Монетарна політика України в умовах макроекономічної нестабільності : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі "Управління та адміністрування" за спеціальністю "Фінанси, банківська справа та страхування"

Loading...
Thumbnail Image
Date
2023
Authors
Насаченко, Марія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 07 "Управління та адміністрування" за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справа та страхування". – Національний університет "Києво-Могилянська академія", Київ, 2023. Зважаючи на зростання загальносвітової невизначеності протягом останніх років внаслідок пандемії коронавірусу, ризиків рецесії, військових конфліктів та фінансових криз виникає потреба застосування комплексного підходу до державного регулювання. Важливим елементом управління економічною системою країни є проведення монетарної політики з метою регулювання грошово-кредитних відносин, які суттєво впливають на розвиток бізнесу та добробут населення: центральний банк застосовує інструменти монетарної політики, під дією яких формується вартість грошей в економіці (процентні ставки); а економічні агенти отримують за відповідними ставками кредитні кошти для бізнесової діяльності та оформлюють депозити. В Україні та світі за останнє десятиріччя спостерігається запровадження більш жорстких монетарних заходів у зв’язку з суттєвим зростанням волатильності макроекономічних показників та підвищенням рівня глобальної невизначеності. Саме тому необхідним постає теоретично-методологічне обґрунтування проведення монетарної політики в Україні в умовах кризових явищ, макроекономічної дестабілізації, повномасштабної російсько-української війни, недостатності фінансування та структурних реформ, з урахуванням різних сценаріїв майбутнього розвитку подій. Визначення ефективних комбінацій монетарних інструментів для зниження негативних та руйнівних наслідків макроекономічної нестабільності, а також повернення до економічного зростання є ключовим стратегічним завданням державної макрофінансової політики. Застосування ефективних методів і стратегій проведення монетарної політики вимагає глибокого аналізу макроекономічних процесів, включаючи взаємодію між центральним банком, банківською системою, фінансовими ринками та іншими учасниками економіки. Ґрунтовний аналіз різних підходів та практик в монетарній політиці, а також оцінка їх ефективності у забезпеченні стабільності та розвитку економіки є невід’ємною частиною її провадження центробанками світу. У світлі зростаючих глобальних ризиків, таких як рецесія, пандемія COVID-19 та російсько-українська війна, все більше уваги приділяється розробці стратегій монетарної політики на основі аналітичних розрахунків, економіко-математичного моделювання та фундаментальних досліджень. Внаслідок кризи, політичної та економічної дестабілізації в Україні, проведення грошово-кредитної політики зіштовхується зі значними викликами. Вони впливають на ефективність монетарного трансмісійного механізму та ускладнюють оцінювання результатів застосування монетарних інструментів. Таким чином, постає актуальним теоретичне обґрунтування та емпіричний аналіз проведення монетарної політики в умовах дії факторів дестабілізації. Важливою складовою дослідження є застосування сценарного аналізу на основі економіко-математичного інструментарію різного рівня складності для визначення наборів інструментів монетарної політики за дії стимулюючих та дестабілізаційних факторів. На основі подібного аналізу уможливлюється виявлення найбільш ефективних комбінацій монетарних заходів для стабілізації економічної ситуації, що дозволяє згладжувати зовнішні та внутрішні дисбаланси з врахування мможливих значних ризиків. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є монетарна політика у періоди макроекономічної нестабільності та підвищених ризиків. Предметом дослідження дисертаційної роботи є теоретичні та методологічні аспекти, а також емпіричний аналіз впливу макроекономічних та зовнішніх ризиків на проведення монетарної політики в Україні. Виконання поставлених у дисертаційній роботі завдань обумовило використання загальнонаукових та спеціальних теоретично-методологічних методів проведення дослідження, зокрема синтез, аналіз, класифікацію, наукову абстракцію застосовано для дослідження проведення сучасної монетарної політики, її цілей, ключових інструментів, сутності поняття макроекономічної нестабільності. Шляхом застосування методів систематизації інформації та порівняння результатів розкрито сутність основних понять та теоретичних підходів застосовних у сфері монетарної політики, а також економіко-математичного моделювання у центральних банках світу. Візуалізація, а також статистичні методи були використані для ґрунтовного аналізу динаміки досліджуваних показників монетарної політики та макроекономічних індикаторів. Для розробки комплексу економіко-математичних моделей застосовувались економетричні