Кіно-Театр. 2023. №3

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/27260

Browse

Browsing Кіно-Театр. 2023. №3 by Author "Швець, Юлій"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    "Банші Інішерина": дружба-ненависть
    (2023) Швець, Юлій
    Мартіна Макдона часто порівнюють з відомими драматургами, такими як Джон Міллінгтон Сінге та Девід Мамет. Макдонах відомий тим, що пише темні комедії з фоном Ірландії, де він провів більшу частину своїх літніх канікул. Його розповіді відомі тим, що використовували інтенсивну символіку та кручені кульмінації. МакДонах народився і виховувався в Лондоні (Англія). У нього є молодший брат, відомий сценарист Джон Макдонах. Він покинув школу, коли йому було 16 років, щоб переслідувати любов до письма, переглядаючи фільми та читаючи книги. Після десятиліття цього в 1994 році він написав свої перші сім п'єс, з яких багато хто зрештою був поставлені у Лондоні. За багато цих п'єс йому присвоєно престижні нагороди та номінації, такі, як премія Тоні, премія Лоранса Олів'є. Він не лише драматург відмінної творчої сили, але і добре відомий сценарист і режисер фільмів. Він відомий у світі театру, як той, хто дав театру новий жанр - театр "в твоє обличчя", бо його п'єси та сценарії часто є дотепними та суворо реалістичними.
  • Thumbnail Image
    Item
    Навіщо Голлівуду слон?
    (2023) Швець, Юлій
    Дам’єн Шазелл – один із рідкісних вундеркіндів, що отримав шість премій американської Кіноакадемії (за фільм "Ла-Ла-Ленд") у віці, коли найамбітніші режисери про "Оскар" тільки мріють. Тоді – у 2016 році – він вдало використав жанр мюзиклу для "реконструкції" традиційного сюжету: ніби наслідуючи "Шербурзькі парасольки", перетворив у свято пісні й танцю доволі банальну мелодраму про любов і ніжність, якої не буває в індустрії, що творить продукти про ніжність і любов.
  • Thumbnail Image
    Item
    П'єр Паоло Пазоліні: невидиме, справжнє, поетичне : (до 100-річчя Майстра)
    (2023) Швець, Юлій
    П’єр Паоло Пазоліні (1922–1975) – один із найбільш соціально ангажованих режисерів італійського кіно. Й не менш загадковий: кожен його фільм ставав подією, яка активно обговорювалася в мистецьких колах. Окрім того, режисер завжди мав свій власний погляд на всі суспільні проблеми, що йшло урозріз із гаслами будь-якої політичної партії. Його смерть в 1975 році в порту Остії (куди режисера заманили, викравши негатив останнього фільму) залишається кримінальною загадкою сучасної Італії.