Кафедра культурології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Переваги та недоліки дистанційного викладання в царині humanities в часи війни(Liha-Pres, 2024) Івашина, ОлександрЧаси ковіду та війни дають нам достатньо часу для осмислення переваг та недоліків дистанційного навчання. Саме ковід та війна значно пришвидшили процеси цифровізації освіти в українських вишах. І викладачі, і студенти мають достатньо досвіду для осмислення цієї події. Про це вже дуже багато чого написано, але інколи суб’єктивний досвід окремого викладача може суттєво відрізнятися від попередніх оцінок цієї ситуації. Тому, мабуть що, потрібно дивитися на цей навчальний процес з множини перспектив, що дасть більш щільну, насичену та достовірну картину нової цифрової реальності. Водночас потрібно погодитись з вимогою системного підходу до вивчення цієї проблеми. Відразу необхідно відмітити, що існує безумовна специфіка дистанційного навчання не тільки в залежності від вишу до вишу, а навіть між окремими факультетами, кафедрами та осібними викладачами. Тому потрібно зазначити, що написаний нижче текст більше стосується царини гуманітарних наук.Item Загальна теорія культури : навчальний посібник(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2025) Івашина, ОлександрУ навчальному посібнику автор – викладач кафедри культурології Києво-Могилянської академії – розмежовує "територію культури" на теми та проблеми, які в рамках запропонованих теоретичних підходів покликані допомогти гуманітарію відрефлексувати своє місце в царині актуального академічного знання. У ситуації фундаментальної невизначеності критеріїв якісної гуманітарної освіти посібник є спробою продемонструвати можливість авторської об’єктивності через доречно відібрані і створені наративи, описи, пояснення, аргументи, обґрунтування та інтерпретації. Автор шляхом зосередження уваги читача на найбільш взірцевих, на його погляд, фрагментах знання та культури стверджує можливість вироблення не тільки особливого гуманітарного чуття – фронесису, а й необхідність збереження ідеалу істинного знання, хоча б у рамках такого сучасного та найбільш актуального гуманітарного дисциплінарного проєкту, як культурологія.Item Гебеклі-Тепе [електронний ресурс](2024) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Гебеклі-Тепе (тур.Göbeklitepe) — комплекс археологічних пам’яток доземлеробського населення у провінції Шанлиурфа (Туреччина), внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2018).Item Гель (міфологія) [електронний ресурс](2024) Король, ДенисУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про Гель, Хель (Гелла; давньосканд. hel) — назву краю померлих у міфології вікінгів (ширше — у стародавніх германців ) та про ім’я володарки цього краю.Item Беовульф [електронний ресурс](2024) Собуцький, МихайлоУ статті, яка розміщена у Великій українській енциклопедії, йдеться про "Беовульф" — англосаксонську (давньоанглійську) поему 7 –9 ст. (між 675 та 850).Item Практики пам'яті на прикладі сімейного фотоальбому(Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2023) Нікішенко, ЮліяМатеріали доповіді учасника круглого столу "Культура пам'яті. Гендерні рецепції. Локальні історії", листопад-грудень 2023 року.Item Мнемоцид як інтенція російсько-української війни(Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2023) Демчук, РусланаМатеріали доповіді учасника круглого столу "Культура пам'яті. Гендерні рецепції. Локальні історії", листопад-грудень 2023 року.Item Digital culture in the virtual space(2024) Vytkalov, Serhii; Petrova, Iryna; Goncharova, Olena; Herchanivska, Polina; Kravchenko, AnastasiiaIn this article, the authors examine the impact of digital culture on the formation and development of the contemporary cultural environment in the virtual sphere. The authors discuss key aspects of digital culture, such as access to cultural resources, development of new forms of art and entertainment, global cultural exchange and dialogue, challenges for authorship and copyright, and expansion of cultural pluralism. The study presents a technology for implementing digital culture in the virtual space, which includes several stages. The first stage involves the interaction of digital and visual culture. The products of their mutual influence include digital technologies and visual creativity, social media and visual culture, digital advertising and marketing, digital games and virtual worlds, and the impact of digital transformation on visual practices. The next stage will be the mutual integration of modern media and postmodern culture. The products of their mutual influence include fragmentation and diversity of content, deconstruction and metanarratives, play with genres and forms, multimedia experience, and active audience participation. The last stage provides for the integration of cultural heritage and event practices. This can result in the organization of cultural events and festivals, the creation of thematic events and expositions, the use of technology to draw attention to cultural heritage, and the formation of communities and networks around cultural heritage. The authors identify the main competencies acquired by users in the virtual environment. Such competencies include digital literacy, information literacy, media literacy, communication skills, creativity, and innovation, as well as critical and problematic thinking. Overall, the article presents the modern paradigm of digital culture and its role in shaping the contemporary cultural landscape in the virtual space.Item "Валькірична модель" поведінки в контексті суперечок довкола біографії княгині Ольги(Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2023) Король, ДенисМатеріали доповіді учасника круглого столу "Культура пам'яті. Гендерні рецепції. Локальні історії", листопад-грудень 2023 року.Item Меморативна актуалізація проблематики "цифрового безсмертя"(Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2023) Король, ДенисМатеріали доповіді учасника круглого столу "Культура пам'яті. Гендерні рецепції. Локальні історії", листопад-грудень 2023 року.Item Scythian Epics and Catabasis: Issues of Iconologization(2023) Korol, DenysThis work examines the dense connection between Scythian art in the Black Sea region (and beyond) with the heroic epic of the Narts, the Ossetian people of the Northern Caucasus. Frequently, scholars confine themselves to comparative studies of Scythian iconology with ancient historiography or at most, with Persian (Avestan) heritage. However, the author of this article primarily emphasizes the Scythian iconography in epic rather than in the "pantheon mythology." Epic consciousness tends to deviate from cyclicality and etiology in favor of the feats of the heroic ancestors. The Ossetian "Nart Saga" demonstrates the vast array of potential characters. The focal point of this work revolves around the hero's journey to the Land of the Dead. The corresponding legend of the Nart Soslan's catabasis is compared with well-known compositions on Scythian artifacts. Parallel observations are made, and remarks are presented against prevalent outdated concepts, among other things.Item Uwagi o "okcydentalizacji", "latynizacji" i "polonizacji" wczesnonowożytnej kultury ukraińskiej(2024) Dovga, LarysaPojęcia "latynizacja" czy "polonizacja" wciąż są powszechnie używane w opisach ukraińskiej kultury doby nowożytnej, jednak nader często bezrefleksyjnie i błędnie. Na wstępie kilka uwag: w tekście posługuję się określeniami "Ukraina" i "ukraiński", choć zdaję sobie sprawę, że należą one do czasów najnowszych i nie zawsze odpowiadają wczesnonowożytnym nazwom ówczesnych ziem ukraińskich. Używam tych nazw ze względu na zwięzłość, ponieważ są one bardziej zrozumiałe dla współczesnych czytelników. To samo tyczy się pojęć "Europa", europejski — biorę pod uwagę, że w czasach nowożytnych nie oznaczały one idealnej, integralnej wspólnoty, jak ma to zwykle miejsce obecnie. Jeśli chodzi o kulturę Rzeczypospolitej, to świadomie nie nazywam jej polską, gdyż takie jej określenie neguje kultury innych narodów wchodzących w skład tego państwa, w szczególności ukraińskiej, litewskiej i białoruskiej.Item Нотатки про "окциденталізацію", "латинізацію" та "полонізацію" ранньомодерної української культур(2024) Довга, ЛарисаДекілька зауваг для початку: у тексті вживатиму означень "Україна" та "українське", хоча й усвідомлюю, що вони належать новітньому часові та не завжди відповідають ранньомодерним самоназвам сучасних українських земель. Вживаю ці назви задля лаконічності викладу як більш зрозумілі сучасним читачам. Те ж стосується понять Європа, європейський — беру до уваги, що в ранньомодерний час вони ще не позначали ідеальної, цілісної спільноти, як це зазвичай відбувається зараз. Коли ж ідеться про культуру Речі Посполитої — свідомо не називаю її польською, оскільки таке її окреслення не залишає місця для культури інших народів, що входили до складу цієї держави, зокрема, українського, литовського, білоруського.Item Деколонізація суспільства: Український поворот(2024) Герчанівська, ПолінаМета дослідження − осмислити процес деколонізації в незалежній Україні як соціокультурне явище в контексті стратегічних проблем сучасної державної політики. Методологія дослідження ґрунтується на фундаментальних принципах історико-культурологічного аналізу. Методологічним ядром дослідження є компаративний аналіз процесу деколонізації на різних етапах його розвою. Наукова новизна дослідження полягає в концептуалізації процесу деколонізації в Україні. Розкрито іманентну сутність феномену деколонізації та алгоритм його розвитку, введено в науковий обіг періодизацію процесу. Висновки. Проаналізовано феномен деколонізації в хронотопі. Виявлено, по-перше, що відсутність дієвої стратегії щодо політики деколонізації на першому етапі процесу суттєво стримувала консолідацію українського суспільства та формування української ідентичності. По-друге, унаслідок не чітко сформованої тактики деколонізації виникли певні труднощі (організаційні, економічні) щодо практичного впровадження декомунізаційних