Кафедра соціології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Experience with the Implementation of Continuous Medical Education among Mother-and-Child Healthcare Providers in Ukraine: A Case Study Based on Two International Collaboration Initiatives(2023) Chernysh, Tetiana; Opitz, Lucas; Riabtseva, Nataliia; Raab, Martin; Pavlova, MilenaHealthcare labor market shortages due to migration, inadequate investments, and lack of continuous training are essential concerns in the Eastern European region. This article aims to describe and reflect on the experience with the implementation of continuous medical education among mother-and-child healthcare providers in Ukraine, including achievements, challenges, and barriers. We analyze this case based on two international collaboration initiatives: the Swiss–Ukrainian program in mother-and-child health that ran from 2000 to 2015, supplemented by the recent Ukrainian–Swiss project "Medical education development" in 2018–2023. Methods: We use a case study approach as the methodology for our study. We collected data from documents (project reports reviews) and in-depth interviews with stakeholders. We apply the method of directed qualitative content analysis. Results: As a result of the Swiss–Ukrainian collaborations, the knowledge and awareness of medical personnel were greatly improved. Modern clinical concepts not well understood at the outset became commonplace and were incorporated into clinical activities. Nevertheless, obstacles to the implementation and rapid uptake of changes were found in the lack of knowledge of the English language among medical doctors, the fear of changes, and the lack of openness and readiness for novel evidence-based clinical practices. However, primary healthcare practitioners in this new project seem to be more inclined to change. Conclusions: A modernized continuous medical education which is based on the values of openness, respect, dialogue, and professionalism can be implemented with the input of an international assistance program despite the resistance of the system towards change.Item An interdisciplinary study IB 5.0 monitoring of recommendations and research results from the "Invisible battalion" cycle conducted as part of the NAKO project "Promotion of Gender Equality in the Ukrainian Armed Forces"(NAKO, 2023) Hrytsenko, Hanna; Kvit, Anna; Martsenyuk, Tamara; Zviahintseva, Mariia; Musiiaka, Svitlana; Lazarenko, MarynaThe issue of gender equality in Ukraine’s defense sector has become relevant since the beginning of the war in the East of the country. During the nine years of the war, the number of female soldiers in the ranks of the United Armed Forces (UAF) has almost doubled and now exceeds the number of women in some of the largest armies in Europe, such as Great Britain, Italy, and, according to recent data, France. Public awareness of the issue of the rights and opportunities of women in military service and female veterans in Ukraine has also increased. Military women have also become more visible and recognized. The Commanderin-Chief of the UAF4 and the President of Ukraine publicly recognize the contribution of Ukrainian women, servicewomen in particular, to the country’s defense, and the National Day of Defenders of Ukraine has been officially renamed the "Day of Defenders and Defendresses of Ukraine".Item Як писати курсові та кваліфікаційні роботи : навчально-методичний посібник(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2023) Мальцева, Катерина; Пугачова, Олена; Бондар, ВікторіяНавчально-методичний посібник розроблено для надання допомоги студентам у підготовці й проведенні емпіричного дослідження та написанні курсових і кваліфікаційних робіт із різним методологічним профілем. У посібнику розглянуто загальні особливості стилістичної витриманості в межах академічного письма, а також висвітлено такі аспекти дослідницької роботи студента, як дослідницька етика, взаємодія з науковим керівником та редакціями наукових журналів. Посібник містить помічні поради, як структурувати текст і побудувати теоретичну аргументацію, оформити емпіричну частину, ефективно підібрати техніки збору та аналізу даних, визначити розмір і композицію вибірки, аналізувати та інтерпретувати дані. Розглянуто особливості написання та опрацювання текстів великого обсягу, наповнення різних розділів, типові помилки. Надано поради, як упоратися з прокрастинацією. Для студентів-соціологів старших курсів бакалаврату та магістрантів, а також студентів суміжних спеціальностей.Item Становище дівчат і молодих жінок у ситуації гуманітарної кризи: на прикладі війни в