072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/35528
Освітньо-професійна програма / Освітньо-наукова програма: Фінанси, банківська справа та страхування

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Розвиток споживчого кредитування в Україні в умовах фінансової нестабільності: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2025) Петровський, Олексій; Камінський, Андрій
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справ та страхування". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2025. Ринок споживчого кредитування, який представляє собою складну динамічну систему, був започаткований в Україні у 90х роках 20 ст. і активно розвивався з середини 2000х років. При цьому розвиток споживчого кредитування мав різнонаправлений характер та включав періоди нестабільності і криз. В дисертаційній роботі виділено 4 періоди розвитку споживчого кредитування в Україні, які відрізняються за своїми характеристиками. Відмінність між цими періодами обумовлена як зовнішніми, так і внутрішніми факторами розвитку споживчого кредитування. До першого періоду віднесено період 2006-2008 років з ознаками кредитного буму, у тому числі в іпотечному кредитуванні. Другий період припадає на 2009-2013 роки, під час якого відчувався вплив світової фінансової кризи 2007-2008 років. Протягом цього періоду відбулись зміни у регулюванні банків з боку Національного Банку України і поступово відновилось споживче кредитування. Третій виділений в роботі період включає 2014-2021 роки. На початку цього періоду у 2014 році відбулось вторгнення Росії в Україну та це певною мірою обумовило специфіку розвитку споживчого кредитування. Починаючи з 2015 року, після стабілізації ситуації, споживче кредитування мало порівняно активний розвиток, зокрема, небанківське онлайн кредитування. Також, у 2020 році був відчутний вплив COVID-19 на розвиток споживчого кредитування. До четвертого віднесено період з лютого 2022 року. Він характеризується повномасштабною агресією Росії в Україну та адаптацією споживчого кредитування до цих умов. В роботі представлений компаративний аналіз зазначених періодів на основі низки застосованих показників. В роботі показано, що поява небанківського онлайн кредитування, обумовлена перш за все розвитком фінансових технологій, призвела до посилення конкуренції небанківських кредитних установ з банками. Однією з форм конкурентних відповідей банків став початок цифровізації кредитних процесів і впровадження онлайн технологій у видачу споживчих кредитів. Аналіз в межах дослідження показав, що при цьому бізнес-модель небанківських кредиторів має значні відмінності від банківської. Показано, що це обумовлено поведінковими особливостями позичальників в цих сегментах та концептуальними відмінностями у кредитних продуктах. Крім зовнішніх факторів в роботі проаналізовано внутрішні фактори розвитку споживчого кредитування, які відіграють важливу роль. Одним з таких факторів є фактор коригування жорсткості кредитного ризик-менеджменту банків. В межах застосування теорії Х. Мінскі обґрунтовано, що даний фактор виступає ендогенною причиною фінансової нестабільності кредитної системи. Вивчення процесів функціонування кредитної системи і її трансформації дозволило з вищою точністю робити прогнози щодо майбутнього стану за різних варіантів значень зовнішніх факторів. Обґрунтовано, що для моделювання цієї складної системи найбільше підходить метод системної динаміки. В роботі показано, що можливість проводити сценарний аналіз на основі побудованої моделі дозволяє банкам формувати кредитні політики виходячи з потенційних варіантів розвитку ринку споживчого кредитування. Об'єктом дослідження є ринок споживчого кредитування та його розвиток в умовах фінансової нестабільності. Предметом дослідження є концептуальні положення, емпіричний аналіз та системно-динамічні методи моделювання ринку споживчого кредитування та аналіз фінансової нестабільності. Виконання завдань, сформованих у дисертаційній роботі, зумовило використання як загальнонаукових, так і спеціальних методів дослідження. В якості методологічної основи дослідження в роботі був застосований системний підхід до аналізу розвитку споживчого кредитування. Також використано методи систематизації інформації та порівняння результатів для розкриття сутності споживчого кредитування, застосовано історичний метод для дослідження еволюції споживчого кредитування та метод класифікації для структурування видів споживчих кредитів. Застосовано структурно-функціональний метод, методи наукової абстракції для визначення ключових елементів ринку споживчого кредитування, факторів впливу та їх взаємозв’язків. Використано методи імітаційного моделювання системної динаміки для розробки економіко- математичної моделі споживчого кредитування. Для доповнення системи статистичних показників оцінки фінансової нестабільності у сфері споживчого кредитування використано методи індукції та дедукції, логічний та історичний методи. За допомогою методу сценарного аналізу реалізовано прогнозування стану ринку споживчого