Кафедра культурології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Дослідження блага. Частина ІІІ, глави 8–9(2025) Нісіда, Кітаро; Капранов, СергійПереклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова. У цій публікації представлено український переклад глав 8–9 третьої частини праці "Дзен-но кенкю" ("Дослідження блага") Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. Третя частина зазначеної праці присвячена поняттю блага. У главі 8 Нісіда продовжує аналізувати різноманітні етичні теорії. Він розглядає гедонізм, у якому виділяє два різновиди – егоїстичний та соціоцентричний. До першого він зараховує античну школу кіренаїків та Епікура, до другого – Бентама та Мілла. Нісіда доходить висновку, що це вчення “не може ані дати правильного об’єктивного критерію, ані пояснити необхідних імперативних елементів морального блага”. Але головне, що Нісіда не згоден з головною засадою гедонізму, а саме з тим, що єдина мета людського життя – це насолода. У главі 9 Нісіда переходить від критики до формулювання власної позиції. Її він називає енергетизмом. Її головне положення Нісіда формулює в такий спосіб: “Благо – це здійснення наших внутрішніх вимог, себто здійснення ідеалу, інакше кажучи, завершення розгортання волі”. Витоки енергетизму японський філософ знаходить у Платона та Арістотеля, а також в упанішадах. Розглядаючи благо в цій перспективі, Нісіда доводить, що воно збігається з поняттями краси та істинної реальності, фактично приходячи до класичної тріади "істина – добро – краса". У цих главах Нісіда активно звертається до західної філософії: крім Арістіппа, Епікура, Платона, Арістотеля, Бентама та Мілла, він цитує Тому Аквінського, Спінозу та данського філософа Гаральда Геффдінґа, а також посилається на популярну в тогочасній Японії теорію самореалізації Томаса Гілла Ґріна (1836–1882), хоча й не згадує ім’я цього філософа – втім, воно було добре відоме читачам. Зі східної філософії Нісіда, крім згадки про упанішади, цитує Конфуція.Item Караль-Супе священне місто [електронний ресурс](2025) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Караль-Супе, священне місто — археологічний ансамбль на тихоокеанському узбережжі Центральних Анд, ранню урбаністичну забудову в долині р. Супе; пам’ятку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2009); Перу.Item Культурологія: вчора, сьогодні, завтра(Інститут культурології НАМ України, 2025) Чумаченко, БорисМатеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.Item Переддипломна дослідницька практика в системі культурологічної освіти магістрів (на прикладі кафедри культурології НаУКМА)(Інститут культурології НАМ України, 2025) Демчук, РусланаМатеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.Item Culturology vs Cultural Studies: the Kyiv-Mohyla Academy case(Інститут культурології НАМ України, 2025) Король, ДенисМатеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.Item Мистецтво освіти і освіта митця: метанаративи ХХІ століття(Інститут культурології НАМ України, 2025) Кузнєцова, ІннаМатеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.Item Феномен трикстера у політичній культурі(Інститут культурології НАМ України, 2023) Демчук, РусланаМатеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурні дослідження, практики, компетенції в синхронії та діахронії", 18 квітня 2023 р., Київ.Item Туризм як екзистенційна стратегія у культурних практиках(2024) Демчук, РусланаРозвиток культурних практик відбувався природним шляхом від періоду становлення культури людства як чинник її всебічної реалізації. Можна стверджувати, що культура людства як тривалий процес, власне формувалася через сукупність культурних практик ще до появи останньої версії людини — Homo sapiens (приблизно 300 тис. років тому), адже археологічно вони фіксуються як ритуальні вже у неандертальців (Історія української культури, 2001, с. 55-57). Ми схильні визначати поняття "культурні практики" як практичне засвоєння/відображення/перетворення людиною існуючої дійсності задля реалізації/досягнення усвідомленої мети. Однією з архаїчних культурних практик, яка моделювала культуру людства, виступає мандрівництво, котре трансформувалося у туризм (від сер. ХІХ ст.), який став "феноменом ХХ століття", а у процесі розвитку та трансформацій ХХІ ст. набув віртуальних форм, що демонструє злам стереотипів у пошуках досвіду осягнення/осмислення світу.Item Нові культурні практики рецепції смерті за цифрової доби(2024) Король, ДенисЯкщо зараз запитати пересічних співрозмовників про