Кафедра економічної теорії
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Foreign economic strategic priorities of Ukraine(2023) Filipenko, Anton; Bazhenova, Olena; Polishchuk, Lina; Rylach, NataliyaThe paper is devoted to the analysis of modern foreign economic strategic priorities of Ukraine, features of their implementation in the context of the key purposes of economic development of the country. Emphasis is placed on the need to use modern tools to support domestic producers and limit import expansion in the context of the formation of a new export strategy of Ukraine. Ukraine is a small open economy that makes extensive use of external factors of economic development both in the context of markets for its products, especially the agricultural sector, and attracting important resources of critical imports, including oil and natural gas, electronic equipment and more. From this point of view, the analysis has revealed the role and importance of two key players in the world market – the United States and China – in ensuring Ukraine’s external economic balance. The paper empirically examines the dependence of certain macroeconomic indicators of Ukraine on similar indicators of the United States and China (the so-called ‘large’ and systemically important economies for Ukraine). Vector autoregression models were used as a research tool to explore the dynamic interdependencies between macroeconomic indicators in the case of explaining their present values by the previous ones. For this purpose, percentage changes in gross domestic product and consumer price index compared to the corresponding period of the previous year for the USA, China and Ukraine were selected. As a result of the research, impulse-response functions from ‘large’ economies showed the dependence of indicators that characterise economic development in Ukraine from them and their long-term absorption, both in the context of economic growth in these countries and inflation imports from abroad. Moreover, it should be noted that the influence of China is more significant than that of the United States, especially if we consider the impact of fluctuations in the consumer price index in China on economic growth and inflation in Ukraine. This necessitates further research on this issue in line with the formation of scientifically sound foreign economic strategy and policy of Ukraine. The impact of economic growth in the United States and China on Ukraine’s GDP fluctuations is positive and almost the same (peaking in the second quarter and gradual levelling over two years). In turn, the variance decomposition of forecast errors for Ukraine’s GDP shows that in the long run about 52% of its variability result from modelled external factors, which in our opinion is due to significant openness of Ukraine’s economy and, consequently, ‘large’ economies. Finally, paper emphasizes the need to assess their international economic policy to minimize risks in the implementation of the country’s foreign economic strategy.Документ Драйвери економічного зростання: кейси повоєнного відновлення(2023) Баженова, ОленаВступ . Актуальність дослідження досвіду успішного повоєнного відновлення країн світу в контексті ідентифікації й аналізу драйверів їхнього економічного зростання для України на сьогодні безсумнівна, враховуючи необхідність розробки ефективної економічної політики та стратегій для сприяння відбудові економіки і виходу на траєкторію довгострокового економічного зростання. Метою дослідження є емпіричне визначення драйверів економічного зростання в країнах, які уособлюють приклади успішного повоєнного відновлення. Серед таких країн виокремлюють Японію, Республіку Корея та Ізраїль, що є унікальними прикладами поєднання глобальних, економічних, політичних та культурних чинників економічного зростання, що виступає об'єктом цього дослідження. Методи . Для визначення внеску факторів у забезпечення економічного зростання проведено декомпозицію темпу зростання ВВП відповідно до його чинників. Результати . Розраховано внески факторів виробництва у зростання ВВП в Японії, Республіці Корея та Ізраїлі протягом 1951–2019 рр., на основі чого здійснено аналіз вирішальних драйверів економічного зростання. Висновки . Аналіз драйверів економічного зростання в післявоєнний період країн, які є взірцями успішного відновлення економіки, засвідчив, що основним чинником повоєнного відновлення є загальна факторна продуктивність, яка охоплює і нові технології, інвестиції в наукові дослідження, сприяння інноваційній діяльності, а також сприятливе бізнес-середовище, політичну стабільність та інституції. На другому місці за впливовістю чинників у період повоєнного відновлення – накопичення фізичного капіталу. Щодо основних заходів економічної політики насамперед слід наголосити на лібералізації економік, наявності достатнього обсягу зовнішнього фінансування та експортній орієнтованості досліджуваних країн. Досвід повоєнного відновлення засвідчив, що наявність природних ресурсів не відіграє вирішальної ролі у сприянні економічному зростанню.