Емануель Левінас та його Інший
Loading...
Date
2016
Authors
Речич, Людмила
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Авторка статті обстоює тезу, що оригінальна філософія Іншого Емануеля Левінаса (1906–1995) дає змогу переглянути проблему критики суб’єкта в етиці. Подолання чи обхід цієї проблеми допоможе етичній думці протистояти політичній редукції. В інтерпретації левінасівської спадщини варто зважити не лише на витоки цієї думки з феноменологічної традиції, а й звернути увагу на її рецепцію та подальший вплив, зокрема на Жака Дерріда. По-перше, це дозволяє переглянути популярну тезу, що деконструкція, ширше поструктуралізм, є несумірною з будь-якою етикою. По-друге, пропонований підхід, який задає певний кут і відхилення від оригінальної позиції Левінаса, уможливлює читання, яке не є лише реконструкцією чи інтонуванням. Обрана перспектива виявляє, що Левінас у своєму проекті етики відповідальності переносить акцент з "я" як джерела будь-якого етичного вчинку на Іншого, заклик котрого "Не вбий!" задає етичне відношення. Це убезпечує Левінаса від нищівних наслідків критики суб’єкта "філософією підозри".
Description
The author claims that Emmanuel Levinas’s (1906–1995) philosophy of the Other provides the grounds for responding to the critique of the subject in ethics. Solving this problem allows the ethical thought to resist the
reduction to the political one. When interpreting the oeuvre of Levinas, it is crucial not only to reconsider the background of his thought and its indebtedness to phenomenological tradition but also to take into account its
reception and further impact, particularly on Jacques Derrida’s thinking. First, it allows for putting into question the prevalent account of deconstruction, and post-structuralism altogether, as principally unethical. Second, this approach, which, in a sense, deviates from the original position of Levinas and gives it a new perspective, enables the reading which transcends mere reconstruction and rearticulation. In this respect, it becomes evident that Levinas, with his project of ethics as responsibility, shifts the basis for ethics from "I" as the very origin of ethical action to the Other, whose appeal "Thou shalt not kill" initiates ethical relationship. It secures Levinas’s project from the dire consequences of the critique of the subject by hermeneutics of suspicion. Additionally, despite the constant criticism of Levinas’s reductionist accounts of Husserl’s egology and Heidegger’s ontology, he has a point asserting that one cannot have any preconception of the absolute Other. Furthermore, according to contemporary feminist theory, the very consciousness is gendered, and this fact puts limits on "analogical appresentation" of the Other. Given the question of ethics is an acute one, especially nowadays when the
liability towards different and unexpected others continues to grow, Levinas’s philosophy is and will be of great importance.
Keywords
Левінас, Інший, Обличчя, нескінченне, Дерріда, етика, (пост)антропологія, стаття, Levinas, Other, Face, infinity, Derrida, (post)anthropology
Citation
Речич Л. Л. Емануель Левінас та його Інший / Речич Л. Л. // Наукові записки НаУКМА. - 2016. - Т. 180 : Філософія та релігієзнавство. - С. 50-55.