Кафедра культурології
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра культурології by Author "Довга, Лариса"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Нотатки про "окциденталізацію", "латинізацію" та "полонізацію" ранньомодерної української культур(2024) Довга, ЛарисаДекілька зауваг для початку: у тексті вживатиму означень "Україна" та "українське", хоча й усвідомлюю, що вони належать новітньому часові та не завжди відповідають ранньомодерним самоназвам сучасних українських земель. Вживаю ці назви задля лаконічності викладу як більш зрозумілі сучасним читачам. Те ж стосується понять Європа, європейський — беру до уваги, що в ранньомодерний час вони ще не позначали ідеальної, цілісної спільноти, як це зазвичай відбувається зараз. Коли ж ідеться про культуру Речі Посполитої — свідомо не називаю її польською, оскільки таке її окреслення не залишає місця для культури інших народів, що входили до складу цієї держави, зокрема, українського, литовського, білоруського.Item Проповідь митрополита Варлаама Ясинського "На Воскресіння Христове та Благовіщення Діви Матері"(2024) Довга, Лариса; Суховій, ОксанаПроповіді митрополита Київського, Галицького і всієї Руси, талановитого оратора й мислителя XVII ст. Варлаама Ясинського досі не знайомі широкій аудиторії, оскільки вони збереглися в єдиному рукописному примірнику. У цій статті пропонується для ознайомлення уперше метаграфований та описаний текст казання "На Воскресіння Христове та Благовіщення Діви Матері", цікавий як за змістом, так і з погляду ораторської майстерности та філософських поглядів автора. У проповіді міститься інформація, яка дозволяє датувати укладання збірки, адже досі її хронологію визначали лише приблизно. Окреслено мовні особливості проповіді, зокрема вказано на тенденції до фіксації на письмі українських мовних рис – попри панівну церковнослов’янську книжну традицію, яскраво оприявнену в публікованому казанні. Описано особливості передачі звуків живого мовлення, окремі граматичні явища, стилістичні засоби.Item "Українська культура" як дослідницьке поле та навчальна дисципліна: пропозиції до вирішення назрілих проблем(2023) Довга, Лариса; Лігус, МаріяУ статті переосмислюється викладання та вивчення навчальної дисципліни "Історія української культури" – фундаментальної гуманітарної науки, що розглядається як передумова успіху сучасних демократій. Зазначається, що викладання цієї дисципліни в українських вищих навчальних закладах наразі базується переважно на історії художньої культури, нехтуючи тим фактом, що історія національної культури є філософською дисципліною, яка окрім художньої культури охоплює дослідження культурного світогляду, системи цінностей та політико-економічних моделей держави. Саме тому запропоноване філософське обґрунтування "Історії української культури" як дослідницького поля і навчальної дисципліни. Зокрема, застосовано історико-філософську методологію В. Горського, з позицій якої поняття національної культури концептуалізовано як багатовимірне поле культурної творчості, де національна ідея обговорюється та формулюється через особистісний характер картини світу кожної історико-культурної епохи. Автори також звертаються до соціологічного підходу Ж. Хофстеде до вимірювання ціннісних рамок національних культур і обґрунтовують доцільність тлумачення історії української культури як перформативної практики опікування минулим, передачі культурних цінностей, культурної критики та композиції спільного знання в контексті публічного конструювання української модерної національної ідентичності. Висновується, що запропонована перспектива теоретичної концептуалізації та практичного впровадження навчальної дисципліни "Історія української культури" спонукатиме студентів до дослідження національного минулого, конструювання позитивної національно-культурної ідентичності й фахової репрезентації української культури на світовій арені.Item Черты криптопротестантизма в покаянной поэзии Лазаря Барановича(Индрик, 2012) Довга, Лариса"Будемо розкаюватися, якщо книга про покаяння не буде видана. Тепер у Ізраїлі не багато учителів" — писав архієпископ Лазар (Баранович) у листі до Києво-Печерського архімандрита Інокентія (Гізеля) стосовно трактату "Мир з Богом чоловіку", який саме тоді готовився до друку. Усвідомлюючи покладену на ієрарха відповідальність за спасіння душ пастви преосвященний Лазар уділяв велику увагу вихованню конфесійної свідомості мирян і вважав, шо друковане слово може справити Церкві неоціненну послугу, коли мова йде про розповсюдження правд християнського вчення про принципи поведінки у миру, про гріхи та доброчинності, про те, як у реальному житті обійти усі спокуси і не втратити надії на спасіння "будучого віку". Сам Баранович також викладав на письмі власне вчення про гріх і цноту, надавши своїм роздумам не тільки строгої форми полемічного твору чи проповіді, але и звертаючись до художнього слова поезії.