Кафедра приватного права
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра приватного права by Author "Дзера, Ірина"
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Деякі аспекти недійсності правочинів(Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2013) Дзера, ІринаТези доповіді учасника круглого столу, проведеного в рамках Днів науки Національного університету "Києво-Могилянська академія" на факультеті правничих наук у 2012-2013 роках.Item Законодавчі прогалини у сфері правового регулювання збитків(2022) Дзера, ІринаУ статті досліджуються норми ЦК України, а також судова практика у справах про відшкодування збитків. Стверджується про відсутність у законодавстві України конкретних критеріїв встановлення складових елементів збитків та чіткого підходу в юридичній літературі та судовій практиці до розмежування реальних збитків та упущеної вигоди, а також їх складу. Проаналізовано сучасні правові позиції Верховного Суду щодо віднесення курсової різниці, безпідставного перерахування коштів, втрат від знецінення нерухомого майна та бездіяльності органів публічної влади до конкретних видів збитків.Item Особливості здійснення спадкових прав в умовах воєнного стану(2024) Дзера, ІринаВведення воєнного стану в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф до України зумовило прийняття низки нормативних актів, пов’язаних, зокрема, із забезпеченням здійснення спадкових прав. Так, прийнятою 28 лютого 2022 р. Кабінетом Міністрів України постановою № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" було визначено низку норм, спрямованих на продовження строків для прийняття спадщини, обмеження переліку нотаріусів, які в умовах воєнного стану вчиняють нотаріальні дії щодо цінного майна, можливість вчинення деяких видів нотаріальних дій без використання спеціальних бланків тощо. Враховуючи зміни в суспільному, економічному, політичному житті України, зазначену постанову було змінено вісім разів.Item Превентивний захист права власності(2022) Дзера, ІринаУ статті досліджуються поняття та підстави превентивного захисту права власності. Аналізуються норми чинного законодавства України, що мають ознаки превентивного захисту. Визначається можливість застосування превентивного захисту не лише для захисту права власності, але й інших майнових чи особистих немайнових прав. Відзначається, що превентивний захист може розглядатися самостійним способом захисту суб’єктивних цивільних прав та права власності. Стверджується про можливість реалізації превентивного захисту права власності як у формі самозахисту, так і у судовому порядку. Встановлюється співвідношення з негаторним позовом та наводяться відмінності превентивного позову від негаторного позову. Досліджується такий спосіб захисту як усунення загрози життю, здоров’ю фізичної особи, а також майну фізичної чи юридичної особи (ст. 1163–1165 ЦК). Зважаючи на спрямованість норм, що регулюють цей способі захисту на захист особистих немайнових прав та інші особливості норм ст. 1163–1165 ЦК обгрунтовується недоцільність віднесення такого способу захисту до превентивного захисту права власності. Відзначається непритаманність превентивного захисту права власності для захисту прав споживачів. Аналізується судова практика застосування превентивного захисту у сфері знесення самочинно збудованого майна, захисту прав споживачів. Відзначається наявність протилежної судової практики у справах про знесення самочинно збудованого майна. Водночас, при здійсненні аналізу такої судової практики більшість судових справ містять належним чином обгрунтовані позиції судів щодо можливості застосування саме превентивного захисту у даній категорії справ. Стверджується, що норма ст. 104 ЗК хоча і має певні ознаки превентивного захисту, однак не може бути віднесена до різновиду превентивного захисту, передбаченого ст. 386 ЦК, зважаючи на декілька істотних особливостей у підставах для її застосування. На підставі здійсненого аналізу законодавства та судової практики пропонуються зміни до законодавства України, спрямовані на врегулювання превентивного захисту.Item Теоретичні та практичні проблеми визнання недійсним заповіту як способу захисту спадкових прав(2022) Дзера, ІринаАктуальність обраної теми обумовлюється тим, що спадкування є однією з найпоширеніших підстав набуття майна у власність фізичними особами. Важливість спадкування за заповітом простежується у нормах Книги Шостої Цивільного кодексу України, в яких норми про спадкування за заповітом передують нормам про спадкування за законом. Отже, законодавство надає пріоритетність волевиявленню заповідача над спадкуванням за законом. Тому законодавство має містити чіткі вимоги до змісту та форми заповіту, порядку його складення, які визначають дійсність заповіту . Метою даної статті є виявлення прогалин та суперечностей в цивільному законодавстві та судовій практиці при дослідженні такого способу захисту прав спадкоємців як визнання заповіту недійсним, та способів їх вирішення. У статті досліджено основні підстави та порядок визнання недійсним заповіту, що є одним з способів захисту прав спадкоємців у спадкових правовідносинах. Відзначається, що відсутність в законодавстві України переліку способів захисту прав спадкоємців негативно впливає на судову практику, адже часто спадкоємці використовують неналежні способи захисту. Наприклад, замість визнання заповіту недійсним подають позов про скасування заповіту. В статті аналізується чинне законодавство України, судова практика розгляду спадкових спорів про визнання заповіту недійсним, визначаються основні помилки, які допускають суди при вирішенні таких справ. Досліджуються протилежні правові позиції у справах про визнання заповіту недійсним з одних і тих же підстав. Відзначається, що заповіт, як і будь-який односторонній правочин, може бути визнаний недійсним. Однак в цивільному законодавстві відсутні чіткі підстави та порядок визнання заповітів недійсними та передбачається два види недійсних заповітів, що призводить до проблем у кваліфікації недійсного заповіту як нікчемного чи оспорюваного та неоднакової судової практики при розгляді судом такої категорії справ. Досліджується співвідношення норм про визнання правочинів та заповітів недійсними та визначаються особливості визнання недійсним заповіту. Аналізуються різні підходи до визначення моменту, з якого зацікавлені особі набувають права на звернення до суду з позовом про визнання заповіту недійсним та наводиться власна позиція з цього питання. Визначаються перелік вимог, порушення яких при складанні заповіту спричиняє його недійсність.