Кафедра археології

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 353
  • Документ
    Огляд археозоологічних матеріалів Северинівського городища
    (Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, Михайло
    Северинівське городище, розташоване на теренах Східного Поділля між селами Северинівка і Межирів Жмеринського р-ну Вінницької обл. Городище існувало у VII — середині VI ст. до н. е., що припадає на скіфський час, і виконувало функцію обслуговування торгівельних караванів. Археологічні дослідження городища, у процесі яких отримано описаний нижче кістковий матеріал, проводилися впродовж сімох польових сезонів 2009―2015 рр. Керівниками Україно-польської експедиції є Ю. Болтрик та М. Інгачак. Визначення всього матеріалу відбувалося в 2021―2022 рр. Частина матеріалу, розкопаного в 2015 р., у той же рік була визначена, проте її також було повторно перевизначено за новішими методиками, враховуючи фіксацію статево-вікових характеристик, усіх наявних слідів на кістках, фрагментованість кісток і знімання максимально можливої кількості промірів.
  • Документ
    Визначення кісток тварин із поселення в уроч. Медовуха 2021 р.
    (Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, Михайло
    Поселення в урочищі Медовуха розташоване поруч із с. Бучак Канівського р-ну Черкаської обл. За проектною документацією будівництва Канівської ГАЕС має назву "Поселення біля висоти 198,3м". У 2021 р. пам’ятку досліджувала Канівська експедиція ДП «НДЦ "ОАСУ" під керівництвом Ю. Болтрика, польовими роботами на ній керувала Л. Кармазіна. На поселенні зафіксовані об’єкти скіфського та пізньоримського часу.
  • Документ
    Археозоологічні матеріали пам'ятки Полонне
    (Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, Михайло
    Розкопки археологічної пам’ятки Полонне, розташованої у Шепетівському р-ні Хмельницької обл., у 2021 р. проводила Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція ДП "НДЦ "ОАСУ" (керівник к. і. н. П. Нечитайло). В ході робіт на пам’ятці Полонне було виявлено 172 кістки тварин. Із них ссавцям належало 167 кісток, і ще п’ять кісток — птахам. З усіх фрагментів кісток ссавців визначити до виду вдалося 137 фрагментів, що становить понад 82 % від загальної кількості. Хоч така кількість визначених фрагментів кісток ссавців і недостатня для того, щоб робити висновки на основі статистичних даних про відсоткове співвідношення складу стада, напрямок тваринництва і мету використання тварин на пам’ятці, все ж за цими даними можна зробити певні припущення.
  • Документ
    Археозоологічні дослідження пам'ятки Вінниці (вул. Мури, 7)
    (Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Кублій, Михайло
    У 2022 р. у м. Вінниця експедиція ДП "НДЦ "ОАСУ" (керівник А. Корж) було проведено дослідження пам’ятки XVII―XIX ст., що на вул. Мури, 7. Тут серед інших археологічних знахідок було виявлено фауністичні рештки загальною чисельністю 518 фрагментів. Із них фрагментів кісток ссавців була абсолютна більшість — 504. Ще вісім кісток були пташиними, дві — риб’ячими і чотири фрагменти були фрагментами раковин річкових молюсків. З-поміж усіх фрагментів кісток ссавців визначити до виду і анатомічної належності вдалося 409 одиниць, або ж 81,15 % від усіх кісток ссавців, решта (95) залишилися невизначеними через сильну фрагментованість, і, як наслідок — відсутність характерних ознак виду або анатомічної частини. Така кількість визначених фрагментів кісток вважається умовно допустимою для того, щоб можна було робити статистичні висновки про тваринництво на пам’ятці.
  • Документ
    Yampil barrows from the fourth and third millennia BC in the light of Polish-Ukrainian investigations 2010-2014
    (2023) Kośko, Aleksander; Klochko, Viktor; Potupchyk, Mikhailo; Włodarczak, Piotr; Żurkiewicz, Danuta
    In the vicinity of Yampil (Vinnytsia oblast, Ukraine), there exists a cluster of barrows dating back to the Eneolithic and Early Bronze Age. Nestled upon the Podillia Upland, this concentration lies at the crossroads of two cultural spheres: the Eastern European steppe and Central European region. The exploration of the Yampil barrows began during the 1980s by archaeologists from Vinnytsia. This endeavour was enriched by a Polish-Ukrainian expedition that conducted fieldwork from 2010 to 2014. Seven barrows were then examined. Today, an abundance of radiocarbon data allows the construction of a precise chronological framework for the Yampil barrow graves. We can now discern four principal stages in this sequence: (1) Late Eneolithic, (2) early Yamna, (3) late Yamna era, and (4) Catacombna. During the first two periods (3350-2800 cal BC), these barrows were meticulously constructed, sometimes evolving in multiple phases. In the latter two stages (2800-2400 cal BC), cemeteries took shape, marked by graves deliberately dug into the fully formed mounds.
