Кіно-Театр. 2004. №6
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Характери у кіномистецтві(2004) Бучко, РоманУ статті аналізується еволюція поняття "характер" у мистецтві — від арістотелівської "Поетики" та класичних театральних амплуа до складних психологічних типів у кінематографі. Автор простежує, як наукові відкриття у фізіології та психології (від темпераментів Гіппократа до психоаналізу Фройда та Юнґа) трансформували екранні образи, перетворюючи клінічні патології та підсвідомі інстинкти на центральні теми масової культури. Окрему увагу приділено впливу психоаналізу на німецький експресіонізм та сюрреалізм, де виникли знакові образи-монстри. Автор критично розглядає сучасну тенденцію до популяризації сексуальних перверсій і деструктивних інстинктів, що підміняють традиційні моральні імперативи. У контексті українського кіно піднімається проблема відсутності власних знакових типажів та ризик втрати культурної ідентичності через копіювання чужорідних ментальних схем, зокрема "національного мазохізму".Item Говорити про Віктора Греся(2004) Шандибіна, КатеринаСтаття Катерини Шандибіної присвячена творчому портрету видатного українського кінорежисера Віктора Греся з нагоди його 65-річчя. Авторка аналізує феномен митця, який за тривалу кар'єру зняв лише п'ять повнометражних стрічок, кожна з яких стала світовим кіношедевром і лауреатом престижних премій. У матеріалі детально розглядається еволюція авторського стилю Греся: від метафоричної дипломної роботи про війну "Хто помре сьогодні" до візуально довершеної казки-притчі "Чорна курка, або Підземні жителі" та філософської екранізації Марка Твена "Нові пригоди янкі при дворі короля Артура". Особливий акцент зроблено на "штучній роботі" режисера — його вмінні створювати складні акторські ансамблі, унікальні звукові партитури та вишукані декоративні світи. Стаття також торкається трагічної теми нереалізованих задумів майстра, зокрема масштабного проекту екранізації "Тараса Бульби", та підкреслює духовну цінність "кіноголосу" Греся як інтимної розмови з душею глядача в епоху комп’ютеризованого маскульту.Item Богдан Жолдак: "Кіносценарна справа докорінно змінила українську літературу"(2004) Жолдак, Богдан; Стефанова, НоннаВ інтерв'ю з драматургом і сценаристом Богданом Жолдаком розглядається специфіка кіносценарної майстерності як окремого літературного жанру та її вплив на українську культуру. Автор виводить генеалогію сценарію від репортажних описів Геродота до кінематографічної прози Юрія Яновського та кіноповістей Олександра Довженка, чий літературний геній, на думку Жолдака, став визначальним для розвитку сучасної української літератури. Особливу увагу приділено етичним та правовим аспектам взаємодії сценариста й режисера, проблемі захисту авторського задуму та феномену "осяяння" у творчому процесі. Богдан Жолдак аналізує парадоксальну ситуацію в Україні: розвиток стихійної сценарної майстерності як форми компенсації за відсутність повноцінного кінопрокату. Також висвітлюється історія становлення фахової кіноосвіти — від першого у світі кіноінституту 1918 року до сучасних сценарних курсів, де головним завданням є розвиток індивідуального стилю молодого автора в умовах інформаційного вакууму.Item Микола Княжицький: поштовх для інвесторів : [інтерв'ю](2004) Княжицький, Микола; Брюховецька, ЛарисаВ інтерв'ю Лариси Брюховецької з Миколою Княжицьким продюсер розкриває власну мотивацію переходу до кіноіндустрії, яку він розглядає як частину широкого медіаполя. Основна увага приділена концепції "ринкового патріотизму": Княжицький переконаний, що саме кіноринок та спільне культурне споживання можуть об'єднати різні регіони України та сформувати національну ідентичність. Автор критикує застарілу систему державного фінансування студій (зокрема студії ім. Довженка) і пропонує модель змішаного фінансування за участю приватного капіталу. Розглядається досвід створення стрічки "Кровні узи" як приклад успішної копродукції зі Словаччиною. Княжицький також окреслює діяльність своєї компанії "Медіа-Дім", яка інвестує прибутки від PR та реклами у розбудову мережі з 26 кінотеатрів в Україні, вбачаючи у розвитку прокатної інфраструктури та підтримці молодих кадрів єдиний шлях до відродження національного кінематографа.Item Арам Геворкян: "Ми пустили їхні фільми до себе, хоча нас про це ніхто не питав" : [інтерв'ю](2004) Геворкян, Арам; Брюховецька, ЛарисаУ цьому інтерв'ю з продюсером Арамом Геворкяном, яке Лариса Брюховецька записала у серпні 2004 року, розглядаються ключові аспекти становлення продюсерського кіно в Україні на прикладі діяльності ГО "Західно-Європейський інститут".Item "Кіно-Ялта"-2004. Час продюсерів(2004) Брюховецька, ЛарисаУ цій статті Л. Брюховецька аналізує підсумки кінофестивалю (імовірно, "Стожари" або "Кіношок" 2004 року), фокусуючись на протиставленні українського та російського кінопродуктів. Автор відзначає кризу самоідентифікації фестивалю та домінування російських продюсерів. Основна увага приділена образу "супермена", що став магістральним для російського конкурсного кіно ("72 метри", "Антикілер-2", "Єгер"). Автор критикує надмірну жорстокість, естетизацію насильства та "чеченський синдром" у цих стрічках, порівнюючи їх із вестернами, де добро змушене бути "з кулаками". Водночас український блок ("Залізна сотня", "Золота лихоманка", "Троянський Спас") оцінюється як кількісно малий та художньо неоднорідний. Зокрема, фільм О. Денисенка "Троянський Спас" названо творчою невдачею, де задекларований намір захисту людської гідності розминувся з реалізацією, залишивши по собі лише "химерний фарс".Item Венеція 61: непомічений скандал(2004) Брюховецька, ОльгаУ статті проаналізовано 61-й Венеційський кінофестиваль, який під керівництвом нового директора Марко Мюллера намагався поєднати голлівудський глядацький розмах із радикальним авторським пошуком. Автор розглядає фестиваль як ієрархічну політичну структуру, де розподіляється символічний капітал і визначаються межі "модного" та "маргінального". У центрі уваги — огляд нових програм ("Горизонти", "Цифрове кіно", "Венеційські дні") та ключових тем року, зокрема деконструкції міфу про невинне дитинство у фільмах Т. Аракі, С. Солондза та П. Гонказало. Рецензія охоплює як організаційні колізії (затримки показів, скандали навколо стрічки "Народження" з Ніколь Кідман), так і тріумф цифрових технологій та еволюцію відомих майстрів (П. Ґріневея, Ф. Озона, Кім Кі-Дука).Item Музика для Андрюші, або Принадність зла(2004) Брюховецька, ЛарисаУ статті Л. Брюховецької проаналізовано етичну та художню специфіку фільму Кіри Муратової "Настроювач" (2004). Автор розглядає трансформацію класичного сюжету "злочину й кари", зауважуючи, що в сучасному суспільстві злочин стає нормою, а муки совісті замінюються азартом від маніпуляції. У центрі уваги — психологічний поєдинок між витонченим аферистом Андрієм та представницями "старої" інтелігенції, де замість фізичного вбивства відбувається моральне нищення віри в людину. Особливий акцент зроблено на акторському ансамблі, магічній операторській роботі та вмінні режисерки поєднувати лінійний сюжет із абсурдистськими епізодами й ностальгійною музичною лінією.Item Війна як карнавал безумців(2004) Брюховецька, ЛарисаУ статті проаналізовано фільм Еміра Кустуріци "Життя як диво" крізь призму філософського осмислення війни як антропологічного та соціального безумства. Автор розглядає стрічку не як політичне висловлювання, а як історію про "звичайних химерних людей", чиє приватне життя і прагнення (кохання, праця, мрії про футбол) вступають у радикальний конфлікт із деструктивною стихією воєнного психозу. Особливу увагу приділено художнім методам режисера: карнавалізації подій, ролі музики та символіці тваринних