Кафедра соціології

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 478
  • Item
    Secrecy in Maidan Volunteer Organizations: E+ Initiative Case Study
    (ISTES Organization, 2023) Prokhorova, Anna
    In this paper, I refer to Maidan (Euromaidan) protests that took place in Ukraine in 2013–2014. I analyse the role of secrecy in Evacuation+ Initiative (E+), one of Maidan volunteer organization that evacuated sick and wounded Maidan residents to safe locations – makeshift hospitals. The empirical part of the paper uses in-depth semistructured oral history interviews with Maidan participants. The analysis identifies the peculiarities of horizontal network volunteering formations of Maidane using the E+ Initiative case study. Different manifestations of secrecy in E+ the same as some visibility markers are also thoroughly covered by the analysis. I suggest that, in the context of the resistance against autocracy, secrecy in E+ is subordinated to the aims of safety and survival. That is why we may frame a separate dimension of secrecy, the "safety dimension," in addition to informational and social dimensions considered by Costas and Gray while studying the different types of organizations (2014).
  • Item
    Сприйняття стресу вимушеними мігрантками у Чеській Республіці
    (Наукова столиця, 2024) Мажак, Ірина
    Матеріали доповіді учасника ХX Ювілейної Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії. Суспільна динаміка, соціальна взаємодія та соціологічні дослідження в умовах війни", Київ, 1-2 грудня 2023 року.
  • Item
    "We missed the psychological support": A case study about the preparation of the Brazilian bronze medal kata team for the 2019 Pan American Games
    (2023) Paludo, Ana Carolina; Lassalvia, Cintia; Mazhak, Iryna; Cacek, Jan; Fernandes da Silva, Danilo
    Purpose: The main aim of the study was to describe the key factors involved in the preparation process of the Brazilian bronze medal kata team for the 2019 Pan American Games, focusing on the athletes’ perceptions. Methods: Three male athletes from the Brazilian team performed a semistructured interview to identify the following topics: specific time for preparation, training organization, supplementary support, and perception and suggestion about the efficiency of the preparation process. Results: Data from interviews were gathered and coded, and the major themes were summarized as follows after performing content analysis of the data: (a) technical and tactical training took the major part of the preparation; (b) the high level of the coaches helped the team to reach the technical quality of the kata; (c) better psychological support during the preparation could improve the athletes’ performance during the training and competition; and (d) the lack of financial support compromised the commitment of the athletes during the training routine. Conclusion: We concluded, based on the athletes’ perception, that the most positive factor during preparation for a major competition was the high amount of time focused on technical-tactical training. Even with limitations to performing the physical training, the athletes recognized the importance of the physical component, to increase performance. Financial and psychological support could have helped the team to reach a better result (gold medal) attenuating the training distress.
  • Item
    Війна в Україні у сприйнятті населення країн ЄС
    (2023) Малиш, Ліна
    У статті з’ясовується сприйняття російсько-української війни мешканцями країн ЄС та визначаються його крос-культурні особливості. Одержані висновки ґрунтуються на масиві даних соціологічного опитування "Відповідь ЄС на війну в Україні", проведеного компанією Ipsos European Public Aff airs на замовлення Європейської комісії у квітні 2022 року. Генеральну сукупність дослідження становлять громадяни 27 країн-членів ЄС віком 15 років та старші (N = 26053). У сприйнятті російсько-української війни виокремлювались інформаційний та діяльнісний аспекти. Перший включав індикатори інформаційного залучення (частоти пошуку та обговорення інформації про події в Україні) та довіри до різних джерел інформації (національних владних органів, європейських владних органів, громадських організацій, журналістів, соціальних медіа). Другий містив показники підтримки заходів ЄС (економічних санкцій проти РФ та російських олігархів, фінансової підтримки України, військової та гуманітарної допомоги, заборони мовлення в ЄС державних російських ЗМІ, прийому біженців з України) та схвалення реакцій окремих áкторів (національних органів влади, ЄС, НАТО, ООН, США, громадян власної країни). Для країн у межах перелічених підгруп індикаторів було розраховано низку узагальнювальних показників. Спільними характеристиками сприйняття війни у країнах ЄС були висока активність пошуку інформації про війну в Україні; доволі активне її обговорення з оточенням; помітний рівень підтримки ключових заходів ЄС, спрямованих на підтримку України; значна задоволеність реакціями з боку ключових áкторів. Довіра до різних джерел інформації була неоднаковою та помітно варіювала між країнами. Найбільш авторитетними джерелами виявились владні органи, яким поступались громадські організації та журналісти. Соціальні медіа здебільшого не зажили довіри. При цьому основними патернами довіри до різних джерел були, з одного боку, поєднання недовіри до соціальних медіа з доволі високою довірою до інших джерел, а з іншого— недовіра до більшості або й до усіх джерел.
