У статті розглянуто неозапозичення останніх двох десятиліть, що інтенсивно поповнюють
лексикон сучасної української мови і потребують відповіді на питання щодо адаптації їх до словотвірної системи мови, продуктивності, конкурентоздатності з питомими еквівалентними і синонімічними відповідниками. Проаналізовано хитання в написанні слів, висловлено міркування з при-
воду можливого усунення їх у мовному вжитку.