Кафедра археології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Пошуки палеоліту та їх перспективність в українській частині басейну Сейму(2022) Ступак, ДмитроУ роботі аналізується стан дослідженості палеоліту західної, української, частини басейну Сейму. Констатується, що досі на цій території не знайдено жодної стоянки із зафіксованою наявністю культурного шару. Ця територія значно контрастує із правим берегом басейну Середньої Десни та східною частиною басейну Сейму, де сконцентрована значна частина пам’яток палеоліту Деснянського басейну. Судячи із знахідок плейстоценової фауни, наявності зручних ділянок для облаштування стоянок, забезпеченості кварцитовою сировиною, така невтішна ситуація із виявленням палеолітичних пам’яток на західній частині басейну Сейму є результатом відсутності цілеспрямованих робіт з їх пошуків. Найбільш перспективними для таких робіт є правий берег Сейму та басейн його правої притоки – річки Клевень.Item Поховання культури кулястих амфор з Івання. Біоархеологічний нарис(2022) Козак, ОлександраНа території України за останні 100-150 років знайдено більше пів сотні кам'яних гробниць Культури Кулястих Амфор. Археологічні описи зібрав І. К. Свєшніков у роботі 1983 року. Певна частина з них знайдена на Волині. Внаслідок агресивних тафономічних процесів у кам'яних гробницях, та завдячуючи хімічному складу ґрунтів в межах лісової зони, кістки у таких могилах повністю або частково зруйновані. Натомість більшість збережених впродовж тисячоліть останків втрачені або загублені після розкопок через війни чи антропогенні чинники. Лише у виняткових випадках в фондосховищах та в експозиціях музеїв були збережені кісткові рештки.Item Новітні підходи та методики в науковому археологічному пам'яткознавстві Овруцького проекту(2023) Томашевський, АндрійРозвиток наукових досліджень та методологічних і методичних розробок в Овруцькому проекті відкрив можливість сформулювати основні положення та підходи до розробки наукового археологічного пам’яткознавства. В статті стисло викладена структура та смислові взаємозв’язки між складовими сучасного археологічного пам’яткознавства. Окреслені передумови, умови, засадничі підходи та ключові особливості наукового археологічного пам’яткознавства, сформульовані та апробовані в Овруцькому проекті.Item Антропологія поховальних комплексів культури кулястих амфор Білий потік та Озеряни на Тернопільщині(2023) Рудич, Тетяна; Козак, ОлександраНаведено попередні результати антропологічного аналізу скелетних решток із поховальних комплексів культури кулястих амфор Білий Потік та Озеряни на Поділлі.Item East Greek and Corinthian Pottery from the So-called Olbian Suburb (Excavations 2015-2021)(2023) Buiskykh, Alla; Fornasier, Jochen; Kuzmishchev, OleksandrThis article deals with East Greek and Corinthian painted wares found during the excavations of the socalled suburb of Olbia. The analysis of the imported painted and plain tableware and special vessels allows us to conclude that the formation of this ceramic complex began in the last quarter of the 6th century BC. Based on this, it is assumed that the development of the territory to the of west of Zaiacha Ravine began during this time. The construction of a defensive system with moat and rampart led to the allocation of a new zone of Olbia city due to the growth of the urban population.Item Історія дослідження пам'яток скіфського часу Посейм'я: панорама робіт та поглядів(2023) Білинський, ОлегУ статті розглядається історія теоретичних побудов дослідників щодо історії та культурних процесів, які мали місце в скіфський час на території басейну р. Сейм. Історія дослідження поділена на кілька періодів, для кожного з яких наводяться думки провідних авторів, розглядається їх аргументація та контекст у якому дослідники готували свої роботи, будували припущення та вписували їх у загальний контекст досліджень цього періоду. До їх числа належать: період досліджень І. І. Ляпушкіна, який розглядав басейн Сейму, як частину виділеної ним зольничної культури; дослідження А. Є. Аліхової, яка описала низку пам’яток юхнівської культури в регіоні, після чого за Курським Посейм’ям у літературі закріпилося уявлення, як про територію поширення останньої; роботи А. І. Пузікової, яка дослідила у тому ж регіоні