Кафедра археології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item The Crimea-Jutland Route and Fluted Mace Distribution (2500-800 BC). 21st-century attempts to update the conception and suggestions for future research(Verlag dr. Rudolf Habelt GMBH, 2022) Kośko, Aleksander; Klochko, Viktor; Makarowicz, PrzemysławThe article discusses the new finds of fluted maces (Type B) in the Baltic-Pontic Area. The first absolute dating of a Type-A mace is offered and two mace occurrence horizons are characterised, one referring to the second half of the 3rd millennium BC, and the other to the second half of the 2nd and the early 1st millennia BC. The topogenesis and cultural attribution of the maces are suggested and their role in establishing long-distance transit routes is described.Item Палеоліт лісостепового межиріччя Дніпра та південного Бугу(Instytut archeologii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie, Muzeum narodowe w Lublinie, 2022) Залізняк, Леонід; Вєтров, Денис; Нездолій, Олександр; Хоптинець, Іван; Переверзєв, Сергій; Сорокун, АндрійБагаторічні розкопки різночасових палеолітичних стоянок в басейні р. Велика Вись поблизу м. Новомиргорода Археологічною експедицією університету Києво-Могилянська академія створили фундамент для періодизації палеоліту Центральної України. Відкриті місцевим краєзнавцем П.І. Озеровим стоянки концентрувалися навкруги невеликого родовища кременю. Вони належали до різних культурних проявів палеоліту – мустьє однобічне, мустьє зубчасте, тип Коробчине, Селет, Гравет, Епігравет.Item Знахідки глиняних люльок для куріння тютюну з поселення в ур. Дондор (Буджак, Одеська обл.)(2022) Чекановський, Андрій; Гнера, Володимир; Борисов, АртемВосени 2021 р. за відкритим листом В. А. Гнери здійснювались обстеження на території Болградського та Ізмаїльського районів Одеської області. Зокрема, обстежено поселенську пам’ятку в урочищі Дондор між селами Криничне і Каланчак Болградського району. Здогадно, пам’ятка пов’язана з татарським населенням, остаточне зникнення якого впевнено пов’язується з діями російської імперської армії і датується 1812 р. Попередні дослідження на пам’ятці здійснені А. М. Оленичем і В. А. Гнерою в 2018–2019 рр. Поселення розташоване при злитті двох балок. У 2021 р. на пам’ятці здійснювалося шурфування та збір підйомного матеріалу. Більшість індивідуальних знахідок фіксувалася за допомогою GPS приймачів. До таких знахідок належать і уламки люльок для куріння тютюну. В ході розвідок було зібрано й описано близько 30 фрагментованих люльок і їхніх дрібних уламків. Серед них білоглиняних і світлоглиняних – 9 шт. (у т. ч. одна з бузковим ангобом і одна з жовто-коричневою поливою), з червонопаленої глини і рудого кольору – 19 шт., сіроглиняні, коричнево-сірі і чорні – 5 шт. У даній роботі звернемо увагу на знахідки, які надають можливість зробити певні висновки щодо фасону виробів, і навести приклади схожих люльок.Item Dendrochronological dating of the Aqkerman Fortress: preliminary results(Інститут археології НАН України, 2022) Wazny, Tomasz; Boltryk, Yuriy; Sagaidak, SeverynДодаток 4. до колективної монографії "Аккерманська фортеця : дослідження 1999-2010 років", Київ, ІА НАН України, 2022.Item Cultural Interactions Between the Societies of the ‘Old Europe’ and the Steppe ‘Kurgan People’ During the Last Quarter of the 4th Millennium BC: Case Study of Serezlievka Local Group(2022) Ivanov, Mykyta; Tupciyenko, MykolaCultural interactions between the societies of Old Europe and the Steppe ‘Kurgan people’ played a significant role in the academic writings of Maria Gimbutas. In her texts, the interplay between mentioned human groups was described as a dichotomy and was put into a framework of violent struggle. Three waves of destructive intrusion of steppe pastorals were reconstructed and the determinative role of ‘kurgan people’ in the spread of Indo-European nations was described (Gimbutas, 