кредитування за різних варіантів значень зовнішніх факторів. Для удосконалення ефективності підходів споживчого кредитування небанківськими фінансовими компаніями застосовано методи системного аналізу. Інформаційною базою дисертації виступили праці українських та іноземних науковців, законодавчі, нормативні акти, офіційні матеріали та статистичні бази Національного банку України (НБУ), Державної служби статистики України, Міжнародного валютного фонду, Federal Reserve Economic Data, Bank of England, дані Інтернет-ресурсу tradingeconomics.com та інші ресурси. В процесі дослідження автором розроблено та представлено в роботі аналітичний інструментарій оцінювання впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на розвиток банківського споживчого кредитування на основі побудованої моделі системної динаміки, яка формалізує ключові взаємозв’язки між попитом і пропозицією кредитних ресурсів, особливостями прояву макроекономічних факторів, враховує вплив конкуренції з боку небанківських онлайн кредиторів та специфіку кредитної політики банків. На відміну від існуючих, розроблений підхід враховує зміну жорсткості кредитного ризик-менеджменту банків, дозволяючи точніше оцінити сценарії розвитку банківського споживчого кредитування. За результатами дослідження удосконалено: прогнозний інструментарій на основі сценарного методу, що дозволяє оцінити вплив ключових макроекономічних факторів на споживче кредитування; оцінювання рівня фінансової нестабільності; підходи до удосконалення бізнес-процесів споживчого онлайн кредитування небанківських фінансових установ. В роботі дістали подальшого розвитку: теоретико-методологічні положення щодо функціонування ринку споживчого кредитування, а саме ідентифіковано основні фактори впливу на споживче кредитування та знайдено закономірності їх проявів в Україні; підхід до аналізу впливу небанківських онлайн кредиторів на фінансову нестабільність споживчого кредитування; застосування положень теорії Х. Мінскі, в межах якого банки змінюють свій рівень "жорсткості" протягом економічного циклу. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленій моделі системної динаміки розвитку банківського споживчого кредитування, яка враховує вплив таких зовнішніх факторів як облікова ставка НБУ, зміна ВВП, конкуренція з небанківськими онлайн кредиторами, дохідність ОВДП. Сценарний аналіз в межах застосування моделі продемонстрував практичне значення результатів. Також розроблені рекомендації для оптимізації бізнес-процесу небанківського онлайн кредитування на основі поєднання методу сегментації позичальників за їх дохідністю за допомогою розширеної версії інстументарію кривої Стобахова і кластеризації позичальників на основі характеристики ризик-дохідність через використання адаптованого методу RFM (Recency, Frequency, Monetary). Це дозволило цілісно врахувати поведінкові характеристики позичальників, прибутковості кредитування та кредитний ризик для проведення маркетингових компаній споживчого кредитування. Показано, що авторські теоретико-методологічні напрацювання, комплексні підходи та розроблена в роботі системно-динамічна модель можуть бути використані банками та небанківськими кредитними установами для обґрунтування та ухвалення управлінських рішень в частині розробки кредитних стратегій в умовах фінансової нестабільності. Результати дисертаційної роботи були впроваджені у систему прийняття кредитних рішень ТОВ "Сучасний Факторинг" (довідка №195 від 26.12.2024), а саме було використано отримані з системно-динамічної моделі закономірності впливу різних факторів на попит та пропозицію споживчих кредитів на українському ринку. Також використано методологічні аспекти аналізу портфелю споживчих кредитів, зокрема розвинутий у роботі інструментарій "Whale curve". В межах підготовки аналітичних матеріалів ГО "Українське Товариство Фінансових Аналітиків" були частково враховані методологічні підходи аналізу нестабільності споживчого кредитування в Україні, що надали можливість оцінити в компаративному контексті вплив воєнного стану на розвиток кредитного ринку. При підготовці стратегічної візії взаємодії банківського та небанківського сегментів враховано результати дисертаційного дослідження, а саме представлену в роботі модель конкурентної взаємодії цих сегментів (довідка №02-11-2024 від 28.11.2024). У рамках проведення АБ "Укргазбанк" дослідження стану ринку споживчого кредитування були враховані результати дисертаційної роботи, а саме сценарний аналіз впливу зовнішніх факторів на параметри кредитного ринку (довідка 37 від 09.12.2024). Методичні розробки, теоретичні аспекти та практичні напрацювання проведеного в межах дисертаційної роботи наукового дослідження знайшли застосування у навчальному процесі при викладанні курсів "Фінанси", "Гроші та кредит", "Макроекономічний аналіз та монетарна політика", "Поглиблений курс методів системної динаміки у фінансах" на бакалаврській та магістерській програмах факультету економічних наук Національного університету "Києво- Могилянська академія" (довідка від 25.10.2024).
