Кафедра культурології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Вступне слово. Gutta cavat lapidem saepe cadendo(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Джулай, Юрій; Король, ДенисЦьогорічний восьмий том журналу відкривається сторінкою смутку: в січні 2025 р. кафедра культурології НаУКМА втратила талановиту колегу — доцента Юлію Ігорівну Нікішенко, яка відзначилася низкою курсів і публікацій з етнології, антропології та культури повсякдення. Нариси Сергія Пустовалова та Оксани Бондарець — це водночас і некрологи, і мемуаристичні нотатки, дружні спогади на пошану. Вони знали Юлію Ігорівну не одне десятиліття і в такий спосіб висловили їй свою вдячність за приємні спільні моменти тих років. Це важливий механізм культури пам’яті. У цьому часописі подібний меморатив — уже другий за останні три роки. І можна хіба що пошкодувати, що в нас немає можливості присвятити Ю. Нікішенко та Є. Осієвському окремий тематичний збірник етнолого-антропологічних матеріалів. Утім, хочеться вірити, що це колись відбудеться: можливо, низка дослідників звернеться до нашої редакції з подібною пропозицією. Ми щиро чекаємо на це.Item На пошану Юлії Ігорівни Нікішенко(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Бондарець, ОксанаПублікацію присвячено пам’яті кандидата історичних наук, доцента кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" Юлії Ігорівни Нікішенко (1964–2025). Наведено біографічні дані, спогади авторки про багаторічну співпрацю, нотатки зі спогадів інших науковців (Л. В. Чміль, Н. В. Голеншиної, В. А. Осьмак).Item Політична теологія "руского міра": теоретичні витоки та академічна інституалізація(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Демчук, РусланаУ статті проаналізовано витоки концепції "руского міра" з теоретичних розробок слов’янофілів. Слов’янофільство у своїх основних тезах ніколи не зникало з історіософського дискурсу Росії, лише адаптувалося під актуальний політичний контекст. Через відповідні соціокультурні трансформації "богослов’я соборності" подолало шлях у два століття від ретроутопії до геополітичної технології. Своєрідної реінкарнації та актуалізації слов’янофільська проблематика набула в процесі академічної рефлексії на ІІ Культурологічному конгресі 2008 р. під машкарою ідеології "руского міра". У цьому ж мейнстримі РПЦ декларувала гностичну ексклюзивність російського православ’я всупереч вченню християнського універсалізму, викладеному ще апостолом Павлом у Новому Заповіті. Нині псевдоісторичні конструкти путінської неоімперії реалізовано у формі широкомасштабної експансії проти України. У статті наголошено на важливості гуманітарних досліджень з російської проблематики саме українськими науковцями, зокрема, щоб завадити подальшому поширенню російських міфологічних наративів, які призвели до ідеологічного обґрунтування військової агресії РФ проти України та актів геноциду стосовно українського народу (Рафал Лемкін).Item Криза як стимул соціокультурних і цивілізаційних трансформацій: регулярний катастрофізм узбережжя Перу(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Король, ДенисНа прикладі доколумбового перуанського суспільства докерамічної епохи (3500/3300–1800 рр. до н. е.) розглянуто регулярний природний катастрофізм (Ель-Ніньйо), який демонструє проблематику кризових соціокультурних викликів, здолавши які суспільство здатне вийти на новий рівень. Якщо ж суспільство не готове до подібних викликів, воно прямує до колапсу, що можна побачити на матеріалах старожитностей Норте-Чико та урбаністичного центру Караль. Археологічний матеріал цієї спільноти свідчить про прояви масової згуртованості та щільних мережевих зв’язків, підкріплених потребою в масових церемоніях у монументальних забудовах урбаністичних центрів докерамічної епохи. Подібні спостереження слугують цікавим актуальним прикладом до сучасних світових проблем з відповіддю на новітні виклики та катастрофи. Побічно автор загострює увагу на самобутності андських цивілізацій та принциповій помилковості проводити прямі історико-культурні та археологічні типологічні паралелі між перуанськими суспільствами та відомими культурами й цивілізаціями Близького Сходу.Item Queering Socialist Realism: Serhii Parajanov’s Early Ukrainian Films and his Transition to Poetic Cinema(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Briukhovetska, OlgaThe article argues that Serhii Parajanov’s lesser-known early Ukrainian films, created within the constraints of socialist realism, subtly challenged Soviet normativity, including heteronormativity. These works are characterized as a "double failure" — both artistic and ideological — as they reveal the operations of Parajanov’s creative desires, foreshadowing the queer aesthetics that would later define his mature poetic cinema. Focusing on The Flower on the Stone (1962), Parajanov’s final film before his creative breakthrough, the article identifies two key disruptions of the heteronormative framework of socialist realism: gender fluidity and an inversion of the Soviet Bildungsroman. Through moments of disorientation and subversions of ideological clarity, the film exposes the artificiality of Soviet norms while suggesting alternative modes of being. Employing the