1993). However, although Gimbutas’ model is still influential and is used as a methodological framework for the most recent genomic studies (Haak et al., 2015), (Allentoft et al., 2015), (Juras et al., 2018), (Scorrano et al., 2021), there are certain archaeological data that allow suggesting a more complicated interaction than simple ‘east-to-west’ migration. In the current paper, we will publish a rare example of a kurgan burial with mixed Late Trypillia and ‘steppe’ traits, excavated by one of the authors in 1989 near the village of Pomichna. The context of similar burials discovered in the south of Eastern Europe between the South Buh and Dnieper rivers will be provided. The emergence of the Serezlievka local group with a hybrid Trypillia-steppe identity at the end of the 4th millennium BC will be conceptualized.Item Про Дунай, князя Кия та початки слов'янської державності(ІА НАН України, 2022) Скиба, АндрійСтаття присвячена ролі балкано-дунайської експансії для історичного розвитку ранньосередньовічних слов’ян.Item Domniemane cmentarzysko Lachów w Mykolajiwce nad Rosią, obw. Czerkaski, Ukraina. Nowy etap badań(Instytut Kultury Europejskiej, 2022) Borysow, Artem; Dzik, Michał; Kurek, MartaWczesnośredniowieczny kompleks osadniczy w Mykolajiwce nad Rosią, dopływem Dniepru, znany jest m.in. z cmentarzyska, które od blisko 70 lat funkcjonuje w piśmiennictwie, jako miejsce pochówku latopisowych Lachów. Według Powieści dorocznej mieli oni zostać przesiedleni nad Roś przez Jarosława Mądrego, po najeździe na państwo Piastów w 1031 r. W 2019 r. rozpoczęto realizację projektu, którego celem jest pełniejsze rozpoznanie tamtejszego kompleksu osadniczego.Item Результати археологічних досліджень центральної частини стародавнього Очакова(ІА НАН України, 2022) Біляєва, Світлана; Болтрик, Юрій; Фіалко, ОленаСтаттю присвячено підсумкам довготривалих археологічних досліджень історичного центру м. Очаків Південною Середньовічною експедицією Інституту археології НАН України. Висвітлюються основні напрями робіт: візуальні та геофізичні обстеження, стаціонарні розкопки місця Османської фортеці Озі, середньовічного міста, інших місцезнаходжень культурних нашарувань. Представлений стислий огляд результатів досліджень по основних ділянках по роках, склад та етнокультурна належність артефактів.Item Києворуська версія україногенези. Аргументи "за" і "проти"(2023) Залізняк, ЛеонідНаціональна історія є стрижнем формування національної свідомості, міцність якої визначає життєздатність народу. Народження суб’єкта національної історії є однією з ключових її проблем, без вирішення якої неможливе успішне будівництво модерної української нації. Крім трьох головних версій походження українців (трипільська, ранньосередньовічна, пізньосередньовічна), деякі українські дослідники пропонують так звану києворуську концепцію україногенези. У статті зроблено критичний аналіз києворуської концепції народження українського народу. Серед сучасних вітчизняних дослідників найбільш активним її прибічником є Василь Балушок, який видав дві монографії, присвячені етногенезу українців. В них дослідник докладно розглядає головні аспекти києворуської версії походження українців. Тому в основу статті покладено аналіз двох його монографічних досліджень, які дають достатньо повне уявлення про сучасний стан проблеми походження українського етносу з Київської Русі. В. Балушок вважає, що формування українського етносу відбувалося в державі Русь і завершилося на межі ХІІ–ХІІІ ст. Головним недоліком версії україногенези В. Балушка є невизнання дослідником першої, племінної, фази формування русинів-українців. Вона охоплює усе раннє середньовіччя з кінця V по Х ст., коли український етнос складався зі споріднених протоукраїнських племен: антів, склавинів, дулібів, полян, деревлян, волинян, уличів, тиверців, хорватів. Останні консолідувалися в аристократичну націю русинів-українців у державі Русь протягом