цьому полі мають історики. Надто істотною є потреба розуміти локальну специфіку, особливості епохи та критично інтерпретувати джерела. У статті доводиться, що вивчення окремих економічних аспектів, поширення нової їжі, медикалізації, освітніх ініціатив саме-по-собі може мало що дати для розуміння якості життя в регіоні. Неуникненним є застосування якихось додаткових маркерів (наприклад, демографічних) і ширших територіальних порівнянь. При цьому сучасні кількісні (насамперед, соціологічні) методики дозволять порівнювати та шукати залежності між різними аспектами і маркерами. У такому разі навіть з використанням вже добре відомих джерел, можна дослідити нові проблемні питання, залучивши апробовані зарубіжними колегами методи на нашому документальному матеріалі. Фінансування. Стаття підготовлена у рамках Проєкту № 2020.20/0237 "Якість життя та демографічні характеристики населення Наддніпрянської України другої половини XVIII – початку XX ст.", що фінансується Національним фондом досліджень України.Item Точивецький боярин Григорій Сестрен: його походження, служба й сім'я(2023) Тесленко, ІгорУ новій статті спробуємо простежити походження ще одного єпископського слуги – Григорія Сестрена, накреслимо зафіксовані джерелами віхи його біографії та з’ясуємо, чи хтось із нащадків шляхтича зберіг за собою статус боярина-ленника на службі луцько-острозьких владик.Item Форми дезертирства в російській армії під час Першої світової війни(2023) Шандра, ВалентинаMатеріали доповіді учасника Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю "Соціально-економічний і політичний розвиток країн Східної Європи (ХVI-ХХІ ст.)", 11 травня 2023 р., м. Умань.Item Від редакції(2023) Сердюк, Ігор; Водотика, Тетяна; Маслійчук, ВолодимирВступна стаття до тематичного журналу МІКС, що є одним зі складників проєкту Національного фонду досліджень України № 2020.20/0237 "Якість життя та демографічні характеристики населення Наддніпрянської України другої половини XVIII — початку XX ст." "Якість життя" — міждисциплінарна категорія, яку сьогодні продуктивно застосовують у демографії, соціології, психології, економіці, медицині. Всесвітня організація охорони здоров’я визначає цей термін як сприйняття людиною свого життєвого становища в контексті культури та систем цінностей, у яких вона живе, і щодо своїх цілей, очікувань, стандартів і проблем. Нині розроблено спеціальні індекси, що за низкою параметрів дають змогу досліджувати і порівнювати якість життя у різних країнах. Утім, для історичної ретроспективи робити такі дослідження (а тим більше порівняння) дуже складно, адже змінюється не тільки "життєсвіт" людини, а й системи цінностей, соціальні стандарти, які кожне суспільство конструює для себе. Зрештою і такі зміни відбуваються нелінійно та рідко відображають "еволюцію" або баналізовані гуманітарними науками категорії "розвитку" та "модернізації".Item Каховська ГЕС: за лаштунками "Великої будови комунізму"(Бондаренко М. О., 2024) Бажан, Олег20 вересня 1950 р. Рада міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) ухвалили спільну постанову про будівництво Каховської гідроелектростанції, яка мала забезпечити виробництво електроенергії для виробничих потреб Півдня України та Криму. Чергове комуністичне мегабудівництво розглядалося як процес втілення в життя гігантоманського сталінського задуму – "Великого плану перетворення природи" Вартість Каховського гідровузла на дату початку старту будівництва становила 2,5 млрд крб, а обсяг робіт було заплановано на 6 років.Item Дощі вічності(Харківський приватний музей міської садиби: Точка, 2022) Маслійчук, ВолодимирПередмова до книги-подорожі меморіальними місцями та архівними документами, пов'язаними з ім'ям Григорія Савича Сковороди, 1759-1794 роки "Дорогами Сковороди. Слобідська Україна".Item Життєпростір versus ідентичність руського шляхтича XVII ст. (на прикладі Яна/Йоакима Єрлича)(Критика, 2005) Яковенко, НаталяЗасвоєння людиною певних індикаторів "членства в групі", як відомо, є надзвичайно плинним. Адже почуття приналежности до тої чи тої спільноти зазвичай перекривається множинністю персональних ідентичностей, зумовлених зв'язками індивіда з соціальним, фаховим чи локальним середовищем, освітою, походженням, статтю і т. д., причому ієрархія значущости цих складників є такою ж мінливою, як і життєві колізії, що в них потрапляє людина. З огляду на практично необмежену варіативність переплетень елементів колективної ідентичности з ідентичністю персонального чи групового типу, свідомість людини постає як складна, перевантажена нюансами система різних за значеннєвістю та частотою актуалізації компонентів. Історикові важко дати раду з миготінням цих мінливостей, оскільки, на відміну від соціолога, він не має змоги запропонувати своїм піддослідним опитувальну анкету. Ми приречені вести діалог лише з текстом джерела, який, окрім зрозумілої неповноти, ще й обтяжений умовностями писемної та освітньої комунікації. Мабуть, найтяжчою у цих випадках є проблема ієрархії згаданих вище компонентів ідентичности, зокрема: 1) котрі з них є сутнісними маркерами "свого-чужого", а котрі - ситуаційною реплікою; 2) котрі засвідчують особисту вразливість на почуттями, а котрі є даниною мовному етикетові свого часу.Item З нових документів до біографії св. Петра Могили(Критика, 2005) Мицик, ЮрійДаний текст відбиває деякі результати дослідження, проведеного в ході написання монографії про київського митрополита св. Петра Могилу. Ця книга мала бути написаною автором цих рядків, доцентом Зоєю Іванівною Хижняк та професором Валерією Михайлівною Нічик для подальшої публікації у видавництві "Альтернативи". На жаль, Валерія Михайлівна померла на самому початку роботи над книгою, і ми встигли тільки обговорити її план та головні напрямки роботи. Зокрема домовилися, що я буду писати загальний нарис життя й діяльності митрополита, 3. І. Хижняк розгляне творення ним Києво-Могилянської академії, а В. М. Нічик - філософські та суспільно-політичні погляди св. Петра Могили.Item Хроніка кримськотатарського національного руху (1940–1980-ті роки)(Інститут історії України НАН України, 2024) Бажан, ОлегУ брошурі зібрані, почерпнуті з різноманітних джерел, маловідомі факти, які висвітлюють історію кримськотатарського національного руху в другій половині 1940-х –1980-х роках, розкривають форми і методи боротьби його активістів за повернення на батьківщину, позицію українських міжнародних правозахисних організацій, протидію зазначеним процесам з боку владних структур та радянських спецслужб. Для істориків дослідників та викладачів, студентів, всіх, хто цікавиться історією України ХХ ст.Item Залучення української поліції до вчинення Голокосту в Кременчуці (1941-42)(2023) Бородіна, ТетянаСтаття присвячена досі не дослідженій темі — участі української поліції Кременчука у вчиненні Голокосту в місті. Авторка окреслила джерельну базу дослідження та специфіку роботи з архівно-слідчими справами, охарактеризувала історіографічні тенденції у вивченні теми та зібрала й систематизувала наявні згадки про вчинення Голокосту в Кременчуці. Як контекстуальне наповнення в роботі також розглянуто динаміку розгортання геноциду в місці у період з вересня 1941 до січня 1942 р., а також формування української поліції. На основі аналізу архівно-слідчих справ (чимало з яких вперше вводяться до наукового обігу), а також інших джерел досліджено, що в Кременчуці участь членів української поліції у вчиненні Голокосту не обмежувалась переслідуваннями євреїв, їхнім конвоюванням до місця розстрілів та охороною цих територій. Ці особи також брали участь у встановленні місць проживання євреїв, конвоюванні людей та контролі за їхньою працею, сторожуванні місць тимчасового утримання євреїв та ін. Авторка також проаналізувала вияви особистої ініціятиви поліцейських під час виконання роботи, які були спрямовані як на допомогу євреям, так і на отримання особистої вигоди від їх переслідування, навіть коли цього не вимагали.Item Change of Ritual Practice under Communism: The Case of the Russian Orthodox Church in Soviet Ukraine in the Late 1950s to Early 1970s(2024) Shlikhta, NataliaThe policies of Soviet authorities regarding institutionalised religion and its adherents evolved over time, as circumstances, both inside and outside the country, changed. The Leninist "red terror" against all “former people” (byvshie liudi) and anti-religious persecutions of the 1920s were replaced with the Stalinist pragmatic “concordat” with the Russian Orthodox Church (thereafter – ROC) and parallel suppression of other "religious cults" in the 1940s. The revival of aggressive antireligious rhetoric and harsh anti-religious measures under Khrushchev – quite predictable within the context of his reforms – ended up with "disappointments and failures", while the Brezhnev era policies "were reoriented to manage the Church’s power and visibility, rather than attempting to eradicate them". All these changes notwithstanding, the inherent incompatibility of Soviet and religious was not questioned and "secularization was an integral element to socialist modernity and state building in the USSR", as Catherine Wanner noted.Item Religious Life in the Late Soviet Union: From Survival to Revival (1960s-1980s)(2024) Shlikhta, Natalia; Riazanova, Svetlana; Kaspina, Maria; Zaripov, Islam; Safarov, Marat; Dyck, Johannes; Rohoziński, Jerzy; Kliueva, Vera; Beliakova, Nadezhda; Sidorevich, Anna; Martin, Barbara; Lepekhina, Anna; Rogaar, Eva; Krumina-Konkova, Solveiga; Tessmann, Anna; Martin, Barbara; Beliakova, NadezhdaThis book presents the first large overview of late Soviet religiosity across severalconfessions and Soviet republics, from the 1960s to the 1980s. Based on a broad range of new sources on the daily life of religious communities, including material from regional archives and oral history, it shows that religion not only survived Soviet anti-religious repression but also adapted to new conditions. Going beyond traditional views about a mere "returned of the repressed", the book shows how new forms of religiosity and religious socialisation emerged, as new generations born into atheist families turned to religion in search