Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 13
- ItemПолітичний символізм топонімних практик міста(Дух і Літера, 2019) Демська, ОрисяУ статті проаналізовано практики найменування і перейменування центральних площ Києва від 1869 і до 1991 року як частину складної політичної історії української столиці після втрати Магдебурзького права і до відновлення незалежності. Підтверджено тезу, що такі практики за відповідних умов є політичною процедурою, детермінованою ідеологічними потребами; самі назви - політичними символами,що маніфестують певну політичну ідентичність і водночас є конструктором і частиною цієї ідентичності; а політично мотивоване переназивання вулиць - спільна риса усіх періодів революційних змін.
- ItemМовний конфлікт та мовна дискримінація у сфері торгівлі й послуг(Дух і Літера, 2019) Гонтар, МаринаУ статті досліджено мовні конфлікти та явище дискримінації на мовному ґрунті у закладах торгівлі в Україні. Матеріалом слугували результати масового опитування та опитування у фокус-групах, проведені 2017 року за сприяння Фонду Фольксваген, публікації електронних ЗМІ, дописи на форумах та в соціальних мережах, у яких описано факти дискримінації за мовною ознакою та мовні конфлікти, що виникали через вживання/ невживання української й російської мов у закладах торгівлі й послуг.
- ItemМовна поведінка столичних держслужбовців(Дух і Літера, 2019) Матвеєва, НаталіяСтаттю присвячено проблемі аналізу мовної поведінки столичних державних працівників. Матеріалом дослідження стали відеозаписи гарячих ліній за участю представників Київської міської ради. Під час аналізу визначено тенденції використання української й російської мов держслужбовцями у процесі виконання посадових обов'язків, а також виявлено причини, що найчастіше зумовлюють перемикання мовних кодів. На основі проведеного дослідження виокремлено три найпоширеніші типи мовної поведінки державних службовців.
- ItemПроблема офіційної двомовності очима молодих російськомовних вихідців із Криму та Донбасу(Дух і Літера, 2019) Цар, ІваннаУ статті на матеріалі інтерв'ю проаналізовано погляди молодих вихідців із Луганської, Донецької областей та Криму на проблему офіційної двомовності. З'ясовано, що російськомовна молодь переважно заперечує потребу надання російській мові статусу офіційної. Головним аргументом молодих людей є їхня належність до Української держави. Виявлено, що молодь здебільшого не ознайомлена з українським мовним законодавством і легко піддається впливу ЗМІ.
- ItemФоностилістичний ефект оказіонального гендіадісу в українському поетичному дискурсі ХХ–ХХI століть(Дух і Літера, 2019) Гришко, ЮліяУ статті наведено результати лінгвістичного аналізу сучасного українського поетичного дискурсу О. Ірванця, В. Неборака, Ю. Андруховича, В. Терена, В. Цибулька, І. Низового, О. Левченка, Ю. Іздрика та ін. Виокремлено основні стилістичні функції гендіадісу: звукове обігравання географічних назв та власних імен осіб; моделювання ономатопеї; власне фонетична гра; функція семантико-стилістичного синоніма. Установлено, гцо найпродуктивнішим типом гендіадісу є асемантична фонетична гра. Підкреслено, що поети часто підсилюють фоностилістичний ефект гендіадісу алітераціями та асонансами, які дублюють загальне акустичне тло вірша.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »