Кіно-Театр. 2007. №4
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кіно-Театр. 2007. №4 by Author "Брюховецька, Лариса"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item На олтар болючої пам'яті : (екранна галерея Леоніда Анічкіна)(2007) Брюховецька, ЛарисаЛеонід Анатолійович Анічкін (н. 1937) — кінорежисер. 1958 закінчив режисерське відділення КДІТМ ім. І.Карпенка-Карого (майстерня М.Верхацького), 1963 — Вищі кінорежисерські курси в Москві. З 1974 - на студії "Київнаукфільм". Поставив науково-популярні, історико-біографічні, публіцистичні фільми: Ваш хід, ЕСМ — 1974; Вартові погоди; Селекція рослин; Погода т а її прогнозування; всі - 1975, Зварювання вибухом; Машинобудування України - 1976; Стрес - зло чи добро? - 1977; Альтернатива колеса — 1980; Скільки коштує врожай? — 1982; Як козаки на весіллі гуляли (автор сценарію, анімація) - 1984; Будівництво мостів — 1985; Обличчя на полотні - 1986; Місто майстрів. На березі Понта Евксінського - 1987; Енергетика, електроніка, кібернетика; Зачароване колесо життя (художник-аматор Олександр Семерня); Прекрасне — явись! (Павло Тичина) —1988; Жива легенда століть (острів Хортиця) - 1989; Шляхами Захара Беркута (Іван Франко); Драй-Хмара. Останні сторінки - 1990; Серія "Моя адреса — Соловки": Пастка (Лесь Курбас); Тягар мовчання (Микола Куліш); Не вдарте жінку навіть квіткою (жінки - жертви репресій); Навіщо перекладати Вергілія? (Микола Зеров) - 1991 — 1992; Перехрестя одного роду (рід гетьмана Розумовського) — 1992; Анатема (Іван Мазепа, життя і смерть); Останній злет (останні роки життя Б.Хмельницького); Пилип Орлик. Пакти і конституції, всі три — 1993; Тарас Шевченко. Спадщина — 1994; Тарас Шевченко. Надії; Легенди Дніпрових круч; Пам’ять серця - 1995. На телеканалі КГТРК - Академік Богомолець, на телеканалі ІСТУ - телесеріал "Духовні скарби України": Шлях до "Заповіту" (1995); Духовні співи Павла Тичини; Гіркі усмішки Остапа Вишні; Володимир Сосюра. Любіть Україну (всі три — 1996); цикл мініатюр "Духовна спадщина" (духовна церковна поезія): Різдвяна поезія, Різдвяне благовістя (1996); Великодня поезія, Марійська поезія (1997). На І Національному телеканалі створив культурно-історичну програму "Остання адреса" (автор Юрій Шаповал): Перерване мовчання. Слідами Катинського злочину (Україна - Польща); Відкрите полювання (Биківня) — 1998; Невідомий Грушевський. Повернення. Протистояння. Розправа; Партійний націоналіст. Склад злочину. Підвищення у небутті; Сім пострілів в Україну (Симон Петлюра), усі - 1999, Тетяна Олексенко. Перші кроки — 2000.Item Нове покоління(2007) Брюховецька, ЛарисаАби підсумувати здобутки молодих кінематографістів, 23 травня 2005 року в Будинку кіно відбулася акція "Молоде кіно України", організована НСКУ та редакцією журналу "Кіно-Театр". За круглим столом зустрілися режисери-педагоги Сергій Буковський, Михайло Іллєнко, Євген Сивокінь, молоді режисери Ганна Яровенко, Валентин Васянович, Тарас Томенко, Віра Яковенко, Анатолій Лавренишин, а також кінознавці й кінокритики. Жвавий діалог між майстрами, дослідниками і молодими кінематографістами став спробою осмислити й проаналізувати окремі твори, а також кіно молодих як явище. Було показано фрагменти фільмів молодих. Упродовж 2005-2006 років тенденція омолодження українського кіно тривала - за ці два роки за державний кошт було знято 29 дебютів. Робити кар’єру в кінорежисурі ніколи не було легко. Перемагають ті, хто справді вірить у себе, у своє покликання, і хто здатний запалити цією вірою інших.Item Іван Миколайчук - Емір Кустуріца. Мистецькі перетини(2007) Брюховецька, ЛарисаЖиття як диво протистоїть смерті і знищенню, які є загрозою внаслідок воєн, конфліктів, конфронтацій. Ця ідея єднає двох великих художників - її втілював Іван Миколайчук, її продовжує втілювати сьогодні Емір Кустуріца. Еміру Кустуріці поталанило більше, ніж Миколайчукові. Його країна дозволила здобути йому міжнародну славу, посилала його фільми на кінофестивалі за кордон. А коли в його отчому краї розгорнулася ескалація війни, він переїхав до Франції. Кустуріца залишив свої країну, але не творчість. 1981-й - це рік, коли в Україні кіно поетичне, брутально звинувачене в неіснуючих гріхах, уже було остаточно знищене. Його провідний носій і лицар, геніальний актор, сценарист і режисер Іван Миколайчук, зняв "Пізню осінь" і мав багато задумів і бажання знімати, але жити йому залишилося недовго. Його готові сценарії "Небилиці про Івана" (написаний 1983 року) й "Острів сліз" (передбачалась спільна українсько-французька постановка) так і залишилися нереалізованими. У серпні 1987 року Миколайчука не стало, й усі шанувальники його таланту в Україні оплакували його відхід як нічим не заміниму втрату для українського кіно.Item Історія України за Єжи Гофманом(2007) Брюховецька, ЛарисаУ квітні в рамках МКФ "Контакт" було показано другу і третю частину фільму Єжи Гофмана "Україна" (виробництво Zodiak Jerzy Hoffman Film Production 2007). В серпні 2004 року Єжи Гофман зі своїми колегами - оператором Ярославом Жимойдою, художником Сергієм Хотимським, композитором Кшесиміром Дембським, продюсером Єжи Михалюком приїжджали до Києва спеціально для того, щоб дати прес-конференцію з приводу початку роботи над документальною трилогією "Україна". Для Є. Гофмана після успішних ігрових фільмів, особливо "Огнем і мечем", який подивилися 8 млн. глядачів, згадана подія означала повернення до документалістики, з якої він починав свій творчий шлях.