Кафедра археології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Другий сезон досліджень Китаївського курганного могильника(2022) Бібіков, Дмитро; Зоценко, Іван; Івакін, Всеволод; Хлистун, Є.; Козак, ОлександраУ липні 2021 р. Китаївський загін Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом І. Зоценка та Д. Бібікова продовжив розпочаті в попередньому році дослідження Китаївського курганного могильника на терені Голосіївського р-ну м. Києва.Item Новопилипівські кургани(Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2021) Отрощенко, ВіталійУ статті, яка розміщена у Енциклопедії Сучасної України, йдеться про археологічну пам’ятку Новопилипівські кургани. Вона розташована поблизу с. Новопилипівка Мелітопольського району Запорізької області у долині лівого берега р. Молочна.Item Ноуа – археологічна культура(Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2021) Отрощенко, ВіталійУ статті, яка розміщена у Енциклопедії Сучасної України, йдеться про археологічну культуру Ноуа за доби пізньої бронзи.Item Genetic continuity, isolation, and gene flow in Stone Age Central and Eastern Europe(2023) Mattila, Tiina; Svensson, Emma; Juras, Anna; Günther, Torsten; Kashuba, Natalija; Ala-Hulkko, Terhi; Chyleński, Maciej; Mckenna, James; Pospieszny, Łukasz; Constantinescu, Mihai; Rotea, Mihai; Palincaș, Nona; Wilk, Stanisław; Czerniak, Lech; Kruk, Janusz; Łapo, Jerzy; Makarowicz, Przemysław; Potekhina, Inna; Soficaru, Andrei; Szmyt, Marzena; Szostek, Krzysztof; Götherström, Anders; Storå, Jan; Netea, Mihai; Nikitin, Alexey; Persson, Per; Malmström, Helena; Jakobsson, MattiasThe genomic landscape of Stone Age Europe was shaped by multiple migratory waves and population replacements, but different regions do not all show similar patterns. To refine our understanding of the population dynamics before and after the dawn of the Neolithic, we generated and analyzed genomic sequence data from human remains of 56 individuals from the Mesolithic, Neolithic, and Eneolithic across Central and Eastern Europe. We found that Mesolithic European populations formed a geographically widespread isolation-by-distance zone ranging from Central Europe to Siberia, which was already established 10,000 years ago. We found contrasting patterns of population continuity during the Neolithic transition: people around the lower Dnipro Valley region, Ukraine, showed continuity over 4000 years, from the Mesolithic to the end of the Neolithic, in contrast to almost all other parts of Europe where population turnover drove this cultural change, including vast areas of Central Europe and around the Danube River.Item Spatial placement of archaeological monuments as a reflection of the dynamics of the historical development of the Black Sea steppe during the early Iron Age(Margulan Institute of Archaeology, 2022) Boltryk, Yuriy; Karjaka, OlexanderThe article presents the results of a search for ancient trade routes that were leading from the main terminals of the ancient civilization of the Northern Black Sea region to the settlements of the Forest-Steppe of Eastern Europe. This transittook place along land communications, which used the three main watersheds of the Northern Black Sea region. In the archaic period of the Scythian history, the trade vector Berezan’ – Olbia was dominant. It reached the upper reaches of the Sian River (the agglomeration around the hillfort of Khotynets’) on the west and the hillforts of the Tiasmyn basin (Subotovs’ke and Motronyns’ke) in the middle of Dnieper region. From the end of the 5th century BC the Bosporus becomes the key trading agent of the Scythians. The flow of its goods reached the centre of Scythia (Kapulivs’ke and Kam’ians’ke hillforts, the agglomeration around them) using for this the eastern edge of the Lower Dnieper watershed or the Arabat Spit is a sand spit-peninsula in the western part of the Sea of Azov. In the 4th century BC Chersonessos and its Chora, relaying the goods of Heraclea Pontica, began to compete with the Bosporus. During the reconstruction of the routes of ancient roads, people paid attention to watersheds and elite mounds that were located on them. The relationship between the Scythian burial mounds and ancient routes