Кіно-Театр. 2009. №2

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/26156

Browse

Now showing 1 - 20 of 33

SEMINCI-53: тримає свій рівень
(2009) Скоморощенко, Ольга
Незважаючи на певні побоювання у зв’язку зі зміною дирекції Міжнародного Тижня кіно (БЕМІМСІ) і відчутними організаційними складнощами на початку роботи одного з двох найважливіших міжнародних кінофестивалів Іспанії БЕМІМСІ-53, що відбувся наприкінці жовтня 2008 у Вальядоліді, він підтвердив свій високий статус відповідним рівнем кінофільмів, представлених і в Офіційній, і в інших конкурсних та позаконкурсних програмах і показах (близько 120 стрічок).
Амвросій Бучма : творча доля "розумного Арлекіна"
(2009) Велимчаниця, Ольга
Ровесники називали його Бронеком. А молодь - Батьком. І не лише тому, що Амвросій Максиміліанович було незручно і довго вимовляти. А й тому, що з друзями, колегами та учнями він був у теплих, шанобливих стосунках. Особливо багато допомагав акторській молоді - порадами, партнерством, репетиціями, жартом. З-поміж його учнів - Віктор Добровольський, Нонна Копержинська, Микола Панасьєв, Костянтин Степанков та ін. І тому навіть, оскільки багато фільмів з участю Амвросія Бучми не збереглися, а театральні образи дійшли до нас переважно лише в спогадах, театральних рецензіях, його акторську майстерність підхопили здібні учні.
Анімакрок - 2008 : зупинка на вимогу. Український фокус
(2009) Свято, Роксолана
Фестиваль анімаційних фільмів "Крок", який кожного вересня впродовж семи-десяти днів мандрує почергово річками Росії та України, був торік п’ятнадцятим. 2009 року він святкуватиме своє двадцятиріччя. Такі розбіжності в літочисленні зумовлені тим, що до 1998-го "Крок" відбувався лише раз на два роки.
Борис Савченко: "Треба думати про головне"
(2009) Савченко, Борис; Брюховецька, Лариса
Інтерв'ю з Борисом Савченком — кінорежисером, Головою Національної спілки кінематографістів України. Розмову веде Лариса Брюховецька.
В театрі ім. І. Франка з'являться "Тіні забутих предків"
(2009)
Художній керівник Національного театру ім. І. Франка актор Богдан Ступка в інтерв'ю 5 каналу повідомив, що на 2009 рік театр запланував виставу за повістю Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків" у постановці українського актора і режисера з Канади Григорія Гладія та за участі виконавиці українського пісенного фольклору Мар'яни Садовської, яка мешкає в Німеччині, але збирає і записує фольклор в Україні і виконує його у власній інтерпретації та в супроводі музичного квартету.
Вечір з нагоди 85-річчя Сергія Параджанова
(2009)
9 січня виповнилося 85 років Сергію Параджанову. Пам’ять про нього шанують у Києві: 15 січня в Синьому залі Будинку кіно відбувся вечір пам'яті і показ фільмів.
Віктор Ерісе: стріла і рана
(2009) Хелман, Алісія
Торік під час Тижня іспанського кіно (Будинок кіно) показано надзвичайно цікавий фільм, що заворожує, - "Дух вулика". Ні сам фільм, ні ім'я його творця фактично не відомі українському глядачеві. Пропонуємо фрагмент статті польської дослідниці Аліси Хелман, присвяченій творчості режисера, де йдеться про цей фільм.
Джулія Теймор: у театрі виникає ілюзія, що життя створює людина
(2009) Чепалов, Олександр
Джулія Теймор з однаковим успіхом виступає як режисер у різних театральних жанрах (щоправда, частіше обираючи театр музичний) і кінематографі. Щодо останнього,її ім'я можна побачити у титрах кінострічок "Тит Андронік", "Фрида" та 'Крізь Всесвіт".
Жінки Емми Томпсон
(2009) Іванишина, Лариса