пам’ятки типові для всього Лівобережного Лісостепу скіфського часу, чим спонукала до виділення окремого сейминського локального варіанту на Лівобережжі; розвиток та критика ідей А. І. Пузікової дослідниками 1980-х – 2000-х років; сучасні дослідження цієї теми та теоретичні конструкції, які домінують зараз. Основна увага приділяється хронології пам’яток, опису дослідниками їх характерних особливостей, ідеї поділу пам’яток Лівобережжя на локальні варіанти, виділенню окремого сейминського варіанту, історії населення регіону та культурним процесам, які мали місце тут впродовж скіфського часу.Item Різночасові пам'ятки поблизу села Ратнів на Волині : дослідження 2015 року : [монографія](Гурович В. Г., 2021) Теліженко, Сергій; Манько, ВалерійУ монографії викладені матеріали щодо розкопок поселення Ратнів II та результатів розвідок в околицях села Ратнів Луцького району Волинської області. У процесі археологічних досліджень були виявлені численні пам’ятки, що існували у басейні ріки Чорногузки протягом мезоліту - пізнього середньовіччя. Результати досліджень привели до відкриття багатьох пам’яток заключного періоду кам’яної доби, що дозволило створити нову гіпотезу про походження культури лінійно-стрічкової кераміки Волині. Відкриття яскравого поховального комплексу доби ранньої бронзи дало змогу провести антропологічне вивчення залишків трьох скелетів, що належали носіям межановицької культури. Досліджені численні об’єкти межановицької, лужицької, милоградської культур, а також об’єкти пізньоримського й ранньослов’янського часів. Величезний інтерес становлять дослідження слов’яно-руських об’єктів, у тому числі зернової ями, що копіювала форму піфоса. Для фахівців з археології і давньої історії України.Item Стаціонарне вивчення поселення Лісники-Козин(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Готун, Ігор; Тишечко, Т.; Казимір, Олександр; Гунь, М.; Курзенков, Максим; Кублій, МихайлоПівнічна експедиція у 2021 р. під час обстеження розташованої у межах поселення Лісники-Козин ділянки на вул. Ватутіна, 131, де було заплановане зведення житлового будинку, виявила археологічні матеріали та на замовлення її власника провела науково-рятівні розкопки площі запроектованого будівництва. Дослідження здійснено згідно з відповідною угодою між замовником та Інститутом за організаційного і фінансового забезпечення з боку господаря.Item Життя слов'ян переддержавного періоду за новими розкопками поселення Ходосівка - Козаків Яр(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Готун, Ігор; Сорокін, С.; Казимір, Олександр; Гунь, М.; Лозниця, Т.; Іванова, О.; Кублій, МихайлоПівнічна експедиція Інституту продовжила вивчення багатошарового поселення періоду пізнього Трипілля — доби Київської Русі в уроч. Козаків Яр на південно-східній околиці с. Ходосівка у столичних передмістях. Пам’ятку в 1968—1969 рр. відкрив і вивчав Р. Орлов, у 1972 р. на чолі різних груп розкопували О. Сухобоков і Л. Рутківська, у 1985, 1987—1989 рр. досліджували загони під керівництвом В. Петрашенко, у 1996 р. на ній працювали Р. Осадчий та О. Філюк. У новому тисячолітті пункт увійшов до низки об’єктів, де Північна експедиція втілює проект вивчення та популяризації яскравих пам’яток культурної спадщини на території Ходосівки та навколо неї.Item Науково-рятівні розкопки селища в уроч. Фіалки в Ходосівці(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Готун, Ігор; Казимір, Олександр; Чалий, А.; Гунь, М.; Курзенков, Максим; Кублій, МихайлоПісля охарактеризованих у цьому щорічнику попередніх робіт в охоронній зоні селища Ходосівка-Фіалки, внаслідок яких було виявлено, хай і відчутно пошкоджені, нашарування зі знахідками сосницької культури, скіфського часу і загалом періоду раннього заліза, а також козацької доби на замовлення власника ділянки згідно з умовами відповідної угоди між ним та ІА НАН України, Північна експедиція у 2021 р. провела науково-рятівні дослідження на вул. Соборна, 77 у с. Ходосівка, які охопили площу проектованого будинку. Обстеження дозволило простежити залягання у межах ділянки верхнього сіро-коричневого супіску, який на глибині 0,3—0,4 м переходив у культурний шар темно-сірого кольору, який, у свою чергу, на глибині 0,6—0,7 м змінювався сіро-коричневим суглинком з вкрапленнями білого піску, а на глибині 0,7—0,9 м — сіро-жовтим материковим пластом, зафіксувати наявність уламків різночасової кераміки у названих нашаруваннях та констатувати наявність перекопів, що пошкодили останні.Item Археозоологічні дослідження Басівського городища за матеріалами розкопок 2022 р.