Застосування дискурс-аналізу в сучасних соціальних дослідженнях
Loading...
Date
2023
Authors
Рябчук, Анастасія
Хурцидзе, Тамара
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті розглянуто основні теорії дискурсу (підходи Фуко, Лакло і Муфф та критичний дискурс-аналіз) і застосування запропонованих цими теоріями підходів до дискурс-аналізу в сучасних соціальних дослідженнях. Показано, що всі теорії дискурсу ґрунтуються на принципах соціального конструктивізму: сконструйованість знання; існування множинних варіантів знання; одночасно конструювання і відтворення соціальної реальності в процесі соціальної взаємодії; ідея про те, що суб’єкти конструюють значення всередині дискурсу, у свою чергу дискурс конструює соціальну реальність. Виділено такі ознаки основних дискурсивних теорій: рівень інклюзивності дискурсу, функції дискурсу, сталість дискурсивної структури, рівень агентності суб’єктів. Для проведення соціального дослідження найбільш оптимальним є критичний дискурс-аналіз за Норманом Феркло: дискурс сприймається водночас як соціальна практика, як тип мовлення, характерний для окремої галузі знань, і як артикуляція життєвого досвіду людини чи категорії людей, що перебувають у певній структурній позиції. Наведено приклади й поширені напрями застосування критичного дискурс-аналітичного дослідження структурної соціальної нерівності.
Description
The aim of this article is to sum up the principles of social constructivism as a foundation of all theories of discourse, and to identify key characteristics of main discursive theories, as well as perspectives of theiruse in the research of inequalities. We explore key theories of discourse (critical discourse analysis and theoretical frameworks based on works of Foucault and Laclau and Mouffe), and application of methodological approaches of discourse analysis stemming out from these theories, in current social research. All discourse theories are founded on principles of social constructivism: social construction of knowledge, existence of multiple variants of knowledge, simultaneous construction and reproduction of social reality in the process of social relations, and an idea that subjects construct knowledge inside of discourse, while discourse in turn constructs social reality. Characteristics of discourse theories were identified around criteria of the degree of inclusivity of discourse, functions of discourse, stability of discursive structure, degree of subjects’ agency. Approaches to discourse analysis that stem from the works of Foucault and Laclau and Mouffe suggest a strong link between theory and methodology, with research methods less clearly defined. Critical discourse analysis fills this gap in methodological developments. In particular, for social research purposes, Norman Fairclough’s approach to critical discourse analysis is widely used, looking at discourse as a social practice, a type of speech, typical of a certain area of knowledge, and as an articulation of a person’s or a social group’s lived experience that stems from their structural position. Fairclough’s analytical model consists of three levels: a detailed linguistic analysis of the text, analysis of daily routine practices and ways in which people construct social order, and macrosociological analysis of the social practice. The article ends with discussion of examples and common areas of discourse analysis usage in research of structural social inequalities.
Keywords
критичний дискурс-аналіз, методологія, структуралізм, постструктуралізм, соціальні дослідження, стаття, critical discourse analysis, methodology, structuralism, post-structuralism, social research
Citation
Рябчук А. М. Застосування дискурс-аналізу в сучасних соціальних дослідженнях / Анастасія Рябчук, Тамара Хурцидзе // Наукові записки НаУКМА. Соціологія. - 2023. - Т. 6. - С. 3-15. - https://doi.org/10.18523/2617-9067.2023.6.3-15