Україні(2023) Марценюк, Тамара; Дудко, Олена; Солодченко, Ольга; Кравець, Дар‘я; Трофименко, Єлизавета; Македон, Діана; Ракітіна, Анастасія; Романовська, Марія; Коник, Тетяна; Селянінова, Анастасія; Ананьєва, Евеліна; Півторак, Софія; Харланова, Нівєна; Чебаненко, Дар’я; Ткачук, Тетяна; Самоздра, Кирило; Богданова, Соф’я; Солонюк, Софія; Мокренко, Надія; Сергієва Поліна; Вишневський, Олександр; Жураховська, Олена; Лесик, Данило; Тарасюк, Катерина; Балакіна, Софія; Ільніцька, Марина; Харченко, Діана; Коломієць, Сніжана; Чорна, Вікторія; Марченко, Анастасія; Кузенкова, Марія; Кадіна, Вікторія; Ігнатова, Анфіса; Шеремет, Аліна; Молнар, Катерина; Тельпіс, Катерина; Левченко, Єлеазар; Шинкаренко, Маргарита; Атрошенко, Марія; Безпалько, Анастасія; Завгородня, Дарина-Марія; Тітаренко, Яна; Циганок, Крістіна; Маковська, Поліна; Красенко, Ада; Бородієнко, Софія; Шаповал, Дар’я; Миколенко, Крістіна; Рубан, Артем; Панічевська, Анжела; Бандура, Дар’я; Кучеренко, Анастасія; Меньшикова, Єлизавета; Холодило, Олеся; Мохончук, Яна; Соколова, АнастасіяДослідження вказують, що дівчата та молодь у всьому її розмаїтті проживають особистий складний досвід війни та переміщення. Згідно з Державною службою статистики, жінки складають 55% дорослого населення України, а дівчата – 49% населення до 18 років. Окрім того, молоді жінки та дівчата відіграють ключову роль у забезпеченні інклюзивної гуманітарної допомоги та волонтерства. Гуманітарні актори, повинні краще оцінювати виклики та перспективи дітей та молоді, оскільки оцінки з питань захисту дітей часто є гендерно-сліпими, не враховуючи гендерні ролі, які приписуються дівчатам у соціальному, економічному та політичному контексті. Так, швидка регіональна гендерна оцінка від жовтня 2022 року вказує на відсутність вкрай необхідних даних і аналізу щодо гендерних бар’єрів для молоді та підлітків, дівчат і хлопців, особливо в контексті питань захисту, сексуального та репродуктивного здоров’я та прав, повноцінній участі у гуманітарному програмуванні. Таким чином, потреби та голоси дівчат-підлітків та молодих жінок наразі потребують більшої уваги гуманітарною спільнотою. «Дослідження про становище дівчат під час війни в Україні», таким чином, є частиною дослідження Plan International під назвою «Дівчата-підлітки в умовах кризи», який має на меті покращити обізнаність щодо ситуації, з якою стикаються молоді дівчата та дівчата-підлітки, які постраждали від війни в Україні, і ті, хто зараз шукає притулку в Польщі та Молдові. Дослідження покликане привернути увагу уповноважених осіб до виявлених проблем для їх розв’язання надалі, а також надати змогу фахово супроводжувати проєкти, що відповідають потребам дівчат-підлітків. Загалом, дослідження є особливо актуальним в Україні, бо його тематика лежить на перетині двох гарячих соціальних проблем: гендерна рівність та покращення становища дітей і підлітків, які є особливо вразливими групами під час війни.Item Towards Gender Equality in the Ukrainian Society(transcript Verlag, 2023) Martsenyuk, TamaraGender equality has been one of the values of democratic societies for more than 50 years. Its declaration as a value implies the achievement of an equal position for both women and men in all spheres of life in society through the legal provision of equal rights and opportunities and the elimination of gender discrimination. It also infers an application of temporary special measures aimed at eliminating the imbalance in the opportunities of women and men in exercising equal rights. These ideas should be put into practice by building sustainable institutional support for gender equality: the equal involvement of women and men in various spheres of public life, such as family, politics, security and defense; taking into account the needs of different categories of the population, such as women and men of different ages, marital status, region of origin, or states of health; counteracting gender stereotypes and gender violence; and expanding awareness-raising activities and a culture of gender equality. In Ukraine, a lot has been done over the last 30 years to draw attention to the topic of gender equality and human rights in general. Firstly, a national mechanism for ensuring gender equality has been developed. Back in 2005, the Law of Ukraine “On ensuring equal rights and opportunities for women and men” was adopted. Ukraine also became the first post-Soviet country to adopt a law against domestic violence in 2001. The work of the executive authorities tasked with overseeing these policies is coordinated by the Government Commissioner for Gender Policy. These are all components of so-called “top-down” approach regarding the regulation of gender equality. Secondly, bottom-up approach (grass root activism) is also