Кафедра культурології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item The Commodification of Music: Performative Dimensions(2023) Lihus, MariiaThe article focuses on the phenomenon of the commodification of culture that is analyzed through the prism of the art of music. The premodern, mechanical, electronic, and digital stages of the commodification of music are defined and discussed. The article demonstrates the narrowness of the critical theory approach in considering the commodification of culture as a threat to the cultural value of art. The phenomenon of commodification is reinterpreted from the perspective of cultural sociology. In particular, based on the ideas of J. C. Alexander’s strong program in cultural sociology, the performative dimensions of communication concerning cultural objects as commodities are considered. Such theoretical framework enables to justify the contextuality of the artwork’s “aura” and its sociocultural value as a collectively created meaning in the process of performance communication. The research demonstrates that commodification creates new opportunities for the performative success of cultural communication widening its contexts. At the same time, it is emphasized that commodification may lead to the degradation of the sociocultural value of musical compositions in case of the audience’s passivity in musical performances.Item Русь та вікінги(Фоліо, 2021) Король, ДенисРозділ книги "Історія цивілізації. Україна." Т. 2. Від Русі до Галицького князівства (900-1256). Книга присвячена періоду від Русі до Галицького князівства (кінець Х ст. — 1256). У назві цього підрозділу можна вгледіти певну пастку: чи мова піде про відносини геть різних культурних світів (цивілізацій) — чи ж це насправді дві синонімічні назви одних і тих саме людей, які буцімто принесли на землі слов’ян міста, державність та правлячу верхівку? Наразі, перед нами дві крайні позиції, а істина, як завжди, складніше і пролягає десь посередині.Item Леонід Череватенко як сценарист(Видавничий дім Дмитра Бураго, 2022) Брюховецька, ЛарисаМоя повага до Леоніда Васильовича викликана не тільки його глибокою обізнаністю й умінням донести власні думки до читача, а й моментом особистого плану. 1988 року він у видавництві "Радянський письменник" рецензував мою книжку "Література і кіно: проблеми взаємин". Що таке внутрішня рецензія? Видавництво доручає комусь із фахівців рукопис і рецензент письмово подає свою оцінку та зауваження. Автор і рецензент, якщо вони не знайомі, майже ніколи не зустрічаються. Але Леонід Васильович побажав висловити зауваження мені безпосередньо. Ми зустрілися в мене вдома й годин п’ять, якщо не більше, тривала його лекція з приводу рукопису. Але найбільше запам’яталися судження про людей кіно - тут моя обізнаність була на нулі; я розглядала фільми, до книжки увійшли також мої інтерв’ю з Валерієм Шевчуком, Іваном Драчем, Юрієм Щербаком. Він же був просвітителем і не шкодував свого часу на мене, не достатньо обізнану зі справами кіно, з професійними стосунками. Ще одна нагода поспілкуватися з ним випала наприкінці 1990-х, коли він пропонував редакції журналу "Кіно-Театр" свої статті — ми їх охоче друкували. Ми ніби помінялися ролями: тепер він був у ролі автора, проте в характері спілкування за 12 років нічого не змінилося, він так само небайдуже оцінював і ситуацію, і персон, з непорядними діями яких не міг змиритись. Я ж, як і раніше, залишалася уважним слухачем. Звісно, нічого у його текстах я не правила, та й не було жодної потреби в цьому.Item Силабус навчальної дисципліни "Проблема автентичності культурної інтерпретації"(2023) Джулай, ЮрійКурс "Проблема автентичності культурно - історичної інтерпретації" відповідає навчальному плану підготовки магістрів культурології в галузі наук про культуру зі спеціальності 6. 02.01 – культурологія. Курс надає студентам теоретичні та фактичні знання у царині історії та теорії розвитку дослідницьких практик, метою яких було комплексне вдосконалення основ літературознавчих інтерпретативних практик в історії і літературній критиці, які одночасно ставали і "текстовими" моделями культури. З середин 60-их років ХХ століття "текстові" моделі культури зробили процес "письма" частиною семіотичних моделей культури. Саме відтоді бере свій початок відчуття незадоволення репрезентації літературної класики за рахунок традиційних сюжетно - стильових особливостей творів певного автора та їхньої поетики. В курсі розкривається : значення концепції мовних одиниць художнього твору як живої семіології тотожності "письма" та "читання" Р. Барта; зміст аргументів "виправдання" автентичності інтерпретативних практик класичних художніх творів як відповіді на критику сумнівного сенсу існування множинності інтерпретацій художніх творів С. Зонтаг та загроз від можливих надітерпретацій У Еко; значення ідеї Ж. Дерріди про виключення інтерпретації окремого твору автора як "письма" з метою його долучення метафізичних практик репрезентації генеалогії ідей творів автора та як антитези моделі інтерпретативного досвіду читання філософських творів як долучення до досвіду інтелектуальної спорідненості та іронії Р. Рорті. Значну увагу приділено викладу етапів розвитку концепції "інтертекстуальності" Ю.