of new meaning, long before perestroika facilitated this process. In addition, the book examines anew religious activism and transnational networks between Soviet believers and Western organisations during the Cold War, explores the religious dimension of Soviet female activism, and shifts the focus away from the non-religious human rights movement and from religious institutions to ordinary believers.Item The "Romanian Operation" of the NKVD of the Ukrainian SSR in Odesa Oblast in 1937-1938: Technology, Target Groups, Scope(2023) Bazhan, Oleh; Mykhailutsa, MykolaThe article examines the repressive campaign of the Great Terror period in Odesa Oblast of the Ukrainian SSR that went down in history under the name of the "Romanian operation" of the NKVD. Based on the documents from the Branch State Archive of the Security Service of Ukraine, the features and intensity of the terrorist actions in the south of Ukraine are highlighted, the technology of "extraction" of the non-national element from the Soviet society, and the nature of the accusations against citizens of foreign origin are analyzed.Item Descubriendo Ucrania : Su pueblo, su historia y su cultura(Poliedro Editorial de la Universidad de San Isidro, 2022) Arzoumania, Ana ; Palko, Olena; Férez Gil, Manuel; Sokyrko, Oleksii; Baumann, Fabian; Rindlisbacher, Stephan; Klymenko, Oksana; Liubavskyi, Roman; Taurydzkyj, Jeremías M.; Mattingly, Daria; Korshuk, Roman; Moskalets, Vladyslava; Umanska, Anna; Buyskykh, Iuliia; Cipko, Serge; Zabirko, Oleksandr; Kulyk, Volodymyr; Martsenyuk, Tamara; Ots, Ingrid; Lankina, Liubov; Thompson, Ewa; Palko, Olena; Hundorova, Tamara; Popova, Maria; Marples, David; Vsetecka, John; Klimenko, Natasha; Botta, PauloLa nueva invasión a gran escala rusa, iniciada el 24 de febrero de 2022, volvió a convertir a Ucrania en el centro de atención de los medios de comunicación mundiales. Más allá de los titulares centrados en la invasión y guerra permanecen los complejos desarrollos de la historia, identidad nacional, cultura y la sociedad ucraniana. Visibilizar esos desarrollos es el objetivo principal de esta publicación cuyo origen es una serie de conferencias en línea titulada 'Descubriendo Ucrania. Su pueblo, su historia y su cultura' dictada por un grupo de académicos y especialistas de Ucrania. El ciclo de conferencias fue organizado por el Grupo de Estudio BASEES para la Historia de las Minorías, y apoyado por URIS Ukrainian Research in Switzerland Initiative, Universidad Internacional de Cuernavaca, Oriente Medio News, Bnei Brith Chile y el Circulo Israelita de Santiago y contó con más de 200 inscritos de todo el mundo.Item До питання про родовід Мазеп: старі схеми, нові імена(2022) Тесленко, ІгорУ роботі проведемо ревізію наявних свідчень про носіїв прізвища Мазепа, а також введемо в науковий обіг джерела, раніше не залучені до студій над генеалогією роду.Item Віднайдений фраґмент "генерального діаріуша" великого посла Яна Ґнинського до Османської імперії (1677–1678)(2022) Григор'єва, ТетянаСеред посольств Речі Посполитої до Османської імперії велике посольство холмського воєводи Яна Ґнинського (1677—1678) посідає особливе місце. Посольство відбувалося після невдалої війни з Османською імперією, яка точилася протягом 1672—1676 років, і принизливих для Речі Посполитої Бучацької (1672) і Журавинської (1676) мирних угод, що вони, серед іншого, визнавали втрату Поділля та обов’язок короля сплачувати султанові данину. Відтак, з точки зору османців, це посольство мало закріпити нові кордони та новий статус шляхетської республіки. З точки зору Речі Посполитої, завдання посла було зовсім іншим: очікувалося, що Я. Ґнинський пом’якшить воєнну поразку дипломатичним шляхом і щонайбільше домовиться про повернення частини Поділля, а щонайменше доможеться зсунення на південь домовленого під Журавном кордону.Item Польське й білоруське письменство в "Українській літературній енциклопедії" (1988–1995): специфіка добору й подання матеріалу(Державна наукова установа "Енциклопедичне видавництво", 2022) Гірік, СергійРозділ 2.7. з колективної монографії "Українська енциклопедистика як складник інформаційного спротиву", у якому висвітлено питання розробки польської й білоруської тематики в "Українській літературній енциклопедії" (1988–1995).Item Українсько-польська війна 1918-1919 років: асиметрія пам'яті(2022) Гнатюк, ОляСтаття присвячена порівняльному аналізу формування польської та української пам’яті про Українсько-польську війну 1918–1919 рр. Визначено причини асиметрії пам’яті і проаналізовано спроби діалогу польських та українських істориків.Item Панегірик гетьману Івану Самойловичу у "Скарбниці потребній" Йоаникія Галятовського (1676) та витоки козацьких історичних репрезентацій початку XVIII ст.(Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, 2023) Затилюк, ЯрославАналізується панегірик гетьману І. Самойловичу у передмові до видання "Скарбниця потребная" Йоаникія Галятовського. Простежується вплив твору на спроби сформувати загальну концепцію козацької історії наприкінці XVII – на початку XVIIІ ст.