  • Item
    Психоемоційний стан населення на тлі війни: від мобілізації ресурсів до поляризації оцінок
    (Інститут соціології НАН України, 2023) Злобіна, Олена
    Розділ 6 з колективної монографії "Українське суспільство в умовах війни. Рік 2023", у якому висвітлено питання психоемоційного стану населення на тлі війни. Метою дослідження було відтворити зміни образу сучас- ного життя, сформованого в масовій свідомості.
  • Item
    Українське суспільство в умовах війни. Рік 2023 : колективна монографія
    (Інститут соціології НАН України, 2023) Дембіцький, Сергій; Резнік, Володимир; Злобіна, Олена; Головаха, Євген; Макеєв, Сергій; Резнік, Олександр; Козловський, Олег; Симончук, Олена; Костенко, Наталія; Скокова, Людмила; Чепурко, Гульбаршин; Клименко, Олена; Трофименко, Олена; Смакота, Вікторія; Соколовський, Іван; Толстих, Наталія; Бакіров, Віль; Рущенко, Ігор; Паращевін, Максим; Головаха, Євген; Макеєв, Сергій
    Неоголошена війна РФ проти України призвела до масштабних і суперечливих змін у станах і соціальних процесах, у оцінках, настроях, прагненнях, політичних уподобаннях і пріоритетах громадян. Упродовж 2023 р. члени дослідницької спільноти, об’єднані у Соціологічну асоціацію України, аналізували й інтерпретували емпіричні дані, отримані в перший рік війни, обговорювали встановлені факти й залежності на наукових конференціях, планували та проводили ініціативні обстеження. Невелика складова їхніх спостережень представлена на сторінках книги, а основну її частину становлять узагальнення та висновки, які зроблені у структурних підрозділах Інституту соціології НАН України й ґрунтуються переважно на емпіричних матеріалах моніторингу за змінами у структурах і повсякденному житті населення країни у 2022‒2023 рр. і проведених інтерв’ю в рамках виконання планових науково-дослідних робіт. Фахівці гуманітарних і соціальних дисциплін, які досліджують різноманітні аспекти співіснування людей у надзвичайних обставинах життя, праці та спілкування, викладачі суспільних наук закладів вищої освіти, студенти та аспіранти спеціальності "054 – Соціологія" знайдуть у книзі матеріали для обміну поглядами і дискусій.
  • Item
    Копінгові стратегії та самооцінка здоров'я українських вимушених мігранток у Чеській Республіці
    (Наукова столиця, 2023) Мажак, Ірина
    Матеріали доповіді учасника ХIX Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії: Війна, насильство та суспільні порядки", 16-17 грудня 2022 року, м. Київ.
  • Item
    Understanding Ukrainian society before and after the Russian invasion
    (2024) Martsenyuk, Tamara; Gugushvili, Alexi; Ersanilli, Evelyn; Präg, Patrick
    Russia’s full-scale invasion of Ukraine in February 2022 was a watershed moment in modern European history. It quickly became evident that the war would have significant consequences for Europe’s security, politics, and economy. Ukraine is shaken by the invasion to an extent comparable to the devastation during the Second World War. As Editors of European Societies, we realized that there was little sociological research on Ukraine, one of the largest European countries. Only a handful of articles were ever published on Ukraine in European Societies or other leading general sociological journals. Thus, we initiated a Special Issue on ‘Understanding Ukrainian Society Before and After the Russian Invasion’, co-edited by two Ukrainian sociologists, Tamara Martsenyuk from the National University of Kyiv Mohyla Academy and Tymofii Brik from Kyiv Schools of Economics.
  • Item
    War Propaganda Unfolded: Comparative Effectiveness of Propaganda and Counterpropaganda in Russia's Invasion of Ukraine
    (2023) Oleinik, Anton; Paniotto, Volodymyr
    This article proposes an approach to assessing propaganda effectiveness inspired by the concepts of forward and backward propagation. The propaganda process has several stages: the formulation of a message by an actor vested in power, its transmission by a propagandist, its reception by a member of the target group, and the latter’s reaction to the message. Through content analysis using a quadrilingual dictionary and binary logistic regression, war-related messages of the political leaders of Ukraine, Russia, the United States, the United Kingdom, and France were tracked through these stages in the first 15 months of Russia’s large-scale invasion. Corpora of political, media, and mass discourses about the war inform this study (140.5 million words). It has been shown that the effectiveness of Russian propaganda has been growing since February 2022, while the effectiveness of the Ukrainian counterpropaganda has been declining. However, the relative ineffectiveness of Ukrainian propaganda is matched by the country population’s growing national consciousness.
