Кафедра культурології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item The Challenges of Artificial Identity: From the Uncanny Valley to the Quest for Digital Immortality(SGSH Publications, 2026) Korol, DenysThis essay explores the ontological and culturological challenges posed by the emergence of artificial identity, tracing the trajectory from the ‘Uncanny Valley’ effect to the pursuit of digital immortality. Grounded in the Lockean distinction between the biological ‘man’ and the reflective ‘person,’ the study examines how modern anthropochauvinism shapes our perception of ‘otherness’ in neural networks and transhumanist projects. By contrasting contemporary secular anxieties with ancient magical worldviews where animated likenesses evoked hierophany rather than dread – the research argues that the Uncanny Valley is a historically specific phenomenon of industrial society rather than a universal psychological constant. Furthermore, the paper analyzes the commercialization of the digital afterlife, as seen in the rise of ‘grief-bots’ and simulated paradises, and explores the emergent synergy between human and machine creativity. Ultimately, the author posits that the transition toward a post-human condition and the materialization of the Noosphere, a scientifically detectable ‘neural field’ necessitate a fundamental cultural adaptation. As humanity encounters homo novus and non-homo sapienti maximi, the traditional boundaries of identity are redrawn, signalling a new impetus in culturogenesis.Item Постать Ганни Павлівни Чміль у ракурсі перспективи культурологічного знання(Інститут культурології НАМ України, 2025) Демчук, РусланаУперше я потрапила до Інституту культурології НАМ України на початку 2012 року з питання організації Переддипломної практики магістрів-культурологів. Перед тим Акредитаційна комісія Магістерської програми кафедри культурології НаУКМА (місце моєї роботи) вказала на відсутність у навчальному плані кафедри Переддипломної практики як на суттєвий недолік навчального процесу. Справді, від часу розпаду радянської квазіімперії СРСР, коли швидко змінювалися менталітет та колективна свідомість, зокрема закладів освіти, культурологія набула актуальності як така царина знання, що функціонально здатна замінити історичний матеріалізм, спішно вилучений з вузівських навчальних планів задля європейської кореляції та інтеграції. Адже саме там критичне переосмислення модерну спонукало до ініціювання культурології як науки, презентованої Сultural Studies, Histoire culturelle, Kulturwissenschaften. Отже, культурологія була трансплантована до пострадянської системи освіти, хоча через це її сприймали або як суцільне запозичення, або вона адаптувалася, зазнаючи у процесі серйозних модифікацій.Item Візуальна комунікація Ранньомодерної доби: трансформація образності Меланхолії та Сатурна(Інститут культурології НАМ України, 2025) Король, ДенисСтаття присвячена поняттю "Меланхолія" – одному з чотирьох гуморів у медицині Гіппократа, який практикувався в Європі та на Близькому Сході від античності до самого кінця Нового часу. Будучи "дочкою Сатурна" у пізньосередньовічному світогляді, вона зазнала цікавої концептуальної метаморфози разом із самим міфологічним Сатурном протягом XV–XVII століть. У той період своєрідна течія герметичної натурфілософії породила абсолютно новий тип інтелектуалів. Модель просвітленого генія та поета-філософа була постійно пов’язана з характером Меланхолії серед них. Її вплив на людську природу моделювався не похмурими очікуваннями аристотелівської школи, а урочистими визначеннями Плотіна, Дж. Піко делла Мірандоли та Агріппи фон Неттесгейма. Сатурн, якого раніше бачили як "бога смерті й невблаганного часу", "женця", перетворився на покровителя мудрості та покровителя меланхолійних "героїчних ентузіастів". Багате іконологічне розмаїття практично ідентичних мотивів у мистецтві XV–XVII ст. ілюструє ці тези.Item Силабус навчальної дисципліни "Практика дослідницька" [електронний ресурс](Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Бондарець, Оксана; Демчук, Руслана; Олійник, МаринаКафедра культурології пропонує декілька напрямів дослідницької практики. Етнологічний напрям покликаний поглибити знання студентів в царині етнічної історії та культури. Студенти опановують методику польових етнографічних досліджень (складають запитальники/анкети, здійснюють опитування респондентів, складають польову документацію, опрацьовують польові матеріали). Підсумковим результатом практики є наукова робота за темою дослідження. Зібрані матеріали передаються до Музею історії культури (кафедри культурології НаУКМА).Item Вступне слово. Vices temporum tenaces indurant(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Джулай, Юрій; Король, ДенисВступне слово Юрія Джулая та Дениса Короля до 9-го тому наукового журналу "Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури" (2026 р.) присвячене осмисленню соціокультурних