Кафедра культурології

Permanent URI for this collection

https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12194

Browse

Browsing Кафедра культурології by Author "Лігус, Марія"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Перформативні виміри академічної і публічної філософії
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Лігус, Марія
    У статті проаналізовано перформативні виміри академічної і публічної філософії. Обґрунтовано перформативність сучасної філософії, що виявляється у зверненні до перформансу як інноваційної практики академічного викладання філософії та орієнтації публічної філософії на заохочення широкого загалу до участі в подіях філософської комунікації. Явище перформансу в контексті академічної і публічної філософії розглядається як спільна соціальна дія і подія комунікації, що підважує зміст колективних уявлень і норм. Перформанс трактується як спосіб формування та трансформації публічного простору.
  • Thumbnail Image
    Item
    "Українська культура" як дослідницьке поле та навчальна дисципліна: пропозиції до вирішення назрілих проблем
    (2023) Довга, Лариса; Лігус, Марія
    У статті переосмислюється викладання та вивчення навчальної дисципліни "Історія української культури" – фундаментальної гуманітарної науки, що розглядається як передумова успіху сучасних демократій. Зазначається, що викладання цієї дисципліни в українських вищих навчальних закладах наразі базується переважно на історії художньої культури, нехтуючи тим фактом, що історія національної культури є філософською дисципліною, яка окрім художньої культури охоплює дослідження культурного світогляду, системи цінностей та політико-економічних моделей держави. Саме тому запропоноване філософське обґрунтування "Історії української культури" як дослідницького поля і навчальної дисципліни. Зокрема, застосовано історико-філософську методологію В. Горського, з позицій якої поняття національної культури концептуалізовано як багатовимірне поле культурної творчості, де національна ідея обговорюється та формулюється через особистісний характер картини світу кожної історико-культурної епохи. Автори також звертаються до соціологічного підходу Ж. Хофстеде до вимірювання ціннісних рамок національних культур і обґрунтовують доцільність тлумачення історії української культури як перформативної практики опікування минулим, передачі культурних цінностей, культурної критики та композиції спільного знання в контексті публічного конструювання української модерної національної ідентичності. Висновується, що запропонована перспектива теоретичної концептуалізації та практичного впровадження навчальної дисципліни "Історія української культури" спонукатиме студентів до дослідження національного минулого, конструювання позитивної національно-культурної ідентичності й фахової репрезентації української культури на світовій арені.