  • Thumbnail Image
    Item
    Монетарні інструменти регулювання ринку праці України в умовах підвищених ризиків : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2024) Донкоглова, Тетяна; Лук’яненко, Ірина
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справа та страхування". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2024. Економіка України наразі перебуває у періоді значних випробувань, викликаними повномасштабною війною з росією. Військові дії призводять до руйнації соціальної та промислової інфраструктури, знищення виробничих підприємств, порушення логістичних ланцюгів, погіршення інвестиційного клімату та некотрольованої міграції населення. Мільйони громадян вимушені були покинути свої домівки, що створює значні демографічні зміни та впливає на трудовий капітал країни. Відтік кваліфікованих працівників, зміна структури зайнятості, внутрішнє переміщення населення та зниження рівня зайнятості є ключовими наслідками війни в контексті стану ринку праці. Ці процеси призводять до зростання рівня безробіття, зниження реального рівня доходів, збільшення навантаження на соціальні системи та поглиблення існуючих диспропорцій на ринку праці. Крім того, війна спричиняє значну економічну дестабілізацію не лише на ринку праці, а також на фінансових ринках, посилюючи фінансову нестабільність. Втрата виробничих потужностей, зниження рівня інвестицій, обмеження економічної діяльності у зонах бойових дій та зростання частки витрат на оборону призводять до зменшення економічного зростання та макроекономічної дестабілізації. Це вимагає від українського уряду та Національного банку України впровадження ефективних заходів для збереження фінансової стійкості та підтримки макроекономічної стабільності, у тому числі й через заходи з регулювання ринку праці. Монетарна політика відіграє значиму роль у врегулюванні ринку праці України, особливо в умовах значної економічної нестабільності та підвищених ризиків, спричинених війною. Вона є важливим інструментом, що дозволяє регулювати економічну активність, стабілізувати фінансовий сектор і сприяти розвитку ринку праці через вплив на рівень зайнятості, доходи населення та економічне зростання. В умовах військових дій, які спричинили значний дисбаланс на ринку праці, монетарна політика має адаптуватися для досягнення подвійної мети — збереження макроекономічної стабільності та забезпечення стимулюючих умов для відновлення ринку праці. Важливим каналом впливу монетарної політики на ринок праці є процентні ставки. Зниження облікової ставки сприяє здешевленню кредитних ресурсів для бізнесу, що стимулює розширення виробництва та створення нових робочих місць. Це дозволяє підприємствам залучати додаткову робочу силу та знижувати рівень безробіття. Разом із тим, у контексті боротьби з інфляцією, яка значно підвищується в умовах військових ризиків, застосування жорсткої монетарної політики може обмежити економічну активність, що знижує попит на робочу силу. Тому ключовим завданням монетарної політики є знаходження балансу між стимулюванням економічної активності та забезпеченням цінової стабільності. Обмінний курс є ще одним важливим механізмом монетарного впливу. Волатильність валютного курсу створює додаткові виклики для бізнесу, особливо для експортно орієнтованих галузей, а відповідно й частки занйтих у цих сферах. Стабілізація курсу національної валюти є важливим завданням для монетарних органів, оскільки вона сприяє передбачуваності бізнес-середовища, що позитивно позначається на інвестиційних рішеннях компаній і, як наслідок, на зайнятості. Військові дії суттєво впливають на рівень довіри до національної валюти, тому в період підвищених ризиків важливо впроваджувати ефективні заходи для забезпечення стабільності валютного ринку. Стимулювання економічної активності в умовах макроекономічної нестабільності також вимагає застосування специфічних монетарних інструментів, які спрямовані на підтримку населення та бізнесу. Це можуть бути програми кредитування для малого та середнього бізнесу, пільгові умови кредитування для окремих секторів, що найбільше постраждали від війни, зокрема для промислових підприємств, які втратили частину потужностей через бойові дії. Монетарна політика в умовах війни повинна мати гнучкий і адаптивний характер, забезпечуючи підтримку ринку праці шляхом зниження соціальних і економічних наслідків військової кризи. Дисертаційна робота присвячена комплексному аналізу впливу монетарної політики на ринок праці України в умовах тривалих військових дій, економічної нестабільності та підвищених ризиків. Актуальність теми обумовлена необхідністю ефективного регулювання ринку праці в нових умовах через механізми монетарної політики, що сприяє збереженню макроекономічної стабільності та забезпеченню сталого соціально-економічного розвитку країни. Дослідження включає теоретико-методологічне обґрунтування впливу монетарних інструментів на ринок праці та емпіричний аналіз їх дієвості в умовах підвищених ризиків та зовнішніх шоків. Мета роботи полягає у розвитку теоретико-методологічних засад та розробці адекватного економетричного інструментарію для оцінювання впливу монетарної політики на основні показники ринку праці України за умов підвищених ризиків. Для досягнення поставленої мети було вирішено низку завдань, серед яких дослідження теоретико- методологічних аспектів впливу монетарної політики на розвиток ринку праці, визначення ключових монетарних інструментів, обґрунтування їх застосування для стабілізації ринку праці, розробка симультативної макромоделі української економіки та проведення сценарного аналізу впливу монетарних заходів на ринок праці. Об’єктом дослідження є стимулювання розвитку ринку праці України за різних монетарних умов та підвищених ризиків, а предметом – теоретико-методологічні засади та емпіричний аналіз впливу інструментів монетарної політики для запобігання дестабілізації українського ринку праці. Інформаційною базою роботи стали положення законодавчих та нормативно-правових актів України, аналітичні матеріали Національного банку України, Державної служби статистики та інших державних