1993 року Емма Томпсон викликала у Великій Британії неабияке збентеження. Тоді їм обом - їй та її чоловіку Кену Бранаху - ледве виповнилося по 30 років, а вони вже стали щасливими володарями престижних міжнародних кінонагород. Незважаючи на скромний доробок, їх вважали британською парою номер один і трохи на виріст порівнювали зі славетними подружжями мистецьких талантів: Лоуренс Олів’є - Вів’єн Лі та Річард Бартон - Елізабет Тейлор.
З архівної спадщини Євгена Деслава
(2009) Мицик, Юрій
Про видатного українського кінорежисера Євгена Деслава (справжнє прізвище - Слабченко) нам уже доводилося писати. Тут лише нагадаємо, готується до друку книжка його листування з архієпископом УАПЦ Євгеном Бачинським. Досить сказати, що листів самого тільки Деслава там налічується більш як 120 (не беремо до уваги дрібних його заміток), а архієпископа Євгена — 80, до того ж він зазвичай писав розлогі і насичені цікавою інформацією листи. Нижче пропонуємо публікацію 15 незнаних досі листів Є. Деслава, писаних ним переважно до архієпископа Євгена у 1949—1965 роках. Вони висвітлюють творчі плани кінорежисера та їхню реалізацію, його діяльність як історика української дипломатії, мемуариста, бібліофіла, колекціонера живописних творів, громадського діяча, проливають світло на незнані сторінки його життєвого шляху. Сподіваємося, вони стануть у пригоді дослідникам творчості цього видатного діяча українського кіно.
З нагоди ювілею : [відому кінознавицю, журналістку, керівницю Науково-дослідного центру кінематографічних студій Л. І. Брюховецьку привітали: Президент України В. Ющенко та ін.]
(2009)
Відому кінознавицю, журналістку, керівницю Науково-дослідного центру кінематографічних студій Л. І. Брюховецьку привітали: Президент України В. Ющенко та інші з нагоди ювілею.
Завжди актуальний "Ревізор"
(2009) Велимчаниця, Ольга
Постать Миколи Гоголя донині не розгадано. Існує безліч спроб створення його біографії, та справжня, певно, ще не написана, зважаючи на всі суперечності, містифікації, адже навіть спогади сучасників є вкрай неоднозначні: для одних він веселий і приязний, іншим здавався відлюдником; Гоголь - і праведник, і нащадок злих сил; і служитель добра, і винуватець розтління душ; і божевільний, і чаклун. Так, Гоголь залишається для нас завжди цікавим, а його твори, зокрема "Ревізор" - досі актуальними.
Карен Шахназаров: "Кіно повертається до джерел"
(2009) Шахназаров, Карен; Науменко, Олексій-Нестор
Відомий кінорежисер Карен Шахназаров уже десять років керує "Мосфільмом". Він став другим в історії режисером, після Івана Пир'ева, який очолив цю кіностудію. Однак, обіймаючи таку високу посаду в російській кіноіндустрії, Шахназаров певен, що кіно як мистецтво вичерпало свої ресурси й поступово поринає в стихію, з якої виникло, - стихію розваги. Він відверто говорить про це та... продовжує знімати фільми. Розмову веде Олексій-Нестор Науменко.
"Костянтин Степанков. Спомини після життя"
(2009) Погрібна, Анна
"Костянтин Степанков. Спомини після життя". Таку назву має документальна тетралогія Віктора Олендера, прем’єра якої 17 січня відбулася в Будинку кіно. Раніше Олендер зняв картину "Пасажири з минулого століття", присвячену видатному документалісту Ізраїлю Гольдштейну. Утім, не лише йому, оскільки фільм-портрет людини став літописом століття, де розповідь Гольдштейна про себе і свій час поєдналася з численними кадрами хроніки. Так і "Спомини після життя" не лише й не так про Костянтина Степанкова, як про його добу, тодішній кінопроцес, людей, які його оточували. Степанков і був цілою епохою в українському кінематографі як актор, який створив багато цікавих образів, і як педагог, що виховав талановитих учнів.
