Кафедра соціології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Sociodemographic and Psychosocial Determinants Associated With Low Back Pain Severity in Ukrainian Sample(2025) Mazhak, Iryna; Fister, NataliyaMost people have experienced low back pain, which significantly deteriorates their quality of life and causes afinancial burden on society. Understanding the associations of low back pain severity with sociodemographic and psychosocialdeterminants in a sample of Ukrainians experiencing low back pain is essential for improving treatment.Methods: The cross-sectional study was conducted using convenience sampling (N = 341) through an online survey questionnaireamong Ukrainian refugees in Czechia. Self-reported physical and mental health, depression (PHQ-9), anxiety (BAI), andsociodemographic factors were measured. Linear regressions were conducted to understand the association between self-reportedphysical and mental health determinants, anxiety, depression, sociodemographic characteristics, and low back pain.Results: Most participants with low back pain experienced moderate to concerning levels of anxiety (97.1%) and moderate to severedepression (92%). They estimated their physical and mental health from fair to very bad. The links between low back pain severityand having some limitations in everyday life or being disabled; lifestyle; age; socioeconomic status; and self-reported physicalhealth status were revealed.Conclusions: The study identified the prevalence of symptoms of depression and anxiety, as well as self-reported physical andmental health statuses, and found psychosocial determinants of health associated with low back pain in the Ukrainian sampleItem Development of pricing policy for car parking in Ukrainian cities(2024) Osetrin, Mykola; Tarasiuk, Volodymyr; Bespalov, Dmytro; Myroshnychenko, Oksana; Vasylyshyn, MykolaThe purpose of the paper is to develop effective approaches to improving hourly parking pricing policies in Ukraine, considering both local and international best practices. The paper poses the following research problem: how to design a parking pricing system that efficiently manages demand, reduces urban congestion, and aligns with sustainable development goals. The paper poses the following hypothesis: performance-based pricing, incorporating factors such as parking demand, duration, and purchasing power, is more effective in managing urban parking resources than traditional fixed-rate systems. The research presented in the paper fills a research niche in the field by addressing the lack of dynamic pricing models in Ukrainian cities and their integration with broader urban planning and post-war reconstruction efforts. The study analyzed parking prices in Ukraine and selected European countries, both in nominal terms and adjusted for the purchasing power index, highlighting significant disparities and the need for localized solutions. The main conclusions of the research are that dynamic pricing strategies, supported by advanced technologies such as smart parking meters and automated data collection systems, can enhance the efficiency of parking management. Such approaches not only optimize parking space turnover but also influence driver behavior, contributing to reduced congestion and emissions. However, their implementation requires substantial financial and human resources, which are currently limited in Ukraine. As such, broader application of these strategies may only become feasible after the completion of the war and with increased involvement of international donors. The findings provide a foundation for improving parking pricing policies in Ukraine, particularly in the context of urban logistics and sustainable development.Item Гендерні відмінності у сфері зайнятості, освіти та навчання в Україні в контексті виконання Угоди про асоціацію(Український центр європейської політики, 2020) Оксамитна, Світлана; Чабанна, МаргаритаРух України в напрямку і перспективі європейської інтеграції має достатньо чіткі орієнтири, детально викладені у змісті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка була підписана 2014 року та повністю ратифікована у 2017 році. Угода містить кілька важливих аспектів, спрямованих безпосередньо на суттєву трансформацію тендерних відносин у суспільстві. Дослідження видане в межах Ініціативи зрозвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд "Відродження"у партнерстві зініціативою відкритого суспільства для Європи (ОВШЕ) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.Item Сприйняття населенням країн ЄС війни в Україні(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2023) Малиш, ЛінаМатеріали доповіді учасника XIII Львівського соціологічного форуму "Творення нових соціальних порядків в умовах російсько-української війни", 5 квітня 2023 року.Item Чинники мобілізації/виснаження ресурсів протидії стресорам війни: специфіка українського контексту(Львівський національний університет імені Івана Франка, 2023) Злобіна, ОленаМатеріали доповіді учасника XIII Львівського соціологічного форуму "Творення нових соціальних порядків в умовах російсько-української війни", 5 квітня 2023 року.Item Симончук Олена Володимирівна [електронний ресурс](Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024) Оксамитна, СвітланаУ статті, яка розміщена в Енциклопедії Сучасної України, йдеться про Симончук Олену Володимирівну (19. 