методи, а саме динамічна система симультативних рівнянь з механізмом корегування помилки, Марківські моделі з перемиканням режимів, векторна авторегресійна модель з Марківським перемиканням та багатофакторна регресія. На основі отриманих розрахунків за допомогою методу сценарного аналізу реалізовано прогнозування монетарних та макроекономічних показників за різних варіантів розвитку майбутніх подій, а також розроблено рекомендації щодо проведення монетарної політики, зокрема монетарних та інституційних заходів доцільних в умовах макроекономічної нестабільності. Інформаційною базою дисертації є праці українських та іноземних науковців, законодавчі, нормативні акти, офіційні матеріали та статистичні бази Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (IMF), Державної служби статистики України, Державної системи правової охорони інтелектуальної власності та інші ресурси. У процесі дослідження було розроблено авторський комплекс взаємодоповнюючих динамічних макромоделей української економіки на основі системи симультативних рівнянь з механізмом корегування помилки та векторних авторегресійних моделей Марківських процесів з перемикачами для оцінки ефективності монетарної політики у часи макроекономічної нестабільності, розбалансування економічної системи, кризових явищ, тінізації, військових дій. На відміну від існуючих, запропонований комплекс моделей дозволяє врахувати як вплив факторів дестабілізації на ефективність монетарної трансмісії, так і оцінити ймовірність настання та тривалість дестабілізуючих станів, а також проводити сценарний аналіз для визначення доцільних заходів монетарної політики, спрямованих на подолання негативних наслідків макроекономічної нестабільності та повоєнне відновлення української економіки. Удосконалено методологічні підходи до проведення сценарного аналізу чутливості впливу ризиків макроекономічної дестабілізації, тінізації та військових дій на провадження монетарної політики України, що дозволяє визначити та обґрунтовувати необхідність адекватних дій центрального банку у відповідь на значні зовнішні та внутрішні шоки у короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому періодах. Розширено мапу ризиків дії дестабілізуючих факторів розроблену на основі різних типів сценарного аналізу за оціненою авторською динамічною макромоделлю України з механізмом корегування помилки, що дозволяє завчасно визначати ефективні монетарні інструменти для запобігання розвитку негативних подій та процесів, пов’язаних, зокрема, з веденням військових дій, соціально- економічною невизначеністю та повоєнною відбудовою економіки. Узагальнено методи оцінювання дієвості каналів монетарної трансмісії в умовах підвищених ризиків та військових дій на основі розроблених Марківських векторних авторегресійних моделей зі зміною режимів, що додатково дозволяє оцінити ефективність передачі імпульсу від монетарних інструментів на реальний сектор за різних несприятливих макроекономічних умов. Розширено підходи щодо оцінки та розкриття сутності динаміки інфляційних очікувань за умов домінування кризових періодів, факторів ризику та дестабілізуючих чинників на основі Марківських моделей з перемиканням режимів волатильності, зокрема на відміну від наявних досліджень такий підхід дозволяє чітко розмежувати етапи низьких, помірних та високих коливань очікувань економічних агентів щодо майбутнього рівня цін для ухвалення ефективних рішень у галузі монетарної політики. Дістали подальшого розвитку підходи до визначення основних дестабілізуючих факторів, що впливають на ефективність монетарної трансмісії, зокрема врахування тіньового сектору, ризиків військових дій, нестачі фінансування від міжнародних партнерів, тощо, а також обґрунтування на основі поглибленого системного статистичного та емпіричного аналізу додаткових шляхів підвищення ефективності монетарної трансмісії та економічного зростання. Крім того, удосконалено методологічні та практичні аспекти визначення пріоритетних монетарних та інституційних заходів на основі розробленої концептуальної схеми необхідних кроків НБУ та уряду задля реалізації ефективної спільної взаємоузгодженої політики на шляху до стабілізації післявоєнної економіки України. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання теоретично-методологічних напрацювань та розробленого комплексу економіко-математичних моделей для визначення ефективних монетарних заходів за реалізації різних сценаріїв макроекономічної дестабілізації. При цьому, антикризове стимулювання післявоєнного відновлення та економічного зростання за допомогою інструментів монетарної політики і розвитку стартап-індустрії дає змогу осучаснити наявні підходи, використати досвід західних країн у питаннях відбудови після завершення повномасштабної російсько-української війни. Розроблені автором теоретично-методологічні підходи та рекомендації потенційно можуть використовуватись Національним банком України та іншими державними структурами, що відповідають за здійснення макрофінансової політики, при вдосконаленні інструментів монетарної політики, заходів антикризового регулювання, під час розробки стратегій запобігання та протидії реалізації ризиків, дестабілізуючих чинників, розбалансування економічної системи України у середньостроковій перспективі. Теоретичні аспекти, розроблені методологічні та практичні підходи, а також результати проведеного дослідження використовуються у роботі Центру соціальних та економічних досліджень "CASE Україна" при підготовці аналітичних записок та моніторингових продуктів (довідка №01-06/01/2023 від 06.01.2023 р.), враховані у діяльності Академії публічно-приватного партнерства, зокрема в рамках здійснення аналітичного дослідження щодо досвіду післявоєнного відновлення міст світу (довідка №23/10-2 від 10.03.2023 р.), частково впроваджені підприємством ТОВ "Ворвартс Фарма" для підготовки фінансово-аналітичних звітів щодо оцінювання поточного макроекономічного середовища, зокрема при оцінюванні динаміки обмінного курсу та інфляції було використано результати сценарного аналізу впливу стимулюючих та дестабілізуючих факторів на проведення монетарної політики в Україні (довідка №19-03 від 21.04.2023 р.), а також використовуються у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін "Фінанси", "Гроші та кредит", "Економетрика", "Макроекономічний аналіз та монетарна політика", "Фінансовий менеджмент", "Фінансова економетрика" на бакалаврській та магістерських програмах факультету економічних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" (довідка від 08.12.2022).
Description
Dissertation for obtaining a degree of Doctor of Philosophy in the field of study 07 Management and administration in speciality 072 Finance, Banking and Insurance. – National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, 2023. With the increase in global uncertainty over the past years due to the coronavirus pandemic, risks of recession, military conflicts, and financial crises, there arises a need for a comprehensive approach to state regulation. An essential element of managing the economic system of a country is the implementation of monetary policy aimed at regulating monetary and credit relations, which significantly influence business development and the well-being of the population: the central bank employs monetary policy tools, under the influence of which the value of money in the economy is formed (interest rates); and economic agents obtain credit funds for business activities and create deposits at corresponding rates. Over the past decade, both in Ukraine and globally, there has been a trend towards the implementation of more stringent monetary measures due to the significant increase in the volatility of macroeconomic indicators and the elevation of global uncertainty levels. Therefore, there arises a crucial need for theoretical and methodological justification of conducting monetary policy in Ukraine amid crisis phenomena, macroeconomic destabilization, a full-scale Russo-Ukrainian war, funding inadequacies, and structural reforms, considering various scenarios for future developments. Defining effective combinations of monetary instruments to mitigate the negative and destructive consequences of macroeconomic instability, as well as to restore economic growth, stands as a key strategic objective of state macrofinancial policy. The application of effective methods and strategies in conducting monetary policy demands a thorough analysis of macroeconomic processes, including the interaction between the central bank, the banking system, financial markets, and other participants in the economy. A comprehensive analysis of various approaches and practices in monetary policy, along with an evaluation of their effectiveness in ensuring stability and economic development, is an integral part of the pursuits of central banks worldwide. In the face of growing global risks such as recession, the COVID-19 pandemic, and the Russo-Ukrainian war, increasing attention is directed towards developing monetary policy strategies based on analytical calculations, economic-mathematical modeling, and fundamental research. As a result of the crisis, political and economic destabilization in Ukraine, the implementation of monetary policy faces significant challenges. These challenges impact the effectiveness of the monetary transmission mechanism and complicate the assessment of the outcomes of using monetary instruments. Thus, it becomes relevant to theoretically justify and empirically analyze the conduct of monetary policy under the influence of destabilization factors. An important component of such research is the application of scenario analysis based on an economic-mathematical toolkit of varying complexity to determine sets of monetary policy instruments under the