Документ Економічне зростання та формування інноваційних екосистем(ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", 2023) Бажал, ЮрійРозд. 1.2. з колективної монографії "Оцінка інноваційного розвитку та структурні трансформації в економіці України", у якому висвітлено питання економічного зростання та формування інноваційних екосистем.Документ Трансформація системи соціальної безпеки людини на підприємстві в умовах військового часу та повоєнного відновлення(2023) Варналій, Захарій; Микитюк, Оксана; Баженова, Олена; Чеберяко, Оксана; Плєшакова, НаталіяДослідження присвячене висвітленню сучасних викликів соціальної безпеки людини, які набувають нових аспектів та актуальності. В контексті інновацій та технологічного прогресу, ця проблема отримує новий зміст, вимагаючи ефективних інструментів та систем підтримки громадян. Визначено, що через ряд суспільних криз, таких як коронавірусна епідемія та військова агресія з боку росії, соціальна безпека переживає трансформацію: безпекове середовище стає менше насиченим інноваціями, більше спрямованим на військовий захист. Традиційно соціальна безпека визначає рівень захищеності інтересів громадян, їхніх прав та свобод, а також створення психологічної підтримки. Особливої уваги приділено формуванні спеціальної системи соціальної безпеки у мікросередовищі підприємства, яка передбачає інструменти та заходи для захисту працівників, забезпечуючи благополуччя. В статті наголошено, що соціальна безпека людини в межах підприємства є сьогодні надзвичайно актуальною проблемою, та вимагає нових підходів у контексті впровадження інновацій та врахування кризових ситуацій зовнішнього середовища. Система соціальної безпеки на підприємствах в звичайних умовах є постійною робочою структурою, що неперервно вдосконалюється через впровадження нових інструментів та функцій. Визначено, що геостратегічні загрози, викликані геополітичними та стратегічними інтересами на міжнародній арені, представляють нові виклики для цієї системи. Забезпечення соціальної безпеки в умовах геостратегічних загроз вимагає аналізу та ефективних міжнародних зусиль для підтримання миру та стабільності. Авторами визначено необхідність врахування сильних та слабких сторін, викликів та загроз системи соціальної безпеки людини в межах підприємства в умовах війни та повоєнний час, що дозволить створити та впровадити ефективні інструменти для підтримання стійкості підприємства та дієвої системи соціальної безпеки людини. Результатом статті стало надання рекомендацій щодо формування ефективної політики та зміцнення соціальну інфраструктури для забезпечення стабільного розвитку та благополуччя.Документ Демографічні та соціально-демографічні характеристики дітей(2020) Курило, ІринаРозділ 1.1. з щорічної державної доповіді про становище дітей в Україні (за підсумками 2019 року) "Захист прав дітей в умовах децентралізації влади в Україні". Діти – це майбутнє нашої країни, тому питання щодо їх чисельності, здоров’я, освіти є в центрі уваги держави і суспільства.Документ Політика адаптації до умов старіння населення в Україні(2020) Курило, ІринаПідрозділ 7.1. з колективної монографії "Населення України. Демографічні тенденції в Україні у 2002–2019 рр.", у якому висвітлено питання політики стосовно старіючого населення України.Документ Динаміка чисельності та статево-вікового складу населення України. Демографічне старіння й проблеми депопуляції(2020) Курило, ІринаРозділ 1 з колективної монографії "Населення України. Демографічні тенденції в Україні у 2002–2019 рр.", у якому висвітлено питання чисельності та статево-вікового складу населення України, демографічного старіння і проблем депопуляції.Документ Elderly in Ukraine during the war: situation, needs, examples of resilience(2023) Kurylo, IrynaThe paper investigates the Ukrainian older adults' social, economic, and humanitarian circumstances in the context of the russian war against Ukraine. It mainly analyses the challenges and needs of the elderly residing in regions affected by active hostilities, those who have experienced occupation, and internally displaced older persons. The main problems for older people in the areas of active hostilities and those who have been in the occupied territories are loss and (or) damage of housing; difficulties in evacuating, especially lonely people and those who lost social (family) support; destruction of institutions for the elderly and disabled as well as medical infrastructure; increased poverty and limited access to basic food, hygiene, and medicine, poor health; vulnerability to war crimes by the occupiers. For internally displaced older persons, the following problems are determined: the shortage of housing in slightly safer regions; limited financial opportunities for rental housing and meeting other basic needs (food, medicine, etc.); significant deterioration