Кафедра культурології

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 341
  • Item
    "Українська культура" як дослідницьке поле та навчальна дисципліна: пропозиції до вирішення назрілих проблем
    (2023) Довга, Лариса; Лігус, Марія
    У статті переосмислюється викладання та вивчення навчальної дисципліни "Історія української культури" – фундаментальної гуманітарної науки, що розглядається як передумова успіху сучасних демократій. Зазначається, що викладання цієї дисципліни в українських вищих навчальних закладах наразі базується переважно на історії художньої культури, нехтуючи тим фактом, що історія національної культури є філософською дисципліною, яка окрім художньої культури охоплює дослідження культурного світогляду, системи цінностей та політико-економічних моделей держави. Саме тому запропоноване філософське обґрунтування "Історії української культури" як дослідницького поля і навчальної дисципліни. Зокрема, застосовано історико-філософську методологію В. Горського, з позицій якої поняття національної культури концептуалізовано як багатовимірне поле культурної творчості, де національна ідея обговорюється та формулюється через особистісний характер картини світу кожної історико-культурної епохи. Автори також звертаються до соціологічного підходу Ж. Хофстеде до вимірювання ціннісних рамок національних культур і обґрунтовують доцільність тлумачення історії української культури як перформативної практики опікування минулим, передачі культурних цінностей, культурної критики та композиції спільного знання в контексті публічного конструювання української модерної національної ідентичності. Висновується, що запропонована перспектива теоретичної концептуалізації та практичного впровадження навчальної дисципліни "Історія української культури" спонукатиме студентів до дослідження національного минулого, конструювання позитивної національно-культурної ідентичності й фахової репрезентації української культури на світовій арені.
  • Item
    Українська ідентичність: перспективи та виклики : силабус дисципліни
    (2023) Демчук, Руслана
    Пропонований курс є авторським екскурсом, який простежує витоки, досліджує виклики та окреслює перспективи формування української ідентичності з огляду на культурно-цивілізаційний контекст. Тож мета курсу полягає у науковій рефлексії щодо культурно-історичного феномену національної ідентичності в українській репрезентації на широкому культурно-цивілізаційному тлі.
  • Item
    Валькірії [електронний ресурс]
    (2023) Король, Денис
    У статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про валькіріїв. У давньоскандинавській міфології це надприродні істоти, панни-воїтельки, жіночі божества-берегині.
  • Item
    Вальгалла [електронний ресурс]
    (2023) Король, Денис
    У статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Вальга́ллу – у германо-скандинавській міфології – образ потойбіччя для полеглих героїв, рай для звитяжців.
  • Item
    Майбутнє
    (Лопатіна О. О., 2021) Брюховецька, Ольга; Дорошенко, Анфіса
    Стаття в посібнику "Словник сучасного мистецтва. Випуск 1". Хоча "майбутнє" не є первинним граматичним часом у багатьох мовах, а саме поняття утримує в собі різні морфологічні сюжети, спробу його схоплення можна починати з повсякденних мовних парадоксів. Коли ми кажемо "за цим майбутнє" (за наукою, за технологіями тощо), часто не помічаємо закладений тут цікавий і дещо загадковий лосил: щось наче "веде" майбутнє. Але водночас воно "за" майбутнім — затуляє, стримує, гальмує прорив. Аби просування відбулося, те, на що покладено месіанську силу, насправді має бути подолане.
