Кіно-Театр. 2007. №2
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кіно-Театр. 2007. №2 by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 36
Results Per Page
Sort Options
Item Центр кінематографічних студій НаУКМА(2007)З 1994 року в Національному університеті "Києво-Могилянська Академія" розпочав свою діяльність кіноклуб, який через кілька років одержав спеціальне приміщення (Набережно-Хрещатицька, 27), і де сьогодні по шість разів на тиждень за чітко вибудуваною програмою демонструються фільми, проходять прем’єри.Item Дмитро Богомазов: "Щоб в Україні було більше сучасного театру"(2007) Богомазов, ДмитроДмитро Богомазов - режисер театру. На професійній сцені працює з 1993 р. Закінчив КДІТМ ім. І.Карпенка-Карого в 1995 році. Здійснив постановки понад 20-ти вистав у різних театрах України, серед яких: "Чарівниця" за п’єсою "Безталанна" І. Карпенка-Карого, "Що завгодно, або Дванадцята ніч" В.Шекспіра, "Трохи вина... або 70 обертів" за новелами Л.Піранделло, "Ошукана" за Т.Манном, "Черга" за п’єсою О. Морданя (Київський державний академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра), "Філоктет-концерт" за Софоклом, "Фауст-фрагмент" за Гете (незалежні проекти), "Сон літньої ночі" В.Шекспіра (Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки), "Отелло" В.Шекспіра (Черкаський обласний музично-драматичний театр ім. Тараса Шевченка), "Щастя поруч" за п’єсою "Украдене щастя" І.Франка, "Едіп" Софокла, "Що їм Гекуба?" за п’єсами "Шантрапа" П.Саксаганського та "Гамлет" В.Шекспіра (Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.Василька). Створив і очолює "Київський театр "Вільна сцена", де поставив "Горло "Sanctus" за новелами Гофмана, "Морфій" за текстами М. Булгакова та В. Кандинського, "Роберто Зукко" за п’єсою Б.-М. Кольтеса та ін.Item Олег Драч: "Егоїзм не спонукає до творчості..."(2007) Драч, ОлегОлег Драч - актор, режисер, педагог, заслужнений артист України (1997). У 1981р. закінчив КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (курс н. а. СРСР А.Гашинського). Лауреат премії імені Василя Стуса (1989), переможець у номінації "Кращий актор" міжнародних фестивалів: "Золотий Лев" (Львів, 1991), "Херсонеські Ігри" (Севастополь, 1994), "Слов’янський вінець" (Москва, 1997). Один із фундаторів Львівського молодіжного театру ім. Леся Курбаса (1987), понад дванадцять років його провідний актор, ролі у виставах режисера В. Кучинського: Панас — "Закон" В.Винниченка; Свидригайлов - "Забави для Фауста" за романом "Злочин і кара" Ф. Достоєвського; Пішек - "Благодарний Еродій" за текстами Г. Сковороди; Лопахін - "Вишневий сад" А. Чехова; Юда — "На полі крові" Лесі Українки. Грав у Львівському національному академічному театрі імені М.Заньковецької: Лукаш - "Лісова пісня" Л. Українки (режисер А. Бабенко), Гнат - "Безталанна" І. Карпенка-Карого (режисер Ф. Стригун), а також у театральних проектах: Дорн - "Чайка" А. Чехова, Державний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса (режисер Д.Лазорко); Рогожин-2 - "Ідіот" Ф. Достоєвського, Театр на Подолі (режисер А.Жолдак). Упродовж 1995-1996 років працював у театрах of-of-Broadway "La Mama" та "Payers Forum" (Нью-Йорк, США). Знімався у фільмах: "Ярослав Мудрий" (1981, режисер Г. Кохан), "Вечорниці" (1982, режисер Н.Суярко), "Запорожець за Дунаєм" (1983, режисер Н. Суярко), "Аве, Марія" (1999, режисер Л.Єфименко), "Богдан Зіновій Хмельницький" (2002, режисер М. Мащенко), "Молитва за гетьмана Мазепу" (2002, режисер Ю.Іллєнко), "Таємниця Чінгісхана" (2002, режисер В.Савельев), "Залізна сотня" (2003, режисер О.Янчук), "Пасажир із Сан-Франциско" (2003, Росія, США, режисер А. Бальчєв), "Останній бій майора Пугачова" (2005, Росія, режисер В.