Кафедра соціології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Now showing 1 - 5 of 432
- ItemРоль культурного та соціального капіталів у суб’єктивній оцінці здоров'я(2022) Середа, Павло; Мальцева, КатеринаСучасна епідеміологічна ситуація ще раз привернула увагу наукової спільноти та полісі-мейкерів до важливості розуміння соціальних джерел біологічних ризиків. Упродовж кількох останніх десятиліть висновки емпіричних досліджень нерівностей у здоров’ї привертали увагу до складних причинних зв’язків між соціально-економічним статусом індивіда та його чи її здоров’ям. Існує кілька теоретичних моделей для пояснення нерівностей у здоров’ї, які зосереджуються на різних аспектах впливу соціально-економічного статусу. Ці моделі демонструють, що показники здоров’я розподілені між різними групами у популяції нерівномірно, проте є обмеженими у своїх поясненнях механізмів відтворення нерівності у здоров’ї. Хоча самі спостереження щодо впливу соціально-економічного статусу на здоров’я не є новими й походять щонайменше від ідей соціальної медицини ХІХ століття, зараз ми знаємо значно більше про соціальні чинники у патернах здоров’я, захворюваності та смертності. Розвиток підходів до розуміння нерівності у здоров’ї, а також збагачення соціологічного знання завдяки інкорпорації інформації з епідеміології, медицини, генетики та інших дотичних наук змінили й засадниче визначення самого здоров’я. Відповідно, має розвиватися і методологічний вимір оцінювання соціальних чинників у здоров’ї. Проведене авторами дослідження передбачало з’ясування ролі культурного та соціального капіталів у суб’єктивних оцінках здоров’я з боку дорослого населення України. У 2020–2021 роках було проведено двохфазове дослідження мішаним способом із залученням напівструктурованого інтерв’ювання (n = 10) для розроблення інструменту для подальшого анкетування (n = 156). У результаті аналізу було виявлено ґрадієнт наявності капіталів щодо культурного капіталу в аспекті сприйняття здоров’я як частини суб’єктивної його оцінки. Індивіди, більш обізнані в царині здорового способу життя і спроможні втілювати набуті знання у своєму способі життя, водночас мали вищі показники всіх форм капіталів. Це підтримує ідею того, що здоров’я є одним із проявів культурного смаку, що формує статусне розрізнення. Щодо механізмів взаємодії капіталів, виявлено, що культурний капітал втілений у знаннях про здоров’я має зв’язок з культурним капіталом в аспектах харчування та дотримання власних звичок щодо зміцнення здоров’я, а також з таким складником соціального капіталу, як соціальна підтримка. Змінні культурного капіталу є пов’язаними між собою, а також зі складниками соціального капіталу у вигляді соціальної підтримки та наявності корисних контактів. Соціальний капітал є багатовимірним конструктом у межах якого різні фактори взаємодіють між собою. Соціальна підтримка виступає медіатором між соціальним та культурним капіталом.
- ItemПоколінні відмінності у сприйнятті соціальної ситуації(2022) Малиш, ЛінаУ статті здійснюється міжпоколінне порівняння позицій індивідів у соціоструктурних ієрархіях та їхнього сприйняття аспектів соціальної реальності, а також з’ясовується зв’язок між цими параметрами. На підставі масивів даних соціологічного моніторинґу "Українське суспільство" Інституту соціології НАНУ за 2018–2021 роки було виокремлено чотири підвибірки, які презентують чотири покоління (повоєнне, перехідне, перебудовне та пострадянське). Кожне з поколінь формувалося під впливом знакових для розвитку України подій за період до та після здобуття незалежності. Визначення сприйняття соціальної ситуації здійснювалось із застосуванням чотирьох груп показників (оцінок стану соціуму, орієнтацій індивідів на певний тип соціального устрою, задоволення своїм становищем та уявлень про дисфункційні явища українського соціуму). Додатково було сконструйовано дві типології (узагальнена характеристика задоволення життям та орієнтація на певний тип соціального порядку). Для вимірювання позицій у просторі нерівностей було вжито такі показники, як рівень освіти респондента, доходи його родини, кваліфікація та просторова рухливість. Було виявлено низку поколінних відмінностей у розподілах індивідів за основними стратифікаційними ієрархіями, а також у їхньому задоволенні власним становищем. Оцінки стану соціуму, орієнтації індивідів на певний тип соціального устрою та уявлення про дисфункційні явища українського соціуму мали слабкі відмінності поміж поколінних когорт. Окремі аспекти сприйняття соціальної ситуації були доволі слабко пов’язані з позицією у стратифікованому просторі, їхній найменший вплив спостерігався для повоєнного покоління.
