У статті аналізується трактат ХІ століття "Слово про закон і благодать". Образ історії та історичного діяча, обгрунтований в
"Слові про закон і благодать", суттєвою мірою позначився на історіософському баченні, яке обґрунтовують
представники київської філософської думки в наступному.