Кафедра археології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Скарби антів(Інститут археології НАН України, 2024) Володарець-Урбанович, Ярослав; Скиба, АндрійУнікальним явищем раннього середньовіччя стала поява у слов’ян Середнього Подніпров’я та Дніпровського Лівобережжя скарбів, що отримали в літературі назву "старожитності антів". Інша назва "Мартинівські", за назвою одного із найбільших та найвідоміших, який був виявлений близько 1907 р. поблизу села Мартинівки Черкаського повіту Київської губернії (нині — Черкаський район Черкаської області).Item Середнє Придніпров'я: від антів до вікінгів(2024) Скиба, АндрійКиївське Придніпров’я є унікальним в сенсі географії головних водних (річкових) шляхів районом. Київ розташований в середній течії Дніпра, трохи нижче місця впадіння двох його головних допливів — Прип’яті на правому березі та Десни на лівому. Таким чином, Київ і полянська земля "замикали" на собі все Верхнє Придніпров’я, а також басейни Прип’яті і Десни, які межують з басейнами Вісли, що впадає в Балтійське море, та Волги, яка впадає в Каспій. Дніпро в районі Києва та Канева перетинає і трансєвропейський сухопутний "коридор", що тягнеться по вододілу між головними річковими системами Східної, Центральної та частини Західної Європи. Саме цим "коридором" у княжий період проходив шлях Київ — Краків — Прага — Регенсбург. Відтак не дивно, чому саме київська (полянська) земля приваблювала вікінгів, які були знаними мореплавцями і торгівцями.Item Пам'ятки черняхівської і вельбарської культур Волинської, Житомирської та Рівненської областей(Інститут археології НАН України, 2024) Магомедов, Борис; Петраускас, Олег; Абашина, НаталіяМонографія присвячена старожитностям черняхівської та вельбарської культур (III — початок V ст. н. е.), виявленим у північно-західних областях України. Книга містить нарис історії, господарства та побуту населення, що залишило ці культури, а також історію їх досліджень. Головною частиною є каталоги археологічних пам’яток із їх стислою характеристикою. Для археологів, істориків, працівників системи охорони пам’яток, краєзнавців і всіх, хто цікавиться минулим нашої країни.Item North Pontic crossroads: Mobility in Ukraine from the Bronze Age to the early modern period(2024) Saag, Lehti; Utevska, Olga; Zadnikov, Stanislav; Shramko, Iryna; Gorbenko, Kyrylo; Bandrivskyi, Mykola; Pavliv, Dmytro; Bruyako, Igor; Grechko, Denys; Okatenko, Vitalii; Toshev, Gennadi; Andrukh, Svitlana; Radziyevska, Vira; Buynov, Yurii; Kotenko, Viktoriia; Smyrnov, Oleksandr; Petrauskas, Oleg; Magomedov, Borys; Didenko, Serhii; Heiko, Anatolii; Reida, Roman; Sapiehin, Serhii; Aksonov, Viktor; Laptiev, Oleksii; Terskyi, Svyatoslav; Skorokhod, Viacheslav; Zhyhola, Vitalii; Sytyi, Yurii; Järve, Mari; Lyn Scheib, Christiana; Anastasiadou, Kyriaki; Kelly, Monica; Williams, Mia; Silva, Marina; Barrington, Christopher; Gilardet, Alexandre; Macleod, Ruairidh; Skoglund, Pontus; Thomas, Mark G.The North Pontic region, which encompasses present-day Ukraine, was a crossroads of migration as it connected the vast Eurasian Steppe with Central Europe. We generated shotgun-sequenced genomic data for 91 individuals dating from around 7,000 BCE to 1,800 CE to study migration and mobility history in the region, with a particular focus on historically attested migrating groups during the Iron Age and the medieval period, such as Scythian, Chernyakhiv, Saltiv and Nogai associated peoples. We infer a high degree of temporal heterogeneity in ancestry, with fluctuating genetic affinities to presentday Western European, Eastern European, Western Steppe and East Asian groups. We also infer high heterogeneity in ancestry within geographically, culturally and socially defined groups. Despite this, we find that ancestry components which are widespread in Eastern and Central Europe have been present in the Ukraine region since the Bronze Age.Item Мурзак-Кобинська культура [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Мурзак-Кобинську культуру – групу мезолітичних пам’яток гірського Криму з однотипним крем’яним інвентарем.Item Неоліт [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про неоліт (від нео... і λίθоς – камінь) – епоха зародження та поширення відтворювального господарства (землеробство, скотарство), археологічним критерієм виокремлення якої є найдавніший глиняний посуд.Item Нобель стоянка [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Нобель – одне з найбільших в Україні скупчень стоянок свідерської культури фінального палеоліту. Датоване 9 тис. до н. е. Виявлене поблизу озера Нобель у Варас. р-ні Рівнен. обл., досліджене С. Круковським (1938), Р. Грибовичем (1972), Л. Залізняком (1983–89, 2012).Item Осокорівська культура [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про осокорівську культуру – археологічну культуру пізнього палеоліту. Датована 11–10 тис. до н. е. Виокремлена В. Станком, епонімна пам’ятка – Осокорів. стоянка (с. Осокорівка Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл.).Item Орел [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Орел – місцезнаходження крем’яних артефактів середньопалеолітичного вигляду. Відкрите і обстежене 1955–56 рр О. Бодянським на лівому березі Дніпра біля підніжжя скелі Орел на Захід від с. Петро-Свистунове Вільнянського, нині Запорізького р-ну Запорізької обл.Item Пронятин [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Пронятин — стоянку неандертальців епохи мустьє (див. Мустьєрська культура). Виявлена 1977 на високому правому березі р. Серет в урочищі Гора Круча поблизу с. Пронятин Тернопільського р-ну Тернопільської обл. (нині у складі Тернополя).Item Пролом І, ІІ [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Пролом І, ІІ — печерні стоянки неандертальців. Відкриті 1973 Ю. Колосовим у вапнякових гротах лівого берега р. Кучук-Карасу на південній околиці с.