Кафедра соціології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Недооцінені ідеї Валерія Хмелька(2026) Паніотто, ВолодимирСтаття повертається до недооцінених теоретичних і методологічних внесків видатного українського соціолога Валерія Хмелька та систематизує їх. Незважаючи на значний інтелектуальний вплив, чимало його ідей залишаються недостатньо відомими у світовій соціології, головним чином через обмежену кількість англомовних публікацій та історичну ізоляцію радянської наукової спільноти. У статті розглядаються п’ять головних напрямків його наукової діяльності. По-перше, аналізується його макросоціологічна теорія трансформації домінувальних типів "виробництва суспільного життя". Хмелько концептуалізує суспільство як систему взаємопов’язаних процесів відтворення людей, матеріальних благ, соціальних відносин та інформації. Він визначає п’ять основних типів виробництва і пропонує динамічну модель, у якій домінування історично змінюється — від біологічного відтворення до аґрарного, промислового, інформаційного виробництва і, зрештою, виробництва творчої особистості. Ця концепція була розроблена раніше за інші "хвильові" теорії соціального розвитку, зокрема раніше за теорію Елвіна Тофлера, і пропонує більш науково обґрунтований механізм структурних змін. По-друге, у статті розглядаються зусилля з розроблення комп’ютерної моделі суспільства, здатної прогнозувати формування та динаміку соціальних процесів, зокрема орієнтацій на цінності. Комп’ютерна модель, ґрунтована на теорії Хмелька, генерує прогнози макроструктури зайнятості, яка, своєю чергою, формує соціальну структуру суспільства. Прогнозування динаміки соціальної стратифікації дає змогу описувати зміни в суспільних цінностях. Ці моделі були спрямовані на створення інструментів для прогнозування соціального розвитку та оцінювання політичних рішень, що увиразнює розрив між інтуїтивним управлінням та ухваленням рішень на підставі моделей. По-третє, у статті розглядається ориґінальна методологія Хмелька щодо вимірювання життєвих цінностей. На відміну від традиційних підходів, побудованих на самооцінці значущості, його метод базується на взаємозв’язку між задоволенням різними сферами життя та загальним задоволенням, або щастям. Як стверджував Хмелько, емоційне значення певної життєвої сфери тим вище, чим сильніше задоволеність цією сферою впливає на загальне задоволення життям. Використання ґрунтованих на реґресії підходів дає змогу більш надійно вимірювати емоційний компонент цінностей і допомагає подолати обмеження суто коґнітивних оцінок. По-четверте, у статті розглядається ідея універсального індикатора соціальної ефективності, ґрунтованого на тривалості повноцінного та задовільного життя. Цей підхід зміщує фокус з економічних результатів на добробут людини як невіддільну мету розвитку, передбачає сучасні дискусії про альтернативи ВВП, узгоджуючись із такими показниками, як тривалість життя та якість життя. По-п’яте, у статті розглядається дослідження Хмелька щодо взаємозв’язку між параметрами лінґво-етнічної структури та характеристиками українсько-російської біетнічності. Стаття підкреслює важливість врахування біетнічної самоідентифікації для розуміння закономірностей мовної поведінки в популяції. У статті стверджується, що ідеї Хмелька залишаються надзвичайно актуальними для сучасної соціології, особливо в контексті міждисциплінарних досліджень, соціального моделювання та пошуку комплексних індикаторів розвитку суспільства. Інтеґрація цих ідей у ґлобальний академічний дискурс могла б суттєво збагатити теоретичні підходи до аналізу соціальних змін і розвитку, орієнтованого на людину.Item From fear to meaning: terror management, cultural worldview, and collective dynamics in the context of war(2026) Lisovyi, Nazar; Maltseva, KaterynaHumans navigate existential anxiety provoked by mortality awareness through complex psychological networks designed to make life feel more manageable. Th e evolutionary foundations of terror management reveal how self-esteem, cultural worldviews, and structured belief systems serve as buff ers against death-related cognitions. Culture and religion play critical roles in providing meaning, reassurance, and