  • Документ
    Early metallurgy of Ukraine of the late 5th-4th millennia BC: an outline
    (2023) Ivanov, Mykyta
    According to the classical model of the metallurgical raw material supply chain proposed by Eugeniy Chernykh, the Eneolithic and Early Bronze age cultures of Ukraine were completely dependent on imported raw material. It seems that the main supplier of metal, as well as some complete goods during the 5th and 4th Millennia BC, was the ‘Carpatho-Balkan Metallurgical Province (CBMP)’ while during the 3rd Millennium BC, the provision chain was reoriented towards the ‘Circumpontic Metallurgical Province (CMP)’. Yet, new discoveries that were made during the 1990s-2020s indicate the need for the amendment of such a model. This is the aim of the current paper. In the following text, the concept of four Ukrainian local metallurgical provinces and two metalworking foci will be introduced. The typology and dating of the recently discovered metal objects as well as metallurgical tools will be provided. The question of the existence of domestic metallurgical raw material deposits will be discussed.
  • Документ
    Склад металу скарбу кіммерійського часу із Середнього Поросся
    (Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Гошко, Тетяна; Відейко, Михайло
    Під час земляних робіт біля с. Бірюки на Київщині (координати (49°43′53″ N, 30°17′14″ E 49.731389°, 30.287222°) виявлено скарб із 91 металевого виробу, зокрема три срібні й 88 бронзових. За словами працівників, слідів поховання (кістки людей чи тварин) не виявлено. Більше подробиць про знахідку немає. Чоловік, який передав знахідки фахівцям, свого імені не назвав. Після проведення досліджень складу металу виробів у 2022 р. скарб передано до Археологічного музею ІА НАН України.
  • Документ
    Обстеження палацового комплексу біля с. Мала Клітинка на Вінниччині
    (Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Відейко, Михайло; Рудь, В.
    У червні 2022 р. експедиція НДЛ археології Київського університету ім. Бориса Грінченка провела обстеження палацового комплексу, розташованого на околиці с. Мала Клітинка Вінницької обл. Метою експедиції було усебічне вивчення палацу, складання його планів, фіксація стану збереженості, вивчення прилеглої території. Слід було також хоча б приблизно встановити дату спорудження палацу, з’ясувати окремі етапи його розбудови та існування. Дослідження проводилися з ініціативи та за підтримки ректора університету В. Огнев’юка.
  • Документ
    Знахідки керамічних виробів з території с. Трипілля
    (Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Відейко, Марія; Відейко, Михайло
    У с. Трипілля Обухівського р-ну Київської обл. знаходиться КЗ КОР Київський обласний археологічний музей (далі — Музей). До його фондів регулярно потрапляють речі, виявлені місцевими мешканцями на території села. Переважно це фрагменти керамічних виробів — посуду, кахлів. Співробітники Музею, приймаючи знахідки, фіксують зі слів місце, де вони були зроблені. Ця робота проводиться систематично упродовж вже понад 20 років. Протягом 2022 р. до музею надійшла чергова збірка фрагментів, які походять з території Посадової Гори.
  • Документ
    Ольвійська монета-дельфінчик з округи Матронинського городища (поселення Погибельне)
    (Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Сиволап, Михайло; Болтрик, Юрій
    До фондів Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини, літом 2022 р. надійшла мініатюрна ольвійська монета-дельфінчик. Музею її передав мешканець с. Медведівка на Чигиринщині Б. Ворона. Монету знайдено на поселенні скіфського часу Погибельне, на ріллі, у західному кутку поля, приблизно за п’ять метрів від краю лісу. Поселення Погибельне маловідоме широкому загалу фахівців (його назва походить від сусіднього болота) розташоване за 7 км на схід від Матронинського городища. Цілком імовірно, що поселення Погибельне пов’язане з останнім періодом існування цієї великої укріпленої поселенської структури. Поселення Погибельне розташоване орієнтовно за 1,7—2 км на південний захід від околиці с. Медведівка Черкаського р-ну й обл., приблизно за 250—300 м на захід від дороги до с. Головківка.
