Browsing by Author "Головащенко, Сергій"
Now showing 1 - 20 of 116
Results Per Page
Sort Options
Item Авраам(Четверта хвиля, 1996) Головащенко, СергійСтаття-довідка із "Релігієзнавчого словника", у якій висвітлено одне з основних понять релігієзнавства "Авраам".Item Антихрист(Четверта хвиля, 1996) Головащенко, СергійСтаття-довідка із "Релігієзнавчого словника", у якій висвітлено одне з основних понять релігієзнавства "Антихрист".Item Антонін (Капустін Андрій Іванович)(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2015) Головащенко, СергійУ статті, яка розміщена в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924 : у 2-х томах" йдеться про Антоніна (Капустіна Андрія Івановича) – архімандрита РПЦ, церковного діяча, археолога, палеографа, нумізмата, історика, біблеїста.Item Апокрифи(Четверта хвиля, 1996) Головащенко, СергійСтаття-довідка із "Релігієзнавчого словника", у якій висвітлено одне з основних понять релігієзнавства "Апокрифи".Item Булгаков Афанасій Іванович(Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2015) Головащенко, СергійУ статті, яка розміщена в енциклопедії "Київська духовна академія в іменах, 1819-1924 : у 2-х томах" йдеться про Булгакова Афанасія Івановича –випускника і викладача КДА, богослова, церковного історика, перекладача.Item Біблійна археологія та палеографія в Київській духовній академії і становлення Церковно-археологічного музею(2003) Головащенко, СергійСтворення у 1873 році Церковно-археологічного музею стало однією із знакових подій, що відкривали у XIX ст. нову добу в історії інтеграції Київської духовної академії до світового та європейського духовно-культурного та науково-інтелектуального контексту. Ця подія знаменувала входження православного духовно-академічного середовища до формованого протягом усієї другої половини означеного століття 115 поля культурно-конфесійної та методологічної взаємодії, внаслідок якої був надзвичайно розширений кут зору в осягненні світової та, особливо, християнської духовної, та культурної спадщини. Великою мірою це стосується розвитку вітчизняної традиції у таких науково-богословських дисциплінах, як біблійна палеографія, біблійна текстологія та біблійна археологія.Item Біблійна та біблеїстична книжність в Києво-Могилянській академії(Видавництво від Української Православної Церкви, 2012) Головащенко, СергійРозділ з монографії "Дослідження та викладання Біблії в Київській духовній академії XIX - початку XX ст.", у якому йдеться про біблійну та біблеїстичну книжність в Києво-Могилянській академії.Item Біблійне право(Видавництво "Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана, 1998) Головащенко, СергійСтаття з Юридичної енциклопедії в 6-ти томах,у якій висвітлено поняття "Біблійне право".Item Біблійні товариства(Четверта хвиля, 1996) Головащенко, СергійСтаття-довідка із "Релігієзнавчого словника", у якій висвітлено одне з основних понять релігієзнавства "Біблійні товариства".Item Бібліологія(Четверта хвиля, 1996) Головащенко, СергійСтаття-довідка із "Релігієзнавчого словника", у якій висвітлено одне з основних понять релігієзнавства "Бібліологія".Item Біблія(Видавництво "Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана, 1998) Головащенко, СергійСтаття з Юридичної енциклопедії в 6-ти томах,у якій висвітлено поняття "Біблія".Item Біблія(Четверта хвиля, 1996) Головащенко, СергійСтаття-довідка із "Релігієзнавчого словника", у якій висвітлено одне з основних понять релігієзнавства "Біблія".Item "Біблія короля Якова"(Четверта хвиля, 1996) Головащенко, СергійСтаття-довідка із "Релігієзнавчого словника", у якій висвітлено одне з основних понять релігієзнавства "Біблія короля Якова".Item Біблія та поетика тексту Г. Сковороди: погляд на "Жінку Лотову"(2007) Головащенко, СергійЗвернення до теми, зазначеної у титулі статті, мало, окрім хрестоматійно відомих тверджень про вирішальне значення Біблії для становлення духовного та мисленнєвого світу Григорія Сковороди, ще кілька безпосередніх стимулів. По-перше - ознайомлення із замітками Д. Чижевського, у яких розглядалися "деякі окремі риси" сковородинівської "поетичної мови", такі, як універсалізм та антитетичність, а також її стильові особливості та випадки застосування певних образотворчих засобів (специфічно вибудуваних та структурованих епітетів; застосування антитез; рим, базованих на кореневих повторах; асонансів та алітерацій; своєрідної мовної ритміки мислителя). Пояснення цих особливостей мови та стилю Сковороди "зв’язком з поетичними традиціями бароко", "характерністю для стилю релігійної та містичної літератури бароко", вже у самого Чижевського поєднувалося з певним натяком на ширший культурний та літературний контекст: зазначені особливості сковородинівської поетики він вважав "характеристичною формою містичного думання: не лише часів бароко, а й старовини (виділено мною - Авт.) (...)"; а також: "(...) майже всі мотиви релігійної поезії Сковороди викликані традицією". По-друге, з численними