pathways to symbolic immortality, highlighting their psychological functions in mitigating existential anxiety. During wartime, heightened psychological pressures emerge as mortality salience infl uences collective identity, in-group cohesion, and intergroup confl ict, ultimately shaping values and behavior in high-stakes contexts. Armed confl ict introduces some of the most severe and destabilizing stressors an imaginable. War poses life-threatening conditions, impacting individuals through intense emotional responses — such as fear, distress, and grief — alongside physical suff ering, material and personal loss, and constant need to adapt to deprivation. Because war endangers both civilians and military personnel and leaves lasting scares that continue to affl ict its victims long aft er the war ends, the stressors associated with the hostilities of war rank among the most profoundly traumatic experiences a person can endure. Under these circumstances, individuals experience heightened and more frequent awareness of their mortality and vulnerability, making fear for one’s life more intense and accessible. Th e psychological and social impacts of heightened awareness of wartime mortality illustrate how identity fusion and the construction of specifi c narratives shape responses to existential threats and infl uence their behavioral expressions. According to Terror Management Th eory (TMT), symbolic systems such as cultural and national narratives serve as buff ers against death awareness. With them, a person maintains functional self-esteem and everyday meaning coherence. When a worldview is challenged, people tend to reaffi rm their shared values and strengthen their identifi cation with their group. TМТ and identity fusion provide a complex yet subtle understanding of how exposure to war-related stress aff ects psychological adaptation, collective resilience, and the maintenance of meaning in the face of ongoing danger. Th e shared experience of external life threats and aggression reinforces social bonds and enhances the psychological adaptation necessary for navigating life in a country that is at war. Ultimately, studying these dynamics can shed light on how the people of Ukraine are enduring the immediate challenges of confl ict and working towards a future where their values remain intact, even in the face of adversity.Item Міжнародна і регіональна діяльність феміністичних правозахисних організацій в Україні під час війни(2026) Дітчук, Наталія; Марценюк, Тамара; Тишко, ІринаУ статті розглянуто особливості діяльності в Україні феміністичних правозахисних організацій, зокрема, під час повномасштабного російського вторгнення. Окреслено поняття правозахисних організацій, що працюють із феміністичною тематикою, а також охарактеризовано особливості їхньої діяльності під час міжнародних конфліктів. Виокремлено такі міжнародні та регіональні напрями діяльності під час війни: захист прав жінок в умовах конфлікту; психологічна та гуманітарна допомога; адвокація прав жінок, зокрема просування впровадження та виконання Резолюції 1325 Ради Безпеки ООН "Жінки, мир, безпека"; реагування на надзвичайні ситуації; організація акцій протесту. В емпіричній частині статті на основі результатів 10 напівструктурованих інтерв’ю з представницями громадських організацій визначено основні напрями їхньої діяльності як перед повномасштабним вторгненням, так і після. З’ясовано, що до 2022 р. діяльність громадських організацій була зосереджена на просвітницьких заходах, адвокації та протидії гендерно зумовленому насильству (ГЗН) і сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом (СНПК). Після вторгнення вони розширили свою діяльність, додавши гуманітарний напрям і турботу про активісток у сфері фемінізму. Систематизовано основні виклики, що постали перед організаціями під час російсько-української війни. Зокрема, до 2022 р. основними труднощами були діяльність праворадикальних груп та брак постійного фінансування від донорів через високий рівень конкуренції. Після повномасштабного вторгнення майже всі опитані організації стикнулися з фінансовими, безпековими викликами, а також із професійним вигоранням