органів, статистичні дані, наукові публікації українських і зарубіжних учених. Наукова новизна роботи полягає у розробці економетричного інструментарію для емпіричного оцінювання взаємозв’язку між інструментами монетарної політики та ключовими показниками ринку праці в умовах підвищених ризиків. Уперше розроблено концептуальні підходи до комплексного оцінювання монетарних заходів, спрямованих на стабілізацію ринку праці через використання авторської симультативної макромоделі України. Побудована модель забезпечує можливість проведення сценарного аналізу за різних макроекономічних умов для дієвих заходів монетарної політики, здатних запобігти розвитку дестабілізуючих процесів на ринку праці. Удосконалено визначення категорії "ринок праці", запропоновано його розгляд як невід’ємної складової соціально-економічного розвитку, яка відображає систему відносин між суб’єктами господарювання у процесі формування попиту і пропозиції робочої сили. Це дозволило обґрунтувати концептуальну модель ринку праці та конкретизувати його основні специфічні риси. Внесено вдосконалення у підходи до аналізу впливу монетарних інструментів, зокрема через канали облікової ставки, довгострокових ставок та обмінного курсу, що дало змогу більш точно формалізувати зв’язки між монетарним сектором і ключовими показниками ринку праці. Розроблено інструментарій сценарного аналізу для визначення адекватних дій центрального банку у відповідь на внутрішні та зовнішні шоки. На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації щодо застосування монетарних інструментів для підтримки ринку праці, зокрема у контексті тривалих військових дій, які включають обґрунтування стратегічних заходів для забезпечення зайнятості, зменшення безробіття та стабілізації економічної активності. Розроблено підходи до інтеграції монетарної, фіскальної та соціальної політики для зниження негативного впливу макроекономічних шоків на ринок праці України. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для розробки стратегічних заходів монетарної політики з метою регулювання ринку праці в умовах підвищених ризиків та економічної нестабільності. Наукові результати можуть бути застосовані Національним банком України, Міністерством соціальної політики, іншими державними органами для обґрунтування та ухвалення рішень щодо підтримки стабільності та запобігання дестабілізації ринку праці. Запропоновані рекомендації також можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці фахівців з економіки, фінансів та управління. Результати проведеного дослідження були частково використані у діяльності Українського центру сприяння розвитку публічно-приватного партнерства, зокрема в межах аналітичного дослідження щодо перспектив післявоєнного відновлення міст та залучення приватного бізнесу до відбудови інфраструктури України й трудового потенціалу. На основі розробленої авторської макромоделі симультативних рівнянь використано сценарії впливу монетарної політики на ринок праці України в короткостроковій перспективі з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків (довідка №2024/02/2 від 16.02.2024). Також результати дослідження були застосовані фахівцями групи компаній "Інтеграл-Буд" при підготовці фінансово-аналітичних звітів щодо макроекономічного середовища й динаміки попиту на ринку первинної нерухомості. Зокрема, використано аналіз впливу монетарної політики на добробут населення, зайнятість, рівень доходів і міграційні процеси, що прямо впливають на попит на первинну нерухомість у центральних та західних регіонах України. Результати сценарного аналізу також були враховані при прийнятті управлінських рішень компанії в умовах нестабільного макроекономічного середовища (довідка №11/04/2024 від 19.04.2024). Окрім цього, теоретико-методологічні розробки та симультативна модель використовуються у навчальному процесі Національного університету "Києво-Могилянська академія" під час викладання курсів: "Фінанси", "Гроші та кредит", "Економіко-математичне моделювання II (Економетрика)", "Макроекономічний аналіз та монетарна політика", "Фінансова економетрика" (довідка від 21.05.2024).
  • Thumbnail Image
    Item
    Системний аналіз та інструментарій моніторингу банківських ризиків в Україні: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2024) Глазунов, Анатолій; Лук’яненко, Ірина
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справ та страхування". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2024. Сучасна банківська система України виконує ключову роль у фінансовому секторі країни, що сприяє забезпеченню фінансової стабільності. У зв'язку з складною економічною та політичною ситуацією, обумовленою повномасштабним вторгненням росії в Україну, необхідний постійний моніторинг та оперативне прийняття рішень для запобігання негативним наслідкам, зокрема у банківському секторі. Банківська система України проявила стійкість до зовнішніх шоків, забезпечуючи високий рівень капіталу та ліквідності, а також продовжуючи активно кредитувати населення та підприємства. Проте, розуміння та ефективний моніторинг банківських ризиків стають важливою складовою для стійкості банківської системи як під час кризи, так і під час майбутнього відновлення. Системний аналіз ризиків у банківській сфері дозволяє виявляти та оцінювати різноманітні загрози, з якими зіштовхуються банки в тому числі кредитний, ліквідності, ринковий, операційний та інші ризики. Ефективний моніторинг банківських ризиків забезпечує додаткову інформацію для макропруденційної та монетарної політики, але потребує постійної адаптації та вдосконалення існуючих підходів. Розробка та впровадження ефективних інструментів моніторингу банківських ризиків допомагає своєчасно реагувати на ризики для уникнення негативних наслідків для банківської системи та української економіки загалом. Глибокий аналіз та дослідження в цьому напрямку дозволяють ідентифікувати недоліки та прогалини в існуючих практиках, а також пропонувати рекомендації для їх подолання. У контексті глобальних ризиків, таких як рецесія, пандемія COVID-19 та російсько-українська війна, посилюється необхідність у розробці комплексної системи показників, що допомагатимуть своєчасно ідентифікувати накопичення дисбалансів. Це особливо актуально, оскільки накопичені дисбаланси можуть поглиблювати негативні наслідки кризи, подібно до того, як це сталося під час кризи 2014–2015 років. Реалізація ризиків може бути спровокована зовнішніми факторами, тому для ефективної протидії ризикам, банківська система має бути готовою, тобто фінансово стійкою. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є функціонування банківського сектору України за стабільної макроекономічної ситуації та в періоди нестабільності та підвищених ризиків. Предметом дослідження дисертаційної роботи є системний аналіз теоретико-методологічних підходів, концептуальних засад та інструментарію моніторингу банківських ризиків в Україні Виконання завдань, описаних у дисертаційній роботі, зумовило використання загальнонаукових та спеціальних теоретично-методологічних підходів проведення дослідження, зокрема аналіз, синтез, класифікацію, наукову абстракцію застосовано для дослідження моніторингу ключових індикаторів банківських ризиків та сутності поняття банківські ризики. За допомогою застосування методів систематизації інформації та порівняння результатів розкрито сутність основних понять та теоретичних підходів використаних у сфері моніторингу банківських ризиків. Візуалізація, а також статистичні методи були застосовані для ґрунтовного аналізу динаміки досліджуваних показників відображених у системі показників мапи ризиків та розбудови індексу фінансового циклу. Для розробки комплексу економіко-математичних моделей застосовувались економетричні методи, векторні авторегресійні моделі з механізмом корегування помилки, прості та впорядковані логіт-моделі, а також панельні регресії з фіксованими ефектами. Методи наукового узагальнення, синтезу, дедукції та індукції використовувались при розробці рекомендацій та формулюванні висновків щодо удосконалення моніторингу банківський ризиків в Україні. Інформаційною базою дисертації є праці українських та іноземних науковців, законодавчі, нормативні акти, офіційні матеріали та статистичні бази Національного банку України (НБУ) та Державної служби статистики України, а також інтернет-ресурси. В процесі дослідження розвинуто теоретико-методологічні засади та розроблено економіко-математичний інструментарій моніторингу ризиків банківського сектору України для запобігання розвитку дефолтів як в періоди макроекономічної стабільності, так і в умовах нестабільності, військової загрози та післявоєнного відновлення. Сформовано концептуальні засади удосконалення підходів до моніторингу банківських ризиків в умовах невизначеності та розроблено комплекс моделей раннього попередження – ефективний інструментарій для виявлення накопичення системних ризиків та прогнозування можливої кризи в банківському секторі України. Побудовано індекс кредитних стандартів, що дозволяє кількісно оцінити пропозицію банківських кредитів. Індекс використано в процесі розробки базової універсальної моделі кредитування для роздрібних та корпоративних кредитів банків, що дає можливість проаналізувати маржинальні ефекти, зокрема, вплив зміни пропозиції кредитів на обсяг нових кредитів в залежності від розміру банку, а також вплив зміни реального ВВП на кредитування в залежності від частки державних облігацій та депозитних сертифікатів НБУ в загальних активах банків. За результатами дослідження удосконалено методологічні підходи оцінки ризиків, зокрема, тих, що відображаються в системі показників – мапі ризиків банківського сектору; застосування індексу фінансового циклу для калібрації контрциклічного буферу капіталу; інструментарій розробки сценаріїв для стрес-тестування за допомогою моделювання швидкості та сили впливу облікової ставки НБУ на ставки комерційних банків України. Дістали подальшого розвитку підходи до визначення основних дестабілізуючих факторів, що впливають на ймовірність дефолтів банків; рекомендації моніторингу банківських ризиків на рівні системи з використанням моделей раннього попередження; пропозиції удосконалення розробки планів відновлення банків за допомогою інтегрованого композитного індикатора на основі моделей раннього попередження. Практичне значення отриманих результатів полягає у використанні теоретично-методологічних досліджень та розробленого комплексу економіко-математичних моделей для визначення ефективних інструментів моніторингу банківських ризиків. Авторські теоретико-методологічні напрацювання, комплексні підходи та розроблені економіко-математичні моделі можуть бути використані Національним банком України, а також іншими державними органами та інституціями, аналітичними центрами, які здійснюють моніторинг банківських ризиків. Це сприятиме удосконаленню існуючих підходів в умовах дії дестабілізуючих факторів та формуванню стратегічних завдань щодо ідентифікацій загроз в банківському секторі. Результати дослідження були використані Національним банком України у процесі підготовки Звіту про фінансову стабільність (ЗФС) та частково під час розробки методології для теплової карти ризиків фінансового сектору України та індексу фінансового циклу (довідка №32-0009/32598 від 26.04.2024 р.). Академією публічно-приватного партнерства в рамках аналітичного дослідження та при підготовці навчальних матеріалів щодо перспектив досягнення національних цілей сталого розвитку в Україні були використані результати, отримані за допомогою розробленого комплексу авторських економетричних векторних регресійних моделей (довідка №2024/02/1 від 15.02.2024 р.). Теоретично-методологічні аспекти та практичні напрацювання комплексних економіко-математичних моделей, розроблених в рамках дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні курсів "Гроші та кредит", "Економетрика", "Макроекономічний аналіз та монетарна політика", "Фінансова економетрика", "Мікро- та макропруденційне регулювання банків" на бакалаврській та магістерській програмі спеціальності "Фінанси, банківська справа, страхування" у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" (довідка від 04.03.2024 р.)