important, especially through the work of women’s feminist movements that fight for equal rights. This chapter will take a closer look at the process that has led to the formation of the women’s movement in Ukraine and its role in ensuring gender equality in Ukrainian society.Item Міждисциплінарне дослідження НБ 5.0. Моніторинг рекомендацій і результатів досліджень із циклу "Невидимий батальйон", виконане в межах проєкту НАКО "Просування ґендерної рівності в ЗСУ"(2023) Гриценко, Ганна; Квіт, Анна; Марценюк, Тамара; Звягінцева, Марія; Фацієвич, Вікторія-Наталія; Бєлошенко, Алла; Мусіяка, Світлана; Лазаренко, МаринаДослідження проводилося з грудня 2022 року по березень 2023 року і складається з двох частин — кабінетної та польової (емпіричної). Мета дослідження — за допомогою моніторингу з’ясувати успіхи та виклики рекомендацій і результатів досліджень із циклу "Невидимий батальйон". Зокрема, ідеться про такі три дослідження, як "Невидимий батальйон": участь жінок у військових діях в АТО" (2015), "Невидимий батальйон 2.0”: повернення ветеранок до мирного життя" (2019), "Невидимий батальйон 3.0. Сексуальні домагання у військовій сфері в Україні" (2021). У дослідженні розглянуті такі теми: 1) становище жінок і ґендерна рівність у військовій сфері; 2) становище ветеранок в українському суспільстві; 3) сексуальні домагання у військовій сфері в Україні. Кожна частина дослідження має кабінетну (desk study) та емпіричну складову (польову частину роботи).Item Міжгенераційна соціальна мобільність у фокусі академічних і соціально-політичних інтересів(2012) Оксамитна, СвітланаУ статті увага зосереджується на значенні досліджень міжгенераційної соціальної мобільності для розуміння цілісної системи соціальної нерівності у суспільстві, зокрема нерівності можливостей на противагу нерівності умов чи результатів. Особливість соціологічного підходу до соціальної мобільності полягає в акцентуванні нерівності саме у відносному, а не атрибутивному значенні, що характерно для аналізу міжгенераційної мобільності за доходами у працях економістів. Питання соціальної мобільності набули важливого соціально-політичного значення у багатьох західних країнах та міжнародних організаціях. Поряд із соціальним включенням та соціальним капіталом соціальна мобільність вважається важливою складовою соціальної єдності чи згуртованості. В Україні дослідженням міжгенераційної соціальної мобільності зараз не надають ані належного академічного, ані соціально-політичного значення.Item Роль культурного та соціального капіталів у суб’єктивній оцінці здоров'я(2022) Середа, Павло; Мальцева, КатеринаСучасна епідеміологічна ситуація ще раз привернула увагу наукової спільноти та полісі-мейкерів до важливості розуміння соціальних джерел біологічних ризиків. Упродовж кількох останніх десятиліть висновки емпіричних досліджень нерівностей у здоров’ї привертали увагу до складних причинних зв’язків між соціально-економічним статусом індивіда та його чи її здоров’ям. Існує кілька теоретичних моделей для пояснення нерівностей у здоров’ї, які зосереджуються на різних аспектах впливу соціально-економічного статусу. Ці моделі демонструють, що показники здоров’я розподілені між різними групами у популяції нерівномірно, проте є обмеженими у своїх поясненнях механізмів відтворення нерівності у здоров’ї. Хоча самі спостереження щодо впливу соціально-економічного статусу на здоров’я не є новими й походять щонайменше від ідей соціальної медицини ХІХ століття, зараз ми знаємо значно більше про соціальні чинники у патернах здоров’я, захворюваності та смертності. Розвиток підходів до розуміння нерівності у здоров’ї, а також збагачення соціологічного знання завдяки інкорпорації інформації з епідеміології, медицини, генетики та інших дотичних наук змінили й засадниче визначення самого здоров’я. Відповідно, має розвиватися і методологічний вимір оцінювання соціальних чинників у здоров’ї. Проведене авторами дослідження передбачало з’ясування ролі культурного та соціального капіталів у суб’єктивних оцінках здоров’я з боку дорослого населення України. У 2020–2021 роках було проведено двохфазове дослідження мішаним способом із залученням напівструктурованого інтерв’ювання (n = 10) для розроблення інструменту для подальшого анкетування (n = 156). У результаті аналізу було виявлено ґрадієнт наявності капіталів щодо культурного капіталу в аспекті сприйняття здоров’я як частини суб’єктивної його оцінки. Індивіди, більш обізнані в царині здорового способу життя і спроможні втілювати набуті знання у своєму способі життя, водночас мали вищі показники всіх форм капіталів. Це підтримує ідею того, що здоров’я є одним із проявів культурного смаку, що формує статусне розрізнення. Щодо механізмів взаємодії