  • Item
    Використання багатовимірних технік аналізу у вивченні чинників вибору академічної кар'єри студентством
    (2023) Середа, Павло; Мальцева, Катерина
    Прийняття рішення щодо подальшого навчання та професійного розвитку серед студентства є складним процесом, на який впливають різні чинники. Цей напрям є стратегічно важливою сферою досліджень у ґлобальному масштабі, зважаючи на роль університетів у формуванні всіх аспектів подальшого життя індивідів. Він також є принциповим для України з огляду на сучасні освітні реформи, що відбуваються в нашій державі. Оскільки мотивація у виборі кар’єри очікувано може мати різні джерела і, відповідно, є багатофакторною, дослідження чинників вибору академічної кар’єри передбачає кілька площин. Для оптимізації аналітичних процедур та підвищення інформативності результатів у нашому дослідженні застосовано методи багатовимірного аналізу для пояснення різних аспектів прийняття рішень, що здатні впливати на вибір закладу вищої освіти. Для виявлення детермінантів вибору та ілюстрації дії різних чинників на різні площини вибору ми використовуємо коґнітивні дані (самозвіти), зібрані навесні 2019 року серед студентів бакалаврату НаУКМА. Результати аналізу показують, що у студентському сприйнятті чітко виокремлюються інституційні характеристики НаУКМА, соціальна атмосфера та академічний клімат і особисті характеристики студента. Інституційна атмосфера у наборі факторів ділиться на оцінку якості здобутої освіти та стратегічні міркування проти вступу до маґістратури НаУКМА. Соціальна атмосфера й академічний клімат, своєю чергою, ділить на соціальну атмосферу та академічний клімат і зв’язки зі студентами маґістратури. Особисті характеристики було розподілено на кар’єрні цінності, ставлення до навчання та до маґістратури. Позитивна оцінка інституційних характеристик НаУКМА мала позитивний зв’язок із плануванням вступу й продовження навчання саме в НаУКМА та неґативний — із плануванням вступу на маґістерські програми в інших ЗВО за кордоном або в Україні. Намір скористатися програмою міжнародної мобільності позитивно впливав на вибір маґістратури НаУКМА.
  • Item
    Стресові стани населення України в контексті війни: соціально-груповий аналіз
    (2024) Злобіна, Олена
    У доповіді наведено результати дослідження стресових станів населення України під час війни. Війна чинить комплексний негативний тиск на психологічний стан населення через створення екзистенційних загроз та підсилення дії всіх стресорів. Під їхнім впливом виникають такі стресові стани, як психологічний дистрес, стан подовженого стресу та посттравматичний стресовий розлад. Аналіз результатів репрезентативного всеукраїнського опитування показав, що 69 % населення має низький рівень дистресу, що свідчить про достатньо ефективне використання населенням ресурсів психологічного спротиву для захисту від дії стресорів війни. Водночас виявлено, що найбільш вразливими групами, в яких зафіксовано підвищений рівень дистресу, є максимально депривоване населення, жінки та молодь до 30 років. Зафіксовано, що в різних групах ризику дистрес виявляється в різних формах, що потребує вироблення диференційованих підходів до зміцнення ресурсів спротиву на психологічному рівні.
  • Item
    Гендерний портрет Національного університету "Києво-Могилянська академія" 2024
    (2024) Марценюк, Тамара; Козіянчук, Юлія; Піляй, Христина; Заторська, Марія; Спірідонова, Анна; Сідько, Олександра; Розумна, Ольга; Кушнір, Ілля; Третьяков, Павло; Дьяченко, Іван; Палій, Марина
    Звіт про кадровий склад Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) на 2024 рік має велике значення для розуміння стану гендерних відносин в університетському середовищі. Дослідження кадрового складу з погляду гендерного аналізу дозволяє нам розуміти гендерний розподіл чоловіків та жінок у різних категоріях персоналу (загальний кадровий склад, науково-педагогічний персонал та адміністрація). Це допомагає визначити, чи існує гендерний паритет у різних сферах діяльності університету. У цій роботі увагу зосереджено на гендерному насильстві та дискримінації у сфері освіти, зокрема у середовищі НаУКМА, та їх загальних характеристиках. Звернено увагу на українські та загальноєвропейські стратегії подолання гендерного насильства та дискримінації в освіті, успішні підходи та виклики у подоланні цих проблем, а також на важливість інформування та підвищення рівня обізнаності стосовно цього як потенційний механізм протидії. Також розглянуто Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та їх механізми, що були затверджені Кабінетом Міністрів.
