У статті розглядається проблематика сприйняття часу у зв'язку зі зміною суспільної свідомості кінця XX ст.- епохи тотальної комунікації та інформаційної прозорості. Як провідні симптоми доби розглядаються пришвидшення та сповільнення соціального часу, годинниковий фетишизм та парадигма fastlife. Об'єктом дослідження стає рецепція минулого та майбутнього, аісторичного, альтернативного та фантастичного часу в картині світу людини цивілізації надшвидкості.