concept of a sexual-aesthetic nexus, the article contends that Parajanov’s sexuality — criminalized and used as a pretext for his politically motivated persecution — should be understood as an integral yet distinct part of his creative desires.Item Репрезентація 1990-х в українському жіночому кіно(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Лігус, МаріяУ статті проаналізовано кінематографічну репрезентацію 1990-х у творчості Кіри Муратової та Ірини Цілик. Специфіку світогляду режисерок досліджено крізь призму діалектики настроїв надії та ностальгії в їхніх фільмах. Обґрунтовано, що у Муратової 1990-ті постають переважно як епоха колективного розчарування і занепаду цінностей, що спричинила ностальгію за цілісністю культури й внутрішньою свободою особистості. Натомість ностальгія Цілик за 1990-ми має терапевтичний характер і є конструктивним інструментом примирення минулого і сучасності.Item "Три дні й три ночі від того дня минуло" – проповідь Варлаама Ясинського на Воскресіння Христове(2025) Довга, Лариса; Суховій, ОксанаУ цьому матеріалі ми пропонуємо увазі читачів досі ніколи не публіковану та не введену в науковий обіг проповідь Варлаама Ясинського – одного з найбільш впливових та, можливо, найбільш цікавих українських мислителів другої половини XVII ст. Утім, його творчість, попри все, досі залишається практично поза увагою дослідників. Тому для початку варто коротко згадати, ким був Варлаам Ясинський та чому, власне, дослідження його проповідницької спадщини важливе у вивченні києво-могилянської філософської традиції.Item Переваги та недоліки дистанційного викладання в царині humanities в часи війни(Liha-Pres, 2024) Івашина, ОлександрЧаси ковіду та війни дають нам достатньо часу для осмислення переваг та недоліків дистанційного навчання. Саме ковід та війна значно пришвидшили процеси цифровізації освіти в українських вишах. І викладачі, і студенти мають достатньо досвіду для осмислення цієї події. Про це вже дуже багато чого написано, але інколи суб’єктивний досвід окремого викладача може суттєво відрізнятися від попередніх оцінок цієї ситуації. Тому, мабуть що, потрібно дивитися на цей навчальний процес з множини перспектив, що дасть більш щільну, насичену та достовірну картину нової цифрової реальності. Водночас потрібно погодитись з вимогою системного підходу до вивчення цієї проблеми. Відразу необхідно відмітити, що існує безумовна специфіка дистанційного навчання не тільки в залежності від вишу до вишу, а навіть між окремими факультетами, кафедрами та осібними викладачами. Тому потрібно зазначити, що написаний нижче текст більше стосується царини гуманітарних наук.Item Загальна теорія культури : навчальний посібник(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Івашина, ОлександрУ навчальному посібнику автор – викладач кафедри культурології Києво-Могилянської академії – розмежовує "територію культури" на теми та проблеми, які в рамках запропонованих теоретичних підходів покликані допомогти гуманітарію відрефлексувати своє місце в царині актуального академічного знання. У ситуації фундаментальної невизначеності критеріїв якісної гуманітарної освіти посібник є спробою продемонструвати можливість авторської об’єктивності через доречно відібрані і створені наративи, описи, пояснення, аргументи, обґрунтування та інтерпретації. Автор шляхом зосередження уваги читача на найбільш взірцевих, на його погляд, фрагментах знання та культури стверджує можливість вироблення не тільки особливого гуманітарного чуття – фронесису, а й необхідність збереження ідеалу істинного знання, хоча б у рамках такого сучасного та найбільш актуального гуманітарного дисциплінарного проєкту, як культурологія.Item Гебеклі-Тепе [електронний ресурс](2024) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Гебеклі-Тепе (тур.Göbeklitepe) — комплекс археологічних пам’яток доземлеробського населення у провінції Шанлиурфа (Туреччина), внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2018).Item Гель (міфологія) [електронний ресурс](2024) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Гель, Хель (Гелла; давньосканд. hel) — назву краю померлих у міфології вікінгів (ширше — у стародавніх германців ) та про ім’я володарки цього краю.Item Беовульф [електронний ресурс](2024) Собуцький, МихайлоУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про "Беовульф" — англосаксонську (давньоанглійську) поему 7 –9 ст. (між 675 та 850).Item Практики пам'яті на прикладі сімейного фотоальбому(Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2023) Нікішенко, ЮліяМатеріали доповіді учасника круглого столу "Культура пам'яті. Гендерні рецепції. Локальні історії", листопад-грудень 2023 року.Item Мнемоцид як інтенція російсько-української війни(Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2023) Демчук, РусланаМатеріали доповіді учасника круглого столу "Культура пам'яті. Гендерні рецепції. Локальні історії", листопад-грудень 2023 року.Item Digital culture in the virtual space(2024) Vytkalov, Serhii; Petrova, Iryna; Goncharova, Olena; Herchanivska, Polina; Kravchenko, AnastasiiaIn this article, the authors examine the impact of digital culture on the formation and development of the contemporary cultural environment in the virtual