Простежено роль печери у розвитку релігійної та філософської думки. Підкреслено комунікативні аспекти символізму печери та затворництва. Затворництво, перебування у печері були покликані подолати перешкоди на
шляху до неупередженої комунікації, пом'якшити світський
логоцентризм (за допомогою "тихої молитви") і фалоцентризм (у сенсі духовної установки) які і є вказаними перешкодами. Затворництво, тобто , постає таким чином необхідною умовою досягнення
суттєвої екзистенційної відкритості.