Кафедра соціології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item (De-)Gendering Ukraine: Understanding social change in a post-Soviet society(2023) Martsenyuk, TamaraBerichtet Tamara Martsenyuk über Einstellungen zu Diversität, Geschlechtergerechtigkeit und -arrangements in der ukrainischen Gesellschaft vor und während der russischen Vollinvasion.Item Репрезентація образів військовослужбовиць в українських медіа(2024) Завгородня, Дарина-Марія; Марценюк, ТамараНа основі напрацювань із гендерної соціології визначено теоретичні засади патріархатного та егалітарного підходів до гендерних ролей, згідно з якими здійснено аналіз репрезентацій образів військовослужбовиць у медіа. Емпіричною базою статті є якісний контент-аналіз відібраних 48 медіаматеріалів, опублікованих у період від 24 лютого 2022 р. до 25 квітня 2024 р., що містять згадки про участь військовослужбовиць у російсько-українській війні. У результаті емпіричного аналізу виявлено і проілюстровано прикладами такі виміри патріархатного підходу до репрезентації ген-дерних образів через ролі військовослужбовиць у Збройних силах України (ЗСУ), як гендерно-рольові стереотипи, стереотипи гендерних рис і стосовно зовнішності захисниць. Принцип забезпечення гендерної рівності у ЗСУ передбачає підтримку егалітарних образів, репрезентацію яких охарактеризовано за допомогою гендерно нейтрального і гендерно чутливого підходів.Item Ставлення українського суспільства до рівних прав і можливостей у військовій сфері(2024) Кравець, Дар'я; Марценюк, ТамараЗабезпечення гендерної рівності загалом і у військовій сфері в часи війни зокрема – важливий складник демократичного розвитку українського суспільства. У статті йдеться про міжнародний та український досвід забезпечення рівних прав і можливостей у військовій сфері; систематизовано досвід інтеграції жінок у збройні сили таких країн, як Норвегія, Ізраїль, Сполучені Штати Америки та Канада. З'ясовано особливості залучення жінок у військову сферу українського суспільства в історичній ретроспективі. Виявлено динаміку ставлення українців до залученості жінок у військову сферу, особливо протягом російсько-української війни та після повномасштабного вторгнення. Емпірична частина роботи базується на аналізі кількісних даних, отриманих у результаті трьох репрезентативних опитувань від Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у 2018 р. та дослідницької агенції «Info Sapiens» у 2023, 2024 рр. Відповідно, виявлено динаміку ставлення українського суспільства до гендерної рівності у військовій сфері у 2018, 2023, 2024 рр., зокрема залежно від соціально-демографічних показників. Наостанок з'ясовано громадську думку українського суспільства про варіант армії, який слід запроваджувати в Україні.Item Ставлення правозахисниць до явища фемінізації армії(2024) Бондар, Вікторія; Селянінова, АнастасіяФемінізація армії є частиною об’єктивного процесу фемінізації суспільства. Українські воєнні реалії вказують на необхідність залучення жінок на військову службу як повноправних суб’єктів. Проте на шляху досягнення гендерної рівності та протидії дискримінації в армії існує достатньо перепон та упереджень. У статті подано результати аналізу бачення цієї проблематики представницями жіночих правозахисних організацій. Емпірично дослідження спирається на низку напівструктурованих глибинних інтерв’ю, що дало змогу оцінити перспективи та виклики фемінізації української армії з позиції діючих акторів.Item Гендерованість досвіду військової служби в Збройних силах України (на прикладі військової частини Х 0000)(2024) Коломієць, Сніжана; Прохорова, АннаУ цій статті армію визначено як гендеровану інституцію, яка формує різні умови військової служби для військовослужбовиць та військовослужбовців. Емпіричною основою дослідження стало вивчення досвіду військової служби методом кейс-стаді у військовій частині Х 0000. Ґрунтуючись на емпіричному дослідженні та аналізі вторинних джерел, виокремлено такі гендеровані виклики: вертикальна та горизонтальна гендерні сегрегації; необхідність відповідати маскулінним стандартам, рольовий конфлікт; подвійне навантаження; стереотипи про військовослужбовиць, які існують в армії та поза її межами; сексизм і