Фатьянов), "Останній осінній листок" (2005, режисер В.Жилко). Режисер документального фільму "Коляда для Параски" (2005) та вистави "Жінки" (Державний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, "Студія А.К.Т." під керівництвом Продюсерської компанії "А.К.Т.").Item Лесь Задніпровський: серце у відділі кадрів театру(2007) Задніпровський, ОлександрЗадніпровський Олександр Михайлович народився в Києві в акторській родині Задніпровських-Ткаченко. 1975 року закінчив КДІТМ ім. І. Карпенка- Карого (курс Анатолія Скибенка). Служив у Радянській армії, після служби працював 4 роки в Київському театрі російської драми їм. Лесі Українки. З 1980 року, запрошений Сергієм Данченком, працює актором у Національному українському театрі ім. І. Франка. Народний артист України. Етапні ролі в театрі ім. І.Франка: Гайдай у "Загибелі ескадри" Корнійчука, реж. Сергій Данченко; Огнєв у "Фронті" Корнійчука, реж. Ігор Афанасьев; Блез у "Блезі" Клода Моньє, реж. Володимир Опанасенко; Дон Алонсо у "З коханням не жартують" Педро Кальдерона, реж В. Опанасенко; гетьман Дорошенко в однойменній драмі М. Старицької-Черняхівської, реж. В. Опанасенко; Степан у "Боярині" Лесі Українки, реж. В. Опанасенко; король Генріх у "Я, Генрі II" Дж. Гольдмена, реж. Юрій Кочевенко; Федір Карамазов у "Братах Карамазових" Достоєвського, реж. Юрій Одинокий. У 1998-2002 роках за пропозицією Вячеслава Чорновола був депутатом Київради від Народного Руху.Item Віват, Смородіна!(2007) Грицук, ВалентинаРуда Єлизавета і білява Марія у прем’єрі вистви "Віват, королево!" 7 грудня минулого року на сцені театру ім. І. Франка перегукувалися з постреволюційною виставою Молодого, де все навпаки - помаранчева опозиційна пляма композиції - королева Марія. Звісно, драматург Роберт Болт, значно відоміший у нас як кіносценарист, що завоював аж чотири "Оскари", дозволяє режисеру вільніші інтерпретації осіб королівської крові, ніж Фрідріх Шіллер. Чим і скористався постановник Юрій Кочевенко, театральний діяч з Донецької театральної території, який здійснив на франківській сцені вже третю виставу.Item Марко Бровун: людина-театр(2007) Бровун, Марко25 грудня минулого року Марко Бровун, генеральний директор, художній керівник Донецького академічного українського музично- драматичного театру, заслужений працівник культури України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, відзначив подвійний ювілей — 60-річчя з дня народження та 30-річчя професійної діяльності. Сьогодні з його іменем пов'язують феномен бурхливого розвитку українського театру в російськомовному регіоні, розквіт Донецької муздрами, її популярність. Ювілейний вечір відбувався у теплій і дружній атмосфері. Присутні на святі офіційні особи (Міністр культури і туризму Юрій Богуцький, голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк, перший заступник голови Донецької облдержадміністрації Сергій Дергунов, Донецький міський голова Олександр Лук’янченко та ін.) були щирими, бо прийшли за покликом душі.Item "Бережися закоханої!"(2007) Васильєв, ЄвгенВажко бути Майстром. Від тебе завжди сподіваються тільки шедеврів. Чекають, що новий витвір неодмінно перевершить минулий. Театральний режисер Олександр Дзекун - безперечно великий Майстер. І ті художні висоти, які він успішно долав у театрах Москви і Києва, Саратова та Донецька, Черкас і Чернівців, Одеси й Рівного, апріорі зобов’язують і не дають права на те, щоб здійснити невдалу спробу, зробити "прохідну" виставу, створити продукт "другої свіжості". Тому після блискучої, без перебільшення тріумфальної постановки містерії "Берестечко" за романом Ліни Костенко (липень 2005 року) рівненський глядач з нетерпінням очікував другої зустрічі зі столичним режисером, і просто не міг, бодай мимоволі, не порівнювати це друге побачення з першим. І от довгоочікуване друге пришестя Дзекуна у Рівне сталося: 16 грудня 2006 року відбулась прем’єра вистави "Жінка з минулого" за п’єсою сучасного німецького драматурга Р.