Кафедра загального і слов’янського мовознавства
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра загального і слов’янського мовознавства by Author "Петренко-Цеунова, Ольга"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item До ювілею українського барокового вигнанця. Sobol W. Filip Orlik (1672-1742) i jego "Diariusz". Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. : [рецензія](2022) Петренко-Цеунова, ОльгаРецензія на видання Sobol W. Filip Orlik (1672—1742) i jego "Diariusz". Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2021. 532 s. Цього року виповнюється 350 років від народження славетного сина України Пилипа Орлика. Його знають насамперед як гетьмана в екзилі й кодифікатора "Пактів і Конституцій Прав і вольностей Війська Запорозького" — козацького суспільного договору. Дещо менш відомими є його іпостасі автора віршованих панегіриків та укладача детального й інформативного "Діаріуша подорожнього". Видання останнього побачило світ 2021 р. під назвою "Filip Orlik (1672—1742) i jego "Diariusz”. Професорка кафедри україністики Варшавського університету Валентина Соболь розшифрувала рукопис, упорядкувала та прокоментувала вибраний текст "Діаріуша..." за 1725—1726 рр.Item Кетрін Ваннер. Тягар мрій: Історія та ідентичність у пострадянській Україні : [рецензія](2023) Петренко-Цеунова, ОльгаРецензія на книгу Кетрін Ваннер "Тягар мрій: Історія та ідентичність у пострадянській Україні". - Київ: Дух і Літера, 2023. - 316 с.Item Мілітарний дискурс у Києво-Печерському патерику(2023) Петренко-Цеунова, ОльгаКатегорії мілітарного та сакрального тісно переплетені в європейській і руській середньовічній свідомості. У статті розглянуто виміри функціонування військового дискурсу в Києво-Печерському патерику. Здійснено текстуальний аналіз мілітарної образності, порушено питання про її джерела та мету її використання в агіографічному тексті. Мотив небесного покровительства під час битви та прохання до Печерської Богородиці про опіку розглянуто в контексті старокиївського культу Богородиці Заступниці. Проаналізовано трактування концепту militia Dei в агіографічних сюжетах та тлі традиції вшанування перших святих як мучеників, а не воїнів. Висловлено спостереження щодо руського відповідника західноєвропейських тенденцій мілітаризації християнства та християнізації війни в Середньовіччі. Суттєву частину військового дискурсу в патерикових сюжетах становить метафізична боротьба із силами зла, описана в категоріях збройного протистояння ворогові-дияволу. Осібним епізодом цієї боротьби є протистояння спокусі, втіленій в особі жінки. Тож окрему увагу приділено гендерному аспекту боротьби та зіставленню романтики й баталістики в біблійних, західноєвропейських лицарських та руських агіографічних сюжетах. На підставі аналізу згадок батальних сцен та військових понять у Патерику зроблено висновок про вагомість мілітарного дискурсу для укладачів тексту.Item Національний пейзаж у поезії "Празької школи"(Бердянський державний педагогічний університет, 2023) Петренко-Цеунова, ОльгаМатеріали доповіді учасника міжнародної наукової конференції "Літати небом. Жити на Землі. Геопоетичні стратегії сучасних літературознавчих досліджень", (28-29.09.2023 р.).Item Театральна культура Києва епохи Бароко як засіб національного самовираження та втілення колоніального становища(2023) Петренко-Цеунова, ОльгаУ статті розглянуто різні за жанром зразки театральної культури Києва барокової доби з погляду співвідношення поетики та політики. Мета дослідження полягає у вивченні телеології та прагматики творення драматичних текстів української літератури Бароко. Методологія базована на концепції наративної ідентичності міста з використанням елементів міфокритики, нового історизму, постколоніальної критики та політичної антропології. Наукову новизну зумовлює погляд на знакові панегірики, декламації та зразки шкільної драми в історико-культурному контексті їхнього творення й функціонування, внаслідок чого доведено роль театру у формуванні наративної ідентичності Києва доби Бароко. Опрацьований матеріал дає змогу зробити такі висновки: театральність є невід’ємним складником міського простору в XVIІ–XVIII ст. У театралізованому просторі міста, що ставав сценою для барокової драми, спільно діяли алегоричні та політичні персонажі, а самі вистави, навіть набуваючи карнавальних рис, поруч із релігійним змістом, втілювали мету сакралізації світської влади. Від XVIІ до поч. XVIІІ ст. українські книжники говорили про себе із самодостатньої позиції, натомість із посиленням російської експансії міський колоніалізм співіснує з місцевою самобутністю. Розгляд театральної культури крізь призму наративної ідентичності демонструє, як прояви національного менталітету в протистоянні імперській асиміляції формували "уявлену спільноту»"Item Франкові "Чуда" святого Миколая : [рецензія](2023) Петренко-Цеунова, ОльгаРецензія на книгу "Франкові "Чуда" святого Миколая". - Львів: "Папуга", 2022. - 80 с.