State Mechanisms of Women’s Political Empowerment in Norway

Simple item page
dc.contributor.authorRogg, Elisabet
dc.date.accessioned2016-12-01T08:49:34Z
dc.date.available2016-12-01T08:49:34Z
dc.date.issued2006
dc.description.abstractУ виступі зроблено акцент на участі норвезьких жінок у політиці і підприємницькій діяльності. Станом на сьогодні у цій країні склалася така ситуація: у муніципальних асамблеях і парламенті жінки представлені на рівні 35%, в місцевих радах – на рівні 40%. 47% міністрів – 9 з 19 – жінки, і вперше в історії Норвегії жінка обіймає посаду міністра фінансів. Окрім цього, жінки очолюють міністерства місцевого самоврядування і регіонального розвитку, оборони, охорони довкілля, транспорту і зв’язку, з питань дітей і рівності, охорони здоров’я, рибництва і прибережної політики тощо. Чоловіки представлені: прем’єр3міністром, міністром закордонних справ, палива і енергетики, міжнародного розвитку, торгівлі і промисловості, освіти і науки, праці і соціальних справ, культури і релігії та сільського господарства. Порівняно широке представництво жінок у норвезькій політиці може бути пояснене двома стратегіями впливу: тиск знизу (громадянського суспільства і громадських організацій) у поєднанні з ініціативами згори (від політичних лідерів). Іншою причиною є норвезький варіант трактування демократії, коли протягом вже тривалого часу принцип представництва різних інтересів був і залишається однією з основних цінностей. Представництво регіонів показує, що допускається можливість різниці інтересів у людей, які живуть на прибережних територіях і всередині країни, а також мешканців півночі і півдня. Так само є важливим представництво жінок, оскільки жінки поділяють певні спільні інтереси (напр., право народжувати дітей і право жити без загрози жорстокості і насильства в родині). Таким чином, головними аргументами на користь залучення жінок до політики є те, що: 1. Виключення жінок з політичної сфери є формальним і фактичним дефіцитом демократії в країні. 2. Жінки як група мають інший досвід і інші інтереси, ніж чоловіки. Автор зазначає основні етапи становлення порівняно високого представництва жінок у політиці і описує події, з якими це було пов’язано. Щодо представництва жінок у підприємницьких структурах, то в 2000 році було затверджено зміни до законодавства, котрі зобов’язують усі державні компанії включати до складу керівних органів не менш як 40% жінок. На цей момент жінки становлять 47% представників керівних рад великих державних підприємств. Водночас цей показник є значно нижчим на приватних підприємствах (на рівні 8%). Доповідь доповнено переліком історичних подій, що спричинили поступове вирівняння ступеня представлення жінок і чоловіків у політиці, а також поточними даними щодо частки жінок в органах влади різного рівня.uk
dc.identifier.citationRogg Elisabet. State Mechanisms of Women’s Political Empowerment in Norway / Elisabet Rogg // Жінки в політиці : міжнародний досвід для України : збірник наукових статей. - 2006. - С. 50-59.uk
dc.identifier.urihttps://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/9939
dc.language.isoukuk
dc.relation.sourceЖінки в політиці: міжнародний досвід для України: збірник наукових статейuk
dc.statuspublished earlieruk
dc.subjectНорвегіяuk
dc.subjectправа жінокuk
dc.subjectполітикаuk
dc.subjectпідприємницька діяльністьuk
dc.titleState Mechanisms of Women’s Political Empowerment in Norwayuk
dc.title.alternativeДержавні механізми надання політичних повноважень жінкам у Норвегіїuk
dc.typeArticleuk
Files
Original bundle
Now showing 1 - 1 of 1
Thumbnail Image
Name:
Rogg_State_Mechanisms.pdf
Size:
92.19 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
Download
Collections
Жінки в політиці: міжнародний досвід для України