Шімельпфеніга.Item Паразитки в центрі Моцарта(2007) Грицук, ВалентинаВистава показує нам жінок всередині Моцарта. Вони живуть у центрі Моцарта так, як деякі живуть у центрах Курбаса, Гете чи Гротовського. Там вони створили священне домашнє вогнище з мрією про вічно діючий "Фонд Моцарта". Ідея Моцарта-духа, якого стяжають з меркантильних інтересів, інтерпретована в сценічному просторі "Колеса" досить вдало - він відчувається на вулиці поза будинком, на гнилих східцях цього будинку, в коридорі, куди він витягує Констанце від мами Цилі. Це зроблено добре, але вистава демонструє тільки один із ликів суспільної проституції, а високого й зовсім не пропонує, режисер навіть не намагається протиставити високе і низьке. Низьке тут всепроникне і деколи симпатичне так, як бувають симпатичними рожеві пластикові поросята в переддень прийдешнього нового року. Одне слово, вистава підкуповує тим міщанством, проти якого боролись, на яке напоролись, від якого втомилися — і якому віддалися.Item Як написати кіносценарій(2007) Бучко, РоманВипускники найпрестижнішої кіношколи Лос-Анджелеського університету (UСLА) Р. Расін та В. Доунс у своїй книжці підсумували весь нагромаджений досвід багатьох поколінь американських сценаристів. Сценарну майстерність у Каліфорнії викладали також українці - відомий режисер Едвард Дмитрик та Ігор Волянський: першого Батьківщина предків так і не спромоглася запросити в гості, і вже не зможе, а з другим ніхто в Україні правдоподібно не хоче запізнатися. В Голлівуді не дотримуються засади, що фільм має відображати дійсність, хоча не виключають реалізму міжлюдських стосунків, але передусім пропагують гак звані західні демократичні вартості та індивідуалізм. Сценарій не вважається літературним жанром, а лише планом фільму, який має приносити прибуток. Агенти, продюсери, режисери отримують щотижня до ЗО сценаріїв, яких не в стані уважно прочитати, тому цю марудну справу доручають рецензентам, які самі колись пробували писати, тому є упередженими до початківців. А від них залежить вирок.Item Лариса Кадочникова: вчора і сьогодні(2007) Кадочникова, ЛарисаЛариса Валентинівна Кадочникова — актриса театру і кіно, народна артистка України (1992), народна артистка РФ (2004). Лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка (1991). Закінчила акторський факультет ВДІКу (1961). В 1961 - 1964 роках - актриса Московського театру "Соврємєннік", з 1964 - актриса Київського театру російської драми ім. Лесі Українки. В кіно знімається з 1959 року. Грала у фільмах: "Суріков", "Мічман Панін", "Воскресіння", "Час, уперед!", "Вулиця Ньютона, дім №1". Знялась в українських картинах: "Тіні забутих предків", "Криниця для спраглих", "Вечір на Івана Купала", "Комісари", "Білий птах з чорною ознакою", "Всупереч усьому", "Мріяти і жити", "Важкі поверхи", "Море", "Червоний агат", "Час — московський", "Чорна курка, або Підземні жителі", "Історія одного кохання", "Нехай він виступить", "Київські прохачі", "Блакитна троянда". Автор графічних робіт: "Цирк", "Карпати", "В ніч на Івана Купала", "Дездемона", "Віктор Хара на стадіоні", "Самотність" та ін.Item Фільми Довженка на DVD(2007)24 листопада в Будинку кіно відбулася презентація проекту "Фільми Довженка на DVD ". Фільми класика світового кіно не тільки перевели з негативів та контратипів на новий носій, а й відреставрували, (причому кожен кадр), поновили звуковий ряд, відкорегували колір. Ця громіздка робота тривала рік. Крім того, фільми субтитровано чотирма мовами — українською, російською, французькою, англійською. Перший тираж надійде до посольств України в різних країнах а також до інших важливих установ. Організатори презентації, вони ж і замовники проекту, зокрема й Національний центр О. Довженка, пообіцяли, що у продаж фільми також надійдуть, але коли — невідомо. Після презентації було показано російську документальну стрічку "Американська трагедія О.