метаморфоз, спричинених сучасними кризами — від війни в Україні та пандемії до розвитку штучного інтелекту.Item Cultural Trauma between Experience and Meaning(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Briukhovetska, OlhaThe article offers a critical reassessment of cultural trauma theory, focusing on Jeffrey Alexander’s influential formulation and its claim to provide a universal framework for understanding collective trauma. It argues that this theory is best read as a neofunctionalist appropriation of the cultural turn, in which trauma is recast as the product of successful public representation rather than as lived experience. The article describes this shift from experience to meaning as a form of “discursive determinism” and traces its ethical and conceptual consequences, showing how an originally critical constructivism is transformed into a diagnostic, systembuilding paradigm. Although the critique is motivated by the Ukrainian context of war and long-term colonial violence, the article’s primary contribution lies in sharpening broader questions about the relation between experience and meaning.Item Цифрові трансформації як одна із сучасних тенденцій розвитку українських музеїв(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Бондарець, ОксанаПогоджуючись із тезою, що майбутнє музеїв не має бути вибором між класичним відвідуванням та цифровими технологіями, авторка аналізує цифрові трансформації як одну із сучасних тенденцій розвитку українських музеїв. Розглянуто теоретичні засади цифровізації та цифрової трансформації, програми стратегій цифрової трансформації як одне з першочергових завдань на сучасному етапі, виклики цифрової трансформації (діяльність українських музеїв під час пандемії COVID-19 та в умовах воєнного стану). Наголошено, що нині важливо не лише зберегти музейні колекції, нерухомі об’єкти культурної спадщини та цифрову культурну спадщину, а й популяризувати їх. Через презентацію та інтерпретацію минулого музеї формують критичне мислення, культурну пам’ять, ідентичність.Item The Trickster Phenomenon within the Sociocultural Practices of the Metamodern Political Sphere(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Demchuk, RuslanaThe article examines the Trickster phenomenon, which arises from the Trickster archetype and the figures of the cultural hero and the hero of culture via their syncretisation and transformation within a specific cultural context. Similar patterns are discernible in the public personae and actions of politicians during the era of ‘comicocracy’ — a prevailing trend in global politics whereby individuals formerly affiliated with show business are elected as heads of state. The article examines Presidents V. Zelenskyy and D. Trump, each of whom serves as a hero of culture and an exponent of sociocultural positions, embodying the attributes of their respective national cultural landscapes. Likewise, both are characterised by positioning themselves as a cultural hero — a saviour and an organiser of the world. This imposes order upon the palimpsest of cultural meanings that define their political personae. Nevertheless, the Trickster phenomenon serves as the predominant and unifying framework behind the aforementioned politicians. Furthermore, when examined in conjunction, they may be characterised as the Trickster (Trump) and the Joker (Zelenskyy). It is precisely such leaders who have emerged as indispensable amidst the chaos of political cataclysms in the era of metamodernism — a period defined by meta-irony, oscillation, and post-truth.Item Організація простору фантастичних світів (на прикладі серіальної продукції Apple TV)(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Собуцький, МихайлоСтаттю присвячено репрезентації простору в серіалах 2022–2025 рр. виробництва Apple TV, які належать до жанру наукової фантастики. Розглянуто три серіали, які демонструють небажані можливості розвитку людства, спровоковані прогресом технологій, ядерною катастрофою чи позаземним вторгненням, тобто по суті є антиутопіями чи дистопіями. Просторова організація сучасних серіалів продовжує доволі давні модерністські ідеї та концепції поділу на робочий часопростір і дозвіллєвий (вільний), що є горизонтальним устроєм; в іншій версії вибудувано жорстку ієрархічну вертикаль. Простір також може бути мінімалізованим, як-от в останньому за часом і найрейтинговішому серіалі "Pluribus". Показано, що утопії обертаються антиутопіями, герої намагаються подолати їх і досягнути реінтеграції та свободи. Також зауважено неабияку роль жіночого лідерства, що відповідає тенденціям фемінізму третьої та/або четвертої хвилі.Item Силабус дисципліни "Соціокультурний розвиток людства" [електронний ресурс](2026) Бондарець, Оксана; Пустовалов, Сергій; Король, ДенисКурс відповідає навчальному плану підготовки бакалаврів зі спеціальності 034 Культурологія /В 12 Культурологія та музеєзнавство і є нормативною дисципліною. Осмислення розвитку людства з часів ранньої первісності і до наших днів є метою цього спецсемінару (семінару дослідницького типу). Впродовж V – VI семестрів увага акцентується на стадії формування передумов ранніх цивілізацій (X – III тис. до н.