09. 1964, Львів) — соціолога, доктора соціологічних наук (2019).Item Нерівність у різних країнах: динаміка станів та сприйняття з боку населення за 20 років(2024) Малиш, ЛінаУ статті визначається зв’язок між рівнем добробуту країн та сприйняттям нерівності з боку їхнього населення у 1999, 2009 та 2019 роках. Добробут країн визначено за чотирма показниками: рівнем ВВП на душу населення, очікуваною тривалістю життя, середньою кількістю років навчання та індексом Джині (за даними звітів ООН, Світового банку та Ґлобальної лабораторії даних). Сприйняття нерівності вимірювалося за шістьма показниками: значенням походження та знайомством з потрібними людьми для досягнення успіху, оцінками глибини розшарування за доходами та гостроти конфліктів у соціумі, визнанням леґітимності нерівності у можливостях, а також суб’єктивною соціальною стратифікацією (на підставі даних ІІІ–V хвиль модулів "Соціальна нерівність" Міжнародної програми соціального дослідження). Подібність рівня добробуту країн та сприйняття нерівності їхнім населенням визначалися на підставі багатовимірного шкалування. Його засобами для кожного з розглянутих років (1999, 2009 та 2019) на підставі обох груп показників було побудовано двовимірні простори, в яких розташовувалися країни. Було з’ясовано, що позитивна кореляція між рівнем ВВП країни та очікуваною тривалістю життя відтворюється в усі спостережувані періоди. Натомість глибина розшарування не була значимо пов’язаною із жодним з трьох показників добробуту. Суб’єктивна стратифікація, а також уявлення про чинники життєвого успіху зумовлювалися ВВП на душу населення, але не реальним розшаруванням. Останнє корелювало з оцінками гостроти конфліктів і визнанням нерівних можливостей. Виміри для групування країн як за рівнем добробуту, так і за сприйняттям нерівності відтворювалися в усіх точках вимірювання. Водночас групи країн, де значення вказаних параметрів були подібними, варіювали від одного часового проміжку до іншого. Найстабільнішими були угрупування скандинавських та острівних країн, яким були властиві подібні рівень добробуту та сприйняття нерівності.Item Psychometric assessment of the Beck anxiety inventory and key anxiety determinants among Ukrainian female refugees in the Czech Republic(2025) Mazhak, Iryna; Sudyn, DanyloThe full-scale Russian war has caused Ukrainian female refugees to experience many stressful events which may have an adverse impact on their mental health. Understanding the prevalence and determinants associated with anxiety is essential for psychosocial support. The study aimed: to evaluate the psychometric validity of the Ukrainian version of the Beck Anxiety Inventory (BAI) among Ukrainian female refugees in the Czech Republic, to determine the prevalence of anxiety, and to identify key determinants for anxiety in this population.Item Early marriage in Roma communities in Ukraine: cultural and socioeconomic factors [electronic resourse](2015) Martsenyuk, TamaraThis paper analyses the situation with regard to early marriage in Ukrainian society generally and in Roma communities particularly, while highlighting the importance of gender-based analysis in Roma studies. Empirical studies provide a focus on the cultural and socio-economic factors relevant to a discussion of the situation of Roma women in Ukraine who marry early, especially the sense of conflict they feel between traditional culture and modern society as they relate their experience of marriage.Item Gender and Revolution in Ukraine: Women’s Participation in Euromaidan Protests of 2013–2014(2014) Martsenyuk, TamaraThe recent events in central Kyiv and other Ukrainian cities, both triumphant and tragic, have become famous as a so-called "Euro Revolution", better known as "Euromaidan." Protests by Ukrainian citizens against their government commenced in November 2013 (when President Yanukovych announced a decision to turn Ukraine away from the European Union) and continued for about three months (even after the Yanukovych regime had fallen). Unlike previous "revolutions," the "Revolution on Granite" of 1989–1991 and "the Orange Revolution" of 2004, "the Euromaidan revolution" was marked by – as was visible in the media and public discourses – diverse women’s participation, through which women challenged traditional gender roles and reclaimed visibility, recognition, and respect as revolutionaries. Female volunteers at Euromaidan were helping protesters under threat of their own lives.Item (De-)Gendering Ukraine: Understanding social change in a post-Soviet society(2023) Martsenyuk, TamaraBerichtet Tamara Martsenyuk über Einstellungen zu Diversität, Geschlechtergerechtigkeit und -arrangements in der ukrainischen Gesellschaft vor und während der russischen Vollinvasion.Item Репрезентація образів військовослужбовиць в українських медіа(2024) Завгородня, Дарина-Марія; Марценюк, ТамараНа основі напрацювань із гендерної соціології визначено теоретичні засади патріархатного та егалітарного підходів до гендерних ролей, згідно з якими здійснено аналіз репрезентацій образів військовослужбовиць у медіа. Емпіричною базою статті є якісний контент-аналіз відібраних 48 медіаматеріалів, опублікованих у період від 24 лютого 2022 