капіталів, виявлено, що культурний капітал втілений у знаннях про здоров’я має зв’язок з культурним капіталом в аспектах харчування та дотримання власних звичок щодо зміцнення здоров’я, а також з таким складником соціального капіталу, як соціальна підтримка. Змінні культурного капіталу є пов’язаними між собою, а також зі складниками соціального капіталу у вигляді соціальної підтримки та наявності корисних контактів. Соціальний капітал є багатовимірним конструктом у межах якого різні фактори взаємодіють між собою. Соціальна підтримка виступає медіатором між соціальним та культурним капіталом.Item Поколінні відмінності у сприйнятті соціальної ситуації(2022) Малиш, ЛінаУ статті здійснюється міжпоколінне порівняння позицій індивідів у соціоструктурних ієрархіях та їхнього сприйняття аспектів соціальної реальності, а також з’ясовується зв’язок між цими параметрами. На підставі масивів даних соціологічного моніторинґу "Українське суспільство" Інституту соціології НАНУ за 2018–2021 роки було виокремлено чотири підвибірки, які презентують чотири покоління (повоєнне, перехідне, перебудовне та пострадянське). Кожне з поколінь формувалося під впливом знакових для розвитку України подій за період до та після здобуття незалежності. Визначення сприйняття соціальної ситуації здійснювалось із застосуванням чотирьох груп показників (оцінок стану соціуму, орієнтацій індивідів на певний тип соціального устрою, задоволення своїм становищем та уявлень про дисфункційні явища українського соціуму). Додатково було сконструйовано дві типології (узагальнена характеристика задоволення життям та орієнтація на певний тип соціального порядку). Для вимірювання позицій у просторі нерівностей було вжито такі показники, як рівень освіти респондента, доходи його родини, кваліфікація та просторова рухливість. Було виявлено низку поколінних відмінностей у розподілах індивідів за основними стратифікаційними ієрархіями, а також у їхньому задоволенні власним становищем. Оцінки стану соціуму, орієнтації індивідів на певний тип соціального устрою та уявлення про дисфункційні явища українського соціуму мали слабкі відмінності поміж поколінних когорт. Окремі аспекти сприйняття соціальної ситуації були доволі слабко пов’язані з позицією у стратифікованому просторі, їхній найменший вплив спостерігався для повоєнного покоління.Item Соціальні нерівності у здоров'ї: головні підходи до вивчення(2022) Мажак, ІринаУпродовж останніх чотирьох десятиліть дослідники використовують різні теоретико-методологічні підходи для дослідження соціальних нерівностей у здоров’ї. Отже, метою цього дослідження є аналіз головних підходів до визначення та вивчення соціальних і соціально-економічних нерівностей у здоров’ї, а саме: матеріалістичний (ґрунтований на доході), психосоціальний (ґрунтований на соціальних нерівностях), культурно-поведінковий (ґрунтований на поведінці, пов’язаній зі здоров’ям / способом життя) та інтерсекційний (застосовуваний для виявлення соціальних нерівностей у здоров’ї посеред численних соціальних груп, утворюваних на перетині між різними ідентичностями людини). Поряд із тим застосовують теорію фундаментальних причин, за якою СЕС та соціальний клас визначаються як "фундаментальні причина" здоров’я, хвороби, інвалідності та смерті, а також теорію життєвого шляху, в межах якої розглядаються всі моделі, що пояснюють нерівності у здоров’ї в рамках дослідженнях соціальних нерівностей у здоров’ї. Під соціальними нерівностями у здоров’ї розуміють відмінності у здоров’ї між соціальними групами на підставі таких соціальних детермінант, як ґендер, вік, дохід, рівень освіти, професія, зайнятість/безробіття, сімейний статус, наявність дітей, житлові умови, місце проживання тощо, які відтворюються у часі. Соціальні нерівності у здоров’ї є несправедливими, й у цивілізованих країнах вживають заходи щодо їх зменшення. Справедливість у здоров’ї полягає в тому, що кожен мусить мати можливість реалізувати свій повний потенціал здоров’я. Справедливість у здоров’ї — це не те саме, що рівність у здоров’ї, бо ті, хто має більші потреби, але менші ресурси, потребують більше допомоги для вирівнювання можливостей. Емпіричні дослідження, в тому числі й проведені в Україні, показали взаємозв’язок між різними соціальними й економічними детермінантами та нерівностями у здоров’ї, а також підтвердили наявність соціальних нерівностей у здоров’ї серед різних соціально-економічних та демографічних груп.Item Gutes und schlechtes Sozialkapital? Vertrauen und Korruption in der Ukraine laut dem World Values Survey 2020(2021) Kostiuchenko, TetianаDieser Artikel stellt einen Ausschnitt der die Ukraine betreffenden Ergebnisse des siebten World Values Survey (WVS-7) vor. Er behandelt auf der