Кафедра археології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item North Pontic crossroads: Mobility in Ukraine from the Bronze Age to the early modern period(2024) Saag, Lehti; Utevska, Olga; Zadnikov, Stanislav; Shramko, Iryna; Gorbenko, Kyrylo; Bandrivskyi, Mykola; Pavliv, Dmytro; Bruyako, Igor; Grechko, Denys; Okatenko, Vitalii; Toshev, Gennadi; Andrukh, Svitlana; Radziyevska, Vira; Buynov, Yurii; Kotenko, Viktoriia; Smyrnov, Oleksandr; Petrauskas, Oleg; Magomedov, Borys; Didenko, Serhii; Heiko, Anatolii; Reida, Roman; Sapiehin, Serhii; Aksonov, Viktor; Laptiev, Oleksii; Terskyi, Svyatoslav; Skorokhod, Viacheslav; Zhyhola, Vitalii; Sytyi, Yurii; Järve, Mari; Lyn Scheib, Christiana; Anastasiadou, Kyriaki; Kelly, Monica; Williams, Mia; Silva, Marina; Barrington, Christopher; Gilardet, Alexandre; Macleod, Ruairidh; Skoglund, Pontus; Thomas, Mark G.The North Pontic region, which encompasses present-day Ukraine, was a crossroads of migration as it connected the vast Eurasian Steppe with Central Europe. We generated shotgun-sequenced genomic data for 91 individuals dating from around 7,000 BCE to 1,800 CE to study migration and mobility history in the region, with a particular focus on historically attested migrating groups during the Iron Age and the medieval period, such as Scythian, Chernyakhiv, Saltiv and Nogai associated peoples. We infer a high degree of temporal heterogeneity in ancestry, with fluctuating genetic affinities to presentday Western European, Eastern European, Western Steppe and East Asian groups. We also infer high heterogeneity in ancestry within geographically, culturally and socially defined groups. Despite this, we find that ancestry components which are widespread in Eastern and Central Europe have been present in the Ukraine region since the Bronze Age.Item Мурзак-Кобинська культура [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Мурзак-Кобинську культуру – групу мезолітичних пам’яток гірського Криму з однотипним крем’яним інвентарем.Item Неоліт [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про неоліт (від нео... і λίθоς – камінь) – епоха зародження та поширення відтворювального господарства (землеробство, скотарство), археологічним критерієм виокремлення якої є найдавніший глиняний посуд.Item Нобель стоянка [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Нобель – одне з найбільших в Україні скупчень стоянок свідерської культури фінального палеоліту. Датоване 9 тис. до н. е. Виявлене поблизу озера Нобель у Варас. р-ні Рівнен. обл., досліджене С. Круковським (1938), Р. Грибовичем (1972), Л. Залізняком (1983–89, 2012).Item Осокорівська культура [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про осокорівську культуру – археологічну культуру пізнього палеоліту. Датована 11–10 тис. до н. е. Виокремлена В. Станком, епонімна пам’ятка – Осокорів. стоянка (с. Осокорівка Синельниківського р-ну Дніпропетровської обл.).Item Орел [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Орел – місцезнаходження крем’яних артефактів середньопалеолітичного вигляду. Відкрите і обстежене 1955–56 рр О. Бодянським на лівому березі Дніпра біля підніжжя скелі Орел на Захід від с. Петро-Свистунове Вільнянського, нині Запорізького р-ну Запорізької обл.Item Пронятин [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Пронятин — стоянку неандертальців епохи мустьє (див. Мустьєрська культура). Виявлена 1977 на високому правому березі р. Серет в урочищі Гора Круча поблизу с. Пронятин Тернопільського р-ну Тернопільської обл. (нині у складі Тернополя).Item Пролом І, ІІ [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Пролом І, ІІ — печерні стоянки неандертальців. Відкриті 1973 Ю. Колосовим у вапнякових гротах лівого берега р. Кучук-Карасу на південній околиці с.Пролом Білогірського р-ну (нині АР Крим).Item Прибір ХІІІ [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Прибір ХІІІ — археологічну пам’ятку фінального палеоліту. Датована віком 11—10 тис. р. тому. Виявлена на надзаплавній терасі р. Уж поблизу с. Мотійки Народицького, нині Коростенського р-ну Житомирської обл. Досліджена 1983 і 1984 Л. Залізняком.Item Погорілівка [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Погорілівку – групу багатошарових неолітичних стоянок. Досліджена 1948 і 1949 М. Рудинським на лівому березі Десни між місцем впадіння її притоків р. Реть та Есмань поблизу с. Погорілівка Кролевецького, нині Конотопського р-ну Сумської обл.Item Пісочнорівська культура [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про пісочнорівську культуру — археологічну культуру доби мезоліту. Назва походить від стоянки Пісочний Рів поблизу с. Рогівка Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл., яку 1925 відкрив М. Рудинський, а згодом розкопували М. Воєводський, О. Формозов, Л. Залізняк.Item Палеоліт [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Смирнов, Станіслав; Кухарчук, Юрій; Залізняк, ЛеонідУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про палеоліт — давній кам’яний вік (2,5 млн — 10 тис. р. тому). У геологічній періодизації співвідносний із плейстоценом та еоплейстоценом.Item New Findings in Scythian Animal Style from Olbia Pontica(2023) Bujskikh, Alla; Ivchenko, AndriiThis contribution presents some new artifacts produced in the Scythian animal style together with a casting mold that were found at Olbia Pontica. The items were used mainly as a decoration of a horse bridle and the details of armament in the late Archaic – early Classical time. The stylistic peculiarities demonstrate the usual images of Scythian origin and a specific combination of Ionian artistic tradition. A question of artisans and customers that used these items is discussed. The authors join the scholars who suggest their common use as armament decorations both by Olbian residents and barbarians and defend a point of view that some of them