р. до 25 квітня 2024 р., що містять згадки про участь військовослужбовиць у російсько-українській війні. У результаті емпіричного аналізу виявлено і проілюстровано прикладами такі виміри патріархатного підходу до репрезентації ген-дерних образів через ролі військовослужбовиць у Збройних силах України (ЗСУ), як гендерно-рольові стереотипи, стереотипи гендерних рис і стосовно зовнішності захисниць. Принцип забезпечення гендерної рівності у ЗСУ передбачає підтримку егалітарних образів, репрезентацію яких охарактеризовано за допомогою гендерно нейтрального і гендерно чутливого підходів.Item Ставлення українського суспільства до рівних прав і можливостей у військовій сфері(2024) Кравець, Дар'я; Марценюк, ТамараЗабезпечення гендерної рівності загалом і у військовій сфері в часи війни зокрема – важливий складник демократичного розвитку українського суспільства. У статті йдеться про міжнародний та український досвід забезпечення рівних прав і можливостей у військовій сфері; систематизовано досвід інтеграції жінок у збройні сили таких країн, як Норвегія, Ізраїль, Сполучені Штати Америки та Канада. З'ясовано особливості залучення жінок у військову сферу українського суспільства в історичній ретроспективі. Виявлено динаміку ставлення українців до залученості жінок у військову сферу, особливо протягом російсько-української війни та після повномасштабного вторгнення. Емпірична частина роботи базується на аналізі кількісних даних, отриманих у результаті трьох репрезентативних опитувань від Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у 2018 р. та дослідницької агенції «Info Sapiens» у 2023, 2024 рр. Відповідно, виявлено динаміку ставлення українського суспільства до гендерної рівності у військовій сфері у 2018, 2023, 2024 рр., зокрема залежно від соціально-демографічних показників. Наостанок з'ясовано громадську думку українського суспільства про варіант армії, який слід запроваджувати в Україні.Item Ставлення правозахисниць до явища фемінізації армії(2024) Бондар, Вікторія; Селянінова, АнастасіяФемінізація армії є частиною об’єктивного процесу фемінізації суспільства. Українські воєнні реалії вказують на необхідність залучення жінок на військову службу як повноправних суб’єктів. Проте на шляху досягнення гендерної рівності та протидії дискримінації в армії існує достатньо перепон та упереджень. У статті подано результати аналізу бачення цієї проблематики представницями жіночих правозахисних організацій. Емпірично дослідження спирається на низку напівструктурованих глибинних інтерв’ю, що дало змогу оцінити перспективи та виклики фемінізації української армії з позиції діючих акторів.Item Гендерованість досвіду військової служби в Збройних силах України (на прикладі військової частини Х 0000)(2024) Коломієць, Сніжана; Прохорова, АннаУ цій статті армію визначено як гендеровану інституцію, яка формує різні умови військової служби для військовослужбовиць та військовослужбовців. Емпіричною основою дослідження стало вивчення досвіду військової служби методом кейс-стаді у військовій частині Х 0000. Ґрунтуючись на емпіричному дослідженні та аналізі вторинних джерел, виокремлено такі гендеровані виклики: вертикальна та горизонтальна гендерні сегрегації; необхідність відповідати маскулінним стандартам, рольовий конфлікт; подвійне навантаження; стереотипи про військовослужбовиць, які існують в армії та поза її межами; сексизм і насилля, специфічні для досвіду військовослужбовиць, які служать у ЗСУ, зокрема, і під час російсько-української війни.Item Основні канали та наслідки впливу війни на освітню нерівність у суспільстві(2024) Закотюк, Артем; Оксамитна, СвітланаУ вітчизняній соціології відкривається нова, тяжка і трагічна дослідницька сторінка – детальне вивчення різноманітних за суттю, проявом, інтенсивністю та тривалістю впливів російсько-української війни на всі сфери життя українського суспільства, його соціальну структуру, інституційні трансформації, економічні спроможності, політичну організацію, а також повсякденне життя громадян. Невіддільною складовою частиною як інституційного устрою суспільства, так і повсякденного життя громадян є сфера освіти з притаманною їй та постійно відтворюваною освітньою нерівністю. Широкомасштабна війна за своїм потенціалом здатна швидко та на довгий період часу порушити соціальний порядок і змінити усталені форми соціальної нерівності в суспільстві, зокрема в освіті, нерівномірно розподіляючи стратифіковані негативні ефекти. У статті узагальнено результати досліджень у різних країнах, які пережили коротко- чи довготривалі періоди міжнародних чи громадянських війн. На підставі аналізу цих досліджень ідентифіковано основні канали впливу війни на освітню нерівність та відповідні коротко- й довгострокові ефекти війни. Виокремлено сім основних прямих і непрямих каналів впливу війни на освітню нерівність. Через канали впливу формуються коротко- та довгострокові ефекти на освітні здобутки дітей, які набувають форми стратифікованих освітніх втрат, зменшення сімейних видатків на освіту, а також втрат у майбутніх пожиттєвих доходах індивідів.Item Мотиви студентства київських закладів вищої освіти до служби в силах оборони після повномасштабного вторгнення росії в Україну(2024) Стратієнко, Ірина; Прохорова, АннаУ статті студентство визначено як особливу категорію добровольців, що вступили