093: Біологія та екологія

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/11945

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 14
  • Thumbnail Image
    Item
    Палінологічні та радіохронологічні характеристики відкладів пізнього голоцену сфагнового болота мішок (Львівська область, Україна)
    (2016) Безусько, Алла; Ярема, І.; Безусько, Людмила; Тасєнкевич, Л.; Данилюк, К.; Ковалюх, М.
    У статті наведені перші результати палінологічних та радіовуглецевих досліджень відкладів пізнього голоцену сфагнового болота Мішок, розташованого на території Регіонального ландшафтного парку «Надсянський». Встановлено склад колективної викопної палінофлори, яка налічує 109 таксонів різного рівня (3 порядки, 45 родин, 21 рід та 43 види). Вперше реконструйовано детальну картину природних та антропогенних змін рослинного покриву на дослідженій території за останні 500 років.
  • Thumbnail Image
    Item
    Паліноморфологічні особливості представників родини Tofieldiaceae (liliopsida) та Isidrogalvia: еволюційні аспекти
    (2009) Мосякін, Андрій; Безусько, Алла; Цимбалюк, З.
    На основі порівняльного паліноморфологічного аналізу представників 15 видів таксономічно проблематичної родини Tofi eldiaceae (філогенетично базальні однодольні) та споріднених таксонів підтверджено відмінність пилкових зерен видів Tofi eldia від пилкових зерен видів, які зараз відносять до роду Isidrogalvia. Для видів Tofi eldia характерна сітчаста або дрібносітчаста скульптура екзини, а для Isidrogalvia – здебільшого виразно горбкувата, рідше згладжено-горбкувата. Спорідненість Isidrogalvia з Narthecium і приналежність їх до родини Nartheciaceae залишається проблематичною, оскільки для видів першого роду характерний дисулькатний, а для Narthecium – моносулькатний пилок. Результати наших досліджень свідчать про морфологічну відмінність і, очевидно, філогенетичну відокремленість представників Isidrogalvia від Tofi eldia. Цим обґрунтовується необхідність виділення зі складу збірного роду Tofi eldia (поширеного здебільшого у північних та гірських регіонах Євразії та Північної Америки) окремого самостійного роду Isidrogalvia (поширеного у Південній та почасти Центральній Америці) та їх віднесення до різних родин, що підтверджується також молекулярно-філогенетичними та біогеографічними даними. Проведене дослідження доводить перспективність використання паліноморфологічних даних для обґрунтування сучасних філогенетичних гіпотез, базованих на молекулярно-філогенетичних даних.
  • Thumbnail Image
    Item
    Імунореактивність сироватки крові вагітних з хромосомною патологією плода
    (2009) Бадюк, В.; Білько, Надія; Бариляк, І.
    У статті представлені дані оригінального дослідження, що стосується вивчення імунореактивності (ембріотропних антитіл) сироватки крові вагітних із встановленою хромосомною патологією (ХП) плода. У вагітних з ХП плода не відмічено жодного випадку нормальної реактивності сироватки крові. У групі дослідження визначено зміну реактивності сироватки в бік збільшення продукції антитіл (АТ) проти колагену, білків S100 та МР65, що може розглядатись як потенційний маркер ХП плода для скринінгу вагітних.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вивчення токсичного та імуномодулюючого ефектів ембріональних курячих протеїнів у мишей лінії BALB/C
    (2009) Симчич, Т.; Караман, О.; Юдіна, О.; Євстратьєва, Л.; Дідківська, Л.; Воєйкова, І.; Діденко, Г.; Лісовенко, Г.
    Показано, що введення ембріональних курячих протеїнів (ЕКП) не чинило токсичного впливу на організм мишей лінії Balb/c та не викликало запальних процесів у дослідних тварин. Введення ЕКП не призводило до активації природних кілерних клітин та перитонеальних макрофагів, що визначали у МТТ та НСТ-тестах відповідно. Натомість, у імунізованих тварин реєстрували індукцію синтезу специфічних до ЕКП антитіл.
  • Thumbnail Image
    Item
    Дослідження плазмідних ДНК трьох клінічних штампів Escherichia coli
    (2009) Поліщук, Л. В.; Марієвський, В.; Рубан, Н.; Лік'янчук, В.
    Наявність плазмідних ДНК досліджувалася у трьох клінічних штамів Escherichia coli. Штами 345 та 1257 містили по одній плазміді – рЕС345 (5,1 тпн) та рЕС1257 (5,0 тпн). Штам 951 містив 3 плазміди рЕС951–1 (50 тпн), рЕС591–2 (7,2 тпн) и рЕС591–3 (1,7 тпн). За допомогою рестрикційного аналізу виявлено різну первинну будову плазмід рЕС345 i рЕС1257.