of health conditions forced by the physical and psychological trauma experienced and displacement during the war; living in temporary shelters with an increased risk of being placed in institutions for the elderly. There are some of the most urgent needs of older people in Ukraine in the context of war: various medicines and hygiene products; food and its delivery to the affected regions; transporting older people, including transferring them to the bomb shelters; increased need for medical care, psychological and social rehabilitation; help with home care and household chores. The paper underlines the resilience of older adults to the hardships they face, their high level of self-organisation and mutual assistance during russia’s war against Ukraine.Документ Вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на народжуваність у періоди невизначеності(2023) Курило, Ірина; Аксьонова, СвітланаУ статті розглядається комплекс об’єктивних та суб’єктивних факторів, що детермінують дітонародження на макро- та на мікрорівні, і специфіку їх взаємозв’язків у періоди невизначеності. Метою дослідження є ідентифікація об’єктивних та суб’єктивних факторів народжуваності, аналіз взаємозв’язків між ними та особливостей їх впливу в умовах суспільно-економічної та воєнно-політичної невизначеності в Україні. Для досягнення мети використано методи: систематизація й узагальнення, критична оцінка наукових здобутків із відповідної проблематики, методи категори зації, концептуального моделювання факторів демографічних процесів (репродуктивної поведінки та народжуваності), структурно-логічного, порівняльного аналізу та інші. Новизна роботи полягає у встановленні характеру впливу об’єктивних та суб’єктивних чинників, їх співвідношення та ролі у детермінації дітонародження на макро- й на мікрорівні в умовах невизначеності. Об’єктивні та суб’єктивні фактори взаємопов’язані й залежно від контексту й рівня детермінації народжуваності (макро- чи мікрорівень) характер впливу і значущість об’єктивного та суб’єктивного відрізняються. Специфіку зв’язку об’єктивних та суб’єктивних чинників дітонародження відображає "перехід" одних в інші на різних рівнях. Вплив об’єктивних чинників на дітонародження є здебільшого опосередкованим, здійснюється через суб’єктивне сприйняття індивідами тих чи інших об’єктивних факторів і обставин. Суб’єктивні оцінки на мікрорівні характеризуються варіативністю і можуть не співпадати як одна з одною, так і з характером змін об’єктивних факторів. В умовах невизначеності та соціальних потрясінь (як-от економічна криза, пандемія, війна тощо) розбіжності посилюються, за цих обставин вплив суб’єктивного в детермінації народжуваності зростає і набуває особливих рис. Одним із проявів цього є підвищення ролі очікувань щодо майбутнього (наративів майбутнього) при прийнятті репродуктивних рішень. Позитивні наративи щодо майбутнього, підкріплені впровадженням уже зараз заходів задля поліпшення якості життя населення у вільному демократичному просторі, можуть стати в Україні рушійною силою підвищення народжуваності, зокрема посилення компенсаційного ефекту в її динаміці в повоєнний період.Документ Інструменти наджингу в формуванні державної політики оплати праці(2023) Кримова, МаріяУ статті досліджено основні напрями удосконалення сучасних моделей політик оплати праці на підприємстві за допомогою використання теорії підштовхування (наджингу). Сформовано актуальність використання саме цих підходів в управлінні політикою оплати праці. Визначено основні інструменти політики наджингу, які поділено на інструменти інформаційного типу, політичного типу, фінансово-економічного типу та соціально-психологічного типу. Визначено основну мету реалізації політики наджингу на рівні індивіда та роботодавця. На основні використання закордонного досвіду запропоновано сценарні варіанти інституційного забезпечення політики наджингу та прописано їх основні функціональні завдання. Підчас дослідження сформовано можливі очікувані результати від реалізації політики наджингу, які полягають у мінімізація ключових ризиків у сфері оплати праці та інших соціальних сферах.Документ Соціальна безпека людини в умовах військової агресії: індикатори та оцінювання (на прикладі України)(2023) Баженова, Олена; Варналій, Захарій; Чеберяко, ОксанаСтаття присвячена проблемі оцінювання соціальної безпеки людини в Україні. У статті сформовано систему індикаторів соціальної безпеки людини, яка охоплює п’ять груп показників, що характеризують рівень забезпечення життєдіяльності, рівень добробуту, рівень соціального забезпечення, рівень захисту і самозбереження та рівень освіти і саморозвитку. Зазначено, що наведена індикативна система соціальної безпеки людини в значній мірі визначає і рівень економічного розвитку. Проведено аналіз індикаторів соціальної безпеки людини в Україні, який охоплював розрахунок таких числових характеристик, як середнє, медіана, мінімум, максимум, стандартне відхилення, перевірку чутливості до коливань (волатильності) та їх тривалість (стійкість). Для кожної з цих груп розраховано інтегральні показники та, як результат, обчислено узагальнюючий показник, що характеризує рівень соціальної безпеки людини, який показав, що, незважаючи на гібридну війну протягом 2014-2020рр., в Україні спостерігалося покращення соціальної безпеки людини. Це відбувалося в основному за рахунок підвищення рівня забезпечення життєдіяльності та рівня захисту і самозбереження.