Використання електронних доказів для доведення злочину геноциду української нації під час російсько-українського збройного конфлікту: аналіз практики Міжнародного кримінального суду
Loading...
Date
2024
Authors
Місько, Юлія
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Російсько-український збройний конфлікт, що досяг своєї повномасштабності з 24 лютого 2022 року, вважають найбільш технологічним із часів Другої світової війни. Вже зібрано величезний масив інформації та даних, які існують лише в електронному вигляді та можуть бути використані в Міжнародному кримінальному суді (МКС) як докази на підтвердження вчинення геноциду української нації російською владою. Проте важливо дотримуватися встановлених критеріїв допустимості доказів, щоб надалі вони були розглянуті та прийняті Судом. Однак, враховуючи те, що МКС, заснований ще наприкінці 90-х років минулого століття, і досі перебуває в процесі становлення та адаптації до технологічно нових видів доказів, органам досудового розслідування в Україні слід з особливою ретельністю поставитися до збирання та формування такої бази доказів, яка буде спроможною та переконливою для Суду в доведенні злочину геноциду української нації. У цій статті проаналізовано виклики та труднощі, що постають перед стороною обвинувачення під час використання електронних доказів у справах щодо злочину геноциду. Визначено критерії їх допустимості та прийнятності МКС на підставі огляду його останніх рішень і встановлено релевантність застосування цієї практики до досвіду України. Окрім того, авторка статті оцінює, наскільки реальним та ефективним є застосування досі незмінних положень Римського статуту та Правил процедури і доказування в процесі збору й використання фото-, відеоматеріалів чи іншої електронної інформації, яка містить ознаки вчинення злочину геноциду.
Description
The Russia-Ukraine armed conflict, which escalated to full scale in February 2022, is considered the most technologically advanced since World War II. A vast amount of digital-only information and data has already been collected, and we believe that it can be used in the International Criminal Court (ICC) as evidence to confirm the commission of genocide against the Ukrainian nation by the Russian authorities. At the same time, it is important to adhere to the established criteria for the admissibility of evidence in ICC to ensure its consideration and acceptance by the Court in the future. However, as the International Criminal Court was founded in the late 1990s, it is still evolving and adapting to new technological forms of evidence. Thus, Ukrainian pre-trial investigation bodies should focus on collecting and assembling a compelling body of evidence capable of proving the genocide against the Ukrainian nation before the Court. In this article, the author analyses the challenges and difficulties the prosecution faces in using digital evidence in genocide cases. The author identifies the criteria for admissibility and acceptability before the Court based on a review of its latest decisions and assesses their relevance to Ukraine’s experience. In addition, the author evaluates the feasibility and effectiveness of applying the provisions of the Rome Statute and the Rules of Procedure and Evidence — which have never been amended — for collecting and using photo and video materials or other digital information that might indicate the commission of genocide. In the article, the author concludes that it is essential to follow the rules for collecting, storing and using digital data to preserve metadata, the chain of custody, and the authenticity of the source. Meanwhile, neither the Rome Statute nor the Rules of Procedure and Evidence provide regulations on the use of digital evidence in trials. Judges have broad discretion to accept or reject evidence based on the circumstances of the case. In Ukraine’s case, if audio or video recordings are corroborated by articles, blogs, interview transcripts, established historical facts and linguistic examinations, the presented evidence will carry probative weight in proving that the Russian Federation committed genocide in Ukraine and holding guilty parties accountable.
Keywords
міжнародне кримінальне право, інформація, відкриті джерела, доказування, геноцид в Україні, воєнні злочини, стаття, international criminal law, information, evidence, genocide in Ukraine, war crimes, open sources
Citation
Місько Ю. В. Використання електронних доказів для доведення злочину геноциду української нації під час російсько-українського збройного конфлікту: аналіз практики Міжнародного кримінального суду / Місько Ю. В. // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. - 2024. - Т. 14. - С. 52-56. - https://doi.org/10.18523/2617-2607.2024.14.52-56