насилля, специфічні для досвіду військовослужбовиць, які служать у ЗСУ, зокрема, і під час російсько-української війни.Item Основні канали та наслідки впливу війни на освітню нерівність у суспільстві(2024) Закотюк, Артем; Оксамитна, СвітланаУ вітчизняній соціології відкривається нова, тяжка і трагічна дослідницька сторінка – детальне вивчення різноманітних за суттю, проявом, інтенсивністю та тривалістю впливів російсько-української війни на всі сфери життя українського суспільства, його соціальну структуру, інституційні трансформації, економічні спроможності, політичну організацію, а також повсякденне життя громадян. Невіддільною складовою частиною як інституційного устрою суспільства, так і повсякденного життя громадян є сфера освіти з притаманною їй та постійно відтворюваною освітньою нерівністю. Широкомасштабна війна за своїм потенціалом здатна швидко та на довгий період часу порушити соціальний порядок і змінити усталені форми соціальної нерівності в суспільстві, зокрема в освіті, нерівномірно розподіляючи стратифіковані негативні ефекти. У статті узагальнено результати досліджень у різних країнах, які пережили коротко- чи довготривалі періоди міжнародних чи громадянських війн. На підставі аналізу цих досліджень ідентифіковано основні канали впливу війни на освітню нерівність та відповідні коротко- й довгострокові ефекти війни. Виокремлено сім основних прямих і непрямих каналів впливу війни на освітню нерівність. Через канали впливу формуються коротко- та довгострокові ефекти на освітні здобутки дітей, які набувають форми стратифікованих освітніх втрат, зменшення сімейних видатків на освіту, а також втрат у майбутніх пожиттєвих доходах індивідів.Item Мотиви студентства київських закладів вищої освіти до служби в силах оборони після повномасштабного вторгнення росії в Україну(2024) Стратієнко, Ірина; Прохорова, АннаУ статті студентство визначено як особливу категорію добровольців, що вступили на військову службу попри законодавчу захищеність від мобілізації на період навчання. Опрацьовано теоретичні засади мотивації в міждисциплінарному дискурсі та практичний досвід заохочення людей до служби на прикладі різних країн. Емпіричним матеріалом дослідження є напівструктуровані глибинні інтерв’ю. За результатами дослідження виявлено спектр мотивів вступу на військову службу серед студентства київських закладів вищої освіти (ЗВО), визначено роль їхнього бекграунду у формуванні цих мотивів та сформовано рекомендації щодо залучення студентства у військо. Зафіксовано превалювання соціальних і морально-психологічних мотивів у прийнятті рішення про вступ до сил оборони; ідентифіковано чинники сім’ї, освіти та активізму у формуванні мотивації до служби; окреслено бар’єри на шляху до війська.Item Виклики для соціальної згуртованості після деокупації: соціально-політична реінтеграція та ставлення до мешканців тимчасово окупованих територій(2024) Осипчук, Анна; Суслов, АнтонМайбутня реінтеграція тимчасово окупованих територій України потребує соціальної згуртованості українського суспільства: як тих, хто пережив окупацію, так і тих, хто проживав на підконтрольних територіях. Ця стаття має за мету на основі результатів двох хвиль загальнонаціонального опитування з’ясувати ставлення мешканців підконтрольних уряду України територій до тих, хто залишається в окупації, та ідентифікувати, якою мірою питання проведення виборів та (не)обмеження виборчих прав, запровадження економічних і культурних програм підтримки, а також визнання результатів освіти, здобутої на окупованих територіях, можуть завадити соціальній згуртованості після деокупації. Дослідження виявило, що ставлення українців до жителів тимчасово окупованих територій є переважно нейтральним, що може вказувати на майбутні лінії соціальної напруги, а підтримка політик реінтеграції відрізняється залежно від тривалості окупації територій.Item Динаміка сприйняття соціальної ситуації населенням України за роки Незалежності(Наукова столиця, 2024) Малиш, ЛінаМатеріали доповіді учасника ХX Ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії. Суспільна динаміка, соціальна взаємодія та соціологічні дослідження в умовах війни", м. Київ, 1-2 грудня 2023 року.Item Assessing psychometric of the