  • Документ
    Залишки поселенських структур південної периферії Трахтемирівської агломерації (погляд із зони робіт Канівської експедиції ДП ОАС України)
    (Інститут археології Національної академії наук України, 2023) Болтрик, Юрій; Очеретний, Cергій
    Правобережжя Середнього Подніпров’я, на ділянці від Трахтемирівської луки до невеличкої річки Бобриця, є зоною, надзвичайно насиченою важливими пам’ятками осілості доби раннього заліза. Власне, концентрація цих залишків давніх поселенських структур тут не випадкова. Трахтемирівське городище разом із його імовірним лівобережним партнером — Каратульським городищем, для скіфських часів виступали центральним місцем у системі розселення осілого населення Українського лісостепу. Ця пара потужних поселень (або кущів поселень навколо них) контролювала головну водну артерію країни та зручні броди на ній, і відповідно перехрестя ключових торговельних шляхів, пов’язаних із переправами. Утім, залишаючи поза нашим розглядом проблеми археологічних теренів лівобережжя, звернемо увагу на ситуацію в смузі південно-західних та південних земель сусідніх із Трахтемирівським городищем.
  • Документ
    Змієві вали. Сучасність: проблеми, завдання, перспективи
    (2023) Томашевський, Андрій; Борисов, Артем; Гнера, Володимир; Король, Анатолій; Мисак, Володимир
    Стаття присвячена огляду проблематики дослідження та охорони дерево-земляних валів Середньої Наддніпрянщини відомих як Змієві вали. Коротко описана історія вивчення та основні параметри цього типу археологічних пам’яток. Охарактеризовані основні проблемні напрями в вивченні Змієвих валів і системи оборони княжого Києва. Поставлено завдання для майбутніх досліджень та окреслено їх перспективи. Розглянута проблематика використання окремої топо-геодезичної служби під час спорудження оборонної системи та ландшафтної приуроченості ліній укріплень.
  • Документ
    Історія дослідження скіфських пам'яток у Північному Приазов'ї
    (2023) Деміна, Аліса
    У статті здійснено поділ історії дослідження пам’яток скіфського часу Приазов’я. Огляд прослідковує ключові польові дослідження та спроби концептуалізації регіону в контексті скіфської історії V—IV ст. до н. е.
  • Документ
    Population genomics of post-glacial western Eurasia
    (2024) Allentoft, Morten; Sikora, Martin; Refoyo-Martínez, Alba; Irving-Pease, Evan; Fischer, Anders; Barrie, William; Ingason, Andrés; Stenderup, Jesper; Sjögren, Karl-Göran; Pearson, Alice; Sousa da Mota, Bárbara; Schulz Paulsson, Bettina; Halgren, Alma; Macleod, Ruairidh; Schjellerup Jørkov, Marie Louise; Demeter, Fabrice; Sørensen, Lasse; Nielsen, Poul Otto; Henriksen, Rasmus; Vimala, Tharsika; McColl, Hugh; Margaryan, Ashot; Ilardo, Melissa; Vaughn, Andrew; Mortensen, Morten Fischer; Nielsen, Anne Birgitte; Ulfeldt Hede, Mikkel; Johannsen, Niels Nørkjær; Rasmussen, Peter; Vinner, Lasse; Renaud, Gabriel; Stern, Aaron; Jensen, Theis; Scorrano, Gabriele; Schroeder, Hannes; Lysdahl, Per; Ramsøe, Abigail Daisy; Skorobogatov, Andrei; Schork, Andrew Joseph; Rosengren, Anders; Ruter, Anthony; Outram, Alan; Timoshenko, Aleksey; Buzhilova, Alexandra; Coppa, Alfredo; Zubova, Alisa; Silva, Ana Maria; Hansen, Anders; Gromov, Andrey; Logvin, Andrey; Gotfredsen, Anne Birgitte; Nielsen, Bjarne Henning; González-Rabanal, Borja; Lalueza-Fox, Carles; McKenzie, Catriona; Gaunitz, Charleen; Blasco, Concepción; Liesau, Corina; Martinez-Labarga, Cristina; Pozdnyakov, Dmitri; Cuenca-Solana, David; Lordkipanidze, David; En’shin, Dmitri; Salazar-García, Domingo; Price, Douglas; Borić, Dušan; Kostyleva, Elena; Veselovskaya, Elizaveta; Usmanova, Emma; Cappellini, Enrico; Petersen, Erik