(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоІз Басівського городища, досліджуваного в 2022 р. експедицією під керівництвом м. н. с. А. Коржа, отримано 691 фрагмент кісток ссавців, датованих скіфським періодом. Розкопки відбувалися у трьох місцях: поселення 3, поселення в уроч. "Кругляк" і поселення в уроч. "Галаманжино". Найбільшу кількість матеріалів отримано із поселення 3 — 613 фрагментів кісток, із уроч. "Кругляк" — 59 фрагментів, із "Галаманжино" — 19 фрагментів. Серед усіх кісток ссавців визначити до рівня виду (типу) і до анатомічної приналежності вдалося 470 кісток або ж 68,02 %, із них із поселення 3 — 425 кісток, з уроч. "Кругляк" і "Галаманжино" — 33 і 12 відповідно.Item Характеристика кісткових матеріалів із пам'ятки Дондор у Бессарабії(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоУ 2021 р. група дослідників ІА НАН України під керівництвом к. і. н. В. Гнери проводила дослідження в урочищі Дондор, пам’ятки XVII―ХVIII ст. на схід від с. Криничине Болградського р-ну Одеської обл. Особливістю пам’ятки є наявність на її площі чітко помітних сірих плям, які мають місцеву назву "пєпєльники / пєпєліщніки". У процесі вивчення пам’ятки було зібрано колекцію кісткового матеріалу.Item Огляд археозоологічних матеріалів Северинівського городища(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоСеверинівське городище, розташоване на теренах Східного Поділля між селами Северинівка і Межирів Жмеринського р-ну Вінницької обл. Городище існувало у VII — середині VI ст. до н. е., що припадає на скіфський час, і виконувало функцію обслуговування торгівельних караванів. Археологічні дослідження городища, у процесі яких отримано описаний нижче кістковий матеріал, проводилися впродовж сімох польових сезонів 2009―2015 рр. Керівниками Україно-польської експедиції є Ю. Болтрик та М. Інгачак. Визначення всього матеріалу відбувалося в 2021―2022 рр. Частина матеріалу, розкопаного в 2015 р., у той же рік була визначена, проте її також було повторно перевизначено за новішими методиками, враховуючи фіксацію статево-вікових характеристик, усіх наявних слідів на кістках, фрагментованість кісток і знімання максимально можливої кількості промірів.Item Визначення кісток тварин із поселення в уроч. Медовуха 2021 р.(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоПоселення в урочищі Медовуха розташоване поруч із с. Бучак Канівського р-ну Черкаської обл. За проектною документацією будівництва Канівської ГАЕС має назву "Поселення біля висоти 198,3м". У 2021 р. пам’ятку досліджувала Канівська експедиція ДП «НДЦ "ОАСУ" під керівництвом Ю. Болтрика, польовими роботами на ній керувала Л. Кармазіна. На поселенні зафіксовані об’єкти скіфського та пізньоримського часу.Item Археозоологічні матеріали пам'ятки Полонне(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоРозкопки археологічної пам’ятки Полонне, розташованої у Шепетівському р-ні Хмельницької обл., у 2021 р. проводила Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція ДП "НДЦ "ОАСУ" (керівник к. і. н. П. Нечитайло). В ході робіт на пам’ятці Полонне було виявлено 172 кістки тварин. Із них ссавцям належало 167 кісток, і ще п’ять кісток — птахам. З усіх фрагментів кісток ссавців визначити до виду вдалося 137 фрагментів, що становить понад 82 % від загальної кількості. Хоч така кількість визначених фрагментів кісток ссавців і недостатня для того, щоб робити висновки на основі статистичних даних про відсоткове співвідношення складу стада, напрямок тваринництва і мету використання тварин на пам’ятці, все ж за цими даними можна зробити певні припущення.Item Археозоологічні дослідження пам'ятки Вінниці (вул. Мури, 7)(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, МихайлоУ 2022 р. у м. Вінниця експедиція ДП "НДЦ "ОАСУ" (керівник А. Корж) було проведено дослідження пам’ятки XVII―XIX ст., що на вул. Мури, 7. Тут серед інших археологічних знахідок було виявлено фауністичні рештки загальною чисельністю 518 фрагментів. Із них фрагментів кісток ссавців була абсолютна