influence of stimulating and destabilizing factors. Through this analysis, it becomes possible to identify the most effective combinations of monetary measures to stabilize the economic situation, thereby mitigating external and internal imbalances while considering significant potential risks. The object of research in the dissertation work is monetary policy during periods of macroeconomic instability and elevated risks. The subject of research in the dissertation work includes theoretical and methodological aspects, as well as empirical analysis of the impact of macroeconomic and external risks on the implementation of monetary policy in Ukraine. The accomplishment of the tasks set in the dissertation work necessitated the utilization of general scientific and specialized theoretical-methodological research methods. Specifically, synthesis, analysis, classification, and scientific abstraction were employed to investigate contemporary monetary policy implementation, its objectives, key instruments, and the essence of the concept of macroeconomic instability. Information systematization and result comparison methods revealed the essence of fundamental concepts and theoretical approaches applicable in the field of monetary policy, as well as economic-mathematical modeling in central banks worldwide. Visualization, along with statistical methods, were used for a thorough analysis of the dynamics of the studied monetary policy indicators and macroeconomic indicators. For the development of an economic-mathematical model complex, econometric methods were employed. These included dynamic simultaneous equation systems with error correction mechanisms, Markov-switching models, vector autoregressive models with Markov-switching, and multiple-factor regression. Based on the obtained calculations using scenario analysis, the forecasting of monetary and macroeconomic indicators under different future event scenarios was realized. Recommendations for conducting monetary policy were developed, particularly monetary and institutional measures deemed appropriate under conditions of macroeconomic instability. The information foundation of the dissertation comprises the works of Ukrainian and foreign scholars, legislative and normative acts, official materials, and statistical databases from the National Bank of Ukraine (NBU), the International Monetary Fund (IMF), the State Statistics Service of Ukraine, the State Intellectual Property Legal Protection System, and other resources. During the research process, an original complex of complementary dynamic macroeconomic models for the Ukrainian economy was developed. These models were based on a simultaneous equation system with error correction mechanisms and Markovswitching vector autoregressive models. This complex was created to assess the effectiveness of monetary policy during periods of macroeconomic instability, economic imbalances, crises, shadow economy, military actions, and post-war recovery. In contrast to existing models, the proposed model complex not only considers the impact of destabilization factors on the effectiveness of monetary transmission but also evaluates the probability and duration of destabilizing states. Additionally, it enables scenario analysis to determine appropriate monetary policy measures aimed at mitigating the negative consequences of macroeconomic instability, shadow economy dynamics, military actions, and post-war recovery for the Ukrainian economy. Methodological approaches to conducting scenario analysis were refined, focusing on sensitivity to the influence of risks related to macroeconomic instability, shadow economy dynamics, and military actions on the implementation of monetary policy in Ukraine. This refinement allows for the identification and justification of the necessity for appropriate actions by the central bank in response to significant external and internal shocks across short-term, medium-term, and long-term periods. The risk map of destabilizing factors has been expanded based on various types of scenario analyses utilizing the developed authorial dynamic macroeconomic model of Ukraine with error correction mechanisms. This expansion allows for the advance determination of effective monetary instruments to prevent the development of negative events and processes, particularly those related to military actions, socio-economic uncertainty, and post-war economic recovery. The methods for evaluating the effectiveness of monetary transmission channels in conditions of heightened risks and military actions have been synthesized. This synthesis is based on developed Markov-switching vector autoregressive models that allow for assessing the effectiveness of transmitting impulses from monetary instruments to the real sector under different adverse macroeconomic conditions. Approaches for evaluating and