та втомою співробітниць.Item Успіхи і виклики викладання курсу з підвищення кваліфікації "Гендерна рівність та недискримінація у вищій освіті" в Києво-Могилянській академії(КНЕУ, 2026) Марценюк, Тамара; Скалецька, ЗорянаВосени 2025 року членкині Комітету протидії дискримінації, сексуальним домаганням і булінгу в НаУКМА Тамара Марценюк і Зоряна Скалецька розробили і спільно з Центром забезпечення якості освіти уперше провели курс із підвищення кваліфікації для професорсько-викладацького складу НаУКМА "Гендерна рівність і недискримінація у вищій освіті" (Марценюк & Скалецька, 2025). Успіхом доцільно вважати те, що адміністрація університету підтримала ідею проведення такого курсу і активно поширювала про нього інформацію серед цільової аудиторії. На курсі розглядалися такі тематики як правові засади та регулювання гендерної політики; чутлива недискримінаційна лексика і фахова термінологія; сексуальні домагання, насильство за ознакою статі, булінг; позитивний досвід гендерно-чутливого підходу; зміст освітніх матеріалів відповідно до політики НаУКМА.Item Гендерні відмінності суїцидальної поведінки серед військових російсько-української війни(2026) Ларькова, Юлія; Марценюк, ТамараДослідження суїцидальної поведінки стикається з низкою методологічних, етичних і практичних труднощів, які ускладнюють отримання репрезентативних і достовірних даних. Через сенситивність та замовчування цієї теми виникають складнощі у фіксуванні внутрішніх форм суїцидальної поведінки (думок і намірів), натомість зовнішні форми (спроби і завершені суїциди) залишаються доступними для аналізу за умови ведення відповідного обліку. Статистичні дані щодо суїцидів серед військових та ветеранів класифіковано Міністерством оборони України як службову таємницю, що кидає виклик фаховому аналізу цього явища.Item Mental Health of Ukrainian Female Forced Migrants in Ireland: A Socio-Ecological Model Approach(2025) Mazhak, Iryna; Sudyn, DanyloThis study examines the perceived mental health of Ukrainian female forced migrants in Ireland through the lens of the socio-ecological model (SEM). Using binomial logistic regression on a 2023 online survey dataset (N = 656), it explores multi-level predictors across individual, relationship, community, and societal domains. Results indicate that individual-level factors explain the largest proportion of variance in perceived mental health (Nagelkerke R2 = 0.399). Employment status, self-rated physical health, and coping strategies were key determinants: part-time employment and good physical health were associated with higher odds of good perceived mental health. In contrast, avoidant coping and worsening health were associated with poorer outcomes. Relationship-level factors (R2 = 0.194) also contributed significantly; lack of social support and deteriorating family or friendship ties were linked to poorer mental health, whereas participation in refugee meetings was strongly protective. Community-level factors (R2 = 0.123) revealed that unstable housing, living with strangers, and declining neighbourhood relationships were associated with reduced mental well-being. At the societal level (R2 = 0.168), insufficient access to psychological support and excessive exposure to Ukrainian news were associated with poorer outcomes, while moderate news engagement was protective. The findings highlight the multifaceted nature of refugees’ perceived mental health, emphasising the interdependence of personal resilience, social connectedness, and systemic support.Item Силабус дисципліни "Гендерна рівність та недискримінація в управлінні освітою" [електронний ресурс](2026) Марценюк, Тамара; Скалецька, ЗорянаКурс "Гендерна рівність та недискримінація в управлінні освітою" спрямований на формування в освітянській адміністрації сучасного уявлення про принципи гендерної рівності, права людини та недискримінації в академічному середовищі. У межах курсу слухачі та слухачки ознайомляться з базовими поняттями та нормативно-правовими актами у сфері забезпечення рівних прав та можливостей, розглянуть приклади упередженого ставлення, гендерної нерівності та дискримінації у закладах вищої освіти. Особлива увага буде приділена