Кафедра культурології
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра культурології by Author "Довга, Лариса"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item "Українська культура" як дослідницьке поле та навчальна дисципліна: пропозиції до вирішення назрілих проблем(2023) Довга, Лариса; Лігус, МаріяУ статті переосмислюється викладання та вивчення навчальної дисципліни "Історія української культури" – фундаментальної гуманітарної науки, що розглядається як передумова успіху сучасних демократій. Зазначається, що викладання цієї дисципліни в українських вищих навчальних закладах наразі базується переважно на історії художньої культури, нехтуючи тим фактом, що історія національної культури є філософською дисципліною, яка окрім художньої культури охоплює дослідження культурного світогляду, системи цінностей та політико-економічних моделей держави. Саме тому запропоноване філософське обґрунтування "Історії української культури" як дослідницького поля і навчальної дисципліни. Зокрема, застосовано історико-філософську методологію В. Горського, з позицій якої поняття національної культури концептуалізовано як багатовимірне поле культурної творчості, де національна ідея обговорюється та формулюється через особистісний характер картини світу кожної історико-культурної епохи. Автори також звертаються до соціологічного підходу Ж. Хофстеде до вимірювання ціннісних рамок національних культур і обґрунтовують доцільність тлумачення історії української культури як перформативної практики опікування минулим, передачі культурних цінностей, культурної критики та композиції спільного знання в контексті публічного конструювання української модерної національної ідентичності. Висновується, що запропонована перспектива теоретичної концептуалізації та практичного впровадження навчальної дисципліни "Історія української культури" спонукатиме студентів до дослідження національного минулого, конструювання позитивної національно-культурної ідентичності й фахової репрезентації української культури на світовій арені.Item Черты криптопротестантизма в покаянной поэзии Лазаря Барановича(Индрик, 2012) Довга, Лариса"Будемо розкаюватися, якщо книга про покаяння не буде видана. Тепер у Ізраїлі не багато учителів" — писав архієпископ Лазар (Баранович) у листі до Києво-Печерського архімандрита Інокентія (Гізеля) стосовно трактату "Мир з Богом чоловіку", який саме тоді готовився до друку. Усвідомлюючи покладену на ієрарха відповідальність за спасіння душ пастви преосвященний Лазар уділяв велику увагу вихованню конфесійної свідомості мирян і вважав, шо друковане слово може справити Церкві неоціненну послугу, коли мова йде про розповсюдження правд християнського вчення про принципи поведінки у миру, про гріхи та доброчинності, про те, як у реальному житті обійти усі спокуси і не втратити надії на спасіння "будучого віку". Сам Баранович також викладав на письмі власне вчення про гріх і цноту, надавши своїм роздумам не тільки строгої форми полемічного твору чи проповіді, але и звертаючись до художнього слова поезії.