У статті розглядається підхід до вивчення внутрішньої будови осередків наукової діяльності (університетів), запропонований французьким соціологом П. Бурдьє. Аналізуючи, як соціальний капітал конвертується в позиції в університетському полі, Бурдьє на засадах виокремлення двох видів капіталу – наукового й університетського – демонструє механізм відтворення в часі статусної ієрархії та пов’язаних із нею можливостей здійснення влади в межах закладу вищої освіти.