180: Філософія та релігієзнавство
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 10
- ItemУ пошуках "нового богослов’я" : випускник Київської духовної академії Чедомир Мар’янович(2016) Бурега, ВолодимирСтаттю присвячено аналізу життєвого шляху та наукової спадщини сербського богослова та історика Церкви Чедомира Мар’яновича (1872 – після 1935), випускника КДА (1890–1894), який зазнав суттєвого ідейного впливу з боку професора М. О. Олесницького та руху «нового богослов’я». Автор обстоює думку про те, що причиною конфлікта Ч. Мар’яновича із керівництвом Сербської Православної Церкви, засудження у 1908 р. написаного ним катехізису та позбавленння у 1909–1914 рр. права викладати віроучительні дисципліни стала його боротьба проти схоластичних підходів у теології, прагнення до докорінної реформи православної богословської науки, переконання в тому, що на зміну схоластиці («старому богослов’ю») має прийти «нове богослов’я», мета якого полягає у відродженні святотцівського світогляду. Оригінальні богословські погляди Ч. Мар’яновича завадили його намаганням у 1924 та 1932 рр. обійняти посаду професора Православного богословського факультету Белградського університету. Здійснені ним спроби дати визначення основних етичних категорій, спираючись на новітні філософські системи та дані природничих наук, викликали критику з боку прихильників традиційних підходів у богослов’ї.
- ItemЗначущість реконструкції персональних дослідницьких практик у вивченні біблієзнавчої спадщини КДА(2016) Головащенко, СергійУ цій статті автор розвиває висловлену раніше думку про важливість вивчення персональної репрезентації дослідницьких і дидактичних практик у царині вітчизняного біблієзнавства, зокрема в Київській духовній академії. Дослідження саме в такому аспекті уможливлене через застосування біографічного підходу в гуманітарних студіях. Біблійні студії у КДА постають як дослідницька та освітня традиція, формована й утримувана не лише інституційно, а й на перетині «життєвих світів», «життєвих історій» конкретних вихованців і професорів. Наведено приклади реконструкції їхніх наукових, богословських і педагогічних біографій. Привернуто увагу до ще досі не опрацьованих архівних документів, які розкривають персональні механізми наукового пошуку та богословської творчості видатних київських біблієзнавців.
- ItemЕмануель Левінас та його Інший(2016) Речич, ЛюдмилаАвторка статті обстоює тезу, що оригінальна філософія Іншого Емануеля Левінаса (1906–1995) дає змогу переглянути проблему критики суб’єкта в етиці. Подолання чи обхід цієї проблеми допоможе етичній думці протистояти політичній редукції. В інтерпретації левінасівської спадщини варто зважити не лише на витоки цієї думки з феноменологічної традиції, а й звернути увагу на її рецепцію та подальший вплив, зокрема на Жака Дерріда. По-перше, це дозволяє переглянути популярну тезу, що деконструкція, ширше поструктуралізм, є несумірною з будь-якою етикою. По-друге, пропонований підхід, який задає певний кут і відхилення від оригінальної позиції Левінаса, уможливлює читання, яке не є лише реконструкцією чи інтонуванням. Обрана перспектива виявляє, що Левінас у своєму проекті етики відповідальності переносить акцент з "я" як джерела будь-якого етичного вчинку на Іншого, заклик котрого "Не вбий!" задає етичне відношення. Це убезпечує Левінаса від нищівних наслідків критики суб’єкта "філософією підозри".
- ItemДо питання про філософсько-прагматичні інтерпретації абсолютизму Геґеля в історико-філософському контексті(2016) Самчук, ВолодимирУ статті здійснено порівняльний аналіз двох різних підходів американських філософів-прагматистів Вільяма Джеймса і Джорджа Міда до філософського абсолютизму Ґеорґа Геґеля. Увагу зосереджено на концептах гіпотези, еволюціонізму, гуманітарних та науково-природничих практик. Джеймс наголошує на "імпресіонізмі" Геґелевого теоретизування: воно більшою мірою спирається на враження, аніж на міркування – саме в цьому сенсі йдеться про імпресіоністичну (від англ. іmpression – враження) концепцію. Передусім це стосується "діалектичного" елементу реальності: цей аспект буття і, водночас, методологічний принцип – вкорінений у чуттєво забарвленій візії або ж інтуїції емпіричного існування та здоровому глузді. Дж. Мід розглядає філософію Геґеля як у принциповому сенсі еволюційну й соціальну, адже найвагоміша лінія функціональної спадкоємності існує в розвитку соціальних інституцій та соціальній природі людини і її раціональних спроможностей.
- ItemПроблема філософської національності в дискурсі Жака Дерріда(2016) Лисий, ІванАвтор статті досліджує трактування французьким мислителем Ж. Дерріда (1930–2004) проблеми філософської національності. Ця проблема пов’язана з центральною темою його творчості – відношенням тотожного та іншого – і формулюється ним доволі традиційно – як співвідношення універсального та ідіоматичного в філософії або як множинність мов та універсалістські претензії філософського міркування. Адже Дерріда ставить проблему і у площині мовної ідентифікації, відшукуючи універсальне у самій ідіомі. Національна філософська ідіома постає як одна із множини філософського використання природних мов, а універсальність філософії трактується як продукт пере- говорів між розмаїтими мислительними традиціями, результат зіставлення індивідуальних досвідів, щоразу здобутих у межах тієї чи тієї культури. Дерріда шукає способи поєднання ідіоматичного та універсального як у філософській мові, так і у філософії загалом.