образів (зокрема, ослиці як дзеркала людських страждань). У роботі обґрунтовано тезу, що пасивний протест головного героя Луки та його здатність кохати в епіцентрі хаосу є найвищим ствердженням життя, яке, попри абсурдність навколишнього світу, залишається дивом.Item Людина з майбутнім, або Кіно не без минулого(2004) Косенко, АннаУ статті проаналізовано специфіку творчого методу Акі Каурісмякі на прикладі стрічки "Людина без минулого". Автор розглядає режисерську майстерність через призму ностальгічного мінімалізму, зв’язку з європейською кінотрадицією та гуманістичного оптимізму. Особливу увагу приділено темі «другого народження» героя в маргінальному середовищі, де відсутність пам'яті стає шансом на побудову щирих взаємин і невідчуженого існування. Досліджено соціально-політичну позицію режисера, його антибуржуазні погляди та естетизацію життя аутсайдерів як протест проти сучасного суспільства споживання.Item "Біла тінь – чорне світло" : [рецензія](2004) Собуцький, МихайлоЗамітка присвячена постаті видатного кіноавангардиста українського походження Євгена Деслава (Слабченка) та виходу збірки його текстів, упорядкованої істориком кіно Любомиром Госейком. Автор аналізує результати першої у світі ретроспективи режисера в Центрі Помпіду (2004), акцентуючи увагу на його новаторських експериментах із проекцією негативів та співпраці з футуристами. У тексті висвітлюються зв’язки Деслава з ВУФКУ та Олександром Довженком, а також наводяться маловідомі факти про спробу зйомок в Україні фільму "Людина і хліб", присвяченого темі Голодомору. Публікація актуалізує питання повернення імені Деслава в український культурний контекст та організацію його ретроспективи на батьківщині.Item Версії кохання(2004) Іванишина, ЛарисаСтаття аналізує ігровий блок короткометражного проєкту "Любов — це..." (2004), розглядаючи його як спробу молодого покоління українських кінематографістів знайти власну формулу вічної загадки почуттів. Автор оглядає низку новел, відзначаючи жанрове розмаїття: від психологічного етюду "Берег" Костянтина Денесюка до кліпової естетики "Крістіни і Дениса..." Дмитра Попова. У тексті підкреслюється спільна для молодих режисерів тенденція — констатація дефіциту любові, опис її руїн або імітації замість самого почуття. Критик звертає увагу на замкненість героїв у помешканнях через обмежені бюджети, звернення до образів "ущербних" людей та заміну щирих емоцій рекламними штампами або іронічним абсурдом.Item Любов - це... не для олігархів(2004) Косенко, АннаСтаття аналізує короткометражний фільм Олексія Росича "Олігарх" із циклу "Любов — це...", розглядаючи його як експериментальну спробу поєднання гострої соціальної проблематики з іронічно-абсурдистськими елементами. Автор критикує слабку сценарну основу та штучність психологічних портретів, де міліціонери та олігархи діють у межах гротескних штампів. Водночас відзначається висока якість операторської роботи Андрія Лисецького, яка «витягує» відеоряд, та характерний авторський стиль режисера, що тяжіє до статичних кадрів-натюрмортів і візуальних метафор. Твір розглядається як приклад пошуку власної кіномови молодим режисером на межі драми та фарсу.Item "На краєчку світу"(2004) Мензелевський, СтаніславСтаття аналізує фільм Алли Пасікової "На краєчку світу" (2002) у контексті діяльності "Лабораторії кіно" при НаУКМА. Автор розглядає стрічку як приклад "молодого кіно" України, створеного в умовах технічного дефіциту та творчого ентузіазму. У тексті детально досліджується ритмічна структура фільму, яка домінує над драматургією, та віртуозна робота оператора Вадима Ількова. Попри вільне володіння камерою та цікаві візуальні ракурси, критик вказує на розмитість фабули та складність сприйняття цілісного образу через надмірний абсурдизм. Твір трактується як спроба пострадянської свідомості звільнитися від контролю через радикальний