е.), стадії ранніх цивілізацій давнини (III – I тис. до н.е.) та стадії традиційних цивілізацій (початок I тис. до н.е. – XVI ст.), а також на окремих проблемах, які існують у вивченні соціокультурного розвитку людства. Спецсемінар дозволяє опанувати методологію та методику дослідження первісності, давніх та традиційних суспільств у всіх їхніх проявах.Item Силабус дисципліни "Традиційні культури Африки, Австралії та Океанії" [електронний ресурс](Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Бондарець, Оксана; Джулай, Юрій; Філь, ЮліяКурс спрямований на осмислення загальних тенденцій культурогенезу та його специфіки в тропічно-африканському та австралійсько-тихоокеанійському культурних регіонах. Автор приділяє значну увагу історії дослідження традиційної культури цих регіонів, особливостям світогляду населення, традиційному мистецтву та іншим актуальним питанням. Мета: формування теоретичної бази знань з проблем динаміки внутрішнього змісту процесу культурогенезу (на прикладі традиційних культур Африки, Австралії та інших регіонів Океанії); формування низки компетентностей, що визначені освітньою програмою.Item У пошуках втраченого референта: трансформація підходу до фотографічного зображення у Ролана Барта(2025) Брюховецька, ОльгаСтаття розглядає трансформацію підходу Ролана Барта до фотографічного зображення крізь призму проблеми референції, осмислення статусу якої як ніколи є нагальним у нашу епоху "постправди". Фотографія була наскрізним інтересом у широкому спектрі зацікавлень Барта, як у його ранній семіологічний, так і в пізній феноменологічний періоди. Водночас Бартова незмінність інтересу до фотографії позначена радикальною зміною його позиції стосовно статусу фотографічного референта. Пізній Барт здійснив радикальний поворот щодо своєї ранньої критики референційної ілюзії, останнім бастіоном якої поставала саме фотографія з її претензією на те, щоб бути безпосереднім відбитком реальності. У цій статті ми пропонуємо назвати позицію пізнього Барта "референційною певністю", стверджуючи, що вона є важливим і досі не до кінця осмисленим концептуальним підґрунтям Бартової останньої прижиттєвої книжки Camera Lucida, присвяченої фотографії. Позиція пізнього Барта випередила інтелектуальну програму візуального й афективного поворотів, які відмовилися від радикального конструктивізму лінгвістичної моделі, розпочавши реміфологізацію реальності (показовим прикладом тут є прочитання повороту всередині Барта, який здійснює В. Дж. Т. Мітчелл, програму якого ми пропонуємо назвати "пікторіальним анімізмом"). Усупереч цим прочитанням пізнього Барта у статті стверджується, що питання референції було центральним як для раннього Барта-семіолога з його соссюрівським винесення референта за дужки, так і для пізнього Барта-феноменолога, який розмикає дужки довкола референта. Стаття пропонує спосіб примирити ці дві протилежні позиції через фігуру "пошуку", використовуючи для цього приклад розслідування, проведеного спільною Bellingcat. Це вводить процесуальний вимір у статичну бінарну опозицію "референційна ілюзія" – "рефренційна певність". В епоху "постправди" методологія недовіри (критика "референційної ілюзії"), яку практикував ранній Барт, продовжує давати важливий інструментарій, але ми сьогодні як ніколи потребуємо відкритих процедур верифікації, які дадуть нам змогу прийти до спільної "референційної певності".Item Ситуація постмодерну(1995) Ліотар, Жан-Франсуа; Джулай, ЮрійПереклад з англійської Ю. Джулая. У цій публікації представлено український переклад фундаментальної праці французького філософа Жана-Франсуа Ліотара “Ситуація постмодерну”, яка стала маніфестом постмодерністської думки та ввела саме поняття "постмодерн" у широкий науковий обіг. Ліотар визначає постмодерн як "невіру щодо метанаративів" (або великих оповідей). Автор аналізує стан знання, науки та культури в умовах постіндустріального суспільства, де традиційні способи легітимації істини втрачають свою силу. Філософ стверджує, що великі ідеологічні та філософські системи (такі як гегельянство, марксизм чи віра в нескінченний прогрес Просвітництва) більше не здатні пояснити світ або об’єднати суспільство. У світі, де панують комп'ютерні технології, знання перетворюється на товар. Питання "Чи це правда?" замінюється питанням "Чи це ефективно?" або "Чи можна це продати?". Спираючись на ідеї Людвіга Віттгенштайна, Ліотар розглядає науку та культуру як сукупність різних "мовних ігор", кожна з яких має свої правила. Постмодерн відмовляється від єдиної істини на користь множинності локальних дискурсів. Замість пошуку консенсусу (згоди), який Ліотар вважає формою примусу, він пропонує "паралогію" — пошук розбіжностей, нових