Кафедра культурології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Софія Київська як ієротопічний проект(АДЕФ-Україна, 2013) Демчук, РусланаНаше дослідження – в контексті ієротопії, нового наукового напрямку, запропонованого російським візантологом О. Дідовим, котрий розробив спеціальну термінологію та категоріальний апарат, де ієротопія позиціонується і як створення сакральних просторів, розглянуте в якості особливого виду творчості, і як спеціальна царина культурологічних досліджень, у полі якої виявляються та аналізуються приклади даної творчості (у автора - "історичних досліджень", хоча, безумовно, - міждисциплінарних, бо предметом ієротопії є неречовий сакральний простір як специфічне джерело, що загалом не вписується в межі певної наукової дисципліни) [7, с. 11-12]. Термін "ієротопія" створений автором шляхом поєднання двох термінів: "ієрос" - священний та "топос" – місце. Наскільки нам відомо, в Україні дослідження в цьому напрямі здійснюють Ю. Завгородній та М. Нікітенко. Сам О. Лідов, щодо витоків аналізу сакрального простору, посилається на М. Еліаде, автора терміну "ієрофанія", дослівно "священне явлення". Проте ми можемо до попередників ідеї ієротопії долучити М. Хайдеггера, який застосовував термін "священна округа" для позначення цього ж таки явища [11, с. 75].Item Семантика моря та зображення морської химери у Північній башті Софії Київської(2017) Демчук, РусланаЩе за ранньонеолітичної доби, у найбагатших рибними ресурсами місцевостях полювання поволі поступається рибальству, коли на зміну рухомому способу життя мисливців приходить осілий — у стаціонарних поселеннях, адже рибальський промисел здійснювався за допомоги сітки та човна [Павленко 2000, 43-46]. Зрозуміло, такі кардинальні життєві зміни не могли не позначитися на світогляді давніх людей, що відтоді містить символ риби як універсальний архетип колективного несвідомого. Приміром, актуалізується образ риби як опори землі — від первозданної риби Кари, хранительки Дерева Життя, відомої за давньоіранською міфологією й до слов’янської риби-острова "чудо-юдо", популяризованої П. Єршовим у літературній казці "Коник-горбоконик".Item Категорія "святості" та моделювання протонаціональної ідентичності на Русі(Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2013) Демчук, РусланаАpriori концепція ідентичності є складною, багаторівневою і суперечливого системою, де такі характеристики, як "етнічність" та "релігійність/конфесійність", у різних народів можуть розташовуватися на різних пріоритетних рівнях. Також варто зазначити, що смислове наповнення цих концептів могло в давніх культурах не збігатися з нашим сучасним розумінням. Переконання в тому, що етноси є першофеноменами, які еволюціонують, може бути поставлено під сумнів прикладами моделювання не тільки модерних, але й середньовічних протонаціональних та етнічних угруповань. У цьому аспекті необхідно першочергово зазначити можливість конструювання етнічності релігією тієї ж мірою, що і мовою. Корені такого явища варто шукати в особливостях візантійського богословського мислення, де не викликає ніякого сумніву факт розчинення дискурсу ідентичності в християнській релігії.Item Вивчення німецької класичної філософії у пізньорадянському Києві (студентське сприйняття)(2023) Джулай, ЮрійЦей текст — реакція на есей М. Мінакова "Німецькі класики на Сході Європи", спрямований на поточнення опису студій НКФ у Києві пізньорадянської доби.Item Perspectives on Ukrainian Cinema: Constructing National Identity and Cultural Resilience(2023) Lihus, Mariia; Branco, CastelloCinema plays a central role in shaping national identity, particularly in postcolonial contexts such as Ukraine. This issue of Cinema –Journal of Philosophyand the Moving Imageembraces the fundamental premise of regarding film not only as an art or mass media form but also as a means of political engagement, serving as a catalyst for constructing social and political identities. Films not only depict specific ‘realities’ but also convey statements. Therefore, understanding how Ukrainian cinema portrays Ukrainian society, politics, and national identity, especially amid the ongoing military, civil, cultural, and