Філософська освіта в Україні: історія і сучасність
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Філософська освіта в Україні: історія і сучасність by Subject "philosophy"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Персnективи філософської освіти в Україні у світлі стратегічних завдань ЮНЕСКО в галузі філософії(2011) Сватко, ЮрійПлідні багаторічні партнерські контакти у царині обміну інформацією та документацією між кафедрою ЮНЕСКО "Права людини, мир, демократія, толерантність і взаєморозуміння між народами" в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", що їі автор має честь офіційно очолювати з 1998 року, і Штаб-квартирою ЮНЕСКО в Парижі уприроднюють переважний наголос на складних, максимально зацікавлених відносинах Організації з філософією як формою суспільної свідомості, специфічною інтелектуальною практикою й узагалі - видом знання. Автор переконаний, що саме з огляду на ці відносини та отримані в їхньому "силовому полі" висновки й концептуальні продукти можна буде надалі вимірювати й оцінювати перспективи, що реально відкриваються тут для розбудови філософської освіти. В цьому випадку мається на увазі, в тому числі, й "Простір філософування" у новій, незалежній Україні, з урахуванням такого визначального вектора її нинішнього розвитку, як "повернення до великого світу".Item "Практичний поворот" у філософії та практика їі викладання(2011) Гомілко, ОльгаКлючова проблема викладання філософії полягає у тому, що, на відміну від інших дисциплін, її не можна представити у вигляді неспростовних положень і готових істин. Ситуація онтологічного повороту (М. Гайдеґґер) або, використовуючи поняття іншої філософської стратегії, "постметафізичного" мислення (Ю. Габермас), посилює цю відмінність. Намагання охопити максимальну кількість імен, учень, проблем і підходів нерідко обертається їх неминучим сnрощенням та зведенням до єдиного парадигмального знаменника. Як наслідок, філософія втрачає свою унікальність відкритого знання і перетворюється або на ідеологічну дисципліну (згадаймо радянські часи), або на "нецікавий" предмет (в уяві багатьох теперішніх студентів). За умов, коли, з одного боку, потреба в ідеологічній заангажованості філософії зникла, а з іншого, посилилася тенденція до розмежування численних дискурсивних стратегій філософії, головним чином, сучасних від класичної модерної, проблема теоретичної демаркації філософії набуває особливої гостроти. Зорієнтуватись у складній конфігурації ідей, напрямів і рухів сучасної філософії та відповісти на питання про те, що є філософія і навіщо вона потрібна сучасній людині, стає дедалі складніше.Item Про умови можливості якісної філософської освіти в Україні: феноменологічний погляд на проблему(2011) Кебуладзе, ВахтангПитання про можливість якісної філософської освіти має два фундаментальні аспекти, щільно пов'язані між собою. По-перше, філософська освіта передбачає наявність традиції філософування, адже отримати філософську освіту означає долучитися до специфічної інтелектуальної традиції через спілкування з майстрами, які у своїй творчості й у спілкуванні між собою та з учнями втілюють і розвивають цю традицію. По-друге, і філософська традиція, і філософська освіта як процес долучення до цієї традиції мають бути вкоріненими у життєсвіті повсякденності, відповідати фундаментальним інтелектуальним і духовним запитам суспільства, а точніше, формувати їх із прихованих й інколи непомітних тенденцій буденного життя. Таке формування, безперечно, послуговується мовою як основним інструментом. Тому до сфери нашої уваги обов'язково потрапляє і мовне питання.Item Стан і перспективи філософської освіти в НаУКМА очима студентів і випускників(2011) Лисий, ІванЗміст цього підрозділу є сnробою узагальнити досвід спілкування зі студентами та випускниками бакалаврської і магістерської програм НаУКМА з напряму та спеціальності "Філософія". Така сnроба, що ґрунтується на матеріалах низки опитувань, здійснених у різні роки, не є випадковою, адже наявність продуктивного зворотного зв'язку зі студентами - одна з характерних ознак кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА. Тому ті зміни, що відбуваються останнім часом у різних царинах діяльності кафедри (від змісту фахової освіти, зафіксованого в навчальних nланах і програмах курсів, до організації науково-дослідницької практики студентів), і визначають стан філософської освіти в "Могилянці", значною мірою завдячують пропозиціям, ініціативам, критичним зауваженням її студентів і випускників, наших молодших колег.Item Трансформація філософської освіти в Україні у 1986-1995 рр.(2011) Мінаков, МихайлоЕволюція сучасної української філософії є вкрай цікавим предметом для дослідження, оскільки дає матеріал для розуміння того, як постає та розвивається філософський процес у межах окремої культури. Наразі цей процес відбувається в умовах посттоталітарної України, яка переживає непростий період модернізації навздогін Західній та Центральній Європі, узасадничнення демократичних інститутів і розвитку громадянського суспільства. З огляду на принаймні задекларований консенсус щодо вибору "європейського шляху", роль філософії в усіх трьох процесах має бути непересічною.Item Університет Св. Володимира в історії вітчизняної філософської освіти(2011) Ткачук, МаринаПопри зростання уваги дослідників до історії університетської філософії на українських теренах, доводиться констатувати, що створення її цілісної картини є не лише далеким від завершення, а й досі перебуває на рівні спорадичних "замальовок". Така ситуація цілком зрозуміла з огляду на те, що університетська традиція філософування тривалий час залишалася на периферії вітчизняної історико-філософської науки, виявляючись об'єктом не стільки фахових студій, скільки тенденційних оцінок і перекручень. Очевидно, що її реконструкція потребує передусім ретельного вивчення тих філософських процесів, що відбувались у кожному з університетів,які постали на українських теренах у різні часи, в межах різних державних утворень і різних освітніх систем.Item Філософія в Київській духовній академії: освітній аспект(2011) Ткачук, МаринаЗ-поміж тих навчальних закладів, що відіграли ваrому роль у становленні філософської освіти і науки на вітчизняних теренах, на особливу уваrу дослідників заслуговує Київська духовна академія (1819- 1924). Аналіз доробку її професорів і вихованців, представлений у доволі численних фахових розвідках останніх майже двох десятиліть, увиразнює справедливість думки, що її висловив колись Георгій Флоровський: "В Академіях за ХІХ століття склалася своя філософська традиція, причому традиція, значення якої не вичерпується відомчими межами", адже "в духовній школі закладалися підвалини систематичної філософської культури" в Російській імперії. Піклування про її перші паростки, зрощені у стінах Києво-Могилянської академїі, на початку ХІХ ст. беруть на себе російські духовні академії - Київська, Московська, Казанська, Санкт-Петербурзька. Саме їхніми зусиллями філософська думка на східнослов'янських теренах вперше набуває фахової визначеності й систематичності.