Х–ХІІІ ст. Етногенез українців відбувався в рамках універсальних законів етноісторичного розвитку народів середньої смуги Європи: англійців, іспанців, французів, румунів, чехів, поляків, сербів, хорватів, русинів-українців та ін. Усі вони пройшли три головні фази розвитку: 1. Племінну раннього середньовіччя (V–ІХ ст.); 2. Аристократичних націй розвиненого і пізнього середньовіччя (Х–ХVІ ст.); 3. Модерних націй нового та новітнього часів (ХVІІ–ХХІ ст.). Невизнання В. Балушком племінної фази україногенези суперечить зазначеним універсальним закономірностям розвитку великих етносів Європи.Item Ефект мультиплікації в декоруванні посуду доби пізньої бронзи(2021) Отрощенко, ВіталійПроаналізовано систему декорування доби пізньої бронзи. Розглянуто ефект мультиплікації в оздобленні глиняного посуду означеного періоду.Item Середньовічна кераміка України та її дослідження М. П. Кучерою(2022) Томашевський, Андрій; Борисов, АртемСтаттю присвячено дослідженню поглядів М. П. Кучери на хронологію та розвиток керамічного комплексу давньоруського часу. Прослідковано становлення уявлень дослідника про еволюцію форм керамічних посудин. Здійснено реконструкцію цілісної хронологічної схеми давньоруської кераміки на основі робіт архівної та публікаційної спадщини науковця.Item Пам'ятки м. Городища на річці Вільшанка (матеріали до археологічної карти)(2022) Борисов, Артем; Гнера, Володимир; Мисак, Володимир; Марченко, ОлександрСтаття присвячена огляду історії дослідження археологічних пам’яток на території м. Городища Черкаської обл. Зібрано всі відомості про наукові дослідження та окремі знахідки на території міста. Проаналізовано стан дослідженості археологічних пам’яток та подано нарис перспектив розгортання археологічних досліджень на території населеного пункту.Item Таємниці печери Вертеба(2022) Сохацький, Михайло; Потєхіна, ІннаПерші землероби — носії трипільської археологічної культури почали активно обживати території на лівому березі Дністра понад 5 тис. років тому. Тут вони споруджували добротні глинобитні житла, виготовляли мальований керамічний посуд. Місця для майбутнього поселення вибирали з родючими ґрунтами для тривалого ведення землеробства та пасовищами для розведення худоби. Розташовуючи свої селища, люди вирішували водночас цілу низку питань, пов’язаних із захистом помешкання та безпекою його функціонування.Item Radiocarbon dating and stable isotope analysis of human remains from the Usatove culture site of Mayaky in Ukraine(Social Science Research Network, 2022) Nikitin, Alexey; Ivanova, Svetlana; Budd, Chelsea; Culleton, Brendan; Potekhina, Inna; Reich, David; Malcolm C. LillieThe Usatove (Usatovo) culture provides a pivotal link between farmer and forager-pastoralist cultures of the North Pontic region and adjacent areas during the Eneolithic-Early Bronze Age (EN-EBA) transition in southeast Europe. Usatove is conventionally dated to the middle of the 4th- early 3rd millennium BCE. However, the AMS dating of human remains from the Mayaky complex of the Usatove culture in Ukraine has produced dates beginning in the mid 5th millennium BCE. In this study, we report a series of new radiocarbon dates and stable isotope ratios from human remains at Mayaky and present an attempt to evaluate this data in the context of the Usatove culture chronology. The results suggest a diet of the individuals attributed to the Usatove culture at Mayaky based on aquatic resources, potentially contributing to a reservoir offset (RO) on the AMS dates obtained on human remains. The presented data indicate a change in dietary preferences of the users of the Mayaky archaeological complex in succeeding chronological periods. The presented as well as previously published AMS radiocarbon dates establish the utilization of the Mayaky archaeological site that precedes and post-dates the Usatove culture.Item Genetic continuity, isolation, and gene flow in Stone Age