perceived stress scale and identifying stress-associated factors in a sample of Ukrainian female refugees in the Czech Republic(2024) Mazhak, Iryna; Maltseva, Kateryna; Sudyn, DanyloThe full-scale Russian war has caused refugees to experience many stressful events, which may have a long-term adverse impact on their physical and mental health. Understanding the factors associated with increasing/decreasing stress is essential for the psychosocial support services for refugees. The Perceived Stress Scale (PSS) is a popular tool for assessing life stress perception through self-reporting. The purposes of the study were: 1) to examine the psychometric qualities of the Ukrainian versions of the PSS-14 and PSS-10; 2) to determine the level of perceived stress; 3) to reveal factors associated with perceived stress in the sample of Ukrainian female refugees in the Czech Republic (N = 919). Methods: Perceived stress was measured by the Ukrainian versions of the Perceived Stress Scale (PSS-14 and PSS-10) which were validated by applying exploratory and confirmatory factor analysis. Linear regressions were run to understand associations between self-reported physical health conditions, the barriers to adaptation in the host country, the determinants of social health and perceived stress. Results: Both PSS-14 and PSS-10 scales had a high level of internal consistency. Two factors (involving positive and negative items) were extracted based on exploratory factor analysis. The external consistency was confirmed by analysing correlations of the PSS-14/PSS-10 and coping strategies as well as self-reported physical and mental health. Ukrainian female refugees in the Czech Republic experienced moderate to high levels of perceived stress. The study found that on the one hand, a decrease in self-reported physical and mental health statuses, worsening health due to the war, low housing quality, financial disadvantages, experience of cultural differences issues and discrimination, healthcare access inequalities, lack of Czech language skills, failure to integrate into social activities within Ukrainian community, lack of social support, and applying an avoidant coping strategy are factors associated with forced migration that could increase perceived stress in the sample of Ukrainian female refugees. On the contrary, the level of perceived stress of participants could decrease with increasing social support, including such factors as regular communication with relatives and friends who are staying in Ukraine, and having good relations with loved ones, friends, and locals. Conclusions: The Ukrainian version of PSS-10 has good psychometric properties and can be relied upon to measure perceived stress. The study revealed factors associated with the perceived stress in the sample of Ukrainian female refugees in the Czech Republic and emphasised the necessity of psychosocial support services and developing interventions to help cope with stress among Ukrainian female refugees in the host country.Item Війна та зміни національно-етнічної ідентичності(Наукова столиця, 2024) Злобіна, ОленаМатеріали доповіді учасника ХX Ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії. Суспільна динаміка, соціальна взаємодія та соціологічні дослідження в умовах війни", м. Київ, 1-2 грудня 2023 року.Item Secrecy in Maidan Volunteer Organizations: E+ Initiative Case Study(ISTES Organization, 2023) Prokhorova, AnnaIn this paper, I refer to Maidan (Euromaidan) protests that took place in Ukraine in 2013–2014. I analyse the role of secrecy in Evacuation+ Initiative (E+), one of Maidan volunteer organization that evacuated sick and wounded Maidan residents to safe locations – makeshift hospitals. The empirical part of the paper uses in-depth semistructured oral history interviews with Maidan participants. The analysis identifies the peculiarities of horizontal network volunteering formations of Maidane using the E+ Initiative case study. Different manifestations of secrecy in E+ the same as some visibility markers are also thoroughly covered by the analysis. I suggest that, in the context of the resistance against autocracy, secrecy in E+ is subordinated to the