Brinch; Kannegaard, Esben; Radina, Francesca; Yediay, Fulya Eylem; Duday, Henri; Gutiérrez-Zugasti, Igor; Merts, Ilya; Potekhina, Inna; Shevnina, Irina; Altinkaya, Isin; Guilaine, Jean; Hansen, Jesper; Aura Tortosa, Joan Emili; Zilhão, João; Vega, Jorge; Buck Pedersen, Kristoffer; Guilaine, Jean; Tunia, Krzysztof; Zhao, Lei; Mylnikova, Liudmila; Larsson, Lars; Metz, Laure; Yepiskoposyan, Levon; Pedersen, Lisbeth; Sarti, Lucia; Orlando, Ludovic; Slimak, Ludovic; Klassen, Lutz; Blank, Malou; González-Morales, Manuel; Silvestrini, Mara; Vretemark, Maria; Nesterova, Marina; Rykun, Marina; Rolfo, Mario Federico; Szmyt, Marzena; Przybyła, Marcin; Calattini, Mauro; Sablin, Mikhail; Dobisíková, Miluše; Meldgaard, Morten; Johansen, Morten; Berezina, Natalia; Card, Nick; Saveliev, Nikolai; Poshekhonova, Olga; Rickards, Olga; Lozovskaya, Olga; Gábor, Olivér; Uldum, Otto Christian; Aurino, Paola; Kosintsev, Pavel; Courtaud, Patrice; Ríos, Patricia; Mortensen, Peder; Lotz, Per; Persson, Per; Bangsgaard, Pernille; Damgaard, Peter de Barros; Petersen, Peter Vang; Prieto Martínez, Pilar; Włodarczak, Piotr; Smolyaninov, Roman; Maring, Rikke; Menduiña, Roberto; Badalyan, Ruben; Iversen, Rune; Turin, Ruslan; Vasilyev, Sergey; Wåhlin, Sidsel; Borutskaya, Svetlana; Skochina, Svetlana; Sørensen, Søren Anker; Andersen, Søren ; Jørgensen, Thomas; Jørgensen, Thomas; Serikov, Yuri; Molodin, Vyacheslav; Smrcka, Vaclav; Merts, Victor; Appadurai, Vivek; Moiseyev, Vyacheslav; Magnusson,Yvonne; Kjær, Kurt; Lynnerup, Niels; Lawson, Daniel; Sudmant, Peter; Rasmussen, Simon; Korneliussen, Thorfinn Sand; Durbin, Richard; Nielsen, Rasmus; Delanea, Olivier; Werge, Thomas; Racimo, Fernando; Kristiansen, Kristian; Willerslev, Eske
    Western Eurasia witnessed several large-scale human migrations during the Holocene1–5. Here, to investigate the cross-continental effects of these migrations, we shotgun-sequenced 317 genomes—mainly from the Mesolithic and Neolithic periods— from across northern and western Eurasia. These were imputed alongside published data to obtain diploid genotypes from more than 1,600 ancient humans. Our analyses revealed a ‘great divide’ genomic boundary extending from the Black Sea to the Baltic. Mesolithic hunter-gatherers were highly genetically differentiated east and west of this zone, and the effect of the neolithization was equally disparate. Large-scale ancestry shifts occurred in the west as farming was introduced, including near-total replacement of hunter-gatherers in many areas, whereas no substantial ancestry shifts happened east of the zone during the same period. Similarly, relatedness decreased in the west from the Neolithic transition onwards, whereas, east of the Urals, relatedness remained high until around 4,000 bp, consistent with the persistence of localized groups of hunter-gatherers. The boundary dissolved when Yamnaya-related ancestry spread across western Eurasia around 5,000 bp, resulting in a second major turnover that reached most parts of Europe within a 1,000-year span. The genetic origin and fate of the Yamnaya have remained elusive, but we show that hunter-gatherers from the Middle Don region contributed ancestry to them. Yamnaya groups later admixed with individuals associated with the Globular Amphora culture before expanding into Europe. Similar turnovers occurred in western Siberia, where we report new genomic data from a ‘Neolithic steppe’ cline spanning the Siberian forest steppe to Lake Baikal. These prehistoric migrations had profound and lasting effects on the genetic diversity of Eurasian populations.