political conflict in the country, becomes vital. All articles within this issue delve into Ukrainian cinema’s exploration of national history, deconstruction of imperial narratives, and construction of identity. Contributors analyse themes such as the mobilizing potential of Ukrainian cinema during times of crisis, the role of music in constructing national identity, and the cinematic heritage of Kira Muratova as a form of narrative resistance. Additionally, the articles explore representations of gendered violence, cultural trauma, and collective memory in contemporary Ukrainian cinema. By employing postcolonial perspectives, the authors collectively argue for Ukrainian cinema’s significance as a dynamic cultural phenomenon that reflects and shapes the nation's intellectual and artistic traditionsItem Music Of Ukrainian Poetic Cinema As A Space For Constructing National Identity In Ukrainian Culture(2023) Lihus, Mariia; Lihus, OlhaThis article examines the means of constructing and performing Ukrainian national identity in the music of Ukrainian poetic cinema. Cultural identity is considered a dynamic performative process, whereas film music is justified as a performative instrument of the organization and construction of cultural identity in situations of shared experience. The problem of Ukrainian national identity is exemplified by music in Shadows of the Forgotten Ancestors, A Spring for the Thirsty, The Evening on Ivan Kupalo, The Stone Cross, White Bird with a Black Mark, The Lost Letter, and Babylon XX. Authentic folklore and author music are regarded as the main music dimensions of constructing cultural identity in Ukrainian poetic cinema. In particular, Ukrainian authentic folklore and modern performances of the folk melodies of different national cultures are analyzed as a musical foundation of Ukrainian poetic films. The article also considers neo-folklorism of Myroslav Skoryk, avant-garde musique concrete of Leonid Hrabovskyi, and Volodymyr Huba’s music characterized by a combination of national musical timbres with intonations of different eras and national cultures.Item "Українська культура" як дослідницьке поле та навчальна дисципліна: пропозиції до вирішення назрілих проблем(2023) Довга, Лариса; Лігус, МаріяУ статті переосмислюється викладання та вивчення навчальної дисципліни "Історія української культури" – фундаментальної гуманітарної науки, що розглядається як передумова успіху сучасних демократій. Зазначається, що викладання цієї дисципліни в українських вищих навчальних закладах наразі базується переважно на історії художньої культури, нехтуючи тим фактом, що історія національної культури є філософською дисципліною, яка окрім художньої культури охоплює дослідження культурного світогляду, системи цінностей та політико-економічних моделей держави. Саме тому запропоноване філософське обґрунтування "Історії української культури" як дослідницького поля і навчальної дисципліни. Зокрема, застосовано історико-філософську методологію В. Горського, з позицій якої поняття національної культури концептуалізовано як багатовимірне поле культурної творчості, де національна ідея обговорюється та формулюється через особистісний характер картини світу кожної історико-культурної епохи. Автори також звертаються до соціологічного підходу Ж. Хофстеде до вимірювання ціннісних рамок національних культур і обґрунтовують доцільність тлумачення історії української культури як перформативної практики опікування минулим, передачі культурних цінностей, культурної критики та композиції спільного знання в контексті публічного конструювання української модерної національної ідентичності. Висновується, що запропонована перспектива теоретичної концептуалізації та практичного впровадження навчальної дисципліни "Історія української культури" спонукатиме студентів до дослідження національного минулого, конструювання позитивної національно-культурної ідентичності й фахової репрезентації української культури на світовій арені.Item Українська ідентичність: перспективи та виклики : силабус дисципліни(2023) Демчук, РусланаПропонований курс є авторським екскурсом, який простежує витоки, досліджує