Зародження та функціонування міфу: лінгвістичні умови
Loading...
Date
2021
Authors
С’єдін, Олександр
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті виокремлено два підходи до визначення лінгвістичних умов появи і функціонування
міфу. За першого підходу припускають, що міф є проявом несвідомого (М. Мюллер) або свідомого
(Е. Кассирер, Р. Барт) викривлення мови. Міф є неусувним, адже неусувною є мовна презентація
фактів світу, яка не буває досконалою. На думку прихильників свідомої міфологізації мови, ці викривлення здійснюються задля політичного впливу. На філософію покладається завдання протистояти такому викривленню, а отже, і міфотворчості загалом. Цей підхід видається спрощеним,
оскільки міф тут ототожнюється з лінгвістичною формою його поширення, редукується до аналізу спотворень мовної презентації. При цьому втрачаються психологічні і гносеологічні передумови міфу, його унікальний статус у житті спільнот. Умови для розроблення другого підходу виникають через критику класичної раціональності низкою впливових мислителів, що підважили віру в
ексклюзивну здатність дискурсивної мови презентувати істину (Ф. Ніцше, Л. Вітґенштайн,
М. Гайдеґґер). Згідно з другим підходом, міф зароджується і продовжує існування через неспроможність логосу презентувати деякі важливі аспекти реальності, передовсім її екзистенційний вимір
(П. Тілліх, Г. Блюменберґ, Л. Гатаб, К. Морґан). В такому разі міф і логос стають альтернативними та водночас тісно пов’язаними лінгвістичними способами презентувати істину. Логос (мова
науки) презентує передовсім абстрактні каузальні зв’язки сутностей. Водночас міфічні оповіді
краще за науку здатні презентувати таємниці походження і існування, створювати ціннісну ієрархію для спільнот.
The article identifies two approaches to determining the linguistic conditions of the emergence and functioning of the myth. The first approach assumes that the myth is a manifestation of unconscious (M. Müller) or conscious (E. Cassirer, R. Barthes) distortion of language. Within this approach it is impossible to escape from myth because the presentation of the facts of the world in language is inescapable, which is always imperfect. These distortions are meant for political influence, as according to the proponents of the conscious mythologizing of language. Philosophy is tasked with resisting such distortions and, consequently, myth creation in general. This approach seems simplified, because the myth is identified here with the linguistic form of its distribution, reduced to the analysis of distortions of language presentation. At the same time, the psychological and epistemological preconditions of the myth, its unique status in the life of communities are lost. Conditions for the development of the second approach arise through the critique of classical rationality by several influential thinkers who undermined the belief in the exclusive ability of discursive language to present the truth (F. Nietzsche, L. Wittgenstein, M. Heidegger). The second approach assumes that the myth emerges and continues to exist due to the inability of the logos to present some important aspects of reality, especially its existential dimension (P. Tillich, H. Blumenberg, L. Hatab, K. Morgan). In this case, myth and logos become alternative and at the same time closely connected linguistic ways of presenting the truth. Logos (the language of science) presents primarily abstract causal connections of essences. At the same time, mythical narratives are better than science at presenting the mysteries of origin and existence, creating a hierarchy of values for communities.
The article identifies two approaches to determining the linguistic conditions of the emergence and functioning of the myth. The first approach assumes that the myth is a manifestation of unconscious (M. Müller) or conscious (E. Cassirer, R. Barthes) distortion of language. Within this approach it is impossible to escape from myth because the presentation of the facts of the world in language is inescapable, which is always imperfect. These distortions are meant for political influence, as according to the proponents of the conscious mythologizing of language. Philosophy is tasked with resisting such distortions and, consequently, myth creation in general. This approach seems simplified, because the myth is identified here with the linguistic form of its distribution, reduced to the analysis of distortions of language presentation. At the same time, the psychological and epistemological preconditions of the myth, its unique status in the life of communities are lost. Conditions for the development of the second approach arise through the critique of classical rationality by several influential thinkers who undermined the belief in the exclusive ability of discursive language to present the truth (F. Nietzsche, L. Wittgenstein, M. Heidegger). The second approach assumes that the myth emerges and continues to exist due to the inability of the logos to present some important aspects of reality, especially its existential dimension (P. Tillich, H. Blumenberg, L. Hatab, K. Morgan). In this case, myth and logos become alternative and at the same time closely connected linguistic ways of presenting the truth. Logos (the language of science) presents primarily abstract causal connections of essences. At the same time, mythical narratives are better than science at presenting the mysteries of origin and existence, creating a hierarchy of values for communities.
Description
Keywords
міф, мова, філософія міфології, філософія мови, Ернст Кассирер, Ролан Барт, Ганс Блюменберґ, стаття, myth, language, philosophy of mythology, philosophy of language, Ernst Cassirer, Roland Barthes, Hans Blumenberg
Citation
С'єдін О. С. Зародження та функціонування міфу: лінгвістичні умови / С'єдін О. С. // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. - 2021. - Т. 8. - С. 38-47.