aims of safety and survival. That is why we may frame a separate dimension of secrecy, the "safety dimension," in addition to informational and social dimensions considered by Costas and Gray while studying the different types of organizations (2014).Item Сприйняття стресу вимушеними мігрантками у Чеській Республіці(Наукова столиця, 2024) Мажак, ІринаМатеріали доповіді учасника ХX Ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії. Суспільна динаміка, соціальна взаємодія та соціологічні дослідження в умовах війни", Київ, 1-2 грудня 2023 року.Item Self-reported general health/psychological status of Ukrainian female refugees in the Czech Republic(2023) Mazhak, Iryna533 490 refugees from Ukraine received ‘temporary protection’ from the Czech government. The data for the cross-sectional study (919 females) were obtained via an online survey which recorded self-reported physical health and psychological status, specific aspects of mental health, coping strategies and demographic characteristics. The average age of participants was about 38 years old and more than 70% had children.Item "We missed the psychological support": A case study about the preparation of the Brazilian bronze medal kata team for the 2019 Pan American Games(2023) Paludo, Ana Carolina; Lassalvia, Cintia; Mazhak, Iryna; Cacek, Jan; Fernandes da Silva, DaniloPurpose: The main aim of the study was to describe the key factors involved in the preparation process of the Brazilian bronze medal kata team for the 2019 Pan American Games, focusing on the athletes’ perceptions. Methods: Three male athletes from the Brazilian team performed a semistructured interview to identify the following topics: specific time for preparation, training organization, supplementary support, and perception and suggestion about the efficiency of the preparation process. Results: Data from interviews were gathered and coded, and the major themes were summarized as follows after performing content analysis of the data: (a) technical and tactical training took the major part of the preparation; (b) the high level of the coaches helped the team to reach the technical quality of the kata; (c) better psychological support during the preparation could improve the athletes’ performance during the training and competition; and (d) the lack of financial support compromised the commitment of the athletes during the training routine. Conclusion: We concluded, based on the athletes’ perception, that the most positive factor during preparation for a major competition was the high amount of time focused on technical-tactical training. Even with limitations to performing the physical training, the athletes recognized the importance of the physical component, to increase performance. Financial and psychological support could have helped the team to reach a better result (gold medal) attenuating the training distress.Item Війна в Україні у сприйнятті населення країн ЄС(2023) Малиш, ЛінаУ статті з’ясовується сприйняття російсько-української війни мешканцями країн ЄС та визначаються його крос-культурні особливості. Одержані висновки ґрунтуються на масиві даних соціологічного опитування "Відповідь ЄС на війну в Україні", проведеного компанією Ipsos European Public Aff airs на замовлення Європейської комісії у квітні 2022 року. Генеральну сукупність дослідження становлять громадяни 27 країн-членів ЄС віком 15 років та старші (N = 26053). У сприйнятті російсько-української війни виокремлювались інформаційний та діяльнісний аспекти. Перший включав індикатори інформаційного залучення (частоти пошуку та обговорення інформації про події в Україні) та довіри до різних джерел інформації (національних владних органів, європейських владних органів, громадських організацій, журналістів, соціальних медіа). Другий містив показники підтримки заходів ЄС (економічних санкцій проти РФ та російських олігархів, фінансової підтримки України, військової та гуманітарної допомоги, заборони мовлення в ЄС державних російських ЗМІ, прийому біженців з України) та схвалення реакцій окремих áкторів (національних органів влади, ЄС, НАТО, ООН, США, громадян власної країни). Для країн у межах перелічених підгруп індикаторів