Browse
Recent Submissions
Item More than a signboard: the name of a store in the speaker’s mental lexicon(2022) Kadochnikova, OlenaBackground. Forming a system of spatial, social and cultural landmarks, each speaker consciously/unconsciously records proper names which seem important. The most significant units are remembered, and it is they that determine the general idea of the entire set of marked objects. Since the system of linguistic units in the individual mental lexicon is regulated by a great number of subjective factors, it can be assumed that the tendencies of the reflection of reality in the mental lexicon common to a group of speakers open the way to the analysis of current social stereotypes. Shop and store names are one of the groups of commercial names, therefore, by their very nature, they are maximally oriented towards reflecting positive stereotypes of large social groups. Purpose. The purpose of this article is to analyze how the names of shops and stores are reflected in the mental lexicon of the women residents of Kyiv, the capital of Ukraine, and to try to outline the connection between the proper names verbalization in speakers’ mental lexicon and their ideas about extralinguistic reality. Methods. The material for this study consists of 249 graphic variants of 160 names of clothing, footwear and food stores, collected by surveying 45 women residents of Kyiv. Descriptive, comparative, and quantitative methods were used in the research, and techniques of the structural method were occasionally involved. Results. Current store names in the capital of Ukraine create а very colorful linguistic landscape with its main feature – the predominance of foreign language components, both lexical and graphic. Among all this diversity, the speaker remembers 3 or 4 names оn average, which determine her idea of the general trends in the nomination of objects in this field and indirectly ‒ these objects themselves. The analysis of store and shop names active in the mental lexicon of Kyiv residents shows that the absolute majority of clothing and shoe stores (79 % and 81 %, respectively) are perceived by names identified with other cultural spaces. Not only the name’s origin, but primarily its graphic form is a clear indicator of belonging to some cultural space. The opposite case in the name system of grocery stores is recorded ‒ only 26 % of them were reproduced by respondents in Latin. The form in which the store or shop name is stored in the mental lexicon depends on a) the graphic code visualized on the signboard / in the advertisement and b) the sound form of the name commonly used in informal communication. The activity of the second factor directly depends on the symmetry of the sound and spelling of the barbarism name and the level of speaker’s foreign language competence. The result of the collision of different graphic codes in the speaker’s mind is mixing, which is manifested in the recording of the original form of the name from Latin to Cyrillic during memorization. Therefore, while keeping proper names in memory, speakers try to assimilate their form to the rest of the fixed units, and this often manifests itself in the transformation of the original form of proper name. Discussion. Oversaturation of Kyiv’s commercial ergonomics system with barbaric names forms a strong public stereotype about the attractiveness and progressiveness of other cultures in the consumption sphere and creates the illusion of the absence of national Ukrainian in it. Trying to master the system of store and shop names, Kyiv residents find themselves in a conflict situation: the dominant graphic code for them is the Cyrillic alphabet, while the Latin alphabet prevails in the visual space of Kyiv’s trade establishments. The way out of this situation is transformation ‒ recording of the original name with the help of a graphic system convenient for the speaker. In order to form a general idea about the reflection of the commercial proper names system in the mental lexicon of Ukrainians, it is necessary to involve in the study data from representatives of different age groups from different regions of the country.Item Мій сусід Ґаз та інші львівці, або Прізвиська футболістів львівських "Карпат"(2022) Процик, ІринаУ статті проаналізовано прізвиська футболістів львівської команди "Карпати" (існує з 1963 року й дотепер), а також гравців, які виступали за команду "СКА-Карпати" (1982–1989 рр., створену внаслідок примусового об’єднання за партійною вказівкою двох львівських клубів СКА й "Карпати"). Неофіційні особові найменування футболістів скласифіковано за критерієм мотивованості: виокремлено антропоніми, що походять від прізвищ гравців, демінутивних форм їхніх імен, назв зовнішніх і внутрішніх характеристик футболістів. Описано способи творення прізвиськ, серед яких метафора та різні трансформації, найчастіше утинки прізвищевих назв.Item Утвердження національної ідентичності в сучасних перейменуваннях (на матеріалі українського урбанонімікону)(2022) Кравченко, Людмила; Петрів, ХристинаУ статті розглянуто 1225 урбанонімів до та після процесу перейменування, розпочатого у квітні–серпні 2022 року на всій території України під впливом утвердження української національної ідентичності й унаслідок дерусифікаційних, декомунізаційних і деколонізаційних процесів у культурі та публічному просторі, що широко охопили все українське суспільство внаслідок широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року. Аналіз урбанонімів відповідно до маркерів національної ідентичності дав змогу виявити основні тенденції у зміні сучасного урбанонімікону.Item Асоціативний образ Батьківщини в мовній картині світу української молоді(2022) Близнюк, КатеринаУ статті проаналізовано лексикографічні компоненти значення концепту БАТЬКІВЩИНА; визначено, що у мовній картині світу української молоді він втратив зв’язок зі спадщиною