- ItemСоціальні нерівності у здоров'ї: головні підходи до вивчення(2022) Мажак, ІринаУпродовж останніх чотирьох десятиліть дослідники використовують різні теоретико-методологічні підходи для дослідження соціальних нерівностей у здоров’ї. Отже, метою цього дослідження є аналіз головних підходів до визначення та вивчення соціальних і соціально-економічних нерівностей у здоров’ї, а саме: матеріалістичний (ґрунтований на доході), психосоціальний (ґрунтований на соціальних нерівностях), культурно-поведінковий (ґрунтований на поведінці, пов’язаній зі здоров’ям / способом життя) та інтерсекційний (застосовуваний для виявлення соціальних нерівностей у здоров’ї посеред численних соціальних груп, утворюваних на перетині між різними ідентичностями людини). Поряд із тим застосовують теорію фундаментальних причин, за якою СЕС та соціальний клас визначаються як "фундаментальні причина" здоров’я, хвороби, інвалідності та смерті, а також теорію життєвого шляху, в межах якої розглядаються всі моделі, що пояснюють нерівності у здоров’ї в рамках дослідженнях соціальних нерівностей у здоров’ї. Під соціальними нерівностями у здоров’ї розуміють відмінності у здоров’ї між соціальними групами на підставі таких соціальних детермінант, як ґендер, вік, дохід, рівень освіти, професія, зайнятість/безробіття, сімейний статус, наявність дітей, житлові умови, місце проживання тощо, які відтворюються у часі. Соціальні нерівності у здоров’ї є несправедливими, й у цивілізованих країнах вживають заходи щодо їх зменшення. Справедливість у здоров’ї полягає в тому, що кожен мусить мати можливість реалізувати свій повний потенціал здоров’я. Справедливість у здоров’ї — це не те саме, що рівність у здоров’ї, бо ті, хто має більші потреби, але менші ресурси, потребують більше допомоги для вирівнювання можливостей. Емпіричні дослідження, в тому числі й проведені в Україні, показали взаємозв’язок між різними соціальними й економічними детермінантами та нерівностями у здоров’ї, а також підтвердили наявність соціальних нерівностей у здоров’ї серед різних соціально-економічних та демографічних груп.
- ItemGutes und schlechtes Sozialkapital? Vertrauen und Korruption in der Ukraine laut dem World Values Survey 2020(2021) Kostiuchenko, TetianаDieser Artikel stellt einen Ausschnitt der die Ukraine betreffenden Ergebnisse des siebten World Values Survey (WVS-7) vor. Er behandelt auf der einen Seite soziales Kapital und Vertrauen und auf der anderen Seite Vertrauen in Institutionen. Das Vertrauen in Behörden wird außerdem mit der Wahrnehmung von Korruption und Bestechung verglichen. Außerdem wird der siebte World Values Survey (WVS) mit dem sechsten – 2011 erhobenen – WVS verglichen, soweit dies möglich ist.
- ItemLinking social stress, health and social behavior through the lens of evolution(2022) Maltseva, KaterynaStress has been systematically shown to affect health. Social life introduces additional sources of stress, and social stressors emerge as a particular kind of stressors. Living in groups and embedded into their social networks, humans live a complex life based on regular social interactions, elaborate cultural routines and mental life rooted in intersubjectivity, capacity for social learning and affiliative needs. Social Safety Theory and life history orientation approach use this ground to develop an evolutionary-based perspective on life stress and health. While life history orientation framework is already well established in social epidemiology, medical anthropology and sociology, Social Safety Theory is a novel approach building on the psychological ability embedded in human sociality to form and maintain lasting social bonds. It hypothesizes that threats to social safety are a critical feature of psychological stressors that increase risk for disease. By doing so it provides a link between social behavior, psychosocial stress and human health when considered in the light of evolution. Life history orientation approach stems from the evolutionary premises and expands its biologically-grounded reasoning into the realm of psychology as well as health sciences. Among other things, it contributes to sociological frameworks linking the effects of childhood adversity to patterns of disease and social behavior in adult life. Both these frameworks provide important conceptual junctures for the researchers of stress, health and social behavior by developing explanations of different avenues by which our social ecologies affect biological risks.