Кафедра соціології
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра соціології by Author "Малиш, Ліна"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Основні тренди налаштування українців на старанне виконання робочих завдань(2010) Малиш, ЛінаУ статті детально розглянуто різні аспекти налаштування українців на старанне виконання робочих завдань та побудовано його узагальнюючі індекси для трудової та навчальної діяльності. На їх основі здійснено виділення чотирьох основних типів налаштувань на старанне виконання робочих завдань та визначено основні соціальні характеристики осіб, яким вони притаманні.Item Поколінні відмінності у сприйнятті соціальної ситуації(2022) Малиш, ЛінаУ статті здійснюється міжпоколінне порівняння позицій індивідів у соціоструктурних ієрархіях та їхнього сприйняття аспектів соціальної реальності, а також з’ясовується зв’язок між цими параметрами. На підставі масивів даних соціологічного моніторинґу "Українське суспільство" Інституту соціології НАНУ за 2018–2021 роки було виокремлено чотири підвибірки, які презентують чотири покоління (повоєнне, перехідне, перебудовне та пострадянське). Кожне з поколінь формувалося під впливом знакових для розвитку України подій за період до та після здобуття незалежності. Визначення сприйняття соціальної ситуації здійснювалось із застосуванням чотирьох груп показників (оцінок стану соціуму, орієнтацій індивідів на певний тип соціального устрою, задоволення своїм становищем та уявлень про дисфункційні явища українського соціуму). Додатково було сконструйовано дві типології (узагальнена характеристика задоволення життям та орієнтація на певний тип соціального порядку). Для вимірювання позицій у просторі нерівностей було вжито такі показники, як рівень освіти респондента, доходи його родини, кваліфікація та просторова рухливість. Було виявлено низку поколінних відмінностей у розподілах індивідів за основними стратифікаційними ієрархіями, а також у їхньому задоволенні власним становищем. Оцінки стану соціуму, орієнтації індивідів на певний тип соціального устрою та уявлення про дисфункційні явища українського соціуму мали слабкі відмінності поміж поколінних когорт. Окремі аспекти сприйняття соціальної ситуації були доволі слабко пов’язані з позицією у стратифікованому просторі, їхній найменший вплив спостерігався для повоєнного покоління.Item Соціальні детермінанти уявлень населення України про дії уряду з регулювання нерівності у доходах(2010) Малиш, ЛінаСтаття присвячена вивченню уявлень населення про роль Уряду у регулюванні нерівності у доходах в українському суспільстві. Авторка детально аналізує експектації українців щодо окремих напрямків діяльності Уряду з регулювання нерівності у доходах та визначає соціальні детермінанти їх загального налаштування на активну роль Уряду у цьому процесі.Item Соціальні чинники сприйняття збройних конфліктів населенням України напередодні російської агресії(2022) Малиш, ЛінаПідрозділ 4.1. з колективної монографії "Українське суспільство в умовах війни 2022". У підрозділі йдеться про соціальні чинники сприйняття збройних конфліктів населенням України напередодні російської агресії.Item Стратифікаційний профіль у порівняльній перспективі(Інститут соціології НАН України, 2022) Малиш, ЛінаПідрозділ 2.1. з колективної монографії "Перевесники Незалежності. Силуети покоління у часі та подіях". У підрозділі йдеться про стратифікаційний профіль у порівняльній перспективі.Item Українська освіта на порозі третього тисячоліття: загальний стан, проблеми та перспективи(Видавничий дім "Києво-Могиляська академія", 2008) Малиш, ЛінаУ статті подано загальну характеристику освітньої системи України: описано її базові структурні елементи, визначено основні освітньо-кваліфікаційні рівні, які можуть бути здобутими в її межах та окреслено типові освітні траєкторії, пов’язані з їх набуттям. Значна увага приділена також і кількісним характеристикам освітньої системи України (визначенню кількості осіб, що навчаються у різних типах освітніх закладів, рівня освіти українців в цілому та по окремих регіонах, оцінки українцями стану справ у освітній галузі, показників гендерної рівності в освітній галузі, кількості неписемних тощо), які порівнюються з аналогічними показниками для інших країн. На підставі отриманих даних у статті робляться висновки щодо актуального стану справ у освітній галузі та визначаються перспективи її подальшого розвитку.