інтеграції принципів гендерної чутливості у процес управління освітою, створенню безпечного і інклюзивного освітнього середовища. Після завершення курсу учасники і учасниці зможуть впроваджувати принципи гендерної рівності та недискримінації в адміністративну діяльність, виявляти та попереджати випадки дискримінації, а також формувати культуру поваги та рівності у НаУКМА. Києво-Могилянська академія – заклад вищої освіти (ЗВО), який підтримує ідеї рівних прав і можливостей, протидії дискримінації, гендерному насильству та булінгу. У 2018 році НаУКМА став першим ЗВО в Україні, який запровадив відповідну внутрішньо університетську політику, яка у 2021 році отримала назву — Політика протидії дискримінації, сексуальним домаганням, булінгу в НаУКМА. На цьому курсі слухачі та слухачки будуть ознайомлені зі змістом цієї політики і принципами роботи Комітету. Наразі актуальним залишається питання підвищення рівня обізнаності працівників і працівниць закладів освіти стосовно реалізації державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері освіти, запобігання та протидії насильству і дискримінації та вдосконалення освітнього процесу на засадах рівності прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності та протидії насильству, зокрема за ознакою статі.Item Залученість жінок у політику в Україні: суспільні, партійні та індивідуальні чинники [електронний ресурс](2019) Марценюк, ТамараУ міжнародних звітах про забезпечення гендерної рівності Україна посідає низькі місця передусім через показник політичної залученості жінок. Візьмімо найвідоміший документ, який засвідчує стан гендерних відносин у світі — щорічний Звіт про глобальний гендерний розрив2018 року (Global Gender Gap Report 2019), що його підготував Світовий економічний форум (World Economic Forum). У цьому документі величина гендерного розриву (gender gap) оцінюється за чотирма важливими показниками нерівності між чоловіками й жінками: економічна участь, рівень освіти, політичне представництво та сфера здоров’я.Item Інтерв'ю з Тамарою Мельник про історію гендерної політики в Україні [електронний ресурс](2018) Марценюк, ТамараІнтерв'ю з Тамарою Мельник про історію гендерної політики в Україні. Тамара Мельник — кандидатка юридичних наук, доцентка, громадська активістка. Працювала в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Інституті філософії та Інституті держави і права НАН України, Національному транспортному університеті.Item Інтерв'ю з Еллою Ламах про розвиток феміністичного активізму і гендерної політики в Україні [електронний ресурс](2018) Марценюк, ТамараІнтерв’ю з Еллою Ламах про розвиток феміністичного активізму і гендерної політики в Україні. Елла Ламах — гендерна експертка, тренерка, активістка. Головаправління Всеукраїнської громадської організації "Центр "Розвиток демократії", створеної 2003 року. Члени Центру працюють за програмами "Права людини", "Лідерство", "Розробка та впровадження кампаній громадянського представництва", "Гнучка демократія", "Практичне право", "Гендерна рівність", "Дебати", "Запобігання насильству та протидія торгівлі людьми", "Здоровий спосіб життя", урамках яких успішно реалізовано 33 проекти.Item Інтерв'ю з Ларисою Кобелянською про результати гендерних проектів в Україні [електронний ресурс](2019) Марценюк, ТамараІнтерв’ю з Ларисою Кобелянською про результати гендерних проектів в Україні. Лариса Кобелянська — кандидатка філософських наук, доцентка, експертка й дослідниця з гендерних питань, консультантка міжнародних проектів. Закінчила філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ступінь кандидатки філософських наук здобула в Інституті філософії НАН України. Викладала в Українському транспортному університеті, Дніпровському гірничому інституті, працювала в Академії наук України. Заступниця віце-президента Національної академії державного управління при Президентові України (2012–2013). На початку 1990-х років долучається до феміністичного руху і поширюєсферу своїх наукових інтересів на проблеми прав людини, прав жінок та гендерні питання.Item Механізми збільшення кількості жінок у політиці [електронний ресурс](2019) Марценюк, ТамараЖінки в середньому по світу посідають лише 24 % місць у національних парламентах. Передусім суттєві відмінності в рівні залученості жінок до великої політики помітно на регіональному міжнародному рівні . Лідер— це регіон Скандинавії (Швеція — 46 %, Норвегія — 41 %, Данія — 37 % також країни ЄС загалом (у середньому 30 %). Хоча і в ЄС є різниця, а перед ведуть такі успішні в сенсі представництва жінок країни, як Фінляндія (42 %), Франція (41 %), Іспанія (39 %), Бельгія (38 %), Нідерланди (36 %), Італія (36 %), які контрастують з Угорщиною (13 %) і Мальтою (12 %). Найгірша ситуація в кількох азійських (Таїланд — 5 %, Шрі-Ланка — 6 %) і арабських (Ємен — 0 %, Оман — 1 %, Кувейт — 3 %) державах.Item Російсько-українська війна з погляду теорії складних систем(2025) Пугачова Олена,У статті досліджено застосування ідей теорії складних систем для аналізу та ухвалення рішень у контексті російсько-української війни та в період після її завершення. Розглянуто обмеження традиційних підходів до вивчення соціальних систем в умовах невизначеності. У межах генеративної соціальної науки описано механізм поширення протестного руху та представлено агентну модель, що відображає динаміку громадської думки під час війни в Україні.Item Освітні втрати та динаміка нерівності освітніх здобутків школярів на початковому етапі війни в Україні(2025) Закотюк, Артем; Оксамитна, Світлана; Бондар, ВікторіяБезпрецедентний факт проведення другого для України міжнародного дослідження оцінювання освітніх здобутків 15-річних школярів і школярок PISA восени 2022 року, в розпал повномасштабної російсько-української війни, уможливив порівняння результатів із попереднім першим дослідженням PISA-2018. Під час війни триває накопичення освітніх втрат, зростає частка дітей, які не мають базових знань у трьох ключових освітніх галузях (читання, математика, природничі науки). Освітні втрати суттєво залежать від соціально-економічних та демографічних характеристик здобувачів освіти (тип освітнього закладу, місце проживання, соціально-економічне походження, гендер). Найбільші освітні втрати виявлено серед вихідців із високими та середніми показниками соціально-економічного та культурного статусу сім’ї з усіх освітніх галузей. Залежність між соціально-економічними чинниками та ймовірністю досягти базового або вищого рівня знань зменшилася. Негативні ефекти війни найбільше розподілені серед дітей із великих міст: імовірно, це пов’язано з більшою кількістю пошкодженого житла, обстрілів, повітряних тривог, руйнувань соціальної інфраструктури тощо.Item Доступ жінок до сфери кібербезпеки в Україні в контексті російсько-української війни(2025) Заремба, Катерина; Марценюк, ТамараУ статті з’ясовано передумови та сучасний стан доступу жінок до сфери кібербезпеки. Виділено соціокультурні, історичні та політичні передумови. Виклики й успіхи доступу жінок до сфери кібербезпеки розглянуто на мікро-, мезо- та макрорівні. Емпіричну частину статті становлять результати 14 напівструктурованих інтерв’ю, проведених навесні 2025 р. з працівниками і працівницями сфери кібербезпеки в Україні. Виявлено особливості доступу жінок до кібербезпеки в українському суспільстві, беручи до уваги виклики російсько-української війни та ситуацію з гендерною (не)рівністю в галузі.Item У пошуках справедливості: відновлення прав і відповідальність у контексті війни, окупації та реінтеграції мешканців тимчасово окупованих територій України(2025) Осипчук, Анна; Суслов, АнтонСтійкість і соціальна згуртованість українського суспільства, як і майбутня реінтеграція тимчасово окупованих територій України, є неможливими без задоволення запиту громадян на справедливість. Ця стаття ставить за мету на основі результатів трьох хвиль загальнонаціонального опитування у 2023–2024 рр. з’ясувати ставлення мешканців підконтрольної уряду України території до питань відновлення прав і справедливості та встановлення відповідальності в контексті війни, окупації та деокупації, а також до політик реінтеграції; ідентифікувати ті аспекти відновлення правосуддя, які торкаються питань колабораційної діяльності та роботи на ворога і є специфічними для окупованих територій України та тих, хто там проживає.Item Чинники адаптації колишніх цивільних до