Довженка" (режисер Ілля Іванов).Item Нагороди українським фільмам у 2006 році(2007) Клименко, ІринаItem Антоніо Бандерас: "Більше почуваюся автором, коли працюю за камерою" : [інтерв'ю](2007) Бандерас, АнтоніоВ свої сорок шість, зігравши в понад 70-ти фільмах, Антоніо Бандерас після ажіотажного режисерського дебюту в "Crazy in Alabama" ("Божевільний в Алабамі") зняв "El camino de los ingleses" ("Дорога англійців") - свій другий фільм. Робота над стрічкою тривала два роки, тож він із нетерпінням прагнув знову опинитися перед камерою, повернутися до акторської роботи. В листопаді актор здійснив це в Сполучених Штатах, де знявся в новому фільмі разом із акторкою Меґ Раян. У спілкуванні Антоніо Бандерас демонструє природність та незвичайну легкість, миттєво здобуваючи прихильність свого співрозмовника. Голлівудський успіх не вдарив йому в голову, і його люб’язність варта похвал, особливо на тлі індиферентності менш красномовних кінозірок. Безперечно, він - навіть якщо й сам відмовиться це визнати — найвідоміша після Пабло Пікассо особа, народжена в Малазі. Актор любить малярство і під час інтерв’ю зізнався, що володіє двома роботами видатного митця XX століття, які він рано чи пізно подарує музею Пікассо в Малазі, як визнання свого подвійного боргу - перед художником і своїм рідним містом. "El camino de los ingleses"— фільм про втрату невинності, в основі якого однойменний роман друга актора, також народженого в Малазі, Антоніо Солера. Група підлітків готуються до стрибка в дорослий світ, не маючи певності, що може принести наступний день... Це певним чином відображає досвід нашого персонажа, який задля навчання акторській майстерності переїхав із рідної Малаґи до Мадрида й дорослішав саме тоді, коли країна прямувала від диктатури до демократії.Item Дослідження про кіноосвіту в Україні : [огляд книжки](2007)Багато хто вважає, що кіноосвіта в Україні почалася із заснуванням 1961 року кінофакультету в Київському інституті театрального мистецтва їм. І.К.Карпенка-Карого. Як і багато інших сторінок нашої історії, тут також є чимало білих плям. Роман Росляк на архівних матеріалах взявся цю царину дослідити і виявив, що кіноосвіта в Україні, починаючи з 20-х років, розвивалася досить активно. Втім, активності не бракувало ще з перших років існування кіно: виникали різні курси, як правило, приватні. Більше того, під час І світової війни захоплення студіями, школами, курсами, - як пише автор, - досягло нечуваних масштабів, що дало змогу кваліфікувати його як "епідемічне захворювання". Рятуючись від більшовицької націоналізації і терору, кінопромисловці емігрували на південь і осідали в Одесі (Д. Харитонов) та Ялті (О. Ханжонков), де до 1919 року випускали фільми, що теж потребувало фахівців. Р.Росляк не тільки називає численні курси, а й деталізує принципи їхньої діяльності.Item Українську театральну школу осмислюють італійці(2007)Організований Паоло Коккері 13-й "Міжнародний фестиваль актора", що відбувся в Неаполі з 15 вересня по 5 жовтня присвятив цілу секцію під назвою "Подорож до Києва" акторській школі КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого. Студенти педагога Юрія Висоцького, про успіхи яких уже йшлося в "Кіно-Театрі", показали в Галереї Толедо три вистави: "Урок" Єжена Йонеску, "Я не кажу ні" за "Римськими новелами" Альберто Моравіа і "Тартюф" Мольєра. Особливу увагу викликала вистава за текстами Моравіа. В контексті зацікавленості, що існує в Італії до культурних зв’язків зі Східною Європою, важливою виявилася лекція "Український театр в дев’ятисоті роки", яку прочитала професор Веронського університету Джованна Сєдіна.Item Володимир Висоцький на Одеській кіностудії : [огляд книжки](2007)Безперечно, Одеська кіностудія має пріоритетні права на Володимира Висоцького (1938-1980), хоча б тому, що справжня популярність прийшла до нього тоді, коли він у фільмі "Вертикаль" зіграв радиста Юру (1967) і де виконав створені спеціально для цього фільму пісні. "Лучше гор могут быть только горы, на которых еще не бывал", - підхопили всі романтики країни. Режисери фільму Станіслав Говорухін і Борис Дуров розповідали в ньому про героїзм альпіністів, про вірність і дружбу, про мужність і любов, а пафос пісень саме й передавав випробування дружби в екстремальних умовах Кавказьких гір. Детальніше про все це можна дізнатися з книжки-альбому "Владимир Высоцкий", з любов’ю впорядкованого Г.Лазарєвою та В.Миленком і виданій в Одесі. Книга цікава й багата ілюстраціями, фактажем. Єдине зауваження до оформлення - забагато чорного й сірого тла, яке обтяжує й так перевантажену фрагментарною структурою книжку.Item Прем'єра в Київському театрі "Браво"(2007)П’єсу "Обережно! На арені хижаки!" написано в 2006 році й майже одразу прийнято театром "Браво". Це сучасна авантюрна комедія. ...В будинку, де після смерті свого заможного чоловіка володарює Анфіса, з’являється його позашлюбна донька Діана, про яку раніше ніхто й гадки не мав. Виявляється, саме їй дісталась більша частина спадку померлого. Це сіє паніку і розгубленість серед рідні небіжчика та її оточення. Всі домагаються прихильності новоявленої власниці, тим часом прагнучи заволодіти і спадком. Але Діана — дівчина, якій палець до рота не клади. Саме на цьому будується комедійний сюжет п’єси. Вистава "Обережно! Хижаки!" (режисер Микола Яремків) у гострій сатиричній формі висвітлює тему взаємин у сучасному світі. Непомірній жадобі до збагачення протиставляється бажання кохати.Item Передача в Україну архівів О. Довженка(2007) Безручко, ОлександрОскільки питання передачі архівів О. Довженка вирішуватимуть на міжурядовому рівні, а для прийняття рішень потрібна допомога Міністерства закордонних справ України та Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через Державний кордон України при Міністерстві культури і туризму України, кінцевий термін проекту неможливо спрогнозувати. Та будемо сподіватися й докладати всіх зусиль для його успішного завершення. Майбутній архів прислужиться не лише кінознавцям, які працюють над "Довженковою енциклопедією", а й усім дослідникам творчості митця, не байдужим до долі українського кіно.Item "Тріумф"(2007)Це премія РФ у галузі літератури і мистецтва. 21 січня її було вручено за 2006 рік українському актору Богданові Ступці, композитору Софії Губайдуліній, кінорежисеру Ельдару Рязанову, рок-музиканту Юрію Шевчуку. Еквівалент премії - 50 тис. у.о., Богдан Ступка, як він повідомив на прес-конференції, планує витратити на своїх студентів.Item "Владика Андрей"(2007)У центрі уваги столичних кінематографістів опинилися сьогодні сакральні пам’ятки Львова, пов’язані з іменем митрополита Андрея Шептицького. Кіностудія імені О. Довженка розпочала зйомки художнього фільму "Владика Андрей" (режисер Олесь Янчук), який ставить за мету відтворити реальний образ духовного проводиря українського народу, котрий майже протягом півстоліття очолював Греко-католицьку церкву, й водночас розповісти про древній княжий рід, у якому переплелися гілки різних національностей і який прославився своїми діяннями на благо людей.