Миколайчукове слово : [рецензія]
(2009) Погрібна, Анна
Рецензія на книгу "Іван Миколайчук. Сценарії". Упорядник М. Є. Миколайчук. Київ, 2008. 544 с. Іван Миколайчук більше відомий загалу як актор і кінорежисер. Кожному знайомі його ролі Івана з "Тіней забутих предків", козака Василя з "Пропалої грамоти" та фільм "Вавилон XX". Однак не всі, особливо далекі від розуміння мистецтва кіно, глядачі звертають увагу, що в титрах навіть того ж "Вавилону XX" ім’я Миколайчука згадано не лише зі словами "актор" і "режисер", а й "сценарист". А чи багато хто знає, що, окрім згаданого сценарію, їх є ще десяток?
На фестивалі одного автора не буде нашого "Гамлета"
(2009)
Як повідомив газеті "Україна молода" (30.01.2009) художній керівник Молодого театру Станіслав Мойсеєв, їхній театр запрошено в Польщу на міжнародний фестиваль одного автора, цього разу присвячений Шекспіру.
"Невідомий Довженко"
(2009) Мусієнко, Оксана
Рецензія на книгу Олександра Безручка "Невідомий Довженко". Київ : Фенікс, 2008. 312 с., 200 іл. Останнім часом надибуємо на сторінках преси на чимало "зітхань" "вчених посадовців" про те, що у нас буцімто "переписується історія". Думається, історія не "переписується", а відкриває нам свої потаємні сторінки. Це і сприяє її трансформації в справжню науку, а не набір ідеологічних догм. Повною мірою це стосується історії кіно, написання якої можливе лише на широкому масиві документальних матеріалів, відкритих і тих, які ще продовжують відкривати дослідники. Саме такою роботою, що може стати підґрунтям академічної історії кіно, і можна вважати працю Олександра Безручка "Невідомий Довженко".
Олександр Довженко та Андре Мальро: про одну не-зустріч
(2009) Скуратівський, Вадим
"Сьогоднішній історик української літератури, - писав молодий Юрій Шерех у трагічному Львові 1944-го, - повинен виконувати роботу археолога, і до того ж археолога, який відкопує не колишні міста, а макети міст, які ніколи не було побудовано". Додамо: і взагалі історик української культури. Котра аж по вінця переповнена мізансценами розмаїтих не-здійснень. Індивідуальних і колективних. Руїни тих чи тих у ній проектів. Дивним чином біографи французького романіста Андре Мальро і українського кінорежисера Олександра Довженка пройшли повз одну, але напрочуд цікаву "меморію" у монументальних і, попри певні там цензурні замовчування, сповна вірогідних мемуарах нашого київського земляка Іллі Еренбурга "Люди, роки, життя".
Олексій Богданович: "Справді гоголівський рік"
(2009) Богданович, Олексій; Бондарчук, Лілія
Улітку 2008 року режисер Наталія Бондарчук розпочала зйомки фільму "Гоголь. Найближчий". До співпраці вона запросила кіностудію ім. О.Довженка та українських акторів. Інтерв'ю з Олексієм Богдановичем - українським актором театру і кіно, Лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка, Народним артистом України. Розмову веде Лілія Бондарчук.
Особливості ювілейного сезону
(2009) Коваленко, Юлія
Триває 75-й сезон Харківського академічного російського драматичного театру ім. 0 .Пушкіна. На честь цієї дати відбувся урочистий святковий вечір - головний режисер театру, народний артист України Олександр Барсегян вибудував його в дусі пушкінського балу. Гості на ньому — найпомітніші герої сцени, названої ім’ям поета.

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2009. №2 by Title

Results Per Page

Sort Options