Кафедра соціології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
- ItemLinking social stress, health and social behavior through the lens of evolution(2022) Maltseva, KaterynaStress has been systematically shown to affect health. Social life introduces additional sources of stress, and social stressors emerge as a particular kind of stressors. Living in groups and embedded into their social networks, humans live a complex life based on regular social interactions, elaborate cultural routines and mental life rooted in intersubjectivity, capacity for social learning and affiliative needs. Social Safety Theory and life history orientation approach use this ground to develop an evolutionary-based perspective on life stress and health. While life history orientation framework is already well established in social epidemiology, medical anthropology and sociology, Social Safety Theory is a novel approach building on the psychological ability embedded in human sociality to form and maintain lasting social bonds. It hypothesizes that threats to social safety are a critical feature of psychological stressors that increase risk for disease. By doing so it provides a link between social behavior, psychosocial stress and human health when considered in the light of evolution. Life history orientation approach stems from the evolutionary premises and expands its biologically-grounded reasoning into the realm of psychology as well as health sciences. Among other things, it contributes to sociological frameworks linking the effects of childhood adversity to patterns of disease and social behavior in adult life. Both these frameworks provide important conceptual junctures for the researchers of stress, health and social behavior by developing explanations of different avenues by which our social ecologies affect biological risks.
- ItemSuccesses and challenges of ATO/JFO veterans’ involvement in the public and political life of Ukraine(2022) Martsenyuk, Tamara; Kvit, AnnaThis article presents qualitative results of a large sociological study "Involvement of veterans in the public and political life: from military victories to personal engagements" (2019). 22 in-depth interviews with ATO/JFO veterans, 20 expert interviews, and 4 focus groups in Kyiv, Zhytomyr, Chernivtsi, and Kramatorsk were analyzed to explain legal aspects of veterans’ situation, to characterize ATO/JFO veteran organizations and conceptualize motivation of veterans to engage in public and political activity. Possibilities for veterans to return to a peaceful life after the war in Donbas are defined through political, employment, education, and creative opportunities in Ukraine. Internal and external challenges of the veteran movement activities are identified.
- ItemВигорання серед надавачів медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ: контекстуальне розуміння та вимірювання(2022) Дарієвська, Сніжана; Степурко, Тетяна; Бойко, АллаВигорання медичних працівників є викликом для доступності та якості медичних послуг в усіх країнах. Емоційно і фізично виснажені працівники стають менш уважними, частіше припускаються помилок. Контекстуальні особливості системи охорони здоров’я, організаційна культура закладів охорони здоров’я можуть як сприяти запобіганню вигоранню, так і навпаки. З огляду на брак стандартизованих інструментів для вимірювання вигорання серед медичних працівників ми мали на меті адаптувати до українського контексту і доповнити один із дослідницьких інструментів, який надалі можуть використовувати дослідники. З листопада 2020 р. по квітень 2021 р. було проведено напівструктуровані інтерв’ю та анкетування надавачів медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ). Виявлено високі середні показники двох вимірів вигорання: емоційного виснаження медичних працівників і деперсоналізації, проте показники рівня особистих досягнень не засвідчують вигорання в цьому компоненті. Претест і пілотування шкали вигорання Human Services Survey for Medical Personnel (MBI-HSS (MP)) вказують на валідність цього інструменту, який може бути використаний у подальших дослідженнях в Україні.
- ItemМережева взаємодія в студентських організаціях до і після початку пандемії(2022) Стеценко, Катерина; Костюченко, ТетянаЗ початком пандемії COVID-19 у 2020 р. значна частина організацій перейшла у формат дистанційної роботи, тож формальна і неформальна взаємодія в них зазнала змін, що позначилося на структурі відносин всередині організацій. У статті викладено результати дослідження ефекту від переходу до дистанційного формату для трьох студентських організацій НаУКМА: "Та Могилянка", "Kyiv Mohyla Moot Court Society" та "Buddy NaUKMA". Дані про мережеву взаємодію в перших двох організаціях було зібрано в березні 2020 р. до переходу на дистанційну роботу, а дані для всіх трьох організацій – навесні 2021 р., що дає змогу простежити зміни в структурі неформальних відносин унаслідок дистанційної комунікації через рік після початку пандемії. З практичного погляду, це окреслює шляхи для поліпшення функціонування організацій під час дистанційного та змішаного формату роботи, що передбачається на 2022/2023 академічний рік в умовах воєнного часу.
- ItemОсобливості дитячого дозвілля та дружби в період пандемії COVID-19 в Україні(2022) Саніна, ТетянаУ статті розглянуто деякі результати дослідження "Вплив пандемії COVID-19 на щоденні практики дитинства". Пандемія COVID-19 та заходи безпеки, що їх вимушено вводили уряди різних країн для запобігання поширенню хвороби, створили нові виклики не лише для економіки, бізнесу чи освіти, а й для соціалізації. Щоб з’ясувати вплив вимушених соціальних обмежень на самоорганізацію дозвілля та дружби українських дітей, було поєднано якісні та кількісні методи дослідження. Виявлено, що найпоширенішими способами організації дозвілля дітей 9–16 років є не лише комп’ютерні ігри, онлайн-спілкування та перегляд фільмів, а й читання, малювання, спорт та ін. Основний висновок полягає в тому, що для дітей 9–16 років живе спілкування з друзями є дуже цінним і, на їхню думку, його неможливо замінити онлайн-спілкуванням. Більшість українських дітей під час карантину через COVID-19 прагнули живого спілкування з друзями – чи то в іграх на вулиці, чи то на перервах у школі, чи то в кафе тощо.