  • Документ
    Дослідження палеоліту Житомирщини у 2021 р.
    (Інститут археології НАН України, 2023) Залізняк, Леонід; Переверзєв, Сергій; Сорокун, Андрій; Хоптинець, Іван; Денисюк, Володимир; Курзенков, Максим
    У статті йдеться про польові дослідження палеолітичних стоянок на Овруцькому кряжі та в м. Коростень на Житомирщині у 2021 р.
  • Документ
    Палеолітичний крем'яний комплекс Хрінники 11 на Волині
    (Інститут археології НАН України, 2023) Козак, Денис; Залізняк, Леонід; Ткач, Віталій; Сорокун, Андрій
    Стаття вводить у науковий обіг матеріали граветського крем’яного комплексу Хрінники 11 на Волині.
  • Документ
    The earliest finds of Panathenaic prize amphorae in Olbia Pontica
    (2022) Bujskikh, Alla; Khmelevskiy, Dmytro
    The paper aims to publish the two fragments of Panathenaic prize amphorae from Olbia Pontica. They were found in the same stratigraphic condition when the cultural layer with the archaeological materials dated to the 6th century BC was mixed with the materials of the 1st – the 2nd centuries AD while the defensive buildings of the Roman citadel were erected. The main features of depictions include Athena’s head in the Attic helmet with the high crescent upon the tongue motifs, a spear in her right hand with a bracelet, a Medusas’ snake from the aegis above her shoulder, and a rooster on a votive column behind her – on the first fragment and a figure of a running athlete – on the second fragment, both with the added colors, allowed to propose their certain attribution. Both fragments represent the different sides of the Panathenaic prize amphorae. The stylistic analysis of the fragments allowed us to date them to the last third of the 6th century BC and to draw a conclusion about their belonging to the same amphora. The latter had been manufactured at the time of the Antimenes Painter. Apart from Olbia, the pieces of the Panathenaic prize amphorae which can be dated to the last third of the 6th century BC were found in Histria and Panticapaeum. Thus, the whole Northern Pontic area was incorporated into the distribution of Panathenaic prize amphorae in the time before 500 BC.
  • Документ
    Reassessment of Maikop Culture Influences on the Communities of the Northern Pontic Region: Case Study of the Burial Checheliivka 3/1
    (2023) Ivanov, Mykyta
    The reinterpretation of a vessel from the previous excavations which was beleived to be of the Maikop culture inspired the author to revise artefacts of the Maikop culture and their imitations in the Ukrainian steppe. As a result, it was concluded that the scale of the Maikop culture’s influence on the Steppe communities is overestimated.
  • Документ
    Scythian Period Ashmound Near Mohrytsia: Research Methods and Results
    (2023) Bilynskyi, Oleh; Khodukina, Yuliia; Pototskyi, Oleksii
    In the article, the results of research at the Scythian period ashmound near Mohrytsia village are presented. The topography of the site and the methods of its investigation are described in detail. The materials from the Scythian period and other epochs discovered during excavations are discussed. Based on the obtained material, the article addresses questions regarding the interpretation of the site’s functions and the specifics of its formation. The hypothesis is put forward about the possible use of mounds for marking specific societies within the Scythian Forest-Steppe region.
  • Документ
    Криворізький металургійний центр за часів пізньої бронзи
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Клочко, Віктор
    Аналіз знахідок у регіоні Криворізького металургійного центру показує низку спільних рис у формах і декорі виробів дніпровського варіанта сабатинівської культури, що зближує їх із речами лобойківських типів бережнівсько-маївської зрубної культури та кардашинських типів білогрудівської і білозерської культур та відбиває як їхній певний генетичний зв’язок, так і співіснування цих культурних груп у регіоні, що був контактною зоною. Тож, імовірно, Криворізький рудний масив у цей час контролювався сабатинівським населенням регіону, але водночас слугував сировинною базою бронзоливарного виробництва їхніх північних і східних сусідів.