revealing the essence of inflation expectations dynamics have been expanded, particularly in the context of dominant crisis periods, risk factors, and destabilizing influences. This expansion is based on Markov-switching models with regime-switching volatility. Unlike existing research, this approach allows for a clear distinction between stages of low, moderate, and high fluctuations in economic agents' expectations regarding future price levels. This distinction facilitates the effective decision-making process in the realm of monetary policy. The approaches to determining the key destabilizing factors influencing the effectiveness of monetary transmission, including consideration of the shadow sector, the risks of military actions, the lack of financing from international partners, etc., have been further developed. This is also substantiated on the basis of in-depth systemic statistical and empirical analysis of additional ways to enhance the effectiveness of monetary transmission and economic growth. In addition, methodological and practical aspects of identifying priority monetary and institutional measures have been improved based on the developed conceptual framework of necessary steps by the National Bank of Ukraine (NBU) and the government to implement an effective jointly coordinated policy on the path to stabilizing Ukraine's post-war economy. The practical significance of the obtained results lies in the ability to utilize the theoretical-methodological developments and the developed complex of economicmathematical models. These tools can be used to determine effective monetary measures for implementing various scenarios of macroeconomic destabilization. In this context, crisis-driven stimulation for post-war recovery and economic growth using monetary policy instruments and the development of the startup industry allows for modernizing existing approaches. Additionally, it enables the utilization of the experiences of Western countries in post-conflict reconstruction following the conclusion of the full-scale Russian-Ukrainian war. The theoretical-methodological approaches and recommendations developed by the author have the potential to be utilized by the National Bank of Ukraine and other relevant government entities responsible for implementing macrofinancial policies. These approaches can be used to enhance monetary policy instruments, anti-crisis regulation measures, and the development of strategies for preventing and countering risks, destabilizing factors, and economic imbalances in Ukraine's economic system in the medium-term perspective. The theoretical aspects, developed methodological approaches, and practical findings of the conducted research are being utilized by the Center for Social and Economic Research "CASE Ukraine" in the preparation of analytical briefs and monitoring products (Reference No. 01-06/01/2023 dated 06.01.2023). They have been considered in the activities of the Academy of Public-Private Partnership, particularly in the context of conducting analytical research on the experience of post-war reconstruction of cities worldwide (Reference No. 23/10-2 dated 10.03.2023). Some of these findings have also been partially implemented by the company LLC "Vorwarts Pharma" for the preparation of financial and analytical reports evaluating the current macroeconomic environment. For instance, the evaluation of exchange rate dynamics and inflation has utilized the results of scenario analysis of the impact of stimulating and destabilizing factors on the implementation of monetary policy in Ukraine (Reference No. 19-03 dated 21.04.2023). Furthermore, they are used in the educational process for teaching various courses such as "Finance", "Money and Credit", "Econometrics", "Macroeconomic Analysis and Monetary Policy", "Financial Management" and "Financial Econometrics" in the bachelor's and master's programs at the Faculty of Economics at the National University of Kyiv-Mohyla Academy (Reference dated 08.12.2022).
Keywords
монетарна політика, макроекономічний дисбаланс, фінансова система, фінансові інститути, економіко-математичний інструментарій, сценарний аналіз, економічний розвиток, ризик, тіньова економіка, інфляція, таргетування, післявоєнне відновлення, дисертація, monetary policy, macroeconomic imbalance, financial system, financial institutions, economic-mathematical toolkit, scenario analysis, economic development, risk, shadow economy, inflation, targeting, post-war recovery
Citation
Насаченко М. Ю. Монетарна політика України в умовах макроекономічної нестабільності : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі "Управління та адміністрування" за спеціальністю "Фінанси, банківська справа та страхування" / Насаченко Марія Юріївна ; наук. кер. Лук’яненко І. Г. ; Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Київ : [б. в.], 2023. - 306 с.