військової служби під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну (на прикладі роти XXX)(2025) Бойко, Діана; Бігдан, Олександр; Прохорова, АннаСтаттю присвячено явищу адаптації колишніх цивільних до військової служби. В огляді літератури концептуалізовано поняття адаптації та запропоновано теоретичні підходи до розгляду цього явища з позиції ідей А. Шюца, П. Бергера та Т. Лукмана, І. Гофмана, П. Бурдьє, а також К. Оберга та Б. Бергмана. Розглянуто спектр чинників адаптації військовослужбовців з досвіду армій інших країн. Емпірична частина дослідження ґрунтується на якісній методології. У результаті аналізу глибинних інтерв’ю з військовослужбовцями роти ХХХ виокремлено та систематизовано чинники адаптації колишніх цивільних до військової служби в умовах повномасштабної війни Росії проти України.Item Ексклюзія та громадянська участь у воєнний час: виміри, ризики та зв’язок(2026) Малиш, ЛінаУ статті з’ясовуються параметри ексклюзії та громадянської участі в українському суспільстві та зв’язок між ними. Одержані висновки ґрунтуються на масиві даних соціологічного моніторинґу "Українське суспільство" Інституту соціології НАН України за 2024 рік (N = 4101). Ексклюзія визначалась як доступність індивідам благ і можливостей, необхідних для задоволення їхніх основних потреб. Перелік її індикаторів включав достатність опитаним здоров’я, хорошого житла, необхідної медичної допомоги, повноцінного проведення відпустки та дозвілля, а також відповідності харчування їхнім смакам. Додатково було обчислено показники рівня ексклюзії (кількість недоступних благ) та її глибини (частки осіб, віднесених до категорій ексклюзованих; частково ексклюзованих; інклюзованих). Громадянська участь визначалася як сукупність форм активності, спрямованих на подолання неґативних наслідків війни і посилення стійкості соціуму. Така участь мала чотири елементи: коґнітивний (обізнаність про ситуацію у країні); афективний (відчуття відповідальності за майбутнє країни); статусний (належність індивіда до категорій населення, утворених війною); поведінковий (перелік конкретних дій індивідів у воєнних умовах). На підставі комбінацій вимірів елементів було визначено дванадцять конфіґурацій громадянської участі. Було зафіксовано суттєві рівень та глибину ексклюзії, основний ризик якої пов’язаний з економічною депривацією. Громадянська активність населення виявилася високою, передусім у вимірах її афективного та коґнітивного елементів. Основну конфігурацію участі становила посильна допомога осіб з високим коґнітивним залученням, яких слабко заторкнула війна. Зв’язок між ексклюзією та громадянською участю був слабким, найяскравіші відмінності спостерігалися між окремими конфіґураціями, які стосувалися пасивної та активної поведінки.Item "Чи можу я тебе обійняти?": конструювання маскулінностей капеланів Збройних Сил України(2025) Суровцева, Надія; Марценюк, ТамараУ статті розглянуто теоретико-методологічні засади конструювання нормативної маскулінності загалом і священнослужителів, військових капеланів у часи війни зокрема. Емпіричною частиною дослідження є аналіз 14 глибинних напівструктурованих інтерв’ю з чоловіками, які здійснюють військову капеланську діяльність у Збройних Силах України в період російсько-української війни. Маскулінності респондентів охарактеризовано (на основі класифікації Е. Томпсона і Дж. Плека) за трьома ознаками нормативності: статусу, твердості та антифемінності. Виявлено ознаки мілітаризованої маскулінності та її легітимацію в ситуації повномасштабної війни.Item Онтологічні засади дизабілиті: класифікація моделей(2025) Смоленська, Юлія; Артикуца, СергійУ статті здійснено класифікацію моделей дизабілиті (інвалідності) на основі їхніх онтологічних засад. Виокремлено п’ять моделей: метафізичну, дефіциту, соціального конструкту, біопсихосоціальну та культурну, — крізь призму яких осмислюється як репрезентація явища дизабілиті, так і пов’язані з ним нормативні уявлення, інституційні практики та соціальні взаємодії. Завдяки цій класифікації впорядковано та уніфіковано численні моделі дизабілиті, оцінено їхні переваги і недоліки та зроблено огляд сучасних моделей, що виходять за межі медико-соціальної дихотомії.