те, чи стикалися вони з такими поняттями, як "віртуальні цвинтарі", "детботи" чи принаймні "жалобні боти", то багато хто відповість негативно. Але здебільшого не здивуються — адже все це існує, і до того ж виникло не "вчора". Хоча ще тридцять років тому подібні словосполучення були б сприйняті радше як терміни з науково-фантастичних творів у жанрі кіберпанк. Як і загальні тренди трансгуманістів до людської віртуалізації чи гібридизації зі світом машин (при тому що сам трансгуманізм уперше пробуджується ще в 50-рр. ХХ століття).Item Катакомбний теоретик : (спомини)(2018) Залізняк, ЛеонідСтаття присвячена доктору історичних наук, археологу, етнологу Сергію Жановичу Пустовалову і містить нариси про життя і діяльність, основні дати біографії, бібліографію друкованих праць та літератури про нього.Item Про колегу та наставника – Сергія Жановича Пустовалова(2018) Нікішенко, ЮліяСтаття присвячена доктору історичних наук, археологу, етнологу Сергію Жановичу Пустовалову і містить нариси про життя і діяльність, основні дати біографії, бібліографію друкованих праць та літератури про нього.Item До 65-річчя Сергія Жановича Пустовалова(2018) Король, ДенисСтаття присвячена доктору історичних наук, археологу, етнологу Сергію Жановичу Пустовалову і містить нариси про життя і діяльність, основні дати біографії, бібліографію друкованих праць та літератури про нього.Item Замість післямови(2015) Король, ДенисПредставлена колективна монографія "Наука про культуру: культурологія, kulturoznawstwo, культуроведение, Cultural Studies, culturology" є фактично єдиною на сьогодні працею, яка дозволяє нарешті пролити світло на дану сферу пізнання — у максимально можливій кількості властивих їй аспектів, що є особливо актуальним в умовах, коли сам факт культурології як науки викликає у державних структурах (не лише України, а й інших держав пострадянського простору), і її постійно намагаються витіснити у царину то філософії, то й узагалі соціології. Пропоновану колективну працю створено зусиллями більш як двох десятків науковців. І це — саме формат колективної монографії, а не збірки статей — оскільки збірки, як правило, формуються за спільною тематикою при доволі різкому розшаруванні у конкретиці та цілях; тут же наявний протилежний фактор — різноманіття тематичних блоків переслідує одну й ту саму ціль і один вектор конкретики: показати специфіку культурологічного знання як феномену.Item Рецензія на книжку Еліаде "Трактат з історії релігій"(2016) Король, ДенисДаний "Трактат з історії релігій", є фундаментальним внеском у людинознавство. Як влучно зауважив його автор: "Історії релігій призначено зіграти важливу роль у сучасному культурному житті, і не лише тому, що розуміння езотеричних і архаїчних релігій значним чином стане у пригоді в міжкультурному діалозі з представниками цих релігій. Та ще значнішим є те, що історія релігій неминуче сягне глибшого знання про людину. А саме на базі такого знання може розвинутися неогуманізм всесвітнього масштабу"Item Космічний талант на земній планеті(2025) Лігус, МаріяСергій Параджанов – без перебільшення, знакова постать національного й світового кінематографу, чий талант пробудив українське кіно після десятиліть стагнації, наповнивши українське суспільство новою надією. Невичерпне натхнення Параджанова, його чуйність і щедрість до ближніх, чутливість до природної краси й мистецької вишуканості, а головне – відкритість і любов до світу, попри страждання, які несправедливо довелося пережити митцю, стали джерелом відродження не лише української, а й вірменської та грузинської національних культур у часи радянської епохи.Item Вступне слово. Gutta cavat lapidem saepe cadendo(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Джулай, Юрій; Король, ДенисЦьогорічний восьмий том журналу відкривається сторінкою смутку: в січні 2025 р. кафедра культурології НаУКМА втратила талановиту колегу — доцента Юлію Ігорівну Нікішенко, яка відзначилася низкою курсів і публікацій з етнології, антропології та культури повсякдення. Нариси Сергія Пустовалова та Оксани Бондарець — це водночас і некрологи, і мемуаристичні нотатки, дружні спогади на пошану. Вони знали Юлію Ігорівну не одне десятиліття і в такий спосіб висловили їй свою вдячність за приємні спільні моменти тих років. Це важливий механізм культури пам’яті. У цьому часописі подібний меморатив — уже другий за останні три роки. І можна хіба що пошкодувати, що в нас немає можливості присвятити Ю. Нікішенко та Є. Осієвському окремий тематичний збірник етнолого-антропологічних