obliquely indicates that the nomads, as the rulers of the steppe, were guarantors of safe trade and had their deal of these mutually beneficial relations.Item Знак "Z" в образотворчій традиції населення доби пізньої бронзи(2023) Отрощенко, ВіталійПосилений інтерес до знаку "Z", викликаний подіями російсько-української війни (2014—2023 рр.), потребує ретельного аналізу його символіки та семантики. Матеріали для нього походять із пам’яток ІІ тис. до н. е., пов’язаних із культурами індоіранських скотарів на теренах Східної Європи та Західної Азії. Помічено, що перехрещені "зети" утворюють свастики. Комбінації таких знаків дають часом несподіваний ефект.Item Універсальні закономірності етногенези народів середньої смуги Європи(2023) Залізняк, ЛеонідЗа доби незалежності України, а саме з 1991 р., в українській етнології сталися суттєві зрушення. Вони були прямим наслідком 30-літньої дискусії між прибічниками різних версій україногенези (ранньосередньовічної, києворуської, пізньосередньовічної, трипільської), яка часом протікала в досить гострій формі. Зокрема, на дальньому марґінесі опинилися аматорські фантастичні "концепції" про походження українців від різних доісторичних пращурів – трипільців, арійців тощо. Пішла в небуття радянська ідеологема "давньоруська народність", що була основою офіційної в СРСР пізньосередньовічної версії походження східнослов’янських народів, зокрема й українців. Їй на зміну прийшла започаткована М. Грушевським і розроблена кількома поколіннями українських істориків, етнологів, лінгвістів, археологів ранньосередньовічна концепція україногенези, яка відповідає закономірностям етноісторичного розвитку народів середньої смуги Європи за доби середньовіччя, Нового та Новітнього часів. Стаття присвячена перипетіям згаданої "тридцятилітньої війни" українських етнологів щодо захисту й утвердження верифікованої ранньосередньовічної концепції походження українського народу в свідомості українського суспільства. Особлива увага приділена обґрунтуванню універсальних принципів етногенези народів середньої смуги Європи, що лежать в основі зазначеної версії україногенези. На жаль, у сучасній українській історіографії ця етнологічна тематика осмислюється не завжди об’єктивно. Так, у фундаментальному дослідженні К. Івангородського, присвяченому проблемі етногенези східних слов’ян, не знайшлося місця для констатації цих важливих зрушень у проблематиці україногенези, що сталися в Україні за доби незалежності за активною участю співробітників відділу української етнології Науково-дослідного інституту українознавства МОН України. Саме завдяки їхнім науковим і науково-популярним напрацюванням ранньосередньовічна концепція походження українців стала домінуючою у науковому й суспільному просторі України.Item Funeral Meal in Scythian Burial Rite (Case Study of Northern Azov Region, 5th-4th Centuries BC)(2023) Demina, AlisaIn the article the author investigates the Scythian funerary practices in the Northern Azov region, focusing on the role of food offerings and animal sacrifice. In the study the relationship between food remains in personal burial spaces and communal feasting at the burial mound surface are highlighted.Item The Crimea-Jutland Route and Fluted Mace Distribution (2500-800 BC). 21st-century attempts to update the conception and suggestions for future research(Verlag dr. Rudolf Habelt GMBH, 2022) Kośko, Aleksander; Klochko, Viktor; Makarowicz, PrzemysławThe article discusses the new finds of fluted maces (Type B) in the Baltic-Pontic Area. The first absolute dating of a Type-A mace is offered and two mace occurrence horizons are characterised, one referring to the second half of the 3rd millennium BC, and the other to the second half of the 2nd and the early 1st millennia BC. The topogenesis and cultural attribution of the maces are suggested and their role in establishing long-distance transit routes is described.Item Палеоліт лісостепового межиріччя Дніпра та південного Бугу(Instytut archeologii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie, Muzeum narodowe w Lublinie, 2022) Залізняк, Леонід; Вєтров, Денис; Нездолій, Олександр; Хоптинець, Іван; Переверзєв, Сергій; Сорокун, АндрійБагаторічні розкопки різночасових палеолітичних стоянок в басейні р. Велика Вись поблизу м. Новомиргорода Археологічною експедицією університету Києво-Могилянська академія створили фундамент для періодизації палеоліту Центральної України. Відкриті місцевим краєзнавцем П.