Кіно-Театр. 2022. №1
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кіно-Театр. 2022. №1 by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 37
Results Per Page
Sort Options
Item Дзеркало бессарабської еволюції(2022) Швець, ЮлійСправжній сюжет МКФ етнографічного документального кіно "ОКО" (Об’єднання Креативних Особистостей) зав’язується двісті років тому, коли етнічні болгари, гагаузи, албанці, під проводом православних священників, цілими селами втікаючи від турецького геноциду, засновують на приєднаних до Російської імперії територіях по річці Дунай свої поселення. Прибульцям даються значні преференції, зокрема, звільнення від податків та військової повинності на десятки років. Таким чином протягом століття північна імперія виводить стійкий "сорт" політично лояльних мешканців Бессарабії, безмежна вдячність яких благодійникам передаватиметься з покоління в покоління.Item Не стало Миколи Рашеєва(2022)5 жовтня 2021 у віці 85-ти років помер український режисер і сценарист Микола Рашеєв.Item Нетутешній Олександр Логінов. Портрет актора(2022) Саква, ОлександрГлядачі до нього ставляться ніжно і шанобливо. Олександр Логінов з тих митців, чиї сценічні роботи невід’ємні від самого актора, скільки б розум не нагадував, що в основі його професії – удавання.Item Сергій Дзюба і Артемій Кірсанов: "Ми створюємо легенди, тому жартома називаємо себе “легендарними авторами”(2022) Дзюба, СергійСергій Дзюба й Артемій Кірсанов – українські письменники, сценаристи, режисери. У 2001 році закінчили факультет театральної режисури Київського національного університету культури і мистецтв, курс Юрія Муравицького. Працювали на ТБ над телепрограмами та серіалами. Автори сценаріїв художніх фільмів "Позивний “Бандерас" та "Заборонений", а також трьох романів "Позивний "Бандерас", "Позивний“Бандерас”. Операція Томос" про російсько-українську війну та "Заборонений".Item Споживаючи природу. "Полтава-Док"(2022) Саква, ОлександрЗа два тижні до відкриття Х Всеукраїнського екологічного фестивалю документального кіно "Полтава-Док-2021" в місцевих ЗМІ пройшла скандальна інформація про мера Полтави Олександра Мамая. Він витратив з міського бюджету 2,4 мільйона гривень на подарунковий набір для першокласників, де родзинкою – з написом "З турботою про майбутнє – Олександр Мамай", була іграшка, що нагадувала бичка. Він співав російською мовою про Новий рік (?), а його вбрання викликало в школяриків алергію! Така звістка на перетині патріотизму й медицини наперед зняла питання про підтримку екологічного фестивалю міською владою. Що й підтвердилось! Жодної гривні на кінофорум за 12 років його існування мерія не надала. А навіщо? Адже навіть 1 вересня Мамай вітав дітей російськомовним мультиком "Маша і ведмідь" – морок "турботи" про майбутнє.Item Стрічку "Ціна правди" так і не змогли показати в Росії − демонстрацію перервали "тітушки"(2022)Ім’я Гарета Джонса та записи його "Щоденника" вперше в кіно прозвучали в документальному фільмі Сергія Буковського "Живі" (2008). Саме Сергій Буковський і запропонував Аґнєшці Голланд зняти фільм про цього мужнього британського журналіста, котрий чи не першим у світі заговорив про Голодомор в Україні. Стрічка "Ціна правди" кілька років тому йшла у світовому, а також в українському прокаті й здобула підтримку як критики, так і глядачів. Вона зробила вагомий внесок у поширення в міжнародному просторі правди про геноцид українського народу в часи сталінського тоталітарного режиму.Item Рушійна сила почуттів. Іза Міранда(2022) Брюховецька, ЛарисаІталійську акторку театру і кіно Ізу Міранду (спр. прізв. Інес Ізабелла Самп’єтро, 1905– 1982), як і шведку Інґрід Берґман, можна назвати громадянкою світу. Вона здобула хорошу професійну освіту в Італії. За даними The Movie Database, знялася у 65 фільмах у різних країнах, щоправда, в кінці кар’єри їй діставалися лише епізоди. Уже після другого фільму її нарекли "італійською Марлен Дітріх", але, як і будь-яке порівняння, воно не зовсім відповідає дійсності. Краса і талант італійки самодостатні, більше того, вони не конкурують з німецькою акторкою, котра основну свою кар’єру здійснила у США й уславилась численною армією полонених її жіночими чарами знаменитостей. Міранда ж була заміжньою за італійським продюсером Альфредо Гуаріні, з яким прожила все життя й померла на рік за нього пізніше. Та й акторський почерк Міранди, на відміну від Дітріх, сказати б, значно людяніший, наповнений теплом південної країни. Її обличчя свідчить про благородство, аристократизм і внутрішню наповненість. А її героїні – і звичайні жінки, і особи з вищого світу – цим теплом та емоціями наділені сповна.Item "Легенди Бахчисарая"(2022)21 грудня та 22 грудня Київський театр юного глядача презентує першу прем’єру цього сезону – "Легенди Бахчисарая" для глядачів від шестирічного віку.Item Життя після 16.30(2022)На стадії завершення телевізійний документальний фільм за однойменною книгою Народного героя України Олександра Терещенка "Життя після 16.30".Item Мосьє Юло не сховатись : [рецензія](2022) Дорошенко, АнфісаКоли пан Юло, персонаж фільму Жака Таті "Мій дядько", хоче лишитися непоміченим у сестриному саду, йому доводиться ховатись від погляду будинку-обличчя. Роль очей виконують круглі вікна будівлі, а зіниць – голови подружжя Арпель. Таку гру у хованки можна розіграти й після прочитання книги "Інсайт".Item Любов Колесникова: "Доля не надто жалує мене і, може, тому з мене вийшла добра акторка"(2022) Велика, Ангеліна22 жовтня 2021 року в Чернігівському драмтеатрі ім. Т. Шевченка відбувся бенефіс заслуженої артистки України Любові Колесникової. Вона зіграла одну зі своїх найяскравіших ролей – бабу Соньку у виставі "Вій. Докудрама" Наталі Ворожбит за мотивами повісті Миколи Гоголя. Вистава здобула перемогу на І Всеукраїнському театральному фестивалі "ГРА".Item Масштаб і сила поезії. Конкурс ім. Лесі Українки(2022) Брюховецька, ЛарисаПоезії Лесі Українки огортають неповторним чаром. Читаючи їх, дізнаємося про думки і почуття авторки, що актуальні й сьогодні, долучаємося до їх аристократичної подачі, до сильних емоцій і твердості духу. Та коли чуєш і бачиш живе виконання професійних читців, враження виникає ще сильніше. Таку насолоду для учасників та слухачів надає Всеукраїнський конкурс професійних читців імені Лесі Українки, який з 2014 року кожної осені проводиться в Луцьку, куди з ініціативи директора-художнього керівника Волинського театру ляльок Данила Поштарука він перемістився після окупації Криму РФ.Item Сучасна сім'я в епоху "нового відчуження"(2022) Швець, ЮлійГеографічні координати Угорського театру в Береговому (8 км до державного кордону з Угорщиною) дзеркально відтворюються у його репертуарній афіші, насиченій маловідомими широкому загалу авторами і назвами. Водночас цю ексклюзивну афішу, як і значну кількість вистав театру, який більшу частину часу подорожує за межами країни, можна назвати "форпостом європеїзації" українського театру. Цикл історій (п’єса складається з десяти новел) починається з появи вагітної жінки й закінчується народженням дитини у фіналі. Коріння ж "сюжету" – в європейській цивілізації епохи "нового відчуження" з її культом байдужості, у тому числі між батьками та дітьми. Останніх певний час виховують в силу реалізації закладених природою інстинктів, а потім залишають, пропонуючи "самовиховання". Діти дорослішають, народжують своїх дітей, і знову повторюють деструктивну модель поведінки своїх батьків.Item "Відблиск" у Венеції. Фільм Васяновича порівняли з полотном Караваджо(2022) Кудрик, Владислав"Відблиск", як і попередня драма Васяновича "Атлантида", яка у 2019 році перемогла у секції фестивалю "Горизонти", зображує жахи війни на Донбасі.Item Не екранізація, а імпровізація "Intermezzo": нездійснений задум Сергія Параджанова(2022) Брюховецька, ЛарисаСлова, винесені в епіграф, написані 1965 року і стосувалися сценарію Сергія Параджанова "Київські фрески". І Лесь Танюк як у воду дивився – фільм, уже запущений у виробництво, зняти не дозволили. Згадані ним правила – проходження сценарію та його затвердження в інстанціях – були обов’язковими для всіх радянських кінематографістів. У випадку з Параджановим тим більше: його сценарії проходили всі етапи, але заборона була гарантована, адже він був під пильним наглядом спецслужб.Item Екранізують роман "Танжер"(2022)Роман Івана Козленка "Танжер" екранізують за підтримки Göteborg Film Fund.Item Пам'ятай ("Ізгой")(2022) Марченко, БогданБудь-який більш-менш обізнаний глядач знайомий з відомими й великобюджетними шедеврами кіно, присвяченими темі Холокосту: "Список Шиндлера", "Піаніст". Їхня поява пов’язана з об’єктивними факторами у світовій політиці кінця 1980-х.Item Та, для якої біль не проблема(2022) Крутова, ОленаУ сучасному світі хибною визнана думка, що людина існує для суспільства. Авжеж, здорове суспільство має існувати передовсім заради людини. Його головні мета і функція – не зробити людину своєю маріонеткою, підкорити і придушити, а навпаки – дати свободу, потужний життєдайний поштовх для розкриття внутрішнього потенціалу. Але, звісно, це в ідеалі. На перший погляд, це сталі істини, але не все так вочевидь. Не все так просто, коли є конфлікт у самій людині, у її внутрішньому світі. Тож недарма у фільмі, про який піде мова, одна з перших знакових фраз лунає, як вирок (щоправда з іронічним підтекстом): "Службовиця колись – службовиця назавжди". І це не де-небудь, а в сучасній заможній і благополучній Німеччині. А відтак і розумієш, що проблеми героїв Кафки досі актуальні. З перших кадрів стає очевидно, що запропонована історія не для розважального дозвілля, а вимагатиме міркувань і рефлексії.Item "Чубай. Говорити знову"(2022)В містах Західної України пройшли прем’єри документального фільму "Чубай. Говорити знову" (режисер і продюсер Михайло Крупієвський, автор музики до фільму – Тарас Чубай, лідер гурту "Плач Єремії"), створеного за ініціативою доньки поета Соломії Чубай.Item Володимир Богатирьов: часом відчуваю себе до певної міри динозавром(2022) Богатирьов, ВолодимирВолодимир Богатирьов (н. 21.06. 1955 в м. Калач-на-Дону Волгоградської області) – відомий театральний педагог, режисер, сценограф. З 1959 року і донині проживає в Україні. Закінчив Київський державний інститут культури ім. О. Корнійчука (Рівненський культурно-освітній факультет). З 1976 року – викладач на кафедрі режисури та майстерності актора в alma mater. Кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри театральної режисури. Постановник і сценограф більше 40 вистав, автор наукових публікацій, навчального посібника "Сценографічний образ вистави" (2017 рік). За 45 років випустив сотні відомих акторів та режисерів драматичного театру, багато з яких відзначені званнями.