вказуваннями на зв’язок сковородинівської системи мислення з біблійними джерелами сполучився мій власний невеличкий досвід впорядкування наукового та дидактичного матеріалу з біблієзнавства, зокрема з біблійної літературної критики, герменевтики та екзегетики. Це дало змогу висловити гіпотетичне припущення про реальність підстав для зіставлення поетики творів Григорія Сковороди з жанрово-стильовими формами й системою художніх прийомів та образотворчих засобів, сформованих в лоні біблійної книжності.Item Біблієзнавство в Київській духовній академії (XIX - початок XX ст.) : становлення і розвиток : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук(2015) Головащенко, СергійДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2015. У дисертації вперше у вітчизняній науці здійснено реконструкцію біблієзнавства в Київській духовній академії ХІХ – початку ХХ ст. як цілісної системи дослідницької та викладацької діяльності, невід’ємного компонента духовно-академічної культури. Проаналізовано передумови, історико-культурний, освітній і релігійний контекст, ідейні та інституційні чинники формування в КДА означеного періоду як академічного, так і популярного дискурсів вивчення та освоєння Біблії. На підставі введення до наукового обігу й систематичного аналізу широкого кола малодосліджених біблієзнавчих творів, корпусу академічних інституційних документів і першоджерел уперше сформовано джерельну базу вивчення київського духовно-академічного біблієзнавства ХІХ – початку ХХ ст. Висвітлено досвід викладацької праці та науково- богословської творчості видатних дослідників Біблії – представників КДА цього періоду, таких, як єп. Філарет (Філаретов), С. М. Сольський, Я. О. Олесницький, Ф. Я. Покровський, А. С. Царевський, архієп. Василій (Д. І. Богдашевський), В. П. Рибінський, О. О. Глаголєв та ін. На основі аналізу теоретичної спадщини провідних біблієзнавців КДА окреслено проблемне поле, предметно-тематичну та жанрову структуру фахових досліджень, виявлено їх науково значущі результати у конкретних галузях біблієзнавства, а саме в біблійній ісагогіці й екзеґезі, біблійній археології, текстуальній, філологічно-літературній, історичній критиці Біблії. Викладання біблійних знань у КДА зазначеної доби досліджено з погляду становлення його структури, особливостей змісту й методики. Висвітлено напрями дидактичного теоретизування київських біблієзнавців-академістів, у т.ч. їхні погляди на Біблію як на об’єкт не лише академічного, а й популярного викладання. У цьому зв’язку осмислено набутий викладачами і вихованцями КДА досвід популяризації знань про Біблію та їх застосування в просвітницьких і місіонерських церковних практиках. Зміст і специфіку біблієзнавчих досліджень київських академістів визначено й проаналізовано як у контексті церковно-богословських завдань Київської духовної академії, так і в контексті взаємодії з європейською та світовою біблійною наукою.Item Біблієзнавство: силабус навчальної дисципліни для бакалаврів НаУКМА(2022) Головащенко, СергійНавчальна дисципліна "Біблієзнавство" є складовою нормативних навчальних дисциплін навчального плану підготовки студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 033 Філософія у галузі знань 03 Гуманітарні науки в НаУКМА. Курс "Біблієзнавство" викладається у ІІІ семестрі та розрахований на 14 навчальних тижнів (по 3 ауд. год. щотижня; перший тиждень занять – лекційний). Вивчення курсу передбачає аудиторну (лекції – 28 год.; семінари – 14 год.) і самостійну роботу (78 год.). Загальна кількість годин, відведених на опанування дисципліни – 120 (4 кредитів ЄКТС). Видом підсумкового контролю є екзамен. Вивчення курсу "Біблієзнавство" поглиблює знання і навички, набуті під час вивчення таких нормативних дисциплін циклу професійної і практичної підготовки напряму "Філософія", як "Релігієзнавство", "Історія християнства", а також створює підґрунтя для опанування таких нормативних та вибіркових курсів, як "Філософія релігії", "Соціологія релігії", "Психологія релігії", "Феноменологія релігії" та решти дисциплін, що входять до сертифікатної програми з релігієзнавства.Item Вавилонський полон(Четверта хвиля, 1996) Головащенко, СергійСтаття-довідка із "Релігієзнавчого словника", у якій висвітлено одне з основних понять релігієзнавства "Вавилонський полон".Item Вихід(Четверта хвиля, 1996) Головащенко, СергійСтаття-довідка із "Релігієзнавчого словника", у якій висвітлено одне з основних понять релігієзнавства "Вихід".Item Внутрішнє життя Православної церкви(Український центр духовної культури, 1997) Головащенко, СергійРозділ 4.2. з книги "Історія релігії в Україні", Т. 2 : Українське православ'я, у якому висвітлено найхарактерніші особливості внутрішнього життя православної церкви Речі Посполитої в кінці XVI та на початку XVII століть.Item Вульгата(Четверта хвиля, 1996) Головащенко, СергійСтаття-довідка із "Релігієзнавчого словника", у якій висвітлено одне з основних понять релігієзнавства "Вульгата ".