could be produced in the polis’ workshops by local, Ionian artists.Item Кам'яна сировина верхньопалеолітичних пам'яток басейну Середньої Десни. Особливості використання(2024) Ступак, ДмитроМатеріали доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції "Жива історія та експериментальна археологія"Item Нові пункти кам'яної доби в українській частині басейну Сейму. Дослідження 2023 року(2024) Ступак, ДмитроМатеріали доповіді учасника VІ Міжнародної наукової конференції "Історико-краєзнавчі дослідження: традиції та інновації", (м. Суми, 8-9 грудня 2023 р.)Item До питання про планіграфічну структуру Пастирського городища(2024) Скиба, АндрійСтаття присвячена аналізу планіграфії, оборонної та поселенсько-господарчої структури Пастирського городища. У роботі враховувались результати як попередніх, так і нових польових досліджень 2017-2021 рр.Item Археологічні джерела до вивчення етногенезу українців(2023) Скиба, АндрійПроблема етногенезу українського народу і особливо його початків залишається однією з ключових для українознавства. Доводиться констатувати, що дослідження в цій галузі досі не стали системними, полишаючи широке поле для різноманітних спекуляцій. Дослідження етногенезу потребує комплексного підходу, що має поєднувати студії з археології, фізичної та культурної антропології, етнології, мовознавства, історії. Втім для вивчення ранніх етапів формування українського етносу ключове значення мають саме археологічні джерела. В контексті походження та ранніх етапів формування українців принципове значення мають матеріали слов’янських археологічних культур раннього середньовіччя, відомих на території України, – празької, пеньківської та колочинської у V–VII ст. та райковецької, волинцівської і роменської у VIII–Х ст. У запропонованій статті наводиться огляд та періодизація слов’янських старожитностей раннього середньовіччя за даними сучасних досліджень, висвітлюється роль археологічних джерел у вивченні етнічних процесів. На підставі писемних повідомлень ранньосередньовічних авторів розглядається історична та етнічна інтерпретація археологічних культур цієї епохи. Період, що настає після масштабних міграцій гунського часу (остання чверть IV – середина V століття н. е.), був пов’язаний з виходом слов’янських племен на історичну арену та появою перших достеменно слов’янських археологічних культур. У ході колонізаційного руху слов’янські племена опановують терени степового покордоння, лісостепу та лісової зони на півдні Східної Європи, а дещо згодом заселяють значні території у Подунав’ї та на Балканах, а також у регіоні північніше Карпат, сягаючи на заході межиріччя Ельби та Заале. Археологічним відображенням цього процесу стало поширення пам’яток празької, пеньківської, колочинської, дзедзицької культур та пам’яток типу Іпотешть – Кіндешть – Чурел. Саме ці культури співвідносяться з антами та склавинами писемних джерел. Велике розселення стало ключовим явищем в ранній історії слов’ян та заклало підґрунтя для початку етногенезу сучасних слов’янських народів, зокрема й українців.Item Передмова від головного редактора(2024) Потєхіна, ІннаПередмова від головного редактора до видання "Слободян Т., Біоархеологічні колекції Інституту археології НАН України. Каталог кремаційних матеріалів". Видання є каталогом кремаційних матеріалів — окремого розділу біоархеологічних колекцій, які зберігаються у фондах Інституту археології НАН України. Колекції датуються широким хронологічним діапазоном — від енеоліту і до середньовіччя. Каталог колекцій містить інформацію про археологічну пам’ятку, її місцезнаходження, перелік об’єктів, антропологічний матеріал з яких було передано на експертизу, бібліографічні та архівні дані. Окрім каталогу видання містить розділи, присвячені можливостям вивчення кремаційних решток в біоархеології та методиці польових досліджень цього унікального джерела.Item Glass-production Workshop of the Hunnic Times Near Komariv on the Dnister River(2024) Petrauskas, Oleg; Shyshkin, RuslanThe article presents materials from the glass-production workshop of the Hunnic times found near Komariv on the middle Dnister, which was the only such workshop on the territory of European Barbaricum. In 2021, we investigated a buried structure, where remains of mostly semi-finished glass products, production waste, and finished vessels were found. Fragments of Cherniakhiv culture wheel-made pottery and hand-made vessels; Roman amphorae; coins; fibulae; a mirror; an arrowhead, etc. also come from the building. The nature of the glass finds indicates that the structure, dated to the mid-5th century AD, was associated with glass production. The work-shop, built in the same period as a building on a stone foundation, could have formed a single complex. The finds and the object’s dating are evidence that glass processing was practiced also in the Hunnic times in the Cherniakhiv culture.Item Under the Shadow of Conflict: Understanding the Belligerent Landscapes of the Kyiv Triangle(2024) Ivanova, Oleksandra; Zotsenko, IvanThe article examines the defence system of the city of Kyiv in different historical periods, focus-ing on the territory of the immediate outskirts of Kyiv – the Kyiv triangle – the northern part of the Kyiv Plateau. From the moment the city of Kyiv was founded until the events of the Rus-sian-Ukrainian war of the 21st century, the unique topography of the microregion was used to build the city’s defence systems. Today, in the region covered by this study, there are the remains of the ancient “Serpent Ramparts”, fortifications of hillforts and cities, the remains of Cossack, Polish and Moscovian forts, redoubts and outposts, pillboxes from the time of the Second World War, modern military fortifications. All these different types of archaeological monuments form a unique belligerent landscapes that require comprehensive research and protection.