  • Item
    Sociological study "Access to military education for women in Ukraine" conducted as part of the NAKO project Promotion of Gender Equality in the Armed Forces of Ukraine (abridged version)
    (NAKO, 2023) Musiiaka, Svitlana; Lazarenko, Maryna; Berlinska, Mariia; Hrytsenko, Hanna; Martsenyuk, Tamara ; Oliinyk, Viktoriia; Fatsiievych, Viktoriia; Martsenyuk, Tamara
    This study was designed to identify the beneficial and challenging aspects of women’s access to higher military education institutions and military vocational schools in Ukraine. The text was edited by Tamara Martseniuk.
  • Item
    Соціологічне дослідження "Доступ жінок до військової освіти в Україні", виконане в межах проєкту НАКО "Просування ґендерної рівності в ЗСУ"
    (НАKO, 2023) Мусіяка, Світлана; Лазаренко, Марина; Берлінська, Марія; Гриценко, Ганна; Марценюк, Тамара; Олійник, Вікторія; Фацієвич, Вікторія; Марценюк, Тамара
    Мета цього дослідження — з’ясувати успішні та проблемні аспекти доступу жінок до вищих військових навчальних закладів і військових ліцеїв в Україні. Текст за загальною редакцією Тамари Марценюк.
  • Item
    Соціальний ґрадієнт та нерівності у здоров'ї населення України працездатного віку
    (2022) Мажак, Ірина
    У статті висвітлено результати дослідження соціального ґрадієнту та соціальних нерівностей у здоров’ї серед населення працездатного віку в Україні на основі масивів загальнонаціонального дослідження "Індекс Здоров’я. Україна" за 2017–2020 роки (33 058 респондентів, віком 18–65 років). Основними цілями дослідження були: вивчення взаємозв’язків між потенційними соціальними детермінантами здоров’я та статусом суб’єктивного здоров’я; виявлення та порівняння соціально-економічних нерівностей у самооцінці здоров'я; дослідження соціального "градієнта" у здоров’ї населення працездатного віку в Україні та виявлення найбільш вразливих категорій населення. Соціальні нерівності у здоров’ї є проблемою для більшості суспільств, навіть, незважаючи на наявність високоефективних систем охорони здоров’я, адже, якщо одні нерівності у здоров'ї зумовлюються генетично, то інші є соціально зумовленими і переважно перебувають поза контролем окремих індивідів. Під соціальними нерівностями у здоров’ї розуміють постійні відмінності у здоров’ї між соціально-демографічними групами населення. У дослідженні використано біноміальний логістичний регресійний аналіз, який було проведено у два етапи та матеріалістичний підхід до вивчення соціальних нерівностей у здоров’ї. Соціальний ґрадієнт у здоров’ї не лише показує, що найгіршою є самооцінка здоров’я у найбідніших, а він також прослідковується серед усіх груп працездатного населення України відповідно до їх доходу чи СЕС, що підтверджено результатами логістичної регресії. Відповідно до матеріалістичного підходу прослідковується чітка залежність між соціально-економічними факторами та станом здоров’ям, найбільш вразливими є категорії респондентів з найстаршої вікової групи та респонденти яким не вистачає грошей навіть на їжу або респонденти з найнижчим СЕС. Додатково, виявлені соціальні нерівності у здоров’ї на основі гендерних, вікових та освітніх відмінностей. Результати дослідження можуть бути корисними при розробці політики боротьби з нерівностями у здоров'ї серед працездатного населення в Україні.
  • Item
    Кар'єра жінки - це підтримувати кар'єру чоловіка?
    (2005) Оксамитна, Світлана
    Невід'ємною складовою демократичного світогляду вважається ґендерна культура, дотримання принципу рівної і рівноцінної громадянської гідності кожної людини, незалежно від статі, забезпечення і дотримання умов вільного вибору, взаємоповаги, взаємопідтримки, розвитку особистості та самореалізації як чоловіків, так і жінок. У межах андроцентричної та патріархальної культури перевага надається чоловікам. Насамперед це стосується сфери професійної зайнятості, можливостей самореалізуватися різними шляхами, серед яких чільне місце посідає кар'єрне просування сходинками бюрократичного, професійного чи фінансового успіху. Традиційним, глибоко закоріненим в історії є ґендерний стереотип, за яким навіть працююча освічена, але заміжня жінка є насамперед дружиною і матір'ю, що повинна допомагати чоловіку, нерідко зневажаючи власні прагнення до самореалізації та професійного успіху, відмовляючись від реальних кар'єрних можливостей.
