Середовище творців та споживачів господарських знань Вільного економічного товариства на українських теренах (остання третина ХVIII - початок ХІХ ст.)
Loading...
Date
2020
Authors
Шандра, Валентина
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Вільне економічне товариство (ВЕТ), створене за Катерини ІІ, цілком
відповідало просвітницьким намірам імператриці. Поштовхами до його
заснування стала патерналістська потреба стимулювати поміщиків, аби ті
облаштовували маєтки із врахуванням прогресу в аґрарній справі, а також
необхідність пришвидшити колонізацію південних територій, де землю
отримували чиновники й офіцери без господарських навичок. Товариство пропаґувало досвід іноземців і тих поміщиків, які досягнули успіхів
у вирощуванні високих врожаїв, організації праці, застосуванні машин
для обробітку ґрунтів, зведенні господарських споруд. Разом з тим воно
прагнуло до освоєння місцевої специфіки через накопичення знань про
демографічну ситуацію та господарський потенціал тих чи тих територій.
Метою статті є з’ясувати ставлення місцевих поміщиків до ініціативи
ВЕТ щодо їхнього залучення до власної діяльності та аналіз мотивів, які
сприяли підтримці Товариства, зокрема запровадження нових технологій
землеробства. Аби залучити до участі у Товаристві активних господарників, верховна влада мобілізувала місцеву адміністрацію, а та — дворянських станових посадовців. Однак далеко не всі поспішали ділитися
власними здобутками, а друковані праці Товариства не набули масового
поширення, отож рекомендаціями ВЕТ мало хто скористався попри те, що
певна частина поміщиків надавала Товариству підтримку, пробувала використати його рекомендації та ділилася спостереженнями і здобутками.
Незначними були успіхи і в описах місцевого природно-економічного
та демографічного становища, що мали би посприяли продуктивності
господарювання. Найповнішими стали описи Слобідсько-Української
губернії, решта губерній або не долучилася до проекту, або обмежилась
короткими відписками.
The Free Economic Society, created under Catherine II, was fully in line with the enlightenment intentions of the Empress and her desire to encourage landowners to arrange their estates based on knowledge. One of the factors of its establishment was the need to accelerate the colonization of the Ukrainian southern territories, where land was received by officials and officers without economic skills. The society was to promote the foreign experience and the experience of those landowners who had achieved certain successes in growing high yields, organizing work, using machines and tillage, and building outbuildings. At the same time, it sought to study local specifics by describing and accumulating information about the demographic situation and economic potential of all territories of the Russian Empire. How did the landowners of the Ukrainian lands react to the attempts of the VET to involve them in their own activities and did its recommendations for the introduction of new agricultural technologies, which were discussed in the company’s publications, become authoritative? The author’s observations of the initial period of his activity allowed us to draw the following conclusions. In order to attract enlightened businessmen to participate in the society, the supreme power mobilized the local administration, which in turn mobilized the nobility. However, landowners were in no hurry to share their own achievements, and the company’s printed works did not become widespread and respectively did not take advantage of VET recommendations. There were insignificant successes in the naturaleconomic and demographic description of the provinces. The most complete were the descriptions of the Sloboda-Ukrainian province, the rest either did not take part in this project at all, or were brief.
The Free Economic Society, created under Catherine II, was fully in line with the enlightenment intentions of the Empress and her desire to encourage landowners to arrange their estates based on knowledge. One of the factors of its establishment was the need to accelerate the colonization of the Ukrainian southern territories, where land was received by officials and officers without economic skills. The society was to promote the foreign experience and the experience of those landowners who had achieved certain successes in growing high yields, organizing work, using machines and tillage, and building outbuildings. At the same time, it sought to study local specifics by describing and accumulating information about the demographic situation and economic potential of all territories of the Russian Empire. How did the landowners of the Ukrainian lands react to the attempts of the VET to involve them in their own activities and did its recommendations for the introduction of new agricultural technologies, which were discussed in the company’s publications, become authoritative? The author’s observations of the initial period of his activity allowed us to draw the following conclusions. In order to attract enlightened businessmen to participate in the society, the supreme power mobilized the local administration, which in turn mobilized the nobility. However, landowners were in no hurry to share their own achievements, and the company’s printed works did not become widespread and respectively did not take advantage of VET recommendations. There were insignificant successes in the naturaleconomic and demographic description of the provinces. The most complete were the descriptions of the Sloboda-Ukrainian province, the rest either did not take part in this project at all, or were brief.
Description
Keywords
Вільне економічне товариство, "Труды Императорского вольного экономического общества", описи губерній, культура господарювання, стаття, Free Economic Society, "Proceedings of the Imperial Free Economic Society", descriptions of provinces, management culture
Citation
Шандра В. С. Середовище творців та споживачів господарських знань Вільного економічного товариства на українських теренах (остання третина ХVIII - початок ХІХ ст.) / Валентина Шандра // Київська Академія. - 2020. - Вип. 17. - С. 142-163.