У представленій статті здійснена спроба дослідити на матеріалі християнської
аскетичної літератури діалогічний зміст духовного наставництва. З цією метою
розглядається два можливих типи стосунків між: наставником і учнем, побудованих
відповідно на "душевній" і "духовній" любові.