093: Біологія та екологія

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/11945

Browse

Now showing 1 - 14 of 14

Біоіндикаційна оцінка провідних екологічних факторів, що діють в межах угруповань різного синтаксономічного характеру за участі Daphne Sophia Kalen
(2009) Расевич, Василь
Стаття є продовженням циклу праць, присвячених висвітленню екологоценотичних особливостей видів роду Daphne L. природної флори України. На основі флористичного підходу до класифікації рослинності та методу синфітоіндикації було проведено оцінку провідних кліматичних та едафо-гідрологічних факторів, що діють в межах угруповань за участі раритетного та ендемічного виду Daphne sophia Kalen. Встановлено, що ценопопуляції D. sophia трапляються в межах 5 класів рослинності: Rhamno-Prunetea, Erico-Pinetea, Festuco-Brometea, Querco-Fagetea та Helianthemo- Thymetea. З іншого боку, екотопи виду представлені невеликою кількістю рослинних угруповань екотонного характеру, за рахунок чого як фітоценотична, так і екологічна амплітуди виду є вузькими. Екологоценотичний оптимум D. sophia знаходиться у межах вторинних угруповань класу RhamnoPrunetea. На основі методу фітоіндикації вдалося з’ясувати, що таксономічно близькі D. sophia та D. taurica Kotov майже не розділяються за групами провідних екологічних факторів, у свою чергу це свідчить про значний ступінь екологічної подібності цих видів.
Вивчення токсичного та імуномодулюючого ефектів ембріональних курячих протеїнів у мишей лінії BALB/C
(2009) Симчич, Т.; Караман, О.; Юдіна, О.; Євстратьєва, Л.; Дідківська, Л.; Воєйкова, І.; Діденко, Г.; Лісовенко, Г.
Показано, що введення ембріональних курячих протеїнів (ЕКП) не чинило токсичного впливу на організм мишей лінії Balb/c та не викликало запальних процесів у дослідних тварин. Введення ЕКП не призводило до активації природних кілерних клітин та перитонеальних макрофагів, що визначали у МТТ та НСТ-тестах відповідно. Натомість, у імунізованих тварин реєстрували індукцію синтезу специфічних до ЕКП антитіл.
Види роду Botrychium Sw (Botrychiceae), рекомендовані для включення до Червоної книги України: географічне поширення та стан популяції
(2009) Мельник, В. І.
Наведено результати географічного поширення, умов місцезростання та сучасного стану популяцій рідкісних видів флори України Botrychium multifi dum (S.G. Gmel.) Rupr., Botrychium matricarifolium A. Br., Botrychium virginianum (L.) Swartz, які рекомендовано для включення до нового видання Червоної книги України. Описано нові місцезнаходження популяцій видів, запропоновано рекомендації щодо поліпшення охорони видів роду Botrychium флори України.
Гомеологічна належність генів, що контролюють осбистість в інтрогресивних ліній м'якої пшениці
(2009) Прокопик, Дар'я; Ющук, А.; Антонюк, Максим; Терновська, Тамара
Інтрогресивні лінії м’якої пшениці, що походять від сорту Аврора та геномно-заміщених форм Авролата (геномна формула ААВВUU), Авродес (ААВВSS) та Аврозис (AABBS l S ) і відрізняються від сорту Аврора за ступенем розвитку остей, було досліджено за допомогою біохімічних маркерів на предмет геномних перебудов та обсягу й гомеологічної належності чужинного генетичного матеріалу. Показано, що в лініях-похідних форми Авролата розвиток остей та остеподібних відростків зумовлений привнесенням промотору остистості, розташованому на 6U хромосомі.
Дослідження плазмідних ДНК трьох клінічних штампів Escherichia coli
(2009) Поліщук, Л. В.; Марієвський, В.; Рубан, Н.; Лік'янчук, В.
Наявність плазмідних ДНК досліджувалася у трьох клінічних штамів Escherichia coli. Штами 345 та 1257 містили по одній плазміді – рЕС345 (5,1 тпн) та рЕС1257 (5,0 тпн). Штам 951 містив 3 плазміди рЕС951–1 (50 тпн), рЕС591–2 (7,2 тпн) и рЕС591–3 (1,7 тпн). За допомогою рестрикційного аналізу виявлено різну первинну будову плазмід рЕС345 i рЕС1257.
Екотоксикологічна оцінка фітотоксичності Cd, Cu, Zn, Pb за умов моно- та мультиметалічного забруднення грунту
(2009) Риженко, Н.; Кавецький, В.
Встановлено низхідний ряд фітотоксичності важких металів стосовно ячменю ярого: Cd>Cu>Zn>Pb,виявлено синергетичну дію суміші Cd, Pb, Zn, Cu. Найменш токсичні метали Pb та Zn у суміші мають більшу фітотоксичність, що вказує на наявність потенційованої їх дії в умовах мультиметалічного забруднення. Виявлено, що вплив найтоксичніших металів кадмію та міді на рослини зменшується в умовах мультиметалічного забруднення ґрунту, тобто має місце нигілятивна дія як прояв синергізму.
Засіб зниження ймовірності небезпечного навантаження на довкілля та людину від великомасштабних масових вибухів на кар'єрах України
(2009) Ісаєв, Сергій; Пашков, Анатолій
У статті проаналізовано результати досліджень впливу небезпечних чинників на стан довкілля і здоров’я людей під час вибухового руйнування міцних гірських порід на кар’єрах України. Наведено ефективні заходи попередження та скорочення викидів пилу та шкідливих газів CO, NO2 в містах і селищах, розташованих поблизу гірничовидобувних підприємств Донецько-Придніпровського регіо- ну. Запропоновано також нову технологію попереднього вибухового зневоднення свердловин донни- ми зарядами із одночасним зрошенням бурового пилу на блоці та створення умов для використання в зневоднених свердловинах неводостійких і частково-водостійких екологічно безпечних вибухових речовин(ВР), а саме – ігданіту, грамоніту ГС згідно з ТУ. Впровадження запропонованої технології дозволяє глобально впливати на стан довкілля та здоров’я мешканців за рахунок зниження кіль- кості викиду в регіоні токсичних газів на 26,37 млн. л3 при вибуховому відбою – 1,396 млн. м3 обвод- нених гірських порід.
Особливості впливу наночасток олова на яйця Ascaris suum (Goeze, 1782)
(2009) Волошина, Н.
Наведено результати експериментальних досліджень щодо впливу аніоноподібних висококоор- динаційних аквахелатів наночасток олова на чисту культуру яєць Ascaris suum. Доведено, що нано- частки олова мають виражений овоцидний ефект, характеризуються селективністю впливу на живі яйця нематоди та придатністю до багаторазового використання.
Палінологічні та радіохронологічні характеристики відкладів пізнього голоцену сфагнового болота мішок (Львівська область, Україна)
(2016) Безусько, Алла; Ярема, І.; Безусько, Людмила; Тасєнкевич, Л.; Данилюк, К.; Ковалюх, М.
У статті наведені перші результати палінологічних та радіовуглецевих досліджень відкладів пізнього голоцену сфагнового болота Мішок, розташованого на території Регіонального ландшафтного парку «Надсянський». Встановлено склад колективної викопної палінофлори, яка налічує 109 таксонів різного рівня (3 порядки, 45 родин, 21 рід та 43 види). Вперше реконструйовано детальну картину природних та антропогенних змін рослинного покриву на дослідженій території за останні 500 років.
Паліноморфологічні особливості представників родини Tofieldiaceae (liliopsida) та Isidrogalvia: еволюційні аспекти
(2009) Мосякін, Андрій; Безусько, Алла; Цимбалюк, З.
На основі порівняльного паліноморфологічного аналізу представників 15 видів таксономічно проблематичної родини Tofi eldiaceae (філогенетично базальні однодольні) та споріднених таксонів підтверджено відмінність пилкових зерен видів Tofi eldia від пилкових зерен видів, які зараз відносять до роду Isidrogalvia. Для видів Tofi eldia характерна сітчаста або дрібносітчаста скульптура екзини, а для Isidrogalvia – здебільшого виразно горбкувата, рідше згладжено-горбкувата. Спорідненість Isidrogalvia з Narthecium і приналежність їх до родини Nartheciaceae залишається проблематичною, оскільки для видів першого роду характерний дисулькатний, а для Narthecium – моносулькатний пилок. Результати наших досліджень свідчать про