einen Seite soziales Kapital und Vertrauen und auf der anderen Seite Vertrauen in Institutionen. Das Vertrauen in Behörden wird außerdem mit der Wahrnehmung von Korruption und Bestechung verglichen. Außerdem wird der siebte World Values Survey (WVS) mit dem sechsten – 2011 erhobenen – WVS verglichen, soweit dies möglich ist.Item Linking social stress, health and social behavior through the lens of evolution(2022) Maltseva, KaterynaStress has been systematically shown to affect health. Social life introduces additional sources of stress, and social stressors emerge as a particular kind of stressors. Living in groups and embedded into their social networks, humans live a complex life based on regular social interactions, elaborate cultural routines and mental life rooted in intersubjectivity, capacity for social learning and affiliative needs. Social Safety Theory and life history orientation approach use this ground to develop an evolutionary-based perspective on life stress and health. While life history orientation framework is already well established in social epidemiology, medical anthropology and sociology, Social Safety Theory is a novel approach building on the psychological ability embedded in human sociality to form and maintain lasting social bonds. It hypothesizes that threats to social safety are a critical feature of psychological stressors that increase risk for disease. By doing so it provides a link between social behavior, psychosocial stress and human health when considered in the light of evolution. Life history orientation approach stems from the evolutionary premises and expands its biologically-grounded reasoning into the realm of psychology as well as health sciences. Among other things, it contributes to sociological frameworks linking the effects of childhood adversity to patterns of disease and social behavior in adult life. Both these frameworks provide important conceptual junctures for the researchers of stress, health and social behavior by developing explanations of different avenues by which our social ecologies affect biological risks.Item Successes and challenges of ATO/JFO veterans’ involvement in the public and political life of Ukraine(2022) Martsenyuk, Tamara; Kvit, AnnaThis article presents qualitative results of a large sociological study "Involvement of veterans in the public and political life: from military victories to personal engagements" (2019). 22 in-depth interviews with ATO/JFO veterans, 20 expert interviews, and 4 focus groups in Kyiv, Zhytomyr, Chernivtsi, and Kramatorsk were analyzed to explain legal aspects of veterans’ situation, to characterize ATO/JFO veteran organizations and conceptualize motivation of veterans to engage in public and political activity. Possibilities for veterans to return to a peaceful life after the war in Donbas are defined through political, employment, education, and creative opportunities in Ukraine. Internal and external challenges of the veteran movement activities are identified.Item Вигорання серед надавачів медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ: контекстуальне розуміння та вимірювання(2022) Дарієвська, Сніжана; Степурко, Тетяна; Бойко, АллаВигорання медичних працівників є викликом для доступності та якості медичних послуг в усіх країнах. Емоційно і фізично виснажені працівники стають менш уважними, частіше припускаються помилок. Контекстуальні особливості системи охорони здоров’я, організаційна культура закладів охорони здоров’я можуть як сприяти запобіганню вигоранню, так і навпаки. З огляду на брак стандартизованих інструментів для вимірювання вигорання серед медичних працівників ми мали на меті адаптувати до українського контексту і доповнити один із дослідницьких інструментів, який надалі можуть використовувати дослідники. З листопада 2020 р. по квітень 2021 р. було проведено напівструктуровані інтерв’ю та анкетування надавачів медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ). Виявлено високі середні показники двох вимірів вигорання: емоційного виснаження медичних працівників і деперсоналізації, проте показники рівня особистих досягнень не засвідчують вигорання в цьому компоненті. Претест і пілотування шкали вигорання Human Services Survey for Medical Personnel (MBI-HSS (MP)) вказують на валідність цього інструменту, який може бути використаний у подальших дослідженнях в Україні.Item Мережева взаємодія в студентських організаціях до і після початку пандемії(2022) Стеценко, Катерина; Костюченко, ТетянаЗ початком пандемії COVID-19 у 2020 р. значна частина організацій перейшла у формат дистанційної роботи, тож формальна і неформальна взаємодія в них зазнала змін, що позначилося на структурі