sphere. The authors discuss key aspects of digital culture, such as access to cultural resources, development of new forms of art and entertainment, global cultural exchange and dialogue, challenges for authorship and copyright, and expansion of cultural pluralism. The study presents a technology for implementing digital culture in the virtual space, which includes several stages. The first stage involves the interaction of digital and visual culture. The products of their mutual influence include digital technologies and visual creativity, social media and visual culture, digital advertising and marketing, digital games and virtual worlds, and the impact of digital transformation on visual practices. The next stage will be the mutual integration of modern media and postmodern culture. The products of their mutual influence include fragmentation and diversity of content, deconstruction and metanarratives, play with genres and forms, multimedia experience, and active audience participation. The last stage provides for the integration of cultural heritage and event practices. This can result in the organization of cultural events and festivals, the creation of thematic events and expositions, the use of technology to draw attention to cultural heritage, and the formation of communities and networks around cultural heritage. The authors identify the main competencies acquired by users in the virtual environment. Such competencies include digital literacy, information literacy, media literacy, communication skills, creativity, and innovation, as well as critical and problematic thinking. Overall, the article presents the modern paradigm of digital culture and its role in shaping the contemporary cultural landscape in the virtual space.Item "Валькірична модель" поведінки в контексті суперечок довкола біографії княгині Ольги(Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2023) Король, ДенисМатеріали доповіді учасника круглого столу "Культура пам'яті. Гендерні рецепції. Локальні історії", листопад-грудень 2023 року.Item Меморативна актуалізація проблематики "цифрового безсмертя"(Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2023) Король, ДенисМатеріали доповіді учасника круглого столу "Культура пам'яті. Гендерні рецепції. Локальні історії", листопад-грудень 2023 року.Item Scythian Epics and Catabasis: Issues of Iconologization(2023) Korol, DenysThis work examines the dense connection between Scythian art in the Black Sea region (and beyond) with the heroic epic of the Narts, the Ossetian people of the Northern Caucasus. Frequently, scholars confine themselves to comparative studies of Scythian iconology with ancient historiography or at most, with Persian (Avestan) heritage. However, the author of this article primarily emphasizes the Scythian iconography in epic rather than in the "pantheon mythology." Epic consciousness tends to deviate from cyclicality and etiology in favor of the feats of the heroic ancestors. The Ossetian "Nart Saga" demonstrates the vast array of potential characters. The focal point of this work revolves around the hero's journey to the Land of the Dead. The corresponding legend of the Nart Soslan's catabasis is compared with well-known compositions on Scythian artifacts. Parallel observations are made, and remarks are presented against prevalent outdated concepts, among other things.Item Uwagi o "okcydentalizacji", "latynizacji" i "polonizacji" wczesnonowożytnej kultury ukraińskiej(2024) Dovga, LarysaPojęcia "latynizacja" czy "polonizacja" wciąż są powszechnie używane w opisach ukraińskiej kultury doby nowożytnej, jednak nader często bezrefleksyjnie i błędnie. Na wstępie kilka uwag: w tekście posługuję się określeniami "Ukraina" i "ukraiński", choć zdaję sobie sprawę, że należą one do czasów najnowszych i nie zawsze odpowiadają wczesnonowożytnym nazwom ówczesnych ziem ukraińskich. Używam tych nazw ze względu na zwięzłość, ponieważ są one bardziej zrozumiałe dla współczesnych czytelników. To samo tyczy się pojęć "Europa", europejski — biorę pod uwagę, że w czasach nowożytnych nie oznaczały one idealnej, integralnej wspólnoty, jak ma to zwykle miejsce obecnie. Jeśli chodzi o kulturę Rzeczypospolitej, to świadomie nie nazywam jej polską, gdyż takie jej określenie neguje kultury innych narodów wchodzących w skład tego państwa, w szczególności ukraińskiej, litewskiej i białoruskiej.Item Нотатки про "окциденталізацію", "латинізацію" та "полонізацію" ранньомодерної української культур(2024) Довга, ЛарисаДекілька зауваг для початку: у тексті вживатиму означень "Україна" та "українське", хоча й усвідомлюю, що вони належать новітньому часові та не завжди відповідають ранньомодерним самоназвам сучасних українських земель. Вживаю ці назви задля лаконічності викладу як більш зрозумілі сучасним читачам. Те ж стосується понять Європа, європейський — беру до уваги, що в ранньомодерний час вони ще не позначали ідеальної, цілісної спільноти, як це зазвичай відбувається зараз. Коли ж ідеться про культуру Речі Посполитої — свідомо не називаю її польською, оскільки таке її окреслення не залишає місця для культури інших народів, що входили до складу цієї держави, зокрема, українського, литовського, білоруського.