Central and Eastern Europe(Research Square, 2022) Tiina Mattila; Svensson, Emma; Juras, Anna; Günther, Torsten; Kashuba, Natalija; Ala-Hulkko, Terhi; Chyleński, Maciej; Pospieszny, Łukasz; Constantinescu, Mihai; Rotea, Mihai; Palincaș, Nona; Wilk, Stanisław; Lech Czerniak; Kruk, Janusz; Łapo, Jerzy; Makarowicz, Przemysław; Potekhina, Inna; Soficaruc, Andrei; Szmyt, Marzena; Szostek, Krzysztof; Götherström, Anders; Storå, Jan; Netea, Mihai; Nikitin, Alexey; Persson, Per; Malmström, Helena; Jakobsson, MattiasThe genomic landscape of Stone Age Europe was shaped by multiple migratory waves and population replacements, but different regions do not all show the same patterns. To refine our understanding of the population dynamics before and after the dawn of the Neolithic, we generated and analyzed genomic sequence data from human remains of 56 individuals from the Mesolithic, Neolithic and Eneolithic across Central and Eastern Europe. We found that Mesolithic European populations formed a geographically widespread isolation-by-distance zone ranging from Central Europe to Siberia, which was already established 10,000 years ago. We also found contrasting patterns of population continuity during the Neolithic transition: people around the lower Dnipro Valley region, Ukraine, showed continuity over 4,000 years, from the Mesolithic to the end of Neolithic, in contrast to almost all other parts of Europe where population turnover drove this cultural change, including vast areas of Central Europe and around the Danube River.Item Population Genomics of Stone Age Eurasia(BioRxiv, 2022) Allentoft, Morten; Sikora, Martin; Alba, Refoyo-Martínez; Evan K. Irving-Pease; Fischer, Anders; Barrie, William ; Ingason, Andrés; Stenderup, Jesper ; Sjögren, Karl-Göran; Pearson, Alice; Sousa da Mota, Bárbara; Schulz Paulsson, Bettina; Halgren, Alma; Macleod, Ruairidh; Schjellerup Jørkov, Marie Louise; Demeter, Fabrice; Novosolov, Maria; Sørensen, Lasse; Nielsen, Poul Otto; Henriksen, Rasmus H.A.; Vimala, Tharsika; McColl, Hugh; Margaryan, Ashot; Ilardo, Melissa; Vaughn, Andrew; Mortensen, Morten Fischer; Nielsen, Anne Birgitte; Hede, Mikkel Ulfeldt; Rasmussen, Peter; Vinner, Lasse; Renaud, Gabriel; Stern, Aaron; Theis Zetner Trolle Jensen; Johannsen, Niels Nørkjær; Scorrano, Gabriele; Schroeder, Hannes; Lysdahl, Per; Daisy Ramsøe, Abigail; Skorobogatov, Andrei; Schork, Andrew Joseph; Rosengren, Anders; Ruter, Anthony; Outram, Alan; Timoshenko, Aleksey; Buzhilova, Alexandra; Coppa, Alfredo; Zubova, Alisa; Silva, Ana Maria; Hansen, Anders ; Gromov, Andrey; Logvin, Andrey; Gotfredsen, Anne Birgitte; Nielsen, Bjarne Henning; González-Rabanal, Borja; Lalueza-Fox, Carles; McKenzie, Catriona ; Gaunitz, Charleen; Blasco, Concepción; Liesau, Corina; Martinez-Labarga, Cristina; Pozdnyakov, Dmitri ; Cuenca-Solana, David; Lordkipanidze, David ; En’shin, Dmitri; Salazar-García, Domingo ; Price, T. Douglas; Borić, Dušan; Kostyleva, Elena; Veselovskaya, Elizaveta ; Usmanova, Emma ; Cappellini, Enrico; Petersen, Erik Brinch; Kannegaard, Esben; Radina, Francesca; Yediay, Fulya Eylem; Duday, Henri; Gutiérrez-Zugasti, Igor; Potekhina, Inna; Shevnina, Irina; Altinkaya, Isin; Guilaine, Jean; Hansen, Jesper; Tortosa, Joan Emili Aura; Zilhão, João; Vega, Jorge; Pedersen, Kristoffer Buck; Tunia, Krzysztof; Zhao, Lei; Mylnikova, Liudmila; Larsson, Lars; Metz, Laure; Yepiskoposyan, Levon; Pedersen, Lisbeth; Sarti, Lucia; Orlando, Ludovic; Slimak, Ludovic; Klassen, Lutz; Blank, Malou; González-Morales, Manuel; Silvestrini, Mara; Vretemark, Maria; Nesterova, Marina ; Rykun, Marina; Rolfo, Mario Federico; Szmyt, Marzena; Przybyła, Marcin; Calattini, Mauro; Sablin, Mikhail; Dobisíková, Miluše; Meldgaard, Morten; Johansen, Morten; Berezina, Natalia; Card, Nick; Saveliev, Nikolai ; Poshekhonova, Olga; Rickards, Olga; Lozovskaya, Olga ; Gábor, Olivér; Uldum, Otto