Кіно-Театр. 2004. №6
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кіно-Театр. 2004. №6 by Author "Брюховецька, Лариса"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Арам Геворкян: "Ми пустили їхні фільми до себе, хоча нас про це ніхто не питав" : [інтерв'ю](2004) Геворкян, Арам; Брюховецька, ЛарисаУ цьому інтерв'ю з продюсером Арамом Геворкяном, яке Лариса Брюховецька записала у серпні 2004 року, розглядаються ключові аспекти становлення продюсерського кіно в Україні на прикладі діяльності ГО "Західно-Європейський інститут".Item Війна як карнавал безумців(2004) Брюховецька, ЛарисаУ статті проаналізовано фільм Еміра Кустуріци "Життя як диво" крізь призму філософського осмислення війни як антропологічного та соціального безумства. Автор розглядає стрічку не як політичне висловлювання, а як історію про "звичайних химерних людей", чиє приватне життя і прагнення (кохання, праця, мрії про футбол) вступають у радикальний конфлікт із деструктивною стихією воєнного психозу. Особливу увагу приділено художнім методам режисера: карнавалізації подій, ролі музики та символіці тваринних образів (зокрема, ослиці як дзеркала людських страждань). У роботі обґрунтовано тезу, що пасивний протест головного героя Луки та його здатність кохати в епіцентрі хаосу є найвищим ствердженням життя, яке, попри абсурдність навколишнього світу, залишається дивом.Item "Кіно-Ялта"-2004. Час продюсерів(2004) Брюховецька, ЛарисаУ цій статті Л. Брюховецька аналізує підсумки кінофестивалю (імовірно, "Стожари" або "Кіношок" 2004 року), фокусуючись на протиставленні українського та російського кінопродуктів. Автор відзначає кризу самоідентифікації фестивалю та домінування російських продюсерів. Основна увага приділена образу "супермена", що став магістральним для російського конкурсного кіно ("72 метри", "Антикілер-2", "Єгер"). Автор критикує надмірну жорстокість, естетизацію насильства та "чеченський синдром" у цих стрічках, порівнюючи їх із вестернами, де добро змушене бути "з кулаками". Водночас український блок ("Залізна сотня", "Золота лихоманка", "Троянський Спас") оцінюється як кількісно малий та художньо неоднорідний. Зокрема, фільм О. Денисенка "Троянський Спас" названо творчою невдачею, де задекларований намір захисту людської гідності розминувся з реалізацією, залишивши по собі лише "химерний фарс".Item Микола Княжицький: поштовх для інвесторів : [інтерв'ю](2004) Княжицький, Микола; Брюховецька, ЛарисаВ інтерв'ю Лариси Брюховецької з Миколою Княжицьким продюсер розкриває власну мотивацію переходу до кіноіндустрії, яку він розглядає як частину широкого медіаполя. Основна увага приділена концепції "ринкового патріотизму": Княжицький переконаний, що саме кіноринок та спільне культурне споживання можуть об'єднати різні регіони України та сформувати національну ідентичність. Автор критикує застарілу систему державного фінансування студій (зокрема студії ім. Довженка) і пропонує модель змішаного фінансування за участю приватного капіталу. Розглядається досвід створення стрічки "Кровні узи" як приклад успішної копродукції зі Словаччиною. Княжицький також окреслює діяльність своєї компанії "Медіа-Дім", яка інвестує прибутки від PR та реклами у розбудову мережі з 26 кінотеатрів в Україні, вбачаючи у розвитку прокатної інфраструктури та підтримці молодих кадрів єдиний шлях до відродження національного кінематографа.Item Музика для Андрюші, або Принадність зла(2004) Брюховецька, ЛарисаУ статті Л. Брюховецької проаналізовано етичну та художню специфіку фільму Кіри Муратової "Настроювач" (2004). Автор розглядає трансформацію класичного сюжету "злочину й кари", зауважуючи, що в сучасному суспільстві злочин стає нормою, а муки совісті замінюються азартом від маніпуляції. У центрі уваги — психологічний поєдинок між витонченим аферистом Андрієм та представницями "старої" інтелігенції, де замість фізичного вбивства відбувається моральне нищення віри в людину. Особливий акцент зроблено на акторському ансамблі, магічній операторській роботі та вмінні режисерки поєднувати лінійний сюжет із абсурдистськими епізодами й ностальгійною музичною лінією.