на військову службу попри законодавчу захищеність від мобілізації на період навчання. Опрацьовано теоретичні засади мотивації в міждисциплінарному дискурсі та практичний досвід заохочення людей до служби на прикладі різних країн. Емпіричним матеріалом дослідження є напівструктуровані глибинні інтерв’ю. За результатами дослідження виявлено спектр мотивів вступу на військову службу серед студентства київських закладів вищої освіти (ЗВО), визначено роль їхнього бекграунду у формуванні цих мотивів та сформовано рекомендації щодо залучення студентства у військо. Зафіксовано превалювання соціальних і морально-психологічних мотивів у прийнятті рішення про вступ до сил оборони; ідентифіковано чинники сім’ї, освіти та активізму у формуванні мотивації до служби; окреслено бар’єри на шляху до війська.Item Виклики для соціальної згуртованості після деокупації: соціально-політична реінтеграція та ставлення до мешканців тимчасово окупованих територій(2024) Осипчук, Анна; Суслов, АнтонМайбутня реінтеграція тимчасово окупованих територій України потребує соціальної згуртованості українського суспільства: як тих, хто пережив окупацію, так і тих, хто проживав на підконтрольних територіях. Ця стаття має за мету на основі результатів двох хвиль загальнонаціонального опитування з’ясувати ставлення мешканців підконтрольних уряду України територій до тих, хто залишається в окупації, та ідентифікувати, якою мірою питання проведення виборів та (не)обмеження виборчих прав, запровадження економічних і культурних програм підтримки, а також визнання результатів освіти, здобутої на окупованих територіях, можуть завадити соціальній згуртованості після деокупації. Дослідження виявило, що ставлення українців до жителів тимчасово окупованих територій є переважно нейтральним, що може вказувати на майбутні лінії соціальної напруги, а підтримка політик реінтеграції відрізняється залежно від тривалості окупації територій.Item Динаміка сприйняття соціальної ситуації населенням України за роки Незалежності(Наукова столиця, 2024) Малиш, ЛінаМатеріали доповіді учасника ХX Ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії. Суспільна динаміка, соціальна взаємодія та соціологічні дослідження в умовах війни", м. Київ, 1-2 грудня 2023 року.Item Assessing psychometric of the perceived stress scale and identifying stress-associated factors in a sample of Ukrainian female refugees in the Czech Republic(2024) Mazhak, Iryna; Maltseva, Kateryna; Sudyn, DanyloThe full-scale Russian war has caused refugees to experience many stressful events, which may have a long-term adverse impact on their physical and mental health. Understanding the factors associated with increasing/decreasing stress is essential for the psychosocial support services for refugees. The Perceived Stress Scale (PSS) is a popular tool for assessing life stress perception through self-reporting. The purposes of the study were: 1) to examine the psychometric qualities of the Ukrainian versions of the PSS-14 and PSS-10; 2) to determine the level of perceived stress; 3) to reveal factors associated with perceived stress in the sample of Ukrainian female refugees in the Czech Republic (N = 919). Methods: Perceived stress was measured by the Ukrainian versions of the Perceived Stress Scale (PSS-14 and PSS-10) which were validated by applying exploratory and confirmatory factor analysis. Linear regressions were run to understand associations between self-reported physical health conditions, the barriers to adaptation in the host country, the determinants of social health and perceived stress. Results: Both PSS-14 and PSS-10 scales had a high level of internal consistency. Two factors (involving positive and negative items) were extracted based on exploratory factor analysis. The external consistency was confirmed by analysing correlations of the PSS-14/PSS-10 and coping strategies as well as self-reported physical and mental health. Ukrainian female refugees in the Czech Republic experienced moderate to high levels of perceived stress. The study found that on the one hand, a decrease in self-reported physical and mental health statuses, worsening health due to the war, low housing quality, financial disadvantages, experience of cultural differences issues and discrimination, healthcare access inequalities, lack of Czech language skills, failure to integrate into social activities within Ukrainian community, lack of social support, and applying an avoidant coping strategy are factors associated with forced migration that could increase perceived stress in the sample of Ukrainian female refugees. On the contrary, the level of perceived stress of participants could decrease with increasing social support, including such factors as regular communication with relatives and friends who are staying in Ukraine, and having good relations with loved ones, friends, and locals. Conclusions: The Ukrainian version of PSS-10 has good psychometric properties and can be relied upon to measure perceived stress. The study revealed factors associated with the perceived stress in the sample of Ukrainian female refugees in the Czech Republic and emphasised the necessity of psychosocial support services and developing interventions to help cope with stress among Ukrainian female refugees in the host country.