Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 10
- ItemКандидатські твори студентів Київської духовної академії (1819–1924): специфіка жанру(2019) Ткачук, МаринаУ статті висвітлено особливості кандидатських творів студентів Київської духовної академії (КДА) ХІХ – початку ХХ ст. як найважливішого елементу їхньої освітньо-наукової підготовки. Спираючись на широке коло першоджерел (статути духовних академій, укази Св. Синоду, журнали Конференції КДА, звіти та протоколи засідань академічної Ради, рукописні та друковані кандидатські твори випускників КДА, їхні спогади тощо), автор спростовує хибне ототожнення творів на здобуття ступеня кандидата богослов’я, написаних у православних духовних академіях Російської імперії, з сучасними кандидатськими дисертаціями. Розглядаючи ці твори як кваліфікаційні роботи на здобуття освітнього ступеня кандидата богослов’я, аналогічні за статусом до сучасних дипломних робіт здобувачів вищої освіти, автор доводить, що такий підхід не применшує їхнього важливого значення і потужного джерельного потенціалу у вивченні наукового доробку духовних академій ХІХ – початку ХХ ст. На прикладі Київської духовної академії у статті розкрито вагому роль самостійної дослідницької роботи студентів, опанування ними навичок академічного читання та письма у написанні якісних кандидатських творів; з’ясовано процедурні моменти, пов’язані з їхньою підготовкою, рецензуванням та оцінюванням. На підставі збережених рукописів кандидатських творів студентів КДА окреслено їхню проблематику, що стосувалася питань біблеїстики, патрології, догматичного, порівняльного, морального, пастирського богослов’я, літургіки, гомілетики, розгляд яких здійснювався переважно на історичному матеріалі. Наголошено на особливій популярності у КДА, як і в інших духовних академіях, досліджень із церковно-історичної тематики – зокрема й вивчення історії Православної Церкви та її ієрархії в так званому Південно-Західному краї Російської імперії (фактично – на українських теренах), а також історії Київської Академії XVII– ХІХ ст. У статті з’ясовано, що всупереч вимозі Св. Синоду пропонувати й обирати для кваліфікаційних праць теми суто богословського змісту, в КДА знаходили можливість реалізовувати зацікавлення студентів іншими гуманітарними науками – передусім філософією, свідченням чого є понад сто збережених рукописів кандидатських творів із філософської проблематики.
- ItemФілософсько-психологічні розвідки представників Київської духовної академії (1819–1924) в європейському інтелектуальному контексті: зустріч із несвідомим(2019) Менжулін, ВадимНапередодні появи психоаналізу в західній науці та культурі відбувалися різноманітні процеси, що їх можна розглядати як "протопсихоаналітичні". Автор намагається показати, що деякі з цих процесів дістали відображення у працях випускників та викладачів Київської духовної академії (КДА). Приклади осмислення поняття несвідомого можна зустріти у таких випускників і викладачів КДА, як Орест Новицький, Петро Ліницький, Григорій Малеванський, Маркеллін Олесницький, Федір Орнатський, Олексій Кирилович. Показано, що до подібних міркувань їх підштовхували ідеї західноєвропейських філософів, зокрема Фрідріха Шеллінґа, Артура Шопенгауера, Едуарда фон Гартмана, Іммануїла Фіхте, Поля Жане та ін. Зазначено, що випускник і викладач КДА Матвій Троїцький максимально наблизився до визначення такого важливого для психоаналізу феномену, як перенос. Найбільшу увагу присвячено працям випускника КДА Михайла Вержболовича. Вони містять розгляд низки концептів, уявлень, міркувань, настанов, практик, що відіграли важливу роль у формуванні різних версій психоаналізу. Михайло Вержболович виходить на відповідну проблематику, аналізуючи погляди не лише згаданих вище філософів, а й провідних європейських психологів ХІХ – початку ХХ ст. – Йогана Гербарта, Германа Ульріци, Вільгельма Вундта, Теодора Флурнуа та ін. У серії праць Вержбо ловича, присвячених вивченню різноманітних окультних феноменів, відображено чимало ідей та процесів, що відіграли велику роль у формуванні аналітичної психології Карла Юнґа. Зазначене дає змогу уникнути звуженого уявлення щодо розвитку науки у КДА. Хоч вона й була передусім релігійним закладом, у її стінах навчалися та працювали фахівці з широким кругозором. Вони здійснювали актуальні розвідки, добре знаючись на філософських засадах та новітніх тенденціях у різних наукових дисциплінах, зокрема у психології
