У статті розглядаються деякі суттєві аспекти реакції глядачів (а також критиків) на показ сцен
насильства на кіно- та телеекранах. Для витлумачення глядацьких реакцій пропонується залучити поняттєвий
апарат психоаналітичної теорії, модифікованої Г. С Саллівеном.