У статті проаналізовано один із ключових мотивів у збірці Мирослава Лаюка «Осоте!», відлуння
міфу про Орфея та його варіації. Поетичні образи, пов’язані з Орфеєм, стосуються взаємодії
з природою та світом рослин зокрема, взаємодії зі світом людей, стосунків між земним та
потойбічним, властивостей творчості. Особливо продуктивними є такі елементи міфу, як влада
над живою й неживою природою, смерть поета, розуміння таємної мови й мовчання.