більшість — 504. Ще вісім кісток були пташиними, дві — риб’ячими і чотири фрагменти були фрагментами раковин річкових молюсків. З-поміж усіх фрагментів кісток ссавців визначити до виду і анатомічної належності вдалося 409 одиниць, або ж 81,15 % від усіх кісток ссавців, решта (95) залишилися невизначеними через сильну фрагментованість, і, як наслідок — відсутність характерних ознак виду або анатомічної частини. Така кількість визначених фрагментів кісток вважається умовно допустимою для того, щоб можна було робити статистичні висновки про тваринництво на пам’ятці.Item Yampil barrows from the fourth and third millennia BC in the light of Polish-Ukrainian investigations 2010-2014(2023) Kośko, Aleksander; Klochko, Viktor; Potupchyk, Mikhailo; Włodarczak, Piotr; Żurkiewicz, DanutaIn the vicinity of Yampil (Vinnytsia oblast, Ukraine), there exists a cluster of barrows dating back to the Eneolithic and Early Bronze Age. Nestled upon the Podillia Upland, this concentration lies at the crossroads of two cultural spheres: the Eastern European steppe and Central European region. The exploration of the Yampil barrows began during the 1980s by archaeologists from Vinnytsia. This endeavour was enriched by a Polish-Ukrainian expedition that conducted fieldwork from 2010 to 2014. Seven barrows were then examined. Today, an abundance of radiocarbon data allows the construction of a precise chronological framework for the Yampil barrow graves. We can now discern four principal stages in this sequence: (1) Late Eneolithic, (2) early Yamna, (3) late Yamna era, and (4) Catacombna. During the first two periods (3350-2800 cal BC), these barrows were meticulously constructed, sometimes evolving in multiple phases. In the latter two stages (2800-2400 cal BC), cemeteries took shape, marked by graves deliberately dug into the fully formed mounds.Item Early metallurgy of Ukraine of the late 5th-4th millennia BC: an outline(2023) Ivanov, MykytaAccording to the classical model of the metallurgical raw material supply chain proposed by Eugeniy Chernykh, the Eneolithic and Early Bronze age cultures of Ukraine were completely dependent on imported raw material. It seems that the main supplier of metal, as well as some complete goods during the 5th and 4th Millennia BC, was the ‘Carpatho-Balkan Metallurgical Province (CBMP)’ while during the 3rd Millennium BC, the provision chain was reoriented towards the ‘Circumpontic Metallurgical Province (CMP)’. Yet, new discoveries that were made during the 1990s-2020s indicate the need for the amendment of such a model. This is the aim of the current paper. In the following text, the concept of four Ukrainian local metallurgical provinces and two metalworking foci will be introduced. The typology and dating of the recently discovered metal objects as well as metallurgical tools will be provided. The question of the existence of domestic metallurgical raw material deposits will be discussed.Item Склад металу скарбу кіммерійського часу із Середнього Поросся(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Гошко, Тетяна; Відейко, МихайлоПід час земляних робіт біля с. Бірюки на Київщині (координати (49°43′53″ N, 30°17′14″ E 49.731389°, 30.287222°) виявлено скарб із 91 металевого виробу, зокрема три срібні й 88 бронзових. За словами працівників, слідів поховання (кістки людей чи тварин) не виявлено. Більше подробиць про знахідку немає. Чоловік, який передав знахідки фахівцям, свого імені не назвав. Після проведення досліджень складу металу виробів у 2022 р. скарб передано до Археологічного музею ІА НАН України.Item Обстеження палацового комплексу біля с. Мала Клітинка на Вінниччині(Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Відейко, Михайло; Рудь, В.У червні 2022 р. експедиція НДЛ археології Київського університету ім. Бориса Грінченка провела обстеження палацового комплексу, розташованого на околиці с. Мала Клітинка Вінницької обл. Метою експедиції було усебічне вивчення палацу, складання його планів, фіксація стану збереженості, вивчення прилеглої території. Слід було також хоча б приблизно встановити дату спорудження палацу, з’ясувати окремі етапи його розбудови та існування. Дослідження проводилися з ініціативи та за підтримки ректора університету В. Огнев’юка.