було розраховано низку узагальнювальних показників. Спільними характеристиками сприйняття війни у країнах ЄС були висока активність пошуку інформації про війну в Україні; доволі активне її обговорення з оточенням; помітний рівень підтримки ключових заходів ЄС, спрямованих на підтримку України; значна задоволеність реакціями з боку ключових áкторів. Довіра до різних джерел інформації була неоднаковою та помітно варіювала між країнами. Найбільш авторитетними джерелами виявились владні органи, яким поступались громадські організації та журналісти. Соціальні медіа здебільшого не зажили довіри. При цьому основними патернами довіри до різних джерел були, з одного боку, поєднання недовіри до соціальних медіа з доволі високою довірою до інших джерел, а з іншого— недовіра до більшості або й до усіх джерел.Item Психоемоційний стан населення на тлі війни: від мобілізації ресурсів до поляризації оцінок(Інститут соціології НАН України, 2023) Злобіна, ОленаРозділ 6 з колективної монографії "Українське суспільство в умовах війни. Рік 2023", у якому висвітлено питання психоемоційного стану населення на тлі війни. Метою дослідження було відтворити зміни образу сучас- ного життя, сформованого в масовій свідомості.Item Українське суспільство в умовах війни. Рік 2023 : колективна монографія(Інститут соціології НАН України, 2023) Дембіцький, Сергій; Резнік, Володимир; Злобіна, Олена; Головаха, Євген; Макеєв, Сергій; Резнік, Олександр; Козловський, Олег; Симончук, Олена; Костенко, Наталія; Скокова, Людмила; Чепурко, Гульбаршин; Клименко, Олена; Трофименко, Олена; Смакота, Вікторія; Соколовський, Іван; Толстих, Наталія; Бакіров, Віль; Рущенко, Ігор; Паращевін, Максим; Головаха, Євген; Макеєв, СергійНеоголошена війна РФ проти України призвела до масштабних і суперечливих змін у станах і соціальних процесах, у оцінках, настроях, прагненнях, політичних уподобаннях і пріоритетах громадян. Упродовж 2023 р. члени дослідницької спільноти, об’єднані у Соціологічну асоціацію України, аналізували й інтерпретували емпіричні дані, отримані в перший рік війни, обговорювали встановлені факти й залежності на наукових конференціях, планували та проводили ініціативні обстеження. Невелика складова їхніх спостережень представлена на сторінках книги, а основну її частину становлять узагальнення та висновки, які зроблені у структурних підрозділах Інституту соціології НАН України й ґрунтуються переважно на емпіричних матеріалах моніторингу за змінами у структурах і повсякденному житті населення країни у 2022‒2023 рр. і проведених інтерв’ю в рамках виконання планових науково-дослідних робіт. Фахівці гуманітарних і соціальних дисциплін, які досліджують різноманітні аспекти співіснування людей у надзвичайних обставинах життя, праці та спілкування, викладачі суспільних наук закладів вищої освіти, студенти та аспіранти спеціальності "054 – Соціологія" знайдуть у книзі матеріали для обміну поглядами і дискусій.Item Копінгові стратегії та самооцінка здоров'я українських вимушених мігранток у Чеській Республіці(Наукова столиця, 2023) Мажак, ІринаМатеріали доповіді учасника ХIX Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки", 16-17 грудня 2022 року, м. Київ.Item Understanding Ukrainian society before and after the Russian invasion(2024) Martsenyuk, Tamara; Gugushvili, Alexi; Ersanilli, Evelyn; Präg, PatrickRussia’s full-scale invasion of Ukraine in February 2022 was a watershed moment in modern European history. It quickly became evident that the war would have significant consequences for Europe’s security, politics, and economy. Ukraine is shaken by the invasion to an extent comparable to the devastation during the Second World War. As Editors of European Societies, we realized that there was little sociological research on Ukraine, one of the largest European countries. Only a handful of articles were ever published on Ukraine in European Societies or other leading general sociological journals. Thus, we initiated a Special Issue on ‘Understanding Ukrainian Society Before and After the Russian Invasion’, co-edited by two Ukrainian sociologists, Tamara Martsenyuk from the National University of Kyiv Mohyla Academy and Tymofii Brik from Kyiv Schools of Economics.