  • Thumbnail Image
    Item
    Монетарна політика України в умовах макроекономічної нестабільності : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі "Управління та адміністрування" за спеціальністю "Фінанси, банківська справа та страхування"
    (2023) Насаченко, Марія; Лук’яненко, Ірина
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справа та страхування". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2023. Зважаючи на зростання загальносвітової невизначеності протягом останніх років внаслідок пандемії коронавірусу, ризиків рецесії, військових конфліктів та фінансових криз виникає потреба застосування комплексного підходу до державного регулювання. Важливим елементом управління економічною системою країни є проведення монетарної політики з метою регулювання грошово-кредитних відносин, які суттєво впливають на розвиток бізнесу та добробут населення: центральний банк застосовує інструменти монетарної політики, під дією яких формується вартість грошей в економіці (процентні ставки); а економічні агенти отримують за відповідними ставками кредитні кошти для бізнесової діяльності та оформлюють депозити. В Україні та світі за останнє десятиріччя спостерігається запровадження більш жорстких монетарних заходів у зв’язку з суттєвим зростанням волатильності макроекономічних показників та підвищенням рівня глобальної невизначеності. Саме тому необхідним постає теоретично-методологічне обґрунтування проведення монетарної політики в Україні в умовах кризових явищ, макроекономічної дестабілізації, повномасштабної російсько-української війни, недостатності фінансування та структурних реформ, з урахуванням різних сценаріїв майбутнього розвитку подій. Визначення ефективних комбінацій монетарних інструментів для зниження негативних та руйнівних наслідків макроекономічної нестабільності, а також повернення до економічного зростання є ключовим стратегічним завданням державної макрофінансової політики. Застосування ефективних методів і стратегій проведення монетарної політики вимагає глибокого аналізу макроекономічних процесів, включаючи взаємодію між центральним банком, банківською системою, фінансовими ринками та іншими учасниками економіки. Ґрунтовний аналіз різних підходів та практик в монетарній політиці, а також оцінка їх ефективності у забезпеченні стабільності та розвитку економіки є невід’ємною частиною її провадження центробанками світу. У світлі зростаючих глобальних ризиків, таких як рецесія, пандемія COVID-19 та російсько-українська війна, все більше уваги приділяється розробці стратегій монетарної політики на основі аналітичних розрахунків, економіко-математичного моделювання та фундаментальних досліджень. Внаслідок кризи, політичної та економічної дестабілізації в Україні, проведення грошово-кредитної політики зіштовхується зі значними викликами. Вони впливають на ефективність монетарного трансмісійного механізму та ускладнюють оцінювання результатів застосування монетарних інструментів. Таким чином, постає актуальним теоретичне обґрунтування та емпіричний аналіз проведення монетарної політики в умовах дії факторів дестабілізації. Важливою складовою дослідження є застосування сценарного аналізу на основі економіко-математичного інструментарію різного рівня складності для визначення наборів інструментів монетарної політики за дії стимулюючих та дестабілізаційних факторів. На основі подібного аналізу уможливлюється виявлення найбільш ефективних комбінацій монетарних заходів для стабілізації економічної ситуації, що дозволяє згладжувати зовнішні та внутрішні дисбаланси з врахування мможливих значних ризиків. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є монетарна політика у періоди макроекономічної нестабільності та підвищених ризиків. Предметом дослідження дисертаційної роботи є теоретичні та методологічні аспекти, а також емпіричний аналіз впливу макроекономічних та зовнішніх ризиків на проведення монетарної політики в Україні. Виконання поставлених у дисертаційній роботі завдань обумовило використання загальнонаукових та спеціальних теоретично-методологічних методів проведення дослідження, зокрема синтез, аналіз, класифікацію, наукову абстракцію застосовано для дослідження проведення сучасної монетарної політики, її цілей, ключових інструментів, сутності поняття макроекономічної нестабільності. Шляхом застосування методів систематизації інформації та порівняння результатів розкрито сутність основних понять та теоретичних підходів застосовних у сфері монетарної політики, а також економіко-математичного моделювання у центральних банках світу. Візуалізація, а також статистичні методи були використані для ґрунтовного аналізу динаміки досліджуваних показників монетарної політики та макроекономічних індикаторів. Для розробки комплексу економіко-математичних моделей застосовувались економетричні методи, а саме динамічна система симультативних рівнянь з механізмом корегування помилки, Марківські моделі з перемиканням режимів, векторна авторегресійна модель з Марківським перемиканням та багатофакторна регресія. На основі отриманих розрахунків за допомогою методу сценарного аналізу реалізовано прогнозування монетарних та макроекономічних показників за різних варіантів розвитку майбутніх подій, а також розроблено рекомендації щодо проведення монетарної політики, зокрема монетарних та інституційних заходів доцільних в умовах макроекономічної нестабільності. Інформаційною базою дисертації є праці українських та іноземних науковців, законодавчі, нормативні акти, офіційні матеріали та статистичні бази Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (IMF), Державної служби статистики України, Державної системи правової охорони інтелектуальної власності та інші ресурси. У процесі дослідження було розроблено авторський комплекс взаємодоповнюючих динамічних макромоделей української економіки на основі системи симультативних рівнянь з механізмом корегування помилки та векторних авторегресійних моделей Марківських процесів з перемикачами для оцінки ефективності монетарної політики у часи макроекономічної нестабільності, розбалансування економічної системи, кризових явищ, тінізації, військових дій. На відміну від існуючих, запропонований комплекс моделей дозволяє врахувати як вплив факторів дестабілізації на ефективність монетарної трансмісії, так і оцінити ймовірність настання та тривалість дестабілізуючих станів, а також проводити