І. Озеровим стоянки концентрувалися навкруги невеликого родовища кременю. Вони належали до різних культурних проявів палеоліту – мустьє однобічне, мустьє зубчасте, тип Коробчине, Селет, Гравет, Епігравет.Item Знахідки глиняних люльок для куріння тютюну з поселення в ур. Дондор (Буджак, Одеська обл.)(2022) Чекановський, Андрій; Гнера, Володимир; Борисов, АртемВосени 2021 р. за відкритим листом В. А. Гнери здійснювались обстеження на території Болградського та Ізмаїльського районів Одеської області. Зокрема, обстежено поселенську пам’ятку в урочищі Дондор між селами Криничне і Каланчак Болградського району. Здогадно, пам’ятка пов’язана з татарським населенням, остаточне зникнення якого впевнено пов’язується з діями російської імперської армії і датується 1812 р. Попередні дослідження на пам’ятці здійснені А. М. Оленичем і В. А. Гнерою в 2018–2019 рр. Поселення розташоване при злитті двох балок. У 2021 р. на пам’ятці здійснювалося шурфування та збір підйомного матеріалу. Більшість індивідуальних знахідок фіксувалася за допомогою GPS приймачів. До таких знахідок належать і уламки люльок для куріння тютюну. В ході розвідок було зібрано й описано близько 30 фрагментованих люльок і їхніх дрібних уламків. Серед них білоглиняних і світлоглиняних – 9 шт. (у т. ч. одна з бузковим ангобом і одна з жовто-коричневою поливою), з червонопаленої глини і рудого кольору – 19 шт., сіроглиняні, коричнево-сірі і чорні – 5 шт. У даній роботі звернемо увагу на знахідки, які надають можливість зробити певні висновки щодо фасону виробів, і навести приклади схожих люльок.Item Dendrochronological dating of the Aqkerman Fortress: preliminary results(Інститут археології НАН України, 2022) Wazny, Tomasz; Boltryk, Yuriy; Sagaidak, SeverynДодаток 4. до колективної монографії "Аккерманська фортеця : дослідження 1999-2010 років", Київ, ІА НАН України, 2022.Item Cultural Interactions Between the Societies of the ‘Old Europe’ and the Steppe ‘Kurgan People’ During the Last Quarter of the 4th Millennium BC: Case Study of Serezlievka Local Group(2022) Ivanov, Mykyta; Tupciyenko, MykolaCultural interactions between the societies of Old Europe and the Steppe ‘Kurgan people’ played a significant role in the academic writings of Maria Gimbutas. In her texts, the interplay between mentioned human groups was described as a dichotomy and was put into a framework of violent struggle. Three waves of destructive intrusion of steppe pastorals were reconstructed and the determinative role of ‘kurgan people’ in the spread of Indo-European nations was described (Gimbutas, 1993). However, although Gimbutas’ model is still influential and is used as a methodological framework for the most recent genomic studies (Haak et al., 2015), (Allentoft et al., 2015), (Juras et al., 2018), (Scorrano et al., 2021), there are certain archaeological data that allow suggesting a more complicated interaction than simple ‘east-to-west’ migration. In the current paper, we will publish a rare example of a kurgan burial with mixed Late Trypillia and ‘steppe’ traits, excavated by one of the authors in 1989 near the village of Pomichna. The context of similar burials discovered in the south of Eastern Europe between the South Buh and Dnieper rivers will be provided. The emergence of the Serezlievka local group with a hybrid Trypillia-steppe identity at the end of the 4th millennium BC will be conceptualized.Item Про Дунай, князя Кия та початки слов'янської державності(ІА НАН України, 2022) Скиба, АндрійСтаття присвячена ролі балкано-дунайської експансії для історичного розвитку ранньосередньовічних слов’ян.Item Domniemane cmentarzysko Lachów w Mykolajiwce nad Rosią, obw. Czerkaski, Ukraina. Nowy etap badań(Instytut Kultury Europejskiej, 2022) Borysow, Artem; Dzik, Michał; Kurek, MartaWczesnośredniowieczny kompleks osadniczy w Mykolajiwce nad Rosią, dopływem Dniepru, znany jest m.in. z cmentarzyska, które od blisko 70 lat funkcjonuje w piśmiennictwie, jako miejsce pochówku latopisowych Lachów. Według Powieści dorocznej mieli