  • Item
    Відлуння Арно у "Мертвих душах" Миколи Гоголя: таїна пристрасті Чичикова
    (2023) Джулай, Юрій
    Статтю присвячено аналізу звернення М. В. Гоголя до поезій А.-В. Арно під час роботи над фрагментами останньої глави першого тому "Мертвих душ", яким М. Гоголь долучався вже до структурованої традиції такого звернення у російській літературі, яка брала свій початок з 1810 р. Аналіз формування і закріплення цієї традиції впродовж двадцяти з гаком років, проведений Ю. Г. Оксманом, показав, що першість байок та апологів у супроводі віршів у цій традиції, все більше і більше робила увагу до трагедій А.-В. Арно перспективою другого плану. Аналіз можливого звернення М.В. Гоголя до апологу "Автор і критика" показав, що воно могло бути вмотивовано важливою творчою потребою. В ньому автор побачив цікаву для нього форму поєднання думки і критики, якою живе автор апологів. У декількох рядках апологу автор має можливість поєднати власну строгу думку та кепкування над реальними або уявними опонентами. Цю авторську ідеологію апологів Гоголь опановував у зв’язку із тим, що його ідея щодо таїни захоплення Чичикова роковою пристрастю від самого народження, а не за власним життєвим вибором, не мала перспективи однозначного позитивного сприйняття і підтримки. Конкретний аналіз авторських критичних описів двох партій читачів, які не сприймуть авторського бачення образу Чичикова, показав, що глядач, якого налаштовано на розуміння істини комедії як насолоди від купи принесених легких істин, залишиться незадоволеним від істин, які приніс, або не обіцяє принести авторський образ Чичикова. У цій відмові приєднатися до авторського пошуку, М. Гоголь побачив повторення школи опанування істини не через зусилля розуму, а легкий дотик до істини з насолодою, вибудову якої дуже точно описав А.-Ф. Вільмен в межах критичного аналізу причин успіхів комедій Е. Скріба. Але у статті доведено, що М. Гоголь не прийняв цю критику як факт академічного дослідження, а розіграв для двох вказаних груп читачів незгідних із автором, картини саморуйнування цих претензій, які може побачити навіть і не дуже глибокий розум.
  • Item
    Вступне слово. Per aspera ad veritatem
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Джулай, Юрій; Король, Денис
    Шостий том часопису демонструє широкий спектр професійних культурологічних розвідок галузевих проблем. Принагідно маємо ще раз нагадати, що думка редакційної колегії може не збігатися з тезами певних авторів. Якщо ж у читачів виникне бажання уточнити, заперечити, подискутувати, то ми справді щиро закликаємо до наукової полеміки на шпальтах нашого видання. Адже всі ми щиро прагнемо долучитися до визнаних на Заході видань з культурних та антропологічних проблем і робимо все, щоб коло наших постійних авторів і читачів розширювалось.
  • Item
    Троянські мотиви в міфогеографії Києва
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Демчук, Руслана
    У статті розглянуто міфогеографію Києва, зокрема рецепцію універсального "Троянського міфу" в соціокультурному просторі міста. У дослідженні поряд із загальнонауковими методами: типологічним (стійкість культурних ознак) та інтегративним (спільність культурних ознак) – використано спеціалізований –міфореставраційний метод, що дає змогу в будь-якій культурній формі виділити міфологічні ознаки, алюзії, образи, сюжети, які проявляють багатошаровий зміст явищ і феноменів. Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні різноманітних модифікацій "Троянського міфу" стосовно культурного ландшафту Києва на підставі аналізу відповідної топоніміки та міфопоетики від доби Середньовіччя до епохи Модерну. Зроблено висновок, що міфогеографія Києва відповідає моделі палімпсеста, де просторові образи темпорально нашаровуються на матрицю культурного ландшафту. Активація "Троянського міфу" на теренах України відповідає ренесансним тенденціям загальноєвропейського культурного мейнстриму – дошукуватися античного родоводу міст, держав та народів.
  • Item
    Брюнгільд [електронний ресурс]
    (2022) Король, Денис
    У статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про персонажа давньоскандинавської ("еддичної") міфології, а також німецької куртуазної поезії – Брюнгільд.
  • Item
    Бригіта [електронний ресурс]
    (2022) Король, Денис
    У статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про персонажа давньоірландської міфології, представницю божеств Туата де Дананн (людності богині Дану), доньку бога знань, долі, добробуту й достатку Дагди – Бригіту.
  • Item
    Брагі [електронний ресурс]
    (2022) Король, Денис
    У статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про персонажа давньоскандинавської ("еддичної") міфології, бога покровителя співців та поетів – скальдів, представника асів – Брагі.
  • Item
    Пізній Вітґенштайн К. Ґірца: "насичений опис" як антропологічна концепція та оселя антрополога
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Джулай, Юрій
    У статті розглянуто питання розвитку К. Ґірцем можливості розуміння особливостей "насиченого опису" культур, яке несе інтегральний образ "життя" у ньому, джерелом якого є образ відчуття кроків на ґрунті чужої культури Л. Вітґенштайна. На основі аналізу звернень К. Ґірца до праць К. Берка, Р. Уеллека і О. Уоррена, С. Ланґер та С. Хаймана було виділено образи заняття літературною критикою та життям під тиском популярних ідей науки, оригінально розвинені в образи тривалого заняття насиченим образом, або реакцій на методологічні спокуси від grande idée.