Christian; Aurino, Paola; Kosintsev, Pavel; Courtaud, Patrice; Ríos, Patricia; Mortensen, Peder; Lotz, Per; Persson, Per; Bangsgaard, Pernille; Damgaard, Peter de Barros; Petersen, Peter Vang; Martinez, Pilar Prieto; Włodarczak, Piotr; Smolyaninov, Roman; Maring, Rikke; Menduiña, Roberto; Badalyan, Ruben; Badalyan, Ruben; Turin, Ruslan; Vasilyiev, Sergey; Wåhlin, Sidsel; Borutskaya, Svetlana; Skochina, Svetlana; Sørensen, Søren Anker; Andersen, Søren; Jørgensen, Thomas; Serikov, Yuri ; Molodin, Vyacheslav; Smrcka, Vaclav; Merz, Victor; Appadurai, Vivek; Moiseyev, Vyacheslav; Magnusson, Yvonne; Kjær, Kurt; Lynnerup, Niels; Lawson, Daniel; Sudmant, Peter; Rasmussen, Simon; Korneliussen, Thorfinn; Durbin, Richard; Nielsen, Rasmus; Delaneau, Olivier; Werge, Thomas; Racimo, Fernando; Kristiansen, Kristian; Willerslev, EskeSeveral major migrations and population turnover events during the later Stone Age (after c. 11,000 cal. BP) are believed to have shaped the contemporary population genetic diversity in Eurasia. While the genetic impacts of these migrations have been investigated on regional scales, a detailed understanding of their spatiotemporal dynamics both within and between major geographic regions across Northern Eurasia remains largely elusive. Here, we present the largest shotgun-sequenced genomic dataset from the Stone Age to date, representing 317 primarily Mesolithic and Neolithic individuals from across Eurasia, with associated radiocarbon dates, stable isotope data, and pollen records. Using recent advances, we imputed >1,600 ancient genomes to obtain accurate diploid genotypes, enabling previously unachievable fine-grained population structure inferences. We show that 1) Eurasian Mesolitic hunter-gatherers were more genetically diverse than previously known, and deeply divergent between the west and the east; 2) Hitherto genetically undescribed huntergatherers from the Middle Don region contributed significant ancestry to the later Yamnaya steppe pastoralists; 3) The genetic impact of the transition from Mesolithic hunter-gatherers to Neolithic farmers was highly distinct, east and west of a “Great Divide” boundary zone extending from the Black Sea to the Baltic, with large-scale shifts in genetic ancestry to the west. This include an almost complete replacement of hunter-gatherers in Denmark, but no substantial shifts during the same period further to the east; 4) Within-group relatedness changes substantially during the Neolithic transition in the west, where clusters of Neolithic farmer-associated individuals show overall reduced relatedness, while genetic relatedness remains high until ~4,000 BP in the east, consistent with a much longer persistence of smaller localised hunter-gatherer groups; 5) A fastpaced second major genetic transformation beginning around 5,000 BP, with Steppe-related ancestry reaching most parts of Europe within a 1,000 years span. Local Neolithic farmers admixed with incoming pastoralists in most parts of Europe, whereas Scandinavia experienced another nearcomplete population replacement, with similar dramatic turnover-patterns also evident in western Siberia; 6) Extensive regional differences in the ancestry components related to these early events remain visible to this day, even within countries (research conducted using the UK Biobank resource). Neolithic farmer ancestry is highest in southern and eastern England while Steppe-related ancestry is highest in the Celtic populations of Scotland, Wales, and Cornwall. Overall, our findings show that although the Stone-Age migrations have been important in shaping contemporary genetic diversity in Eurasia, their dynamics and impact were geographically highly heterogeneous.Item Дослідження палеолітичних пам'яток Житомирщини(Інститут археології НАН України, 2022) Залізняк, Леонід; Переверзєв, Сергій; Сорокун, Андрій; Хоптинець, Ігор; Денисюк, В.; Курзенков, М.