Крістевої та концепції інтерпретацій як складової літературної критики Н. Фрая та творчих технік "письма" із стиранням "впливів" та "запозичень" Ґ. Блума. Достатнє місце у курсі займає розгляд моделі репрезентації художніх творів як досвіду письма автора "з читачем" В.Ізера та моделі розуміння творів у словнику семіосфери Ю. Лотмана, в якому фіксуються архетипи відповідних сюжетів творів та ключові історії цих сюжетів. У курсі також представлено концептуальні результати співставлення практик письма з практиками читання П. Берка та Р. Дарнтона, значення дослідження історичних форматів читання А. Мануеля, а також розкрито зміст концепції "прискіпливого читання" Д. Бетерсбі, концепції критичних форматів читання Дж. Томпкінса, та концепції інтерпретативного комплексу як складової читання творів до "останнього рядка" С.Фіша. У лекціях використовується результати власних досліджень практик письма М. Гоголя у поемі "Мертві душі", які було оцінено у 2020 р. в енциклопедії "Микола Гоголь і Україна". Семінарські заняття спрямовано на обговорення опанованих ідей та концепцій Р. Барта, П. Берка, Ґ. Блума, С. Зонтаг, Р. Дарнтона Ж. Дерріди, У. Еко, В. Ізера, Ю. Крістевої, Ю. Лотмана, А. Мануеля, Дж. Томпкінса, С.Фіша, Н.Фрая на підставі читання оригінальних праць та їхнього подальшого використання в індивідуальному письмовому завданні.Item Силабус навчальної дисципліни "Філософія гуманітарного знання"(2023) Джулай, ЮрійКурс "Філософія гуманітарного знання" є однією із складових нормативних навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня з підготовки магістрів. На лекціях, в межах ознайомлення з тлумаченнями особливостей "гуманітарного знання", розкриваються ідеї, програми та теорії філософії, які перетворили концептуальні репрезентації гуманітарного нові критичні аналітики, що принесли зміни у репрезентації гуманітарного знання як тяглої історії руху його самовизначення в межах репрезентації : рецепції критики "історицизму" історично – дієвого мислення у поезії, естетичного досвіду, неоднозначності у визначенні структурних особливостей наративної історії, моделей пояснення у наративній історії, методології історії мистецтва, визначення мистецтва в пост - історичну епоху, досвіду філософії як мета - психології, семантики темпоральності історичного наративу, теорії дискурсивної формації, археології знання як методу та методологічної антитези "history of ideas", визначення епістемічного простору гуманітарного знання. Семінарські заняття спрямовано на опанування провідних ідей та концепцій філософського визначення особливостей гуманітарного знання Ф. Анкерсміта, Ґ. - Ґ Гадамера, Е. Ґомбріха, К. Гірца, А. Данто, К. Поппера, П. Рікера, М. Фуко шляхом читання оригінальних праць, їхнього обговорення на семінарських заняттях та виконання індивідуального письмового завдання.Item Силабус навчальної дисципліни "Методи наукового дослідження"(2023) Джулай, ЮрійКурс "Методи наукового дослідження" є однією із складових нормативних навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки магістрів. В лекційній частині курсу розглядаються питання створення від початку програм методологічної кооперації наук в межах яких поняттям "аналізу", "синтезу", законів призвичаєних до логіки предикатів та розкладання теорії на емпіричний та теоретичний рівні, було залишено місце в історії методології наукового пізнання. Але розгляд концепцій методологічного фальсифікаціонізму К. Поппера, парадигмальної будови академічної науки Т. Куна, науково - дослідницької програми І. Лакатоса, Ст. Тулміна, М. Поланьї, П. Феєрабеда не заради розгляду їхнього походження, змісту та взаємної критик, як це буває в курсі історії філософії і методології науки, Цей розгляд призначено заради виділення в кожній із цих концепцій "долучення до дослідження" у зонах: формування гіпотез, введення до поновного дослідження деконтекстуалізованих інтелектуальних явищ "третього світу"; знаходження гарантованого місця для академічних досліджень студентів та викладачів проблемного змісту у концептуальних картинах академічних дисциплін; долучення до критик "застарілих ідей" як частини "парадигм"; долучення до практик покращення виразності новизни ідей у просторі "насичених варіантів ідей" можливості звертатися до дослідження ідей та підходів, які було відкинуто за формальними критерієм; бачити у "принципі проліферації" "контр - індукції" доцільність дослідження будь - якої проблеми на різних базах її "альтернативного бачення". Вказані формати вмотивованої мети долучення до наукового дослідження не присутні у канонічному форматі репрезентації наукового дослідження в якому розв’язання будь - якої проблеми, має пройти через визначення об’єкта, предмета і методу дослідження. Але, останні ознаки стану проведеного наукового дослідження є лише встановленням його включення до генеалогії аспектів та підходів до розгляду проблеми, до якої долучається дослідник. В той же час, побудова генеалогії дослідження проблеми за схемою "внесків" попередників має ознаки методологічного спрощення. Ці спрощення розкриваються в межах ідеї "відкритого" твору