  • Item
    Танатологічний ракурс соціокультурного розвитку людства
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Король, Денис
    У статті автор звертає увагу на принциповий зв’язок уявлень про смерть і потойбіччя з цивілізаційними векторами розвитку людства. Запропоновано декілька соціокультурних спостережень щодо певних стародавніх соціумів у контексті культурно-історичної танатології від пізньої первісності до "аксіальної" зрілості включно: небо як первинна локація позатілесних сутностей (себто духів, душ та їхніх аналогів); концепт голови та маски як їхнє тимчасове вмістилище; просторові уявлення про потойбіччя, втілені в поховальних спорудах; категорія межі в традиційній міфологічній свідомості, а також характерні злами свідомості епічної. Окремо розглянуто танатичні уявлення в суспільствах "аксіального" типу і як це допомагає виявити настання такої фази за певного соціокультурного етапу чергової держави.
  • Item
    Перформативні виміри академічної і публічної філософії
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Лігус, Марія
    У статті проаналізовано перформативні виміри академічної і публічної філософії. Обґрунтовано перформативність сучасної філософії, що виявляється у зверненні до перформансу як інноваційної практики академічного викладання філософії та орієнтації публічної філософії на заохочення широкого загалу до участі в подіях філософської комунікації. Явище перформансу в контексті академічної і публічної філософії розглядається як спільна соціальна дія і подія комунікації, що підважує зміст колективних уявлень і норм. Перформанс трактується як спосіб формування та трансформації публічного простору.
  • Item
    Ефемерна сентиментальність у світі творів Ґаспара Ное
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Собуцький, Михайло; Озарчук, Оксана
    Статтю присвячено аналізу творчості одного з найбільш неоднозначних режисерів сучасності, адже оцінювання його творчого доробку варіює від беззастережного прийняття й захвату до так само беззастережного відторгнення й навіть остраху. Автори намагалися, попри всю провокативність деяких епізодів, підважити надто квапливі судження, роздивитися у фільмах Ґаспара Ное ту естетичну й чуттєву їх сторону, яку назвали ефемерною сентиментальністю. Поворот до сентиментальності характерний для доби метамодернізму, після постмодерністської іронії й деконструкції, але він ефемерний у тому сенсі, що поверховий погляд може не вловити її. У глядача залишається лише непевне відчуття чи враження. Завданням цієї статті було його артикулювати. Опрацьовано 8 фільмів Ґаспара Ное (суцільна вибірка), які існують окремо, а не як новели у складі чогось іншого. До їх інтерпретації залучено, зокрема, інструментарій психоаналітичної теорії Жака Лакана, що видавався найбільш релевантним у цьому випадку.
  • Item
    Питання музеєфікації Китаївського археолого-історичного комплексу
    (Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Пустовалов, Сергій; Чухрай, Любов
    Статтю присвячено питанню музеєфікації унікальної пам’ятки – Китаївського археолого-історичного комплексу на південній околиці м. Києва. За невеликим винятком, цей комплекс зберігся в недоторканому вигляді до сьогодення. Археологічні розкопки городища проводили в різні часи на обмеженій площі. Мета статті – виявити й оцінити можливості музеєфікації Китаївського комплексу, його проблемні ділянки та шляхи їх дослідження. Завдяки збереженості городища та сучасним знанням щодо особливостей давньоруської оборонної архітектури можливо створити ескізний проєкт музеєфікації городища. Автори наголошують, що Китаївське городище потребує ансамблевої реконструкції. Докладно розглянуто окремі його вузли: два передових укріплення та територію дитинця – з акцентом на проблемних моментах, які ще потребують дослідження. Автори роблять низку припущень, зокрема про вежу донжон у південному куті дитинця, велику житлову споруду на кшталт терема на пласкій верхівці дитинця, оформлення входів, підйомний міст, способи захисту від грецького вогню. Запропонована реконструкція може бути уточнена після розкопок.