- ItemДо питання про християнський персоналізм Маркелліна Олесницького(2019) Козловський, ВікторУ статті досліджено процес формування і особливості християнського персоналізму професора Київської духовної академії Маркелліна Олесницького. Акцентовано увагу на концептуальних впливах, які уможливили християнський персоналізм М. Олесницького, зокрема на ідеї Ґ. Ляйбніца щодо індивідуальності як «повного цілого», яка не потребує уподібнення з видом чи родом, та ідеї Ф. Шляєрмахера про індивідуальність як особливу модифікацію людства, що створює культурне різноманіття людей. З’ясовано, що аналіз людської індивідуальності у працях М. Олесницького був передумовою його дослідження базового поняття персоналізму – людської особи – самодіяльної, вільної істоти, здатної до морального вибору. Для Олесницького людська особа поєднує розум, волю і почуття; вона є суб’єктом моральних вчинків і засадою історії. У статті розглянуто сприйняття київським професором нових, для свого часу, спроб долучити математично-статистичні методи до вивчення соціального життя людей. Ідеться про аналіз поглядів відомих європейських дослідників (Й. Зюсмільха, А. Кетле, Г. Бокля, А. Вагнера та А. Еттінґена), які продемонстрували ефективність застосування цих методів не лише для аналізу соціального, економічного життя суспільства, а й для вивчення його морального життя (А. Еттінґен називав це «моральною статистикою»), що уможливило створення соціальної етики. Показано як позитивне, так і критичне ставлення київського вченого до цих досліджень.
- ItemНадприродне та чудесне в біблійному наративі: критичний досвід професорів Київської Духовної Академії (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)(2019) Головащенко, СергійАналізуючи твори низки професорів та вихованців Київської духовної академії другої половини ХІХ – початку ХХ ст., автор висвітлює важливий етап актуалізації у київському православному біблієзнавстві загальноєвропейської полеміки щодо визнання історичності надприродного й чудесного в біблійному наративі. Означену проблему розглянуто в її догматично-богословському та герменевтичному аспектах. Встановлено, що в раціоналістичному дискурсі європейських біблієзнавчих студій критика ідеї надприродного поставала передусім як проблема співвідношення історичного та міфологічного елементів у старо- та новозавітній оповідях. Апологія надприродного ґрунтувалася, своєю чергою, на визнанні історичної реальності чуда в Біблії. Таке визнання ставало наріжним каменем біблійної апологетики незалежно від її конфесійного спрямування. Показано, що київські біблієзнавці-академісти у своїх бібліографічних публікаціях та авторських розвідках підтримали спільні європейські й світові тренди полеміки щодо проблеми надприродного в Біблії. Вони заперечували десакралізацію біблійного наративу, критикуючи як міфологічні, так і натуралістичні його інтерпретації. Київські апологети підтвердили сутнісний зв’язок віроповчального, догматичного та герменевтичного аспектів проблеми історичності надприродного в Біблії: визнання реальності чуда є підтвердженням достовірності самого Святого Письма, його істинності та надійності як образу священної історії, джерела віри та практик життя.
- ItemСтудії з історії протестантизму на сторінках журналу "Труды Киевской духовной академии" (1860-ті - початок 1900-х рр.)(2019) Пастушенко, ЛюдмилаУ статті представлено першу спробу цілісного аналізу досліджень викладачів і вихованців Київської духовної академії з історії протестантизму, розміщених у журналі "Труды Киевской духовной академии" у 1860-х – на початку 1900-х рр. Встановлено, що пріоритетними напрямами історичних студій київських духовно-академічних мислителів із цієї тематики були історико-критичний аналіз догматичних засад протестантських конфесій, вивчення історії протестантських напрямів і течій, дослідження передреформаційних рухів, біографічні нариси. Продемонстровано ефективність використання київськими істориками компаративних і герменевтичних методик при з’ясуванні специфіки релігійних феноменів. З’ясовано, що характерною особливістю історичних розвідок київських духовно-академічних мислителів стало вивчення релігійного явища у широкій історичній перспективі, шляхом прояснення передумов його становлення та розвитку. Здійснений аналіз оприявнює певні зміни в осмисленні київською духовно-академічною наукою теоретико-методологічних засад дослідження протестантизму.