  • Item
    Propaganda channels and their comparative effectiveness: The case of Russia's war in Ukraine
    (2024) Oleinik, Anton; Paniotto, Volodymyr
    Since Lasswell, propaganda has been considered one of three chief implements of warfare, along with military and economic pressure. Russia’s invasion of Ukraine revives public and scholarly interest in war propaganda. The Russian political leader frames the war as an imperial war. The Ukrainian political leader frames it as a war of national liberation. The discursive battle thus complements the military combat. The outcome of the discursive combat depends on the effectiveness of propaganda deployed by the parties involved. Propaganda effectiveness is the propagation of war-related messages stated by political leaders through various media with no or few distortions. The effectiveness of propaganda is compared (1) across countries, with a particular focus on two belligerents, Russia and Ukraine, (2) in the function of the medium (mass media, digital media), and (iii) using two different methods (content analysis and survey research). Data were collected during the first year of the large-scale invasion (February 2022 to February 2023). Survey data allowed measuring the degree of the target audience’s agreement with key propagated messages.
  • Item
    Забезпечення ґендерної рівності у Збройних силах України
    (2024) Марценюк, Тамара
    У статті здійснено огляд українського законодавства і міжнародних зобов’язань України щодо забезпечення ґендерної рівності у Збройних силах України (ЗСУ). Наголошено на аспектах ґендерної політики в інститутах освіти і медіа, які важливі також і для військової політики. Охарактеризовано основні результати серії соціологічних досліджень із циклу «Невидимий батальйон», виокремлено успіхи і проблеми на шляху до інтеграції жінок у ЗСУ протягом останніх десяти років війни, починаючи з антитерористичної операції (АТО). Поступове подолання явища вертикальної і горизонтальної ґендерної сегрегації у військовій сфері, відхід від патерналістської ґендерної політики, надання формального доступу жінок до всіх бойових спеціальностей і до військової освіти зазначено серед успішних результатів політики забезпечення рівних прав і можливостей у ЗСУ. Задля професійної інтеграції жінок у ЗСУ потрібно вирішити такі нагальні проблеми, як брак чіткого механізму реагувань на явища сексуальних домагань, розуміння потреб жінок як бійчинь (впровадження ґендерно чутливого підходу), більша видимість жінок серед військової еліти та експертного військового середовища. На основі репрезентативного для українського населення опитування з’ясовано громадську думку про забезпечення ґендерної рівності у військовій сфері станом на 2018 і 2023 рр. Ідеться про підтримку ідеї працевлаштування жінок нарівні з чоловіками у Збройних силах України, армію як професійну сферу з рівним доступом жінок і чоловіків. Згідно з результатами опитування, більшість як чоловіків, так і жінок готові чинити збройний опір, щоб зупинити російську окупацію України.
  • Item
    EU Policy towards Ukraine: Entering Geopolitical Competition over European Order
    (2024) Raik, Kristi; Blockmans, Steven; Osypchuk, Anna; Suslov, Anton
    Since 2004, competition between the European Union (EU) and Russia over the European political, economic and security order intensified sporadically, with a focal point in Ukraine. The EU’s main mitigation tactic in response to this competition used to be denial, but in 2022, following Russia’s full-scale invasion of Ukraine, this approach became untenable. As a result, the EU entered the competition as an emerging geopolitical actor in three important respects: engaging in a conflict over the European order; utilising its (still limited) hard power; and extending its geographical borders. Most importantly, the EU is actively trying to shape the future of the European order that was challenged by Russia’s war against Ukraine. While pursuing its goals predominantly through civilian means, the EU has also taken major steps to strengthen its hard power capabilities and contributed military assistance. Furthermore, by granting candidate country status to Ukraine, it took a clear stance on its future borders, while these were violently contested.
  • Item
    War on the horizon. Infrastructural vulnerability in frontline communities of the Donbas
    (2023) Ryabchuk, Anastasiya
    Post-Soviet deindustrialization and the economic collapse of the 1990s led to a decline in the signifi cance of the Donbas coal-mining region both economically and symbolically, while the start of the Russian war in Ukraine in 2014 aggravated the sense of isolation and fragmentation. Th e combined eff ects of these two forms of violence led to technocratic governance, in part promoted and encouraged by the international humanitarian organizations that entered the region aft er 2014. Where war and neoliberalism narrowed horizons for good life, fragmented technocratic governance limited horizons for political engagement. It also ignored and neglected the potential strengths of inherited socialist state infrastructure that could off er a safety net and a point of reference for citizens’ engagement with the world and each other.