матеріалів. Утім, хочеться вірити, що це колись відбудеться: можливо, низка дослідників звернеться до нашої редакції з подібною пропозицією. Ми щиро чекаємо на це.Item На пошану Юлії Ігорівни Нікішенко(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Бондарець, ОксанаПублікацію присвячено пам’яті кандидата історичних наук, доцента кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" Юлії Ігорівни Нікішенко (1964–2025). Наведено біографічні дані, спогади авторки про багаторічну співпрацю, нотатки зі спогадів інших науковців (Л. В. Чміль, Н. В. Голеншиної, В. А. Осьмак).Item Політична теологія "руского міра": теоретичні витоки та академічна інституалізація(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Демчук, РусланаУ статті проаналізовано витоки концепції "руского міра" з теоретичних розробок слов’янофілів. Слов’янофільство у своїх основних тезах ніколи не зникало з історіософського дискурсу Росії, лише адаптувалося під актуальний політичний контекст. Через відповідні соціокультурні трансформації "богослов’я соборності" подолало шлях у два століття від ретроутопії до геополітичної технології. Своєрідної реінкарнації та актуалізації слов’янофільська проблематика набула в процесі академічної рефлексії на ІІ Культурологічному конгресі 2008 р. під машкарою ідеології "руского міра". У цьому ж мейнстримі РПЦ декларувала гностичну ексклюзивність російського православ’я всупереч вченню християнського універсалізму, викладеному ще апостолом Павлом у Новому Заповіті. Нині псевдоісторичні конструкти путінської неоімперії реалізовано у формі широкомасштабної експансії проти України. У статті наголошено на важливості гуманітарних досліджень з російської проблематики саме українськими науковцями, зокрема, щоб завадити подальшому поширенню російських міфологічних наративів, які призвели до ідеологічного обґрунтування військової агресії РФ проти України та актів геноциду стосовно українського народу (Рафал Лемкін).Item Криза як стимул соціокультурних і цивілізаційних трансформацій: регулярний катастрофізм узбережжя Перу(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Король, ДенисНа прикладі доколумбового перуанського суспільства докерамічної епохи (3500/3300–1800 рр. до н. е.) розглянуто регулярний природний катастрофізм (Ель-Ніньйо), який демонструє проблематику кризових соціокультурних викликів, здолавши які суспільство здатне вийти на новий рівень. Якщо ж суспільство не готове до подібних викликів, воно прямує до колапсу, що можна побачити на матеріалах старожитностей Норте-Чико та урбаністичного центру Караль. Археологічний матеріал цієї спільноти свідчить про прояви масової згуртованості та щільних мережевих зв’язків, підкріплених потребою в масових церемоніях у монументальних забудовах урбаністичних центрів докерамічної епохи. Подібні спостереження слугують цікавим актуальним прикладом до сучасних світових проблем з відповіддю на новітні виклики та катастрофи. Побічно автор загострює увагу на самобутності андських цивілізацій та принциповій помилковості проводити прямі історико-культурні та археологічні типологічні паралелі між перуанськими суспільствами та відомими культурами й цивілізаціями Близького Сходу.Item Queering Socialist Realism: Serhii Parajanov’s Early Ukrainian Films and his Transition to Poetic Cinema(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Briukhovetska, OlgaThe article argues that Serhii Parajanov’s lesser-known early Ukrainian films, created within the constraints of socialist realism, subtly challenged Soviet normativity, including heteronormativity. These works are characterized as a "double failure" — both artistic and ideological — as they reveal the operations of Parajanov’s creative desires, foreshadowing the queer aesthetics that would later define his mature poetic cinema. Focusing on The Flower on the Stone (1962), Parajanov’s final film before his creative breakthrough, the article identifies two key disruptions of the heteronormative framework of socialist realism: gender fluidity and an inversion of the Soviet Bildungsroman. Through moments of disorientation and subversions of ideological clarity, the film exposes the artificiality of Soviet norms while suggesting alternative modes of being. Employing the concept of a sexual-aesthetic nexus, the article contends that Parajanov’s sexuality — criminalized and used as a pretext for his politically motivated persecution — should be understood as an integral yet distinct part of his creative desires.