ідей та нестандартних підходів. Книга пропонує критичний погляд на те, як змінюється наше сприйняття реальності, справедливості та науки в епоху інформаційних технологій. Це діагноз епохи, де старі ідоли впали, а знання стало фрагментарним, технологічним і вільним від диктату універсальних систем.Item Культурні практики в контексті модерних тенденцій глобалізації : монографія(Інститут культурології НАМ України, 2024) Демчук, Руслана; Олійник, Олександра; Буценко, Олександр; Король, Денис; Богуцький, АртемОдне із поширених розумінь поняття "культурні практики" – практичне засвоєння/відображення/перетворення людиною існуючої дійсності задля реалізації/досягнення усвідомленої мети. Культурна практика забезпечує передачу (збереження) ідентичності для наступних поколінь. Культурні практики оприявнюють внутрішні механізми суспільних відносин як в окремих регіонах, так і в глобалізованому світі загалом, демонструють унікальні зразки комунікації та взаємотворчих процесів. У монографії подано авторські точки зору щодо дослідницького простору українського культуротворення, з усією повагою до розробок/концепцій колег-науковців. Адресується всім, хто опановує, цінує, розвиває і пропагує культурологічну науку.Item Перформанс у сучасній культурі : методичні рекомендації щодо викладання навчальної дисципліни(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2026) Лігус, Марія; Герчанівська, Поліна; Веселовська, ГаннаПерформанс постав у середині ХХ століття як синтетичний мистецький жанр, що підважив ідею класичного мистецького твору. Зростання його популярності сприяло утвердженню уявлення про перформанс як виключно мистецький феномен. Дисципліна "Перформанс в сучасній культурі" позиціонує сучасний погляд на явище перформансу, який не зводиться виключно до художнього виміру, а перформативність розглядає як сутнісну ознаку культури й комунікації. Мета цього курсу - продемонструвати багатоманіття проявів феномену перформансу в культурі.Item Дослідження блага. Частина ІІІ, глави 8–9(2025) Нісіда, Кітаро; Капранов, СергійПереклад з японської, вступна стаття та коментарі С. В. Капранова. У цій публікації представлено український переклад глав 8–9 третьої частини праці "Дзен-но кенкю" ("Дослідження блага") Нісіди Кітаро – визначного японського філософа ХХ ст., основоположника сучасної японської філософії. Третя частина зазначеної праці присвячена поняттю блага. У главі 8 Нісіда продовжує аналізувати різноманітні етичні теорії. Він розглядає гедонізм, у якому виділяє два різновиди – егоїстичний та соціоцентричний. До першого він зараховує античну школу кіренаїків та Епікура, до другого – Бентама та Мілла. Нісіда доходить висновку, що це вчення “не може ані дати правильного об’єктивного критерію, ані пояснити необхідних імперативних елементів морального блага”. Але головне, що Нісіда не згоден з головною засадою гедонізму, а саме з тим, що єдина мета людського життя – це насолода. У главі 9 Нісіда переходить від критики до формулювання власної позиції. Її він називає енергетизмом. Її головне положення Нісіда формулює в такий спосіб: “Благо – це здійснення наших внутрішніх вимог, себто здійснення ідеалу, інакше кажучи, завершення розгортання волі”. Витоки енергетизму японський філософ знаходить у Платона та Арістотеля, а також в упанішадах. Розглядаючи благо в цій перспективі, Нісіда доводить, що воно збігається з поняттями краси та істинної реальності, фактично приходячи до класичної тріади "істина – добро – краса". У цих главах Нісіда активно звертається до західної філософії: крім Арістіппа, Епікура, Платона, Арістотеля, Бентама та Мілла, він цитує Тому Аквінського, Спінозу та данського філософа Гаральда Геффдінґа, а також посилається на популярну в тогочасній Японії теорію самореалізації Томаса Гілла Ґріна (1836–1882), хоча й не згадує ім’я цього філософа – втім, воно було добре відоме читачам. Зі східної філософії Нісіда, крім згадки про упанішади, цитує Конфуція.Item Караль-Супе священне місто [електронний ресурс](2025) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Караль-Супе, священне місто — археологічний ансамбль на тихоокеанському узбережжі Центральних Анд, ранню урбаністичну забудову в долині р. Супе; пам’ятку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2009); Перу.Item Культурологія: вчора, сьогодні, завтра(Інститут культурології НАМ України, 2025) Чумаченко, БорисМатеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.Item Переддипломна дослідницька практика в системі культурологічної освіти магістрів (на прикладі кафедри культурології НаУКМА)(Інститут культурології НАМ України, 2025) Демчук, РусланаМатеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.Item Culturology vs Cultural Studies: the Kyiv-Mohyla Academy case(Інститут культурології НАМ України, 2025) Король, ДенисМатеріали доповiді учасника наукового круглого столу "Культурно-цивілізаційна проблематика у дослідженнях молодих науковців", 17 квітня 2025 р., Київ.