морфологічну відмінність і, очевидно, філогенетичну відокремленість представників Isidrogalvia від Tofi eldia. Цим обґрунтовується необхідність виділення зі складу збірного роду Tofi eldia (поширеного здебільшого у північних та гірських регіонах Євразії та Північної Америки) окремого самостійного роду Isidrogalvia (поширеного у Південній та почасти Центральній Америці) та їх віднесення до різних родин, що підтверджується також молекулярно-філогенетичними та біогеографічними даними. Проведене дослідження доводить перспективність використання паліноморфологічних даних для обґрунтування сучасних філогенетичних гіпотез, базованих на молекулярно-філогенетичних даних.
Порівняльна оцінка енергетичного запасу лісової підстилки хвойних та листяних типів фітоценозів
(2009) Вишенська, Ірина; Дідух, Яків; Скіданова, А.; Альошкіна, Уляна
Проведено дослідження процесів накопичення та трансформації енергії у лісових підстилках на модельних ділянках соснового і дубового типів лісів. Підстилка соснового фітоценозу мала значно вищий запас органічної речовини порівняно з дубовим фітоценозом. Показано суттєві відмінності у розподілі органічної речовини в окремих компонентах підстилки та у характері процесів її деструкції. Обговорено роль енергетичного запасу підстилки у підтриманні стабільності лісових фітоценозів.
Синтаксономія степової рослинності крайнього півдня Правобережного лісостепу України
(2009) Коротченко, І.; Мала, Ю.; Фіцайло, Т.
На основі проведених досліджень степової рослинності крайнього півдня Правобережного Лісостепу України встановлено синтаксономічну різноманітність ценозів, яка складається з 14 асоціацій, 2 субасоціацій та 3 варіантів, що належать до 3 союзів порядку Festucetalia valesiacae класу Festuco-Brometea. Вперше описано три варіанти асоціацій: Thymo marschalliani-Caricetum praecocis var Vicia tetrasperma, Stipetum lessingianae var Lathyrus tuberosus та Melico transsilvanici-Stipetum capillatae var Caragana frutex. Показано, що найбільшою різноманітністю характеризуються угруповання союзу Festucion valesiacae (7 асоціацій, 2 субасоціації та 1 варіант), які під впливом антропогенного фактора можуть формуватися як на місці лучно-степових угруповань союзу Fragario viridis-Trifolion montani, так і справжніх степових угруповань союзу Astragalo-Stipion.
Цитологічна стабільність та життєздатність інтрогресивних ліній з гаметоцидною хромосомою 4Sl та їх гібридів
(2009) Маньковська, Оксана; Антонюк, Максим; Терновська, Тамара
Інтрогресивні лінії м’якої пшениці T. aestivum/Ae. sharonensis з гаметоцидною хромосомою 4S , а також без неї, вивчено щодо їх цитологічної стабільності, схожості насіння та фертильності гібридів F від схрещування цих ліній з інтрогресивними лініями іншого походження та сортами м’якої пшениці. Показано, що незважаючи на певну цитологічну нестабільність ліній та їх гібридів та знижену схожість насіння більшості ліній вони можуть бути застосовані у схрещуванні з іншими інтрогресивними лініями та сортами м’якої пшениці у якості індуктора хромосомних перебудов через формування еуплоїдних рослин з певним рівнем фертильності.
Імунореактивність сироватки крові вагітних з хромосомною патологією плода
(2009) Бадюк, В.; Білько, Надія; Бариляк, І.
У статті представлені дані оригінального дослідження, що стосується вивчення імунореактивності (ембріотропних антитіл) сироватки крові вагітних із встановленою хромосомною патологією (ХП) плода. У вагітних з ХП плода не відмічено жодного випадку нормальної реактивності сироватки крові. У групі дослідження визначено зміну реактивності сироватки в бік збільшення продукції антитіл (АТ) проти колагену, білків S100 та МР65, що може розглядатись як потенційний маркер ХП плода для скринінгу вагітних.

Browse

Browsing 093: Біологія та екологія by Title

Results Per Page

Sort Options