відносин всередині організацій. У статті викладено результати дослідження ефекту від переходу до дистанційного формату для трьох студентських організацій НаУКМА: "Та Могилянка", "Kyiv Mohyla Moot Court Society" та "Buddy NaUKMA". Дані про мережеву взаємодію в перших двох організаціях було зібрано в березні 2020 р. до переходу на дистанційну роботу, а дані для всіх трьох організацій – навесні 2021 р., що дає змогу простежити зміни в структурі неформальних відносин унаслідок дистанційної комунікації через рік після початку пандемії. З практичного погляду, це окреслює шляхи для поліпшення функціонування організацій під час дистанційного та змішаного формату роботи, що передбачається на 2022/2023 академічний рік в умовах воєнного часу.Item Особливості дитячого дозвілля та дружби в період пандемії COVID-19 в Україні(2022) Саніна, ТетянаУ статті розглянуто деякі результати дослідження "Вплив пандемії COVID-19 на щоденні практики дитинства". Пандемія COVID-19 та заходи безпеки, що їх вимушено вводили уряди різних країн для запобігання поширенню хвороби, створили нові виклики не лише для економіки, бізнесу чи освіти, а й для соціалізації. Щоб з’ясувати вплив вимушених соціальних обмежень на самоорганізацію дозвілля та дружби українських дітей, було поєднано якісні та кількісні методи дослідження. Виявлено, що найпоширенішими способами організації дозвілля дітей 9–16 років є не лише комп’ютерні ігри, онлайн-спілкування та перегляд фільмів, а й читання, малювання, спорт та ін. Основний висновок полягає в тому, що для дітей 9–16 років живе спілкування з друзями є дуже цінним і, на їхню думку, його неможливо замінити онлайн-спілкуванням. Більшість українських дітей під час карантину через COVID-19 прагнули живого спілкування з друзями – чи то в іграх на вулиці, чи то на перервах у школі, чи то в кафе тощо.Item Stress perception: A pathway from socio-economic status to health(2022) Мальцева, КатеринаStress research is an important area in medical sociology. Psychosocial stress accounts for negative health outcomes across various physiological systems and can have far-reaching consequences for the organism’s health. Socio-economic status, in its turn, influences the likelihood of stress exposure and how its consequences will be addressed. All in all, there is ample systematic evidence in support of complex associations between socio-economic status, stress and health outcomes. Following a series of discoveries in the biomedical sphere, our understanding of stress became considerably more complex, and the causal mechanisms of this process have become more prominent in research literature over the last few decades. Integration of this new data from biology, genetics and medicine into sociological, anthropological and socio-epidemiological research of stress has changed not only how this research niche conceptualizes and measures stress but also how the role that the society and social structures play in patterned distribution of disease, aging and mortality is understood. Although the link between stress and health is well studied, the mechanisms linking socio-economic status, the stress process and health outcomes have received rather less attention. An online quantitative study (n = 902) carried out in Kyiv during 2020–2021 focused on the question of the SES–stress link in the context of health outcomes. Specifically, the study tested the following propositions: (a) stress affects self-rated health and wellness of individuals; (b) current SES affects individual self-rated health and wellness; (c) individuals from low SES categories face higher current perceived stress levels compared to individuals from higher SES categories; (d) individuals who report having low SES in childhood have higher perceived stress levels during the COVID-19 pandemic compared to their counterparts whose familial socio-economic status was higher when they were children; and (e) having chronic conditions exacerbates individual stress levels.Item Досвід вимірювання поколінних змін позицій у стратифікаційних ієрархіях(2021) Малиш, ЛінаТези доповіді учасника ХІІ Львівського соціологічного форуму, присвяченого 30-літтю академічної соціології у Львівському національному університеті імені Івана Франка "Сучасні соціальні трансформації: глобальний досвід та локальні специфікації", м. Львів, 2 квітня 2021 р.Item Гендер [електронний ресурс](2021) Марценюк, ТамараСтаття розміщена у Великій українській енциклопедії (Київ, 2021).Item Методи опитування в умовах пандемії(2021) Паніотто, ВолодимирМатеріали доповіді учасника Міжнародних соціологічних читань пам'яті Н. В. Паніної "Глобальні та локальні кризи: переосмислюючи українське суспільство", м. Київ, 2021 р.