та майном, проте далі асоціюється із рідним краєм, родиною, місцем походження. Результати експерименту, проведеного у квітні 2022 р., показали, що сучасні асоціації на стимул Батьківщина групуються навколо понять Україна, дім, родина, національні символи, цінності, боротьба. Вербальний образ Батьківщини має мало спільного з політикою або ідеологією, натомість переважають емоційні, образні й ціннісні компоненти.Item Особливості білінгвальних практик жителів Києва й Тернополя(2022) Матвеєва, НаталяСтаттю присвячено вивченню особливостей білінгвальних практик жителів Києва й Тернополя. На матеріалах декількох опитувань з’ясовано тенденції щодо використання української та російської мов у спілкуванні мешканців цих міст. Особливу увагу зосереджено на сферах освіти й обслуговування. На основі аналізу найменувань приватних закладів (дитячих магазинів, житлових комплексів, центрів раннього розвитку дітей і приватних садочків, кав’ярень) у Києві й Тернополі визначено риси мовного ландшафту обох міст.Item Суб'єктна синтаксема в пасивних конструкціях (на матеріалі Біблії в перекладі Філарета)(2022) Лаврінець, ОленаУ статті з’ясовано специфіку морфологійного вираження суб’єктної синтаксеми в пасивних конструкціях українського перекладу Біблії, виконаного Філаретом (М. Денисенком) із російського Синодального видання Біблії 2002 року. Проаналізовано асинкретизм (суб’єкт дії) та синкретизм (суб’єкт-інструмент, суб’єкт-причина, суб’єкт-простір, суб’єкт-інструмент-простір, суб’єкт-інструмент-час) семантики орудного безприйменникового відмінка субстантива і прийменниково-субстантивної сполуки. Визначено домінування в пасивних конструкціях українського перекладу Святого Письма засобів вираження суб’єктної синтаксеми російського Синодального видання Біблії.Item Репрезентація формальної структури прислівникових еквівалентів слова прийменниково-відмінковими формами(2022) Суховець, ЮліяУ статті розглянуто прийменниково-відмінкову форму та ступені її адвербіалізації як граматичне явище сучасної системи української мови з проєкцією на прислівникові еквіваленти слова. Проаналізовані мовні факти дають змогу припустити, що в межах прийменникового ступеня адвербіалізації прийменниково-відмінкової форми варто виокремлювати допоміжний, невласне-прийменниковий, ступінь адвербіалізації. Зроблено висновок, що саме прийменниково-відмінкові форми невласне-прийменникового ступеня адвербіалізації становлять формальну структуру прислівникових еквівалентів слова.Item Семантичні особливості давньоанглійських дієцентричних образних порівнянь(2022) Оленяк, Мар'янаУ статті розглянуто особливості семантики дієцентричних давньоанглійських образних порівнянь з актуалізацією додаткових смислів, що випливають із характеру взаємовідношення предмета і еталона. Таксономізацію емпіричного матеріалу здійснено за тематикою предмета порівняння відповідно до виду дії, вираженої еталоном, із переліком асоціацій, експлікованих у порівнянні. З’ясовано продуктивність усіх виокремлених типів розглядуваних образних порівнянь.Item Моноговірковий тезаурус – нова лінгвографічна технологія дескрибування мовної системи(2022) Громко, ТетянаУ статті розглянуто методологію укладання моноговіркового тезауруса як новітньої, запропонованої авторкою лінгвографічної технології дескрибування лінгварію говірки. Експлікація лінгварію говірки в тезаурусі становить звід усіх одиниць усного мовлення за корпусом текстів. Тезаурус говірки кваліфіковано і сегментом мовленнєвої лексикографії, і фрагментом дескриптивної лінгвографії говірки. Визначено основну функцію моноговіркового тезауруса – лексикографування лінгварію говірки, а також розглянуто його специфіку як наукового мовознавчого джерела.Item МИ vs. Я і ТИ: групова та індивідуальна ідентичність у драмах Лесі Українки(2022) Жуйкова, МаргаритаУ статті обговорено проблему вибору між використанням займенника множинності МИ та аналогічних за референцією займенникових груп (Я і ТИ, Я і ВІН, МИ З ТОБОЮ та ін.) у драмах Лесі Українки. Показано, що авторка віддає перевагу розчленованим займенниковим групам у тих випадках, коли їй важливо уникнути групової ідентичності персонажів, досягнути їх індивідуалізації, акцентувати на опозитивності героїв.Item До питання правопису чужомовних власних назв: ще раз про концептуальний підхід та головні принципи(2022) Головач, УлянаЦю статтю присвячено проблемі вироблення головних принципів практичної транскрипції власних назв (особових імен, прізвищ, географічних назв) із різних мов. Одним із важливих висновків цього дослідження є теоретично обґрунтоване розрізнення між засвоєними запозиченнями (це головно загальні назви чужомовного походження і географічні назви, цілком засвоєні українською мовою) та незасвоєними чужомовними власними назвами (антропонімами й топонімами), які не підлягають адаптації до звукового ладу української мови.Item На допомогу вчителеві (Рецензія на: Jakubowska-Krawczyk, Katarzyna, Romaniuk, Svitlana, & Zambrzycka, Marta (Eds.). (2022). Szkolne rozmуwki ukrainsko-polskie)(2022) Колібаба, ЛарисаКожна історична доба позначена певними суспільно-політичними викликами, зокрема й негативними. Життя українського народу разюче змінилося після 24 лютого 2022 року. Тікаючи від війни, мільйони українців опинилися за кордоном. Однією з перших країн, яка відгукнулася на жорстоке кровопролиття в мирній Україні й істотно підтримала її, стала Республіка Польща. Вона не лише допомогла Збройним силам України чинити опір російському агресорові безпосередньо на фронті, а й прихистила багатьох цивільних українців, які були змушені залишити свої оселі через воєнні дії. Ба більше, Польська держава також дала змогу українським школярам продовжити навчання. Школи Польщі люб’язно відчинили двері для всіх охочих до знань юних українців, проте щоб налагодити ефективний освітній процес, потрібна відповідна науково-методична база, зорієнтована на забезпечення порозуміння різномовних учителів та учнів.