сценарний аналіз для визначення доцільних заходів монетарної політики, спрямованих на подолання негативних наслідків макроекономічної нестабільності та повоєнне відновлення української економіки. Удосконалено методологічні підходи до проведення сценарного аналізу чутливості впливу ризиків макроекономічної дестабілізації, тінізації та військових дій на провадження монетарної політики України, що дозволяє визначити та обґрунтовувати необхідність адекватних дій центрального банку у відповідь на значні зовнішні та внутрішні шоки у короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому періодах. Розширено мапу ризиків дії дестабілізуючих факторів розроблену на основі різних типів сценарного аналізу за оціненою авторською динамічною макромоделлю України з механізмом корегування помилки, що дозволяє завчасно визначати ефективні монетарні інструменти для запобігання розвитку негативних подій та процесів, пов’язаних, зокрема, з веденням військових дій, соціально- економічною невизначеністю та повоєнною відбудовою економіки. Узагальнено методи оцінювання дієвості каналів монетарної трансмісії в умовах підвищених ризиків та військових дій на основі розроблених Марківських векторних авторегресійних моделей зі зміною режимів, що додатково дозволяє оцінити ефективність передачі імпульсу від монетарних інструментів на реальний сектор за різних несприятливих макроекономічних умов. Розширено підходи щодо оцінки та розкриття сутності динаміки інфляційних очікувань за умов домінування кризових періодів, факторів ризику та дестабілізуючих чинників на основі Марківських моделей з перемиканням режимів волатильності, зокрема на відміну від наявних досліджень такий підхід дозволяє чітко розмежувати етапи низьких, помірних та високих коливань очікувань економічних агентів щодо майбутнього рівня цін для ухвалення ефективних рішень у галузі монетарної політики. Дістали подальшого розвитку підходи до визначення основних дестабілізуючих факторів, що впливають на ефективність монетарної трансмісії, зокрема врахування тіньового сектору, ризиків військових дій, нестачі фінансування від міжнародних партнерів, тощо, а також обґрунтування на основі поглибленого системного статистичного та емпіричного аналізу додаткових шляхів підвищення ефективності монетарної трансмісії та економічного зростання. Крім того, удосконалено методологічні та практичні аспекти визначення пріоритетних монетарних та інституційних заходів на основі розробленої концептуальної схеми необхідних кроків НБУ та уряду задля реалізації ефективної спільної взаємоузгодженої політики на шляху до стабілізації післявоєнної економіки України. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання теоретично-методологічних напрацювань та розробленого комплексу економіко-математичних моделей для визначення ефективних монетарних заходів за реалізації різних сценаріїв макроекономічної дестабілізації. При цьому, антикризове стимулювання післявоєнного відновлення та економічного зростання за допомогою інструментів монетарної політики і розвитку стартап-індустрії дає змогу осучаснити наявні підходи, використати досвід західних країн у питаннях відбудови після завершення повномасштабної російсько-української війни. Розроблені автором теоретично-методологічні підходи та рекомендації потенційно можуть використовуватись Національним банком України та іншими державними структурами, що відповідають за здійснення макрофінансової політики, при вдосконаленні інструментів монетарної політики, заходів антикризового регулювання, під час розробки стратегій запобігання та протидії реалізації ризиків, дестабілізуючих чинників, розбалансування економічної системи України у середньостроковій перспективі. Теоретичні аспекти, розроблені методологічні та практичні підходи, а також результати проведеного дослідження використовуються у роботі Центру соціальних та економічних досліджень "CASE Україна" при підготовці аналітичних записок та моніторингових продуктів (довідка №01-06/01/2023 від 06.01.2023 р.), враховані у діяльності Академії публічно-приватного партнерства, зокрема в рамках здійснення аналітичного дослідження щодо досвіду післявоєнного відновлення міст світу (довідка №23/10-2 від 10.03.2023 р.), частково впроваджені підприємством ТОВ "Ворвартс Фарма" для підготовки фінансово-аналітичних звітів щодо оцінювання поточного макроекономічного середовища, зокрема при оцінюванні динаміки обмінного курсу та інфляції було використано результати сценарного аналізу впливу стимулюючих та дестабілізуючих факторів на проведення монетарної політики в Україні (довідка №19-03 від 21.04.2023 р.), а також використовуються у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін "Фінанси", "Гроші та кредит", "Економетрика", "Макроекономічний аналіз та монетарна політика", "Фінансовий менеджмент", "Фінансова економетрика" на бакалаврській та магістерських програмах факультету економічних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" (довідка від 08.12.2022).
  • Thumbnail Image
    Item
    Монетарні інструменти стимулювання розвитку фондових ринків в умовах підвищених ризиків: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії
    (2022) Сова, Євгеній; Лук’яненко, Ірина
    В умовах зростання глобальної невизначеності протягом останніх декількох років внаслідок пандемії COVID-19, зокрема й результуючої кристалізації прихованих ризиків фінансових і соціально-економічних систем, дедалі більшого значення набуває стратегічний підхід до макроекономічної політики держави. Важливою складовою цієї політики є забезпечення ефективного функціонування фондового і грошово-кредитного ринків, які мають суттєвий вплив на матеріальний стан домогосподарств і фірм: на фондовому ринку формується вартість фінансових активів, що знаходяться у портфелях економічних агентів; а грошово-кредитна політика держави має визначальний вплив на динаміку відсоткових ставок та інфляцію, які визначають вартість грошових коштів. У країнах з розвиненою економікою суттєвий вплив на розвиток фондового ринку здійснюється через інструменти монетарної політики, що не завжди спостерігається у країнах зі значними політичними й економічними ризиками, зокрема й в Україні. Відтак, необхідними є теоретико-методологічне обґрунтування та системне емпіричне дослідження взаємозв’язків між фондовим ринком і монетарною політикою центрального банку у країнах з різним рівнем і темпами економічного розвитку, географічним розташуванням, монетарними умовами та ринковою кон’юнктурою, враховуючи різні сценарії майбутніх макроекономічних умов. Виявлення найбільш ефективних монетарних інструментів для стимулювання чи стабілізації розвитку фондового ринку для різних груп країн є важливим елементом стратегії та економічної політики держави, що прагне досягти стійкості до зовнішніх шоків в умовах глобальної невизначеності, включаючи і Україну. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є розвиток фондового ринку за різних монетарних умов та макроекономічних ризиків. Предметом дослідження є теоретико-методологічні аспекти та емпіричний аналіз впливу інструментів монетарної політики для стимулювання розвитку фондового ринку. Для виконання поставлених завдань у дисертаційній роботі було використано загальнонаукові та спеціальні теоретико-методологічні й емпіричні методи дослідження. Зокрема, методи аналізу, синтезу, абстрагування та класифікації було використано для дослідження сутності поняття монетарної політики і її основних інструментів, фондового ринку та характеру взаємозв’язку між ними. Методи порівняння і систематизації слугували при аналізі наукової літератури щодо основних монетарних показників, фондових індексів та досвіду застосування економіко-математичного інструментарію для визначення та оцінювання взаємозв’язку монетарної політики та розвитку фондового ринку. Порівняльний статистичний і візуальний аналіз часових рядів застосовувалися для дослідження історичної динаміки основних монетарних і фондових показників у країнах з різним рівнем економічного розвитку. При розробці комплексу економіко-математичних моделей було використано методи векторної авторегресії, механізми коригування відхилення часових рядів від довгострокової рівноваги, методи панельних даних, регресійний аналіз з перемиканням режимів Маркова. Для визначення прогнозної динаміки фондових індикаторів за різних монетарних умов було використано сценарний аналіз. Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчі та нормативні акти, офіційні статистичні й методичні матеріали Національного банку України, Державної служби статистики України, Першої фондової торгівельної системи (ПФТС), Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), Міжнародного валютного фонду (IMF), Світового банку (World Bank) та інших веб-ресурсів. У процесі дослідження було визначено теоретико-методологічні аспекти та розроблено комплекс оригінальних економіко-математичних моделей для визначення ефективних інструментів монетарної політики в Україні та інших країнах, що розвиваються, з метою стимулювання та стабілізації розвитку фондового ринку в умовах макроекономічних збурень та підвищених ризиків. На відміну від наявних досліджень, у даній роботі системно досліджено та емпірично обґрунтовано очікувану динаміку фондового ринку за різних сценаріїв монетарних режимів і заходів в Україні, а також реакцію фондового індексу ПФТС у відповідь на різноманітні макроекономічні шоки, що є важливим елементом стратегії та економічної політики держави для досягнення стійкості до зовнішніх шоків в умовах глобальної невизначеності. Удосконалено теоретичні та практичні підходи до аналізу чутливості фондових і монетарних індикаторів для країн з різним рівнем розвитку шляхом оцінювання імпульсних відгуків монетарних показників і фондових індексів у відповідь на зовнішні і внутрішні шоки, що дозволяє визначити доцільність втручання центрального банку для здійснення активної монетарної політики з метою стабілізації макроекономічної ситуації у кожній з груп країн, що досліджуються. Розширено та вдосконалено емпіричні підходи до аналізу впливу фондового ринку на реальний сектор економіки в рамках дії трансмісійного механізму, які, на відміну від існуючих, враховують інші інституційні й макроекономічні передумови економічного зростання у розвинених країнах і країнах, що розвиваються, зокрема рівень прямих іноземних інвестицій, контроль над корупцією, а також рівень загальної соціально-економічної невизначеності. Систематизовано концептуальні підходи до обґрунтування каналів впливу трансмісійного механізму на фондовий ринок шляхом узагальнення положень, наявних у науковій літературі, та визначення основних груп факторів, від яких залежить ступінь та спрямованість впливу монетарної політики, зокрема типу монетарного режиму, напрямку зміни відсоткових ставок, галузевих та індивідуальних характеристик, рівня ринкової капіталізації і структури боргових зобов’язань фірм тощо. Дістали подальшого розвитку практичні методи аналізу еволюції монетарних режимів в Україні на основі моделі з перемиканням режимів Маркова, що дозволяє виділити періоди експансивної та рестрикційної монетарної політики, їхню середню тривалість протягом історичного періоду, а також імовірність переходу до іншого режиму. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що запропоновані основні теоретичні узагальнення, авторський комплекс моделей і висновки можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо необхідних заходів монетарної політики з метою стимулювання розвитку фондового ринку за різних макроекономічних сценаріїв. Розроблені теоретико-методологічні положення і практичні рекомендації можуть бути використані Національним банком України та іншими державними органами, що здійснюють макроекономічну політику, при вдосконаленні інструментів грошово-кредитної політики та під час розробки стратегічного плану з розвитку фондового ринку в Україні в умовах глобальної невизначеності у середньостроковій перспективі. Теоретичні аспекти, методологічні підходи та практичні результати проведеного наукового дослідження використовуються фахівцями Національного рейтингового агентства "Рюрік" при визначенні кредитних рейтингів банківських установ та розробці інформативно-аналітичних матеріалів (довідка №21/12/20-01 від 20.12.2021), при підготовці навчальних матеріалів Академії Публічно- Приватного Партнерства для представників публічної влади з питань стратегічного планування (довідка №113 від 11.01.2022), при викладанні навчальних дисциплін "Фінансовий ринок", "Ринок фінансових послуг", "Фінансовий менеджмент", "Поведінкові фінанси" у процесі підготовки бакалаврів та магістрів зі спеціальності "Фінанси, банківська справа та страхування" у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" (довідка від 21.02.2022).