виклики та окреслює перспективи формування української ідентичності з огляду на культурно-цивілізаційний контекст. Тож мета курсу полягає у науковій рефлексії щодо культурно-історичного феномену національної ідентичності в українській репрезентації на широкому культурно-цивілізаційному тлі.Item Валькірії [електронний ресурс](2023) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про валькіріїв. У давньоскандинавській міфології це надприродні істоти, панни-воїтельки, жіночі божества-берегині.Item Вальгалла [електронний ресурс](2023) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Вальга́ллу – у германо-скандинавській міфології – образ потойбіччя для полеглих героїв, рай для звитяжців.Item Майбутнє(Лопатіна О. О., 2021) Брюховецька, Ольга; Дорошенко, АнфісаСтаття в посібнику "Словник сучасного мистецтва. Випуск 1". Хоча "майбутнє" не є первинним граматичним часом у багатьох мовах, а саме поняття утримує в собі різні морфологічні сюжети, спробу його схоплення можна починати з повсякденних мовних парадоксів. Коли ми кажемо "за цим майбутнє" (за наукою, за технологіями тощо), часто не помічаємо закладений тут цікавий і дещо загадковий лосил: щось наче "веде" майбутнє. Але водночас воно "за" майбутнім — затуляє, стримує, гальмує прорив. Аби просування відбулося, те, на що покладено месіанську силу, насправді має бути подолане.Item Відлуння Арно у "Мертвих душах" Миколи Гоголя: таїна пристрасті Чичикова(2023) Джулай, ЮрійСтаттю присвячено аналізу звернення М. В. Гоголя до поезій А.-В. Арно під час роботи над фрагментами останньої глави першого тому "Мертвих душ", яким М. Гоголь долучався вже до структурованої традиції такого звернення у російській літературі, яка брала свій початок з 1810 р. Аналіз формування і закріплення цієї традиції впродовж двадцяти з гаком років, проведений Ю. Г. Оксманом, показав, що першість байок та апологів у супроводі віршів у цій традиції, все більше і більше робила увагу до трагедій А.-В. Арно перспективою другого плану. Аналіз можливого звернення М.В. Гоголя до апологу "Автор і критика" показав, що воно могло бути вмотивовано важливою творчою потребою. В ньому автор побачив цікаву для нього форму поєднання думки і критики, якою живе автор апологів. У декількох рядках апологу автор має можливість поєднати власну строгу думку та кепкування над реальними або уявними опонентами. Цю авторську ідеологію апологів Гоголь опановував у зв’язку із тим, що його ідея щодо таїни захоплення Чичикова роковою пристрастю від самого народження, а не за власним життєвим вибором, не мала перспективи однозначного позитивного сприйняття і підтримки. Конкретний аналіз авторських критичних описів двох партій читачів, які не сприймуть авторського бачення образу Чичикова, показав, що глядач, якого налаштовано на розуміння істини комедії як насолоди від купи принесених легких істин, залишиться незадоволеним від істин, які приніс, або не обіцяє принести авторський образ Чичикова. У цій відмові приєднатися до авторського пошуку, М. Гоголь побачив повторення школи опанування істини не через зусилля розуму, а легкий дотик до істини з насолодою, вибудову якої дуже точно описав А.-Ф. Вільмен в межах критичного аналізу причин успіхів комедій Е. Скріба. Але у статті доведено, що М. Гоголь не прийняв цю критику як факт академічного дослідження, а розіграв для двох вказаних груп читачів незгідних із автором, картини саморуйнування цих претензій, які може побачити навіть і не дуже глибокий розум.Item Вступне слово. Per aspera ad veritatem(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Джулай, Юрій; Король, ДенисШостий том часопису демонструє широкий спектр професійних культурологічних розвідок галузевих проблем. Принагідно маємо ще раз нагадати, що думка редакційної колегії може не збігатися з тезами певних авторів. Якщо ж у читачів виникне бажання уточнити, заперечити, подискутувати, то ми справді щиро закликаємо до наукової полеміки на шпальтах нашого видання. Адже всі ми щиро прагнемо долучитися до визнаних на Заході видань з культурних та антропологічних проблем і робимо все, щоб коло наших постійних авторів і читачів розширювалось.Item Троянські мотиви в міфогеографії Києва(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Демчук, РусланаУ статті розглянуто міфогеографію Києва, зокрема рецепцію універсального "Троянського міфу" в соціокультурному просторі міста. У дослідженні поряд із загальнонауковими методами: типологічним (стійкість культурних ознак) та інтегративним (спільність культурних ознак) – використано спеціалізований –міфореставраційний метод, що дає змогу в будь-якій культурній формі виділити міфологічні ознаки, алюзії, образи, сюжети, які проявляють багатошаровий зміст явищ і феноменів. Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні різноманітних модифікацій "Троянського міфу" стосовно культурного ландшафту Києва на підставі аналізу відповідної топоніміки та міфопоетики від доби Середньовіччя до епохи Модерну. Зроблено висновок, що міфогеографія Києва відповідає моделі палімпсеста, де просторові образи темпорально нашаровуються на матрицю культурного ландшафту. Активація "Троянського міфу" на теренах України відповідає ренесансним тенденціям загальноєвропейського культурного мейнстриму – дошукуватися античного родоводу міст, держав та народів.Item Брюнгільд [електронний ресурс](2022) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про персонажа давньоскандинавської ("еддичної") міфології, а також німецької куртуазної поезії – Брюнгільд.Item Бригіта [електронний ресурс](2022) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про персонажа давньоірландської міфології, представницю божеств Туата де Дананн (людності богині Дану), доньку бога знань, долі, добробуту й достатку Дагди – Бригіту.Item Брагі [електронний ресурс](2022) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про персонажа давньоскандинавської ("еддичної") міфології, бога покровителя співців та поетів – скальдів, представника асів – Брагі.Item Пізній Вітґенштайн К. Ґірца: "насичений опис" як антропологічна концепція та оселя антрополога(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Джулай, ЮрійУ статті розглянуто питання розвитку К. Ґірцем можливості розуміння особливостей "насиченого опису" культур, яке несе інтегральний образ "життя" у ньому, джерелом якого є образ відчуття кроків на ґрунті чужої культури Л. Вітґенштайна. На основі аналізу звернень К. Ґірца до праць К. Берка, Р. Уеллека і О. Уоррена, С. Ланґер та С. Хаймана було виділено образи заняття літературною критикою та життям під тиском популярних ідей науки, оригінально розвинені в образи тривалого заняття насиченим образом, або реакцій на методологічні спокуси від grande idée.Item Танатологічний ракурс соціокультурного розвитку людства(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Король, ДенисУ статті автор звертає увагу на принциповий зв’язок уявлень про смерть і потойбіччя з цивілізаційними векторами розвитку людства. Запропоновано декілька соціокультурних спостережень щодо певних стародавніх соціумів у контексті культурно-історичної танатології від пізньої первісності до "аксіальної" зрілості включно: небо як первинна локація позатілесних сутностей (себто духів, душ та їхніх аналогів); концепт голови та маски як їхнє тимчасове вмістилище; просторові уявлення про потойбіччя, втілені в поховальних спорудах; категорія межі в традиційній міфологічній свідомості, а також характерні злами свідомості епічної. Окремо розглянуто танатичні уявлення в суспільствах "аксіального" типу і як це допомагає виявити настання такої фази за певного соціокультурного етапу чергової держави.Item Перформативні виміри академічної і публічної філософії(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Лігус, МаріяУ статті проаналізовано перформативні виміри академічної і публічної філософії. Обґрунтовано перформативність сучасної філософії, що виявляється у зверненні до перформансу як інноваційної практики академічного викладання філософії та орієнтації публічної філософії на заохочення широкого загалу до участі в подіях філософської комунікації. Явище перформансу в контексті академічної і публічної філософії розглядається як спільна соціальна дія і подія комунікації, що підважує зміст колективних уявлень і норм. Перформанс трактується як спосіб формування та трансформації публічного простору.