State Mechanisms of Women’s Political Empowerment in Norway
| dc.contributor.author | Rogg, Elisabet | |
| dc.date.accessioned | 2016-12-01T08:49:34Z | |
| dc.date.available | 2016-12-01T08:49:34Z | |
| dc.date.issued | 2006 | |
| dc.description.abstract | У виступі зроблено акцент на участі норвезьких жінок у політиці і підприємницькій діяльності. Станом на сьогодні у цій країні склалася така ситуація: у муніципальних асамблеях і парламенті жінки представлені на рівні 35%, в місцевих радах – на рівні 40%. 47% міністрів – 9 з 19 – жінки, і вперше в історії Норвегії жінка обіймає посаду міністра фінансів. Окрім цього, жінки очолюють міністерства місцевого самоврядування і регіонального розвитку, оборони, охорони довкілля, транспорту і зв’язку, з питань дітей і рівності, охорони здоров’я, рибництва і прибережної політики тощо. Чоловіки представлені: прем’єр3міністром, міністром закордонних справ, палива і енергетики, міжнародного розвитку, торгівлі і промисловості, освіти і науки, праці і соціальних справ, культури і релігії та сільського господарства. Порівняно широке представництво жінок у норвезькій політиці може бути пояснене двома стратегіями впливу: тиск знизу (громадянського суспільства і громадських організацій) у поєднанні з ініціативами згори (від політичних лідерів). Іншою причиною є норвезький варіант трактування демократії, коли протягом вже тривалого часу принцип представництва різних інтересів був і залишається однією з основних цінностей. Представництво регіонів показує, що допускається можливість різниці інтересів у людей, які живуть на прибережних територіях і всередині країни, а також мешканців півночі і півдня. Так само є важливим представництво жінок, оскільки жінки поділяють певні спільні інтереси (напр., право народжувати дітей і право жити без загрози жорстокості і насильства в родині). Таким чином, головними аргументами на користь залучення жінок до політики є те, що: 1. Виключення жінок з політичної сфери є формальним і фактичним дефіцитом демократії в країні. 2. Жінки як група мають інший досвід і інші інтереси, ніж чоловіки. Автор зазначає основні етапи становлення порівняно високого представництва жінок у політиці і описує події, з якими це було пов’язано. Щодо представництва жінок у підприємницьких структурах, то в 2000 році було затверджено зміни до законодавства, котрі зобов’язують усі державні компанії включати до складу керівних органів не менш як 40% жінок. На цей момент жінки становлять 47% представників керівних рад великих державних підприємств. Водночас цей показник є значно нижчим на приватних підприємствах (на рівні 8%). Доповідь доповнено переліком історичних подій, що спричинили поступове вирівняння ступеня представлення жінок і чоловіків у політиці, а також поточними даними щодо частки жінок в органах влади різного рівня. | uk |
| dc.identifier.citation | Rogg Elisabet. State Mechanisms of Women’s Political Empowerment in Norway / Elisabet Rogg // Жінки в політиці : міжнародний досвід для України : збірник наукових статей. - 2006. - С. 50-59. | uk |
| dc.identifier.uri | https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/9939 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.relation.source | Жінки в політиці: міжнародний досвід для України: збірник наукових статей | uk |
| dc.status | published earlier | uk |
| dc.subject | Норвегія | uk |
| dc.subject | права жінок | uk |
| dc.subject | політика | uk |
| dc.subject | підприємницька діяльність | uk |
| dc.title | State Mechanisms of Women’s Political Empowerment in Norway | uk |
| dc.title.alternative | Державні механізми надання політичних повноважень жінкам у Норвегії | uk |
| dc.type | Article | uk |