  • Item
    Черты криптопротестантизма в покаянной поэзии Лазаря Барановича
    (Индрик, 2012) Довга, Лариса
    "Будемо розкаюватися, якщо книга про покаяння не буде видана. Тепер у Ізраїлі не багато учителів" — писав архієпископ Лазар (Баранович) у листі до Києво-Печерського архімандрита Інокентія (Гізеля) стосовно трактату "Мир з Богом чоловіку", який саме тоді готовився до друку. Усвідомлюючи покладену на ієрарха відповідальність за спасіння душ пастви преосвященний Лазар уділяв велику увагу вихованню конфесійної свідомості мирян і вважав, шо друковане слово може справити Церкві неоціненну послугу, коли мова йде про розповсюдження правд християнського вчення про принципи поведінки у миру, про гріхи та доброчинності, про те, як у реальному житті обійти усі спокуси і не втратити надії на спасіння "будучого віку". Сам Баранович також викладав на письмі власне вчення про гріх і цноту, надавши своїм роздумам не тільки строгої форми полемічного твору чи проповіді, але и звертаючись до художнього слова поезії.
  • Item
    The Commodification of Music: Performative Dimensions
    (2023) Lihus, Mariia
    The article focuses on the phenomenon of the commodification of culture that is analyzed through the prism of the art of music. The premodern, mechanical, electronic, and digital stages of the commodification of music are defined and discussed. The article demonstrates the narrowness of the critical theory approach in considering the commodification of culture as a threat to the cultural value of art. The phenomenon of commodification is reinterpreted from the perspective of cultural sociology. In particular, based on the ideas of J. C. Alexander’s strong program in cultural sociology, the performative dimensions of communication concerning cultural objects as commodities are considered. Such theoretical framework enables to justify the contextuality of the artwork’s “aura” and its sociocultural value as a collectively created meaning in the process of performance communication. The research demonstrates that commodification creates new opportunities for the performative success of cultural communication widening its contexts. At the same time, it is emphasized that commodification may lead to the degradation of the sociocultural value of musical compositions in case of the audience’s passivity in musical performances.
  • Item
    Русь та вікінги
    (Фоліо, 2021) Король, Денис
    Розділ книги "Історія цивілізації. Україна." Т. 2. Від Русі до Галицького князівства (900-1256). Книга присвячена періоду від Русі до Галицького князівства (кінець Х ст. — 1256). У назві цього підрозділу можна вгледіти певну пастку: чи мова піде про відносини геть різних культурних світів (цивілізацій) — чи ж це насправді дві синонімічні назви одних і тих саме людей, які буцімто принесли на землі слов’ян міста, державність та правлячу верхівку? Наразі, перед нами дві крайні позиції, а істина, як завжди, складніше і пролягає десь посередині.
  • Item
    Леонід Череватенко як сценарист
    (Видавничий дім Дмитра Бураго, 2022) Брюховецька, Лариса
    Моя повага до Леоніда Васильовича викликана не тільки його глибокою обізнаністю й умінням донести власні думки до читача, а й моментом особистого плану. 1988 року він у видавництві "Радянський письменник" рецензував мою книжку "Література і кіно: проблеми взаємин". Що таке внутрішня рецензія? Видавництво доручає комусь із фахівців рукопис і рецензент письмово подає свою оцінку та зауваження. Автор і рецензент, якщо вони не знайомі, майже ніколи не зустрічаються. Але Леонід Васильович побажав висловити зауваження мені безпосередньо. Ми зустрілися в мене вдома й годин п’ять, якщо не більше, тривала його лекція з приводу рукопису. Але найбільше запам’яталися судження про людей кіно - тут моя обізнаність була на нулі; я розглядала фільми, до книжки увійшли також мої інтерв’ю з Валерієм Шевчуком, Іваном Драчем, Юрієм Щербаком. Він же був просвітителем і не шкодував свого часу на мене, не достатньо обізнану зі справами кіно, з професійними стосунками. Ще одна нагода поспілкуватися з ним випала наприкінці 1990-х, коли він пропонував редакції журналу "Кіно-Театр" свої статті — ми їх охоче друкували. Ми ніби помінялися ролями: тепер він був у ролі автора, проте в характері спілкування за 12 років нічого не змінилося, він так само небайдуже оцінював і ситуацію, і персон, з непорядними діями яких не міг змиритись. Я ж, як і раніше, залишалася уважним слухачем. Звісно, нічого у його текстах я не правила, та й не було жодної потреби в цьому.