Документ Патентування криптовалютних і блокчейн-технологій: стан, тенденції, проблеми регулювання(2023) Андрощук, ГеннадійДосліджено економіко-правові проблеми розвитку інноваційних технологій цифрової економіки (на прикладі криптовалюти та блокчейну): питання державного регулювання криптовалюти, можливості її створення, використання та обмеження, важливість та перспективи їх використання в сучасному світі та Україні. Проаналізовано кращі практики правового регулювання, винахідницьку активність та динаміку патентування винаходів у цій сфері в різних юрисдикціях (США, ЄПВ, Китаї, Франції, Японії, Південній Кореї), технологічні тренди та проблеми регулювання. Подано рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності у цій сфері в Україні.Документ Цифрове піратство та контрафакція в умовах цифрової трансформації: аналіз стану, тенденції, механізми протидії(2023) Андрощук, ГеннадійДосліджено економіко-правові проблеми цифрового піратства і контрафакції у світі, ЄС та Україні в умовах цифрової трансформації: стан та динаміка, вплив на бізнес і економіку, причини та ключові чинники, проблемні питання, що виникають у зв’язку з цим явищем, практика та організаційно-економічний механізм протидії. Контрафакція та піратство — це глобальні проблеми, які не мають кордонів. Вони занадто масштабні, щоб їх могли вирішити окремі компанії, сектори економіки або уряди. Тому важливо розвивати і зміцнювати співробітництво між цими субʼєктами, координувати роботу урядів на міжнародному, національному та регіональному рівнях.Документ Патентна програма pro bono: зарубіжний досвід для України(2023) Андрощук, Геннадій; Дорошенко, ОлександрУ статті досліджено зарубіжну практику надання безоплатної юридичної допомоги pro bono у сфері інтелектуальної власності (ІВ), зокрема патентного права, в США, Канаді, ЄС, Програму допомоги винахідникам ВОІВ. Розглянуто економіко-правові аспекти організації діяльності за програмою Patent Pro Bono в США, її ефективність. З 2015 року понад 3,8 тис. винахідників знайшли спеціаліста з патентів, вони подали майже 2 тис. патентних заявок на безоплатній основі. Вироблено рекомендації щодо запровадження цього досвіду, за підтримки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, у системі права ІВ України.Документ Політика і стратегії розвитку штучного інтелекту в країнах світу: quo vadis? (Частина 1)(2023) Андрощук, ГеннадійДосліджено організаційні й економіко-правові аспекти розробки та реалізації політик і стратегій розвитку штучного інтелекту (ШІ) у провідних країнах світу. Усі основні економіки (понад 60 країн) розробили національні політики (стратегії) розвитку ШІ. Провідними у впровадженні національних стратегій ШІ вважаються такі країни: США, Китай, Канада, Велика Британія, Японія, ОАЕ, Франція, Німеччина, Південна Корея, Індія та більшість країн Європейського Союзу (ЄС). Розглянуто структуру стратегій розвитку ШІ, пріоритети, моделі фінансування. Проаналізовано основні принципи розвитку і використання технологій ШІ, пріоритетні напрями, цілі та завдання використання ШІ. Виділено проблеми, пов’язані з використанням ШІ: це питання даних для обробки ШІ, контролю над використанням ШІ, слідкування за рішеннями, що приймаються ШІ та відповідальність за їх прийняття, контроль за конфіденційністю, забезпеченням захисту персональних даних. Порівнюючи українську концепцію розвитку ШІ зі стратегіями розвинених країн, можна дійти висновку, що вона не сприятиме ефективному розвитку ШІ, оскільки інвестиції в технології ШІ відрізняються в сотні разів, не передбачено стимулювальних інструментів і конкретних дій для розвитку ШІ. Інститутом проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України розроблено проєкт Стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні на 2022–2030 роки. Кабінету Міністрів України необхідно вжити заходів щодо прийняття Стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні. Підсумовано, що на міжнародній арені відбувається процес формування двох великих просторів у галузі технологій ШІ: перший об’єднує країни ОЕСР з безумовним фінансовим, технологічним і ціннісно-нормативним домінуванням США та ЄС. Другий – формується навколо Китаю, в орбіту якого потрапляють країни, для яких співпраця з Заходом ускладнюється через широкий спектр міжнародних суперечностей (зокрема і росія). Перед країнами, які не в змозі протистояти технологічній гегемонії Китаю та США, стоїть дилема між двома великими технологічними просторами.