Дослідження палеоліту Житомирщини 2021 р. здійснені зусиллями й коштом п’яти установ: ІА НАН України, Державного наукового Центру захисту культурної спадщини України від техногенних катастроф (ДНЦЗКСТК), Центру дослідження та відродження Волині, Києво-Могилянської академії та Краєзнавчого музею м. Коростень. Овруцький кряж з метою збору підйомного матеріалу на зруйнованих оранкою палеолітичних пам’ятках та пошуку нових стоянок з непоруйнованим оранкою культурним шаром. Також експедиція обстежувала пошкоджене земляними роботами городище Замчище, що у м. Коростень. Тобто, функцію експедиції, значною мірою, можна вважати науково-рятувальною.Item Висновки і пропозиції(2022) Малолітнева, Веста; Борисов, Артем; Гурова, Анна; Малишев, ОлександрПроведене дослідження дозволило обґрунтувати та концептуалізувати міждисциплінарний підхід до відносин з організації використання дистанційного зондування Землі для дослідження й охорони археологічної спадщини, а також розробити цілісне теоретичне підґрунтя для удосконалення правового регулювання та організаційного забезпечення відносин у цій сфері.Item Використання дистанційного зондування землі для дослідження й охорони археологічної спадщини: сучасний стан та перспективні напрямки(2022) Борисов, АртемТакі спорадичні роботи на території мікрорегіонів були типовою ознакою цього періоду розвитку дистанційного зондування землі. Ще одним прикладом можуть бути роботи Карла Шухарда (Carl Schuchhardt) зі зйомки римського лімесу поблизу міста Костанца у 1918 році100. Ще під час Першої світової війни франзуз Леон Рей (Leon Rey) здійснив аерозйомку археологічних об’єктів на Балканах101. Матеріали військової аеророзвідки Першої світової війни використовували в археологічних дослідженнях Теодор Віганд (Theodor Wiegand)102 у Палестині103. Ці роботи були ймовірно, першим проєктом систематичної аерофотозйомки археологічних пам’яток. Подібні роботи виконав Джордж Бізлі (George Adam Beazeley) в Месопотамії 1916-1917 роках, що дозволило виявити мережу каналів в долинах Тигру і Єфрату та стародавнє місто Самарру104. Д. Бізлі, ймовірно, був першим хто виділив «повітряну археологію» як самостійну галузь досліджень. Першість в теоретичному осмислені повітряної археології, безумовно належить О. Кроуфордту (Osbert Guy Stanhope Crawford), що працював з пам’ятками Англії.Item Стріли типу Брічмулла (і знову про протоскіфів)(ХНУ імені В. Н. Каразіна, ІКЗ "Більськ", 2021) Клочко, ВікторУчасть у навалі на Східну Європу кочовиків-протоскіфів зі сходу Євразії в IX ст. до н.е., крім носіїв карасукської культури Алтаю, приймали представники бегизи-дандибаївської культури Казахстану. Нові знахідки стріл типу Брічмулла бегизи-дандибаєвської культури Казахстану в Україні маркують траси походів завойовників на території Лівобережної України (Харківщина, Сумщина, Чернігівщина). Багато таких стріл знайдено в районі Кременчука (переправа через Дніпро?) і на Правобережній Черкащині, на Поділлі та на Буковині. Крім стріл, маркерами цієї міграційної хвилі є інші бронзові предмети озброєння східних типів і, перш за все, легкі прорізні наконечники метальних списів або дротиків типів "Кент" і "Шагалали", які автор також пов'язує з бегази-дандибаєвською культурою Казахстану. Близькість форм прорізних наконечників списів бегази-дандибаєвської культури 800—700 pp. до н.е. до прорізних вістер списів типу "Златопіль" бережнісько-маєвської зрубної культури України 1600—1300 ст. до н.е. пояснюється міграцією носіїв цієї культури в 1300—1200 pp. до н. е. на схід, і участю Лобойківської металургійної традиції у формуванні металургії "валикових" культур сходу Євразії 1200—800 pp. до н.е. Таким чином, можна припустити, що, принаймні певна частина "орди" кочівників-протоскіфів, які прийшли зі Сходу Євразії в IX—VIII ст. до н. е. в Східну Європу, складалася з представників бегази-дандибаєвської культури Казахстану та була етнічно близькою населенню що проживало на теренах Сходу нинішньої України.