Пролом Білогірського р-ну (нині АР Крим).Item Прибір ХІІІ [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Прибір ХІІІ — археологічну пам’ятку фінального палеоліту. Датована віком 11—10 тис. р. тому. Виявлена на надзаплавній терасі р. Уж поблизу с. Мотійки Народицького, нині Коростенського р-ну Житомирської обл. Досліджена 1983 і 1984 Л. Залізняком.Item Погорілівка [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Погорілівку – групу багатошарових неолітичних стоянок. Досліджена 1948 і 1949 М. Рудинським на лівому березі Десни між місцем впадіння її притоків р. Реть та Есмань поблизу с. Погорілівка Кролевецького, нині Конотопського р-ну Сумської обл.Item Пісочнорівська культура [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про пісочнорівську культуру — археологічну культуру доби мезоліту. Назва походить від стоянки Пісочний Рів поблизу с. Рогівка Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл., яку 1925 відкрив М. Рудинський, а згодом розкопували М. Воєводський, О. Формозов, Л. Залізняк.Item Палеоліт [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Смирнов, Станіслав; Кухарчук, Юрій; Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про палеоліт — давній кам’яний вік (2,5 млн — 10 тис. р. тому). У геологічній періодизації співвідносний із плейстоценом та еоплейстоценом.Item New Findings in Scythian Animal Style from Olbia Pontica(2023) Bujskikh, Alla; Ivchenko, AndriiThis contribution presents some new artifacts produced in the Scythian animal style together with a casting mold that were found at Olbia Pontica. The items were used mainly as a decoration of a horse bridle and the details of armament in the late Archaic – early Classical time. The stylistic peculiarities demonstrate the usual images of Scythian origin and a specific combination of Ionian artistic tradition. A question of artisans and customers that used these items is discussed. The authors join the scholars who suggest their common use as armament decorations both by Olbian residents and barbarians and defend a point of view that some of them could be produced in the polis’ workshops by local, Ionian artists.Item Кам'яна сировина верхньопалеолітичних пам'яток басейну Середньої Десни. Особливості використання(2024) Ступак, ДмитроМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції "Жива історія та експериментальна археологія"Item Нові пункти кам'яної доби в українській частині басейну Сейму. Дослідження 2023 року(2024) Ступак, ДмитроМатеріали доповіді учасника VІ Міжнародної наукової конференції "Історико-краєзнавчі дослідження: традиції та інновації", (м. Суми, 8-9 грудня 2023 р.)Item До питання про планіграфічну структуру Пастирського городища(2024) Скиба, АндрійСтаття присвячена аналізу планіграфії, оборонної та поселенсько-господарчої структури Пастирського городища. У роботі враховувались результати як попередніх, так і нових польових досліджень 2017-2021 рр.Item Археологічні джерела до вивчення етногенезу українців(2023) Скиба, АндрійПроблема етногенезу українського народу і особливо його початків залишається однією з ключових для українознавства. Доводиться констатувати, що дослідження в цій галузі досі не стали системними, полишаючи широке поле для різноманітних спекуляцій. Дослідження етногенезу потребує комплексного підходу, що має поєднувати студії з археології, фізичної та культурної антропології, етнології, мовознавства, історії. Втім для вивчення ранніх етапів формування українського етносу ключове значення мають саме археологічні джерела. В контексті походження та ранніх етапів формування українців принципове значення мають матеріали слов’янських археологічних культур раннього середньовіччя, відомих на території України, – празької, пеньківської та колочинської у V–VII ст. та райковецької, волинцівської і роменської у VIII–Х ст. У запропонованій статті наводиться огляд та періодизація слов’янських старожитностей раннього середньовіччя за даними сучасних досліджень, висвітлюється роль археологічних джерел у вивченні етнічних процесів. На підставі писемних повідомлень ранньосередньовічних авторів розглядається історична та етнічна інтерпретація археологічних культур цієї епохи. Період, що настає після масштабних міграцій гунського часу (остання чверть IV – середина V століття н. е.), був пов’язаний з виходом слов’янських племен на історичну арену та появою перших достеменно слов’янських археологічних культур. У ході колонізаційного руху слов’янські племена опановують терени степового покордоння, лісостепу та лісової зони на півдні Східної Європи, а дещо згодом заселяють значні території у Подунав’ї та на Балканах, а також у регіоні північніше Карпат, сягаючи на заході межиріччя Ельби та Заале. Археологічним відображенням цього процесу стало поширення пам’яток празької, пеньківської, колочинської, дзедзицької культур та пам’яток типу Іпотешть – Кіндешть – Чурел. Саме ці культури співвідносяться з антами та склавинами писемних джерел. Велике розселення стало ключовим явищем в ранній історії слов’ян та заклало підґрунтя для початку етногенезу сучасних слов’янських народів, зокрема й українців.