Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Permanent URI for this community

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/14611
"Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство" (англ. NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies) – науковий рецензований журнал відкритого доступу, що публікує оригінальні статті та дослідницькі матеріали в галузі філософських наук і релігієзнавства. Журнал заснувала у 1996 р. кафедра філософії та релігієзнавства Національного університету "Києво-Могилянська академія". У 1996‒2017 рр. виходив друком як частина багатосерійного видання "Наукові записки НаУКМА" (серія "Філософія та релігієзнавство"). Журнал "Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство" входить до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. Метою журналу є висвітлення сучасних дослідницьких підходів та результатів оригінальних фахових досліджень, відповідних міжнародним академічним стандартам, у галузі філософських наук та релігієзнавства за визначеним тематичним спрямуванням.

Browse

Browsing Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство by Author "Головащенко, Сергій"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    "Промови про релігію" Фрідріха Шлеєрмахера у візії київського академіста Федора Орнатського: приклад апологетичної рефлексії
    (2023) Головащенко, Сергій
    Стаття продовжує цикл розвідок, які демонструють досвід релігієзнавчого прочитання значущих праць видатних київських професорів-академістів останньої третини ХІХ — початку ХХ ст. У цих працях нагромаджувався потужний масив емпіричного матеріалу й теоретичних положень, важливих для реконструкції становлення "науки про релігію" у вітчизняній інтелектуальній традиції. Репрезентовано творчість київського академіста Федора Орнатського. Проаналізовано один із знакових його творів, присвячений поглядам на релігію відомого німецького богослова Фрідріха Шлеєрмахера. Київський дослідник, актуалізуючи постать і доробок Ф. Шлеєрмахера, відшукує суголосність культурних, інтелектуальних, ідейних ситуацій кінця XVIII й кінця XIX ст., проявлену, зокрема, у кризі релігійності та у суспільній негації церковних інституцій. Ф. Орнатський, слідом за своїм візаві, переймається інтуїцією про обмеженість раціоналістичної теології та прагне конструктивно осмислити запропонований Ф. Шлеєрмахером пошук аргументів на користь релігії "за настановою внутрішнього досвіду". Однак, як показав київський дослідник, багато ідей німецького богослова, попри його апологетичну мотивацію, виходили далеко за межі традиційного ортодоксального церковного дискурсу. Ф. Орнатський критикує такі суперечливі й часом одіозні твердження свого опонента, як абсолютизація суб’єктивності й чуттєвості в релігії; пантеїзм і імперсоналізм; суб’єктивізм і релятивізм у релігійному пізнанні; заперечення зв’язку релігії з моральністю; спекулятивність характеристик конкретних релігій, особливо християнства. Водночас дослідження київським академістом Шлеєрмахерових сюжетів про співвідношення пізнавального та емоційно-чуттєвого компонентів релігії демонструє елементи релігієзнавчого аналізу, де поєднуються історичний, структурний, психологічний і феноменологічний підходи; трапляються зародки психології релігії та релігійної когнітивістики. Сучасне ж прочитання твору Ф. Орнатського дає змогу по-новому сприймати деякі ідеї, виголошені свого часу Ф. Шлеєрмахером, як своєрідне провіщення деяких сучасних тенденцій еволюції релігійності у "постсекулярну добу".