oni zostać przesiedleni nad Roś przez Jarosława Mądrego, po najeździe na państwo Piastów w 1031 r. W 2019 r. rozpoczęto realizację projektu, którego celem jest pełniejsze rozpoznanie tamtejszego kompleksu osadniczego.Item Результати археологічних досліджень центральної частини стародавнього Очакова(ІА НАН України, 2022) Біляєва, Світлана; Болтрик, Юрій; Фіалко, ОленаСтаттю присвячено підсумкам довготривалих археологічних досліджень історичного центру м. Очаків Південною Середньовічною експедицією Інституту археології НАН України. Висвітлюються основні напрями робіт: візуальні та геофізичні обстеження, стаціонарні розкопки місця Османської фортеці Озі, середньовічного міста, інших місцезнаходжень культурних нашарувань. Представлений стислий огляд результатів досліджень по основних ділянках по роках, склад та етнокультурна належність артефактів.Item Києворуська версія україногенези. Аргументи "за" і "проти"(2023) Залізняк, ЛеонідНаціональна історія є стрижнем формування національної свідомості, міцність якої визначає життєздатність народу. Народження суб’єкта національної історії є однією з ключових її проблем, без вирішення якої неможливе успішне будівництво модерної української нації. Крім трьох головних версій походження українців (трипільська, ранньосередньовічна, пізньосередньовічна), деякі українські дослідники пропонують так звану києворуську концепцію україногенези. У статті зроблено критичний аналіз києворуської концепції народження українського народу. Серед сучасних вітчизняних дослідників найбільш активним її прибічником є Василь Балушок, який видав дві монографії, присвячені етногенезу українців. В них дослідник докладно розглядає головні аспекти києворуської версії походження українців. Тому в основу статті покладено аналіз двох його монографічних досліджень, які дають достатньо повне уявлення про сучасний стан проблеми походження українського етносу з Київської Русі. В. Балушок вважає, що формування українського етносу відбувалося в державі Русь і завершилося на межі ХІІ–ХІІІ ст. Головним недоліком версії україногенези В. Балушка є невизнання дослідником першої, племінної, фази формування русинів-українців. Вона охоплює усе раннє середньовіччя з кінця V по Х ст., коли український етнос складався зі споріднених протоукраїнських племен: антів, склавинів, дулібів, полян, деревлян, волинян, уличів, тиверців, хорватів. Останні консолідувалися в аристократичну націю русинів-українців у державі Русь протягом Х–ХІІІ ст. Етногенез українців відбувався в рамках універсальних законів етноісторичного розвитку народів середньої смуги Європи: англійців, іспанців, французів, румунів, чехів, поляків, сербів, хорватів, русинів-українців та ін. Усі вони пройшли три головні фази розвитку: 1. Племінну раннього середньовіччя (V–ІХ ст.); 2. Аристократичних націй розвиненого і пізнього середньовіччя (Х–ХVІ ст.); 3. Модерних націй нового та новітнього часів (ХVІІ–ХХІ ст.). Невизнання В. Балушком племінної фази україногенези суперечить зазначеним універсальним закономірностям розвитку великих етносів Європи.Item Ефект мультиплікації в декоруванні посуду доби пізньої бронзи(2021) Отрощенко, ВіталійПроаналізовано систему декорування доби пізньої бронзи. Розглянуто ефект мультиплікації в оздобленні глиняного посуду означеного періоду.Item Середньовічна кераміка України та її дослідження М. П. Кучерою(2022) Томашевський, Андрій; Борисов, АртемСтаттю присвячено дослідженню поглядів М. П. Кучери на хронологію та розвиток керамічного комплексу давньоруського часу. Прослідковано становлення уявлень дослідника про еволюцію форм керамічних посудин. Здійснено реконструкцію цілісної хронологічної схеми давньоруської кераміки на основі робіт архівної та публікаційної спадщини науковця.Item Пам'ятки м. Городища на річці Вільшанка (матеріали до археологічної карти)(2022) Борисов, Артем; Гнера, Володимир; Мисак, Володимир; Марченко, ОлександрСтаття присвячена огляду історії дослідження археологічних пам’яток на території м. Городища Черкаської обл. Зібрано всі відомості про наукові дослідження та окремі знахідки на території міста. Проаналізовано стан дослідженості археологічних пам’яток та подано нарис перспектив розгортання археологічних досліджень на території населеного пункту.