Статтю присвячено порівняльному аналізу антропоморфного кодування в українських і східних
загадках (на прикладі турецьких, дагестанських, казахських та японських народних загадок). Концептуальний аналіз здійснюється на підставі кодових денотатів загадок, метафоричних перетворень у загадках та сценарійного кодування об'єктів дійсності. Незважаючи на спорідненість кодових денотатів та сценаріїв загадок, вибрані загадки різняться пресупозитивними компонентами,
що обумовлено досвідною сферою мовців, які належать до різних культур.