кіноексперимент.Item Освідчення кінематографу(2004) Горделадзе, Людмила; Косенко, АннаВ інтерв'ю розкриваються деталі оновлення київського кінотеатру "Жовтень", зокрема відкриття нової зали "Кіноман" та презентація унікального дизайнерського проекту "Стіна любові". Директор закладу Людмила Горделадзе розповідає про концепцію оформлення фойє, складнощі пошуку архівних фотопортретів українських акторів та співпрацю з Центром Довженка. Окрему увагу приділено питанню перейменування кінотеатру, популяризації національного кінопродукту (на прикладі успіху стрічки "Залізна сотня") та перетворенню "Жовтня" на сучасний багатозальний арт-центр, що зберігає історичну спадщину Подолу.Item Має бути інтрига(2004) Смородіна, Людмила; Доленко, ВіраВ інтерв'ю провідна актриса Національного театру ім. Івана Франка Людмила Смородіна розмірковує про специфіку акторської професії в умовах домінування шоу-бізнесу та телебачення. Актриса ділиться спогадами про знакові ролі, зокрема в постановках "Бояриня", "З коханням не жартують" та "Леді і адмірал", а також розповідає про роботу в антрепризі. Особлива увага приділена важливості акторських дуетів, співпраці з видатними режисерами (Робертом Стуруа, Юрієм Одиноким) та досвіду зйомок у кіно — від історичних драм Григорія Кохана до сучасних телепроєктів. Людмила Смородіна наголошує на необхідності постійного творчого пошуку та високій відповідальності акторів перед театральною публікою.Item Таємна свобода : сценарій повнометражного художньо-публіцистичного фільму(2004) Лемешева, ЛюдмилаТекст представляє концепцію повнометражного фільму, побудованого навколо метафоричного "бенкету на весь світ", про який мріяв Іван Миколайчук. Сюжетна лінія розгортається навколо віртуального столу, що простягається від рідного села митця Чорториї до київського саду Довженка, об’єднуючи живих друзів, покійних колег та кіноперсонажів. Автор пропонує відмовитися від суворої хронології на користь колективної бесіди-рефлексії про долю покоління шістдесятників. Візуальне рішення стрічки поєднує кадри з класичних фільмів ("Тіні забутих предків", "Вавилон ХХ", "Молитва за гетьмана Мазепу") із сучасними зйомками, створюючи синтетичний простір, де життя і кіно стають невіддільними.Item Довженко під об'єктивом науки(2004)Стаття висвітлює події наукової міждисциплінарної конференції "О. Довженко і кіно XX століття", організованої до 110-ї річниці від дня народження митця редакцією журналу "Кіно-Театр" та кафедрою культурології НаУКМА. У заході взяли участь провідні українські та закордонні фахівці — філософи, філологи, культурологи та кінознавці. Учасники дискутували про складні взаємини митця з тоталітарною владою, аналізували естетику конструктивізму та абсурдизму в його стрічках, а також розглядали педагогічну практику та світоглядні опозиції класика. Програма вшанування пам'яті режисера також включала повну ретроспективу його фільмів у кіноклубі НаУКМА та підготовку збірника наукових праць за матеріалами конференції.Item Письменники вшановують Довженка(2004) Гись, ВіталінаЗамітка висвітлює події урочистого вечора в Будинку літераторів, присвяченого ювілею видатного кінорежисера Олександра Довженка. Учасники зустрічі, серед яких С. Плачинда та В. Яворівський, обговорили актуальність творчої спадщини митця, феномен його кінометафор та світове значення фільму "Звенигора". Особливий акцент було зроблено на трагізмі постаті Довженка через аналіз його "Щоденника", що дозволило присутнім глибше осягнути зв'язок режисера з Україною. Рефреном заходу стала символічна ідея виконання останньої волі митця — повернення його серця на рідну землю.Item Нові нагороди "Мамая"(2004)Державною премією імені Олександра Довженка нагороджено творців фільму "Мамай" - режисера Олеся Саніна, оператора Сергія Михальчука, композитора Аллу Загайкевич, акторів Вікторію Спесивцеву та Андрія Білоуса.