законів. По-третє, через воєнні дії в Україні увага суспільства сфокусована на стратегії і тактиці охорони пам’яток національного значення, об’єктів всесвітньої спадщини, їх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження.Item Фантазія і гумор: серіальна продукція 2000-2023 років(Інститут культурології НАМ України, 2024) Собуцький, МихайлоМатеріали доповіді учасника наукового круглого столу "Культурологічні дослідження та культурні практики у репрезентації молодих науковців", м. Київ, 18 квітня 2024 року.Item From "Symphony" to "Cacophony": metamorphoses of Donbas’ representations in Ukrainian documentary(2024) Lihus, MariiaThe article deals with the evolution of Donbas’ representations in Ukrainian documentary of the Soviet period and since Russia’s invasion of Ukraine in 2014. The formation of the Soviet myth of Donbas is illustrated by "Enthusiasm: The Donbas’ Symphony" (Vertov, 1930), whereas its deconstruction is traced in "The Cacophony of Donbas" (Minaiev, 2017) and "War Note" (Liubyi, 2020). Distinct representational paradigms in these documentaries are discussed through the lens of Ranciere’s conception of spectatorship.Item Культурно-мистецька освіта у повоєнному відновленні України: філософія сталого розвитку(Інститут культурології НАМ України, 2024) Кузнєцова, ІннаМатеріали доповіді учасника наукового круглого столу "Культурологічні дослідження та культурні практики у репрезентації молодих науковців", м. Київ, 18 квітня 2024 року.Item Розвиток картин, нарисів та поезій тижневика "Lа Caricature" у композиціях описів балу губернського міста N. у "Мертвих душах" М. Гоголя(2024) Джулай, ЮрійУ статті побудовано реконструкцію тривалого опанування М. Гоголем художніх і літературних творів паризького сатиричного тижневика "Карикатура" ("La Caricature"), які стали важливими елементами розвитку опису "паризького" балу губернського міста N. у восьмій главі "Мертвих душ". У статті описані художні "продовження" картин, нарисів та поезій з тижневика "Карикатура" в описах окремих сцен "паризького" балу міста N. та їхнього композиційного об’єднання через здатність відображати зміну позитивної і натхненної приязні спільнот балу і героя на обурення та взаємний осуд. У статті розкриваються композиційні наслідки опанування М. Гоголем уваги до статусу героя в описі випадкових неприємностей балів Парижа з нарису "Уривок з листа в провінцію" та уваги до картин французького художника і літографа А. Деверіа в обранні двох головних "жіночих" вимірів описів балу. Перший вимір торкається публічної демонстрації в описах балу володіння тонкощами прикрашання вбранням жіночої вроди. Другий вимір торкається особливого виділення епізодів сяяння жіночої вроди без прикрас, які особливо виокремлюють деталі схоплення поглядом героя сяючої краси доньки губернатора міста N. У статті показано як опис ходи балу в напрямку кінця взаємної поваги і приязні спільнот балу та героя увінчує проголошення героєм звинувачення балу, яке озвучує зображення реальної ціни жіночої краси у карикатурі "Месьє Бюджет і мадемуазель Скарбничка на прогулянці в Тюїльрі". У статті розкрито вкрай важливий авторський здобуток композиційного об’єднанні сцен балу, який стає інтегрованим описом відповідних сцен балу як послідовних подій з категорії "невтішної історії погляду", яка мала, як показано у статті, за виток свого походження своєрідне художнє "перейменування" Гоголем змісту нарису О. де Бальзака "Сусіди".Item Соціокультурні моделі поколінь у модусі викладацьких стратегій(Інститут культурології НАМ України, 2024) Демчук, РусланаМатеріали доповіді учасника наукового круглого столу "Культурологічні дослідження та культурні практики у репрезентації молодих науковців", м. Київ, 18 квітня 2024 року.Item Неоєвразійство як некрополітика у цивілізаційному контексті російсько-української війни(2024) Демчук, РусланаУкраїнська Єврореволюція 2013–2014 рр. без перебільшення обумовила цивілізаційний вибір України, бо саме вона завадила проросійському режиму В.Януковича змінити євроатлантичний вектор розвитку нашої країни на євразійський, що негайно спровокувало напад Росії на Україну. Рух статистичних подій, яким прямує путінська Росія, остаточно демонструє, що "вікно до Європи", прорубане російським царем Петром І, зокрема завдяки масовим жертвам серед етнічних українців, яких кооптували до імперії, починаючи від 1654 р., нині щільно зачинене. Хоча відтоді й донедавна задекларований європейський спосіб життя поділявся лише тонким прошарком російського панівного класу, чиї представники, з огляду на поняття престижу, забезпечували своїм дітям західну освіту й купували західну нерухомість. "Глибинний" народ взагалі не переймався європейськими цінностями, лише заздрив західному рівню життя, що сприяло ефективності антизахідної пропаганди в Російській Федерації. Тож на часі дослідити витоки та розвиток євразійської ідеї, яка не лише виявилася стійкою в конкуренції з ідеєю "русского міра" (переважно спрямованої на опанування європейського простору), а й отримала нові стимули та напрями задля своєї реалізації…