Документ Макроекономіка : конспект лекцій : навчальний посібник для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти: [препринт](Національний університет "Києво-Могилянська академія", 2024) Бажал, ЮрійНавчальний посібник містить конспект лекцій оглядового курсу з дисципліни "Макроекономіка", зміст якого відповідає структурі розділу 2 Програми предметного тесту з економіки та міжнародної економіки єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра зі спеціальності 051 "Економіка" галузі знань 05 "Соціальні та поведінкові науки" (затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 11.02.2022 р. №153). За цією програмою проводилось ЄФВВ у 2023 році згідно з Наказом МОН України від 15.03.2023 р. № 276. Для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 051 "Економіка". У цьому посібнику висвітлюються концептуальна та практична функції макроекономічної теорії‚ її категорійний та понятійний апарат‚ сутність основних макроекономічних індикаторів‚ а також їхні взаємозв’язки в базових макроекономічних моделях‚ які застосовуються при формуванні принципів, цілей та інструментів макроекономічної політики.Документ Вдосконалення інформаційної складової контролю природних монополій(2023) Бандура, ОлександрВизначаються специфіка контролю природних монополій та основні вади існуючих методів такого контролю. Аналізуються деякі альтернативні методи контролю, які існують у світовій практиці. Пропонується можливий шлях вдосконалення інформаційної складової кількісного контролю природних монополій за методом встановлення граничного рівня ціни (методом коефіцієнтів зміни ціни), який наразі є найпоширенішим методом тарифного регулювання природних монополій серед розвинених країн світу. Однією з основних причин того, що цей метод не знайшов належного практичного втілення в Україні, є нерозробленість методичних підходів до визначення основних елементів відповідної до методу формули: показників інфляції, ефективності діяльності (X-фактор) та дії зовнішніх факторів (Z-фактор). Принципове значення має невизначеність критеріїв перегляду фактора ефективності (X), яка може сприяти гальмуванню інвестицій, зниженню зацікавленості монополіста у масштабних довгострокових інвестиціях. Робиться спроба усунення більшості з зазначених недоліків методу встановлення граничного рівня цін (методу коефіцієнтів зміни ціни) на базі СМІ-моделі макроекономічної динаміки. Пропонується метод однозначного визначення фактора ефективності (Х) природних монополій. Також запропонована модифікація формули для визначення тарифу на продукцію таких монополій, в рамках якої посилюються стимули до інноваційної активності та до запровадження нових технологій суб’єктами природних монополій, зберігаючи при цьому інтереси споживачів, усувається ефект гальмування інвестицій. Маючи змогу визначення в рамках СМІ-моделі показника кількісної оцінки змін у величині монопольної влади та ступеня впливу цієї влади на економіку в цілому та на різні її сегменти, ці показники пропонуються як допоміжні до формули тарифікації для перевірки ефективності визначення саме тарифу на продукцію природних монополій.Документ Унітарний патент починає втілюватися в реальність(2022) Андрощук, ГеннадійЗворотний відлік до запуску унітарного патенту ЄС розпочався, і очікується, що нова система розпочнеться до кінця цього року. Останній юридичний крок відбувся 19 січня 2022 року, коли Австрія здала на зберігання свій документ про приєднання до Протоколу про тимчасове застосування Угоди Об'єднаного патентного суду (UPC). Це 13-а країна, яка зробила цей крок, а це означає, що попередній період подання заявок набув чинності. Ця подія знаменує собою початок періоду тимчасового застосування (РАР) та народження Єдиного патентного суду як міжнародної організації.Документ "Вінні-Пух" став суспільним надбанням(2022) Андрощук, ГеннадійЗгідно з законом США виняткові авторські права на Вінні-Пуха та інших персонажів закінчилися 1 січня 2022 року. Вони перейшли в громадське надбання. Тепер будь-хто може використовувати цих героїв без чиєїсь згоди, безкоштовно. Однак Disney все ще володіє Тигрою, тому що він з’явився в мультику пізніше інших. У 2024 році Disney втратить авторські права на Міккі Мауса — символа компанії.Документ Створення єдиного Відомства інтелектуальної власності у США(2022) Андрощук, ГеннадійСенатор Том Тілліс (R-NC) 27 січня 2022 року надіслав лист Метью Вінеру, який виконує обов'язки голови Адміністративної конференції Сполучених Штатів (ACUS), і Тодду Рубіну, раднику ACUS у справах Конгресу, з проханням до ACUS "провести дослідження про те, щоб створити єдине, автономне та незалежне Відомство інтелектуальної власності". Пропозиція Тілліса об'єднає Відомство США з патентів і торгових марок/знаків (USPTO), Відомство з авторського права США, Відомство координатора захисту прав інтелектуальної власності (ІРЕС) та інші посади, пов'язані з інтелектуальною власністю, в установах під одним призначеним Сенатом та президентом комісаром для кожної області.