У. Еко, в межах ідеї методології "архівного аналізу" М. Фуко та застережень Ж Дерріда щодо спекулятивної загроз, яке несе закріплення послідовності ідей послідовністю письмових текстів стали підставами додаткового розгляду концепції У. Еко: формування дослідження першого рівня (диплому) як у лекційній так і семінарській частині курсу.Item Храм Софії у символічному просторі Русі-України(ВД "Києво-Могилянська академія", 2008) Демчук, РусланаМонографія є екскурсом до царини Софії Київської - головного храму Давньої Русі, спробою осмислити деякі ракурси собору як літургійної пам'ятки з глибинною архітектурно-філософською семантикою та символізмом розписів. Пропонується нова атрибуція загадкового бестіарного стінопису башт Софійського собору з огляду на середньовічну світоглядну парадигму. Автор розглядає етнокреативну ідею, закодовану в символіці храму, та її міфологічне обґрунтування, що знаходить відлуння й нині, в час подальшої розбудови незалежної Української держави та її духовного відродження. Видання адресується науковцям й усім, кого цікавлять питання формування національної культурної традиції.Item Lina Kostenko jako scenarzystka Sprawdźcie swoje zegarki — kto powróci, pokocha do końca. Scenariusz i film(2022) Briukhovets'ka, LarysaWhy did Arkady Dobrovolsky and Lina Kostenko, the talented authors of the critically-acclaimed screenplay Check Your Watches, take their names out from the credits of Leonid Osyka’s film Who Return, Will Love to the End based on their screenplay? Using archival materials analysis, this article shows collisions that revolved around Kostenko’s notorious work between 1964–1966 at the Dovzhenko Film Studios in Kyiv.Item Метафора як інструмент наукового пізнання. Рецензія на монографію: Федорак, Назар. Вінець і Вирій українського Бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди (Харків: Акта, 2020), 172 с.(2022) Довга, ЛарисаКнижка Назара Федорака "Вінець і Вирій українського Бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди", мабуть, не є науковою монографією у стислому розумінні цього поняття. Радше, це зібрані під однією палітуркою нариси, кожен з яких став своєрідною спробою отого "наближення" до осягнення смислів, закладених у текстах українського мислителя, та й до нього самого теж. І хоча внутрішньо нариси поєднані між собою не тільки спільним об’єктом наукових зацікавлень Автора, але й загальною науковою концепцією, певною логікою викладу матеріалу, стилем писання тощо, кожен з них цілком можна розглядати зокрема як самостійну, довершену розвідку.Item Щоденник колоризму. 25 серпня у галереї "АВС-арт" представлять роботи Ольги Морозової(2021) Петрова, ОльгаСтаття розміщена у газеті "День", 2021 р.Item Мистецтво "неслухняних" переломного часу (кінця 1980-х - початку 1990-х)(2021) Петрова, ОльгаУ статті викладено історіографічний огляд недержавного сектора культури й процесів, які відбувались у мистецькому житті України в переломний час кінця 1980-х — початку 1990-х. Показано різні аспекти: зміна стилістичних тенденцій, здобуття творчої свободи наймолодшим поколінням художників, вагомі соціальні зрушення, описана економічна ситуація та актуальне питання художнього ринку, який щойно виникав на уламках радянщини. На прикладі діяльності Тіберія Сільваші, групи "Живописний заповідник", учасників Паркомуни показано, як відбувались зміни не лише у творчості художників, але як у зв’язку з останніми змінами відбувався перехід до ринкових стосунків. Описано становлення галерейного руху Києва, а саме діяльність таких установ, як "Ательє Карась", "Триптих", "Галерея 36", "L-Art", "Ірена", "Бланк Арт" та інших. Унаочнено проблемні моменти, проведено аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, які визначили шлях галерейної діяльності Києва в перші роки незалежності України. Порушено проблему колекціонування творів мистецтва представниками осередку "свіжоспеченої" буржуазії. Матеріали статті можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях з історії художнього ринку України, зокрема галерейної справи.Item Сім чудес світу [електронний ресурс](2020) Король, ДенисСтаття розміщена у Великій українській енциклопедії (Київ, 2020).Item Світогляд [електронний ресурс](2020) Король, ДенисСтаття розміщена у Великій українській енциклопедії (Київ, 2020).Item Ритуал [електронний ресурс](2020) Король, ДенисСтаття розміщена у Великій українській енциклопедії (Київ, 2020).Item Нематеріальна культурна спадщина [електронний ресурс](2020) Король, ДенисСтаття розміщена у Великій українській енциклопедії (Київ, 2020).Item Культурологія історична [електронний ресурс](2020) Король, ДенисСтаття розміщена у Великій українській енциклопедії (Київ, 2020).Item Батрадз [електронний ресурс](2021) Король, ДенисСтаття розміщена у Великій українській енциклопедії (Київ, 2021).Item Барастир [електронний ресурс](2021) Король, ДенисСтаття розміщена у Великій українській енциклопедії (Київ, 2021).Item Банші [електронний ресурс](2020) Король, ДенисСтаття розміщена у Великій українській енциклопедії (Київ, 2020).Item Бальдр [електронний ресурс](2021) Король, ДенисСтаття розміщена у Великій українській енциклопедії (Київ, 2021).