Кафедра політології
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра політології by Author "Бевз, Тетяна"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Вплив глобалізації на утвердження національної ідентичності в умовах війни: виклики і загрози(2022) Бевз, ТетянаГлобалізація упродовж останніх десятиліть стала незаперечним фактом нашої дійсності. Акцентується увага на тому, що глобалізація – це процес, який усуває національні кордони, інтегрує національні економіки, культури, технології та управління, а також виробляє складні відносини та взаємозв’язки, опосередковані через різноманітні потоки, що включають людей, капітали, ідеї тощо. Глобалізація створює ризик втрати національної ідентичності, водночас порушуються традиційні форми ідентичності, спостерігається відсутність механізму наступності ідентичності. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну створило нову реальність, зміцнивши почуття політичної єдності та державної ідентичності. Справжні мотиви російської агресії – знищення українського народу, його самобутності та позбавлення його права на самостійний розвиток. Українці довели собі та іншим, що вони існують як нація, яка має громадянську і національну ідентичність, і здатні захищати свою незалежність, територіальну цілісність і соборність. Росія упродовж років використовувала ідентичність та історію як зброю проти України, здійснюючи політику, спрямовану на створення викривленого уявлення про самобутність українського народу та його прагнення до незалежності, що реалізується через поширення в усьому світі фальшивих ідеологем, в основі яких лежить хибне та маніпулятивне ототожнення українського патріотизму з "нацизмом" чи іншими людиноненависницькими ідеологіями. Війна Росії проти України – це війна за ідентичність. Російська агресія – це геноцид проти українського народу, знищення його ідентичності та культури.Item Конструювання національної пам'яті: в тенетах контраверсійності(Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2024) Василевська, Тетяна; Бевз, ТетянаМатеріали доповіді учасника Всеукраїнської науково-практичної конференції "Публічне управління в Україні: історичний досвід та перспективи розвитку", м. Київ, 20 лютого 2024 р. У контексті дослідження національної пам’яті важливо чітко виявити специфіку цього поняття. Перш за все, важливо вирізнити особливості дослідження історії та функціонування історичної пам’яті. Дослідження історії спрямоване на найточніше відображення минулого, часто засноване на теоріях і підходах, запозичених з інших дисциплін, спрямоване на професійне вивчення історичного минулого за допомогою наукових методів, а усна традиція передачі інформації про минуле є міфологічною і характеризується тим, що пам’ять зберігає та "відтворює" минуле на основі уяви, породженої почуттями та відчуттями, викликаними сьогоденням [2, р. 146; 5]; пам’ять характеризується певним ступенем суб’єктивності та використанням оціночних суджень.Item Концептуалізація ідентичності українства в офіційному дискурсі(2021) Бевз, ТетянаАктуальність концепту "ідентичність" дедалі більшого значення набуває в умовах глобалізації та соціокультурних трансформацій. Європейська ідентичність українського народу закріплена в основному документі держави. Дослідження концепту ідентичності здійснено за допомогою аналізу офіційних документів держави, проектів концепцій загальнонаціональної ідентичності та результатів соціологічних досліджень. Ідеї ідентичності українства, національної єдності та консолідації суспільства досить виразно простежуються у концепціях, стратегіях національної безпеки України. Йдеться про зміцнення національної єдності та гарантування територіальної цілісності, здатності держави і суспільства давати адекватні відповіді на внутрішні і зовнішні виклики. В офіційних документах акцентується увага на захищеності державного суверенітету та територіальної цілісності, зміцненні національної єдності та консолідації українського суспільства, попередженні загроз національній безпеці в гуманітарній сфері, утвердженні в усіх сферах української мови як одного з найважливіших чинників національної самобутності українського народу, збереження національної ідентичності в умовах глобалізаційних викликів. Державна політика захисту української мови є питанням національної безпеки та національно-патріотичного виховання українців. Важливим чинником конструювання загальної ідентичності, ідентифікаційного простору виступає державна політика, закріплена в законодавчих актах, насамперед у концепціях, стратегіях, доктринах. Ідентичність має значний консолідаційний потенціал і є складною конструкцією, яка включає низку чинників, зокрема етнічних, культурних, територіальних, політичних, економічних, юридичних та інших. Формування загальнонаціональної ідентичності має стати пріоритетним завданням Української держави.Item Чинники політизації етнічності у контексті загроз національній безпеці України(2021) Бевз, ТетянаЕтнічна мозаїчність України та етнонаціональний чинник – феномени, які позначаються на усіх сферах життєдіяльності суспільства. Етнічний чинник має особливу роль у виникненні суперечностей у поліетнічних державах. З одного боку, "етнічність – це форма соціальної організації культурних відмінностей" (Ф. Барт), а з другого – етнічність інструментальна і може використовуватися як засіб досягнення політичних цілей (А. Коен). Етнічність була і є політичним ресурсом, який упродовж століть розігрувався політичними гравцями. Важливим політичним феноменом сучасності є політизована етнічність. У статті проаналізовано окремі чинники політизації етнічності. Чинниками політизації етнічності виступали: поширення недостовірної інформації про радикальні вимоги територіальної автономії від імені "національних меншин", деструктивна роль політиків, які позиціонували себе як лобістів інтересів національних меншин, етнічне підприємництво, етнічні політичні партії, наявність подвійного громадянства, фейкові новини, неправдива інформація та ін. Доведено, що окремі чинники політизації етнічності становлять загрозу для національної безпеки країни. Визначено, що етнічна ідентичність є дієвим інструментом як для консолідації, так і деконсолідації етнічних груп та має свою політичну суб’єктність. Доведено, що у процесі децентралізації представники всіх етнонаціональних спільнот добре сприймають один одного і конфліктів на етнічному ґрунті